лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Податковий менеджмент

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Контроль за дотриманням податкового законодавства здійснюється шляхом проведення камеральних, документальних та тематичних перевірок.
Законотворча діяльність та планування податків належать до стратегічного управління в сфері податкової діяльності, а податковий контроль — до оперативного.
Зауважимо, що податковий менеджмент слід розглядати не тільки на рівні держави, а й на рівні підприємства. На мікрорівні управління в сфері оподаткування передбачає податковий облік, нарахування сум податків та обов’язкових платежів, забезпечення їх своєчасної сплати до бюджету. Але ці питання не є предметом курсу «Податковий менеджмент».
Наступний блок питань, до якого треба перейти при вивченні даної теми, охоплює організаційні основи податкового менеджменту.
Насамперед, необхідно з’ясувати, які органи здійснюють управ­ління в сфері оподаткування. Для цього доцільно їх поділити на три групи:

  • органи законодавчої та виконавчої влади;
  • органи оперативного управління в податковій сфері;
  • органи нефінансового профілю, які виконують лише окремі функції, пов’язані з податковою діяльністю.

Далі слід указати склад кожної групи та охарактеризувати функ­ції цих органів. Так, наприклад, до першої групи органів входять: Верховна Рада України, Адміністрація Президента України, Кабінет Міністрів, Міністерство фінансів.
Верховна Рада здійснює законотворчу діяльність у сфері оподаткування, бере участь у плануванні податків, оскільки розглядає і затверджує проект бюджету на наступний рік. Президент України видає Укази з питань оподаткування, не врегульованих законодавчими актами. Кабінет Міністрів та Міністерство фінансів беруть участь у плануванні податків, здійснюють керівництво виконанням бюджету, розробляють та приймають нормативно-правові документи з питань оподаткування.
При вивченні складу другої групи органів слід звернути увагу на те, що основне навантаження з контролю за правильністю
нарахування та своєчасністю сплати до бюджету податків та обов’язкових платежів лягає на податкову службу. Тож потрібно розглянути ціле коло питань, пов’язаних з діяльністю державної податкової служби України. Першим з них є питання правового регламентування діяльності податкових органів. Зазначимо, що відправною точкою податкової діяльності є законодавчі акти. Слід указати, хто бере участь у розробці законопроектів у сфері оподаткування, на які органи покладено функцію їх прийняття. Окремого розгляду потребує порядок взаємодії законів Верховної Ради та указів Президента з питань оподаткування. Далі з курсу «Податкова система» слід згадати ті закони, що регламентують діяльність податкових органів та порядок справляння податків. Особливо детально необхідно зупинитися на основних положеннях Законів України «Про систему оподаткування» та «Про державну податкову службу в Україні». Другий є основним джерелом вивчення питань про структуру податкової служби, її функ­ції, права керівників, їхніх заступників та посадових осіб податкових органів.
Слід проаналізувати:

  • як змінилася система органів Державної податкової служ­би. Якщо спочатку вона включала:

Головну державну податкову інспекцію (вища ланка), державні податкові інспекції Республіки Крим, областей і міст із районним поділом (середня ланка);
державні податкові інспекції районів (сільських і міських) та міст обласного підпорядкування (низова, базова ланка), то з 1996 р. згідно з Указом Президента України «Про створення державної податкової адміністрації України та місцевих податкових адміністрацій» від 22 серпня 1996 р. на базі вказаних органів було створено податкові адміністрації. А 1998 року на низовому рівні знову створено державні податкові інспекції. Трирівнева структура податкових органів залишилася;

  • як змінилася підпорядкованість органів державної податкової служби. Якщо спочатку вони діяли при Міністерстві фінансів, то з 1996 р. Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Крім того, якщо раніше спеціальні підрозділи по боротьбі з правопорушеннями у сфері оподаткування, які є складовою податкової служби, підпорядковувались органам внутрішніх справ, то з указаного терміну податкова міліція є структурним підрозділом Державної податкової адміністрації України;

3) як змінилися завдання органів державної податкової служ­би. Коло завдань розширилося. Але слід зазначити, що нова редакція Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 05.02.98 р. не привнесла за змістом нічого нового в завдання податкових органів. Деякі завдання роздробилися на окремі складові, деякі — просто дублюють функції податкових органів.
Функції податкових органів слід вивчати в розрізі окремих підрозділів. Слід звернути увагу на проблему оптимізації функцій окремих ланок ДПА.
Права органів ДПА також слід розглядати окремо — права посадових осіб і права керівників податкових адміністрацій та податкових інспекцій. Особливо важливою з цього приводу є проблема перевищення повноважень при здійсненні податкового контролю.
Останнє питання, яке потрібно розглянути в рамках цієї теми, є відповідальність платників податків і податкових платежів. Слід звернути увагу, що існує три види відповідальності:
фінансова;
адміністративна;
кримінальна.
Фінансова відповідальність передбачає сплату підприємствами та фізичними особами—суб’єктами підприємницької діяльності штрафів за такі види порушень.

  • Заниження сум податків та обов’язкових платежів, приховування доходів або інших об’єктів оподаткування — штраф у однократному розмірі донарахованої за результатами перевірки суми податку чи іншого платежу. В разі повторного порушення (протягом року після порушення, встановленого попередньою перевіркою) — штраф у двократному розмірі донарахованої за результатами перевірки суми податку. Винятком є лише податок на прибуток підприємств. Згідно зі статтею 20 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до платників застосовується фінансова санкція в розмірі тридцяти відсотків нарахованої за результатами перевірки суми податку на прибуток, в т. ч. і при повторному порушенні. Але за певних умов указані фінансові санкції не застосовуються. Це має місце у випадку, якщо платник податку:
  • самостійно виявив порушення, що призвело до заниження суми податку чи іншого платежу;
  • письмово повідомив про це податковому органу;
  • здійснив відповідні розрахунки з бюджетом і державними цільовими фондами (подав до установи банку платіжне доручення на сплату належної суми податку чи обов’язкового платежу).

Додаткові умови мають бути виконані щодо податку на прибуток. Платник зобов’язаний сплатити суму недоїмки, а також пеню, обчислену, виходячи зі 120 відсотків облікової ставки НБУ, що діяла на момент сплати, нараховану на повну суму недоїмки за весь її термін.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2020 BPK Group.