лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Регулювання міжнародних фондових ринків

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

10.5. Інформація про корпоративний контроль

  • Для забезпечення функціонування справедливого та прозорого ринку, а також захисту прав інвесторів регулювання повинно вимагати розкриття інформації про володіння цінними паперами, управління та тих осіб, які є бенефіціарами значного розміру власності компанії. Як правило, ця інформація вважається необхідною для прийняття інформованих інвестиційних рішень на вторинному ринку.
  • Рівень, починаючи з якого розкриття інформації є необхідним, змінюється від юрисдикції до юрисдикції, але загально встановлений рівень є значно нижчим за той, який може бути охарактеризований як контрольний пакет акцій. Більш суворі вимоги розкриття інформації можуть стосуватися осіб, які розглядаються як такі, що можуть намагатися отримати контроль над компанією.
  • Природа необхідності розкриття інформації також може бути різною, але повне публічне розкриття інформації, як правило, вважається обов’язковим у випадку зміни контролю над компанією, яке вже відбулося або передбачається.
  • Інформація, яка є необхідною для прийняття інформованого рішення, змінюється в залежності від виду угоди, але загальна мета залишається актуальною для готівкових, тендерних та обмінних пропозицій, для ділових комбінацій та приватизацій. За обставин, які описані у попередній фразі, акціонери компанії повинні:

· мати достатньо часу, протягом якого особа матиме змогу розглянути кілька пропозицій та обрати ту, за умовами якої вона отримає найбільший інтерес у компанії;
· забезпечуватися відповідною інформацією, яка надасть їм можливість оцінити переваги кожної пропозиції, за умовами якої вона може отримати найбільший інтерес в компанії;
· мати рівні можливості щодо отримання переваг, які передбачає пропозиція;
· зазнавати однакового та справедливого ставлення (це особливо стосується акціонерів, які мають мінорні частки у капіталі компанії) відносно пропозиції;
· не повинні зазнавати невідповідного ставлення з боку директорів будь-якої із сторін угоди або наданні ними недостовірної інформації про продаж цінних паперів.

  • 10.6. Стандарти бухгалтерського обліку та аудиту
  • Порівняльність і надійність фінансової інформації є дуже важливим аспектом прийняття інвестором інформованого рішення. Проведення збору фінансової звітності здійснюється з метою забезпечення інформацією про фінансовий стан, результати діяльності, готівковий стан та зміни у власності підприємства; вся ця інформація і є важливою у прий­нятті рішення щодо інвестування у цінні папери цієї компанії. Ці звіти повинні характеризуватися цілісністю, послідовністю, доречністю, надійністю та порівняльністю. Фінансові звіти повинні також відображати результати діяльності керівництва компанії або його звіт за використання довірених в управління ресурсів. Високоякісні стандарти бухгал­терського обліку та аудиту формують структуру інших обов’язків стосовно розкриття фінансової інформації.
  • Принципи бухгалтерського обліку та стандарти аудиту є необхідними гарантами достовірності фінансової інформації.
  • Стандарти бухгалтерського обліку повинні забезпечувати доступність громадськості до суттєвої інформації стосовно діяльності компанії. Повинні бути встановлені охоплюючі та чіткі принципи бухгалтерського обліку, які є високої та міжнародно прийнятної якості і забезпе­чують точну та повну інформацію про фінансове становище компанії.
  • Регулювання повинно гарантувати:

· своєчасність та відповідність інформації, яка надається інвесторам та потенційним інвесторам;
· відповідний механізм встановлення стандартів якості, які, у разі виникнення суперечок чи непорозумінь, можуть бути своєчасно та послідовно застосовуваними;
· незалежна перевірка фінансових звітів на відповідність принципам бухгалтерського обліку через систему професійного зовнішнього аудиту;
· будь-яка перевірка повинна проводитися у відповідності з добре визначеними та міжнародно визнаними стандартами;
· правила повинні гарантувати незалежність аудитора;
· якщо у країні міжнародні стандарти є прийнятними, повинно бути дозволено їх використання; це збільшить ефективність залучення коштів на міжнародному ринку;
· механізм забезпечення відповідності стандартам бухгалтерського обліку та аудиту.
11. Схеми колективного інвестування
11.1. Принципи для схем колективного інвестування
17. Регулятивна система повинна встановлювати норми ліцензування та регулювання діяльності осіб, які бажають розмістити або задіяні у колективній інвестиційній схемі.
18. Регулятивна система повинна законодавчо передбачувати форму та структуру колективних інвестиційних схем, у тому числі сегрегацію та захист активів клієнтів.
19. Регулювання повинно вимагати розкриття інформації, як це встановлено у принципах, що стосуються емітентів, яка є необхідною для оцінки прийнятності схем колективного інвестування для конкретного інвестора, та розмір інтересу інвестора у схемі.
20. Регулювання повинно забезпечувати відповідний та обґрунтований базис для оцінки активів, а також ціноутворення та погашення одиниць участі у колективних інвестиційних схемах.

  • 11.2. Масштаб застосування цього розділу
  • Строкові схеми колективного інвестування мають у своєму складі уповноважені фонди відкритого типу, які постійно або періодично викупають свої цінні папери. Також вони можуть мати у своєму складі фонди закритого типу, чиї акції або частини продаються на ринку цінних паперів через пайові інвестиційні трасти та контрактні моделі, такі як, наприклад, Європейська модель UCITS (Undertakings for Collective Investment in Traded Securities — Обов’язки щодо колективного інвестування у цінні папери, що обертаються).
  • Юридична форма схем колективного інвестування може бути
    різною у різних країнах, але у всіх юрисдикціях її застосування стає дедалі важливішим, оскільки воно надає інвесторам можливості більш широкого доступу до диверсифікованих інвестиційних можливостей.
  • Відповідне регулювання функціонування схем колективного інвестування є дуже важливим з точки зору захисту паїв інвесторів, оскільки, вкладаючи кошти у такі фонди, інвестори покладаються на те, що оператори цих фондів управлятимуть їх коштами в їхніх інтересах (інвесторів).
  • 11.3. Право бути обраним оператором фонду
  • Повинні бути встановлені чіткі норми щодо обрання оператора схем колективного інвестування. Основною метою встановлення цих норм є захист прав інвесторів. Залежно від режиму регулювання конкретної країни можуть розглядатися такі фактори:

· чесність і цілісність оператора;
· компетентність щодо здійснення функцій та обов’язків оператора схеми;
· фінансова місткість;
· обов’язки та повноваження оператора;
· внутрішні процедури управління.
11.4. Здійснення контролю за функціонуванням
схем колективного інвестування
Регулятивна система продовж функціонування схеми колективного інвестування повинна здійснювати контроль за її діяльністю. Мають бути чітко визначені аспекти, які стосуються:
· реєстрації та уповноваження схеми;
· перевірок діяльності операторів схем на їх відповідність нормам;
· розслідування можливих правопорушень;
· коректні дії у випадку виявлення порушень чи невиконання обов’язків.

  • З метою підтримки якості нагляду та сприяння забезпеченню відповідності нормам функціонування повинні бути визначені норми отримання документації про діяльність схем колективного інвестування.
  • Форма функціонування схем колективного інвестування дає підстави для виникнення конфліктів інтересів інвесторів та операторів схем або їх асоційованих осіб. Регулювання повинно мінімізувати можливість виникнення конфліктів інтересів, а у разі їх виникнення — відлагодженої системи ефективного їх розв’язання. Оператори схем не повинні отримувати користь за рахунок збитків інвесторів. Як правило, для цього повинні бути врегульовані супровідні теми, такі як краще оформлення, відповідні норми здійснення торгівлі та своєчасний розподіл угод, комісійних і гонорарів тощо.
  • Це є загальним визначенням аспектів функціонування схем колективного інвестування. Здійснення делегатами схем своїх повноважень не повинно будь-яким чином зменшувати ефективність основних норм регулювання діяльності зазначених учасників ринку. Делегат повинен відповідати всім нормам регулювання, які стосуються здійснення ним та його установою своїх функцій та обов’язків.
  • 11.5. Правова форма та структура
    (див. загальний звіт IOSCO № 60 (1996 р.)
    про систематизацію діяльності зберігачів для схем
    колективного інвестування)
  • Система регулювання повинна встановлювати правову форму та структуру схем колективного інвестування, яка надасть інвесторам можливість оцінити свої інтереси та права для подальшого об’єднання їх коштів, які повинні бути виділені та відокремлені від активів інших суб’єктів.
  • Правова форма та структура схем колективного інвестування за своєю природою пов’язані з ризиком невиконання обов’язків або краху компанії. Це повинно бути відомо інвесторам.
  • Система регулювання повинна забезпечувати повідомлення інвесторів про наявність такого ризику через статут, правила здійснення діяльності або обов’язкові договори, які є складовими основних документів установи.

11.6. Обов’язкове розкриття інформації
для інвесторів

  • Повинна бути встановлена вимога, яка визначатиме обов’язковість розкриття інвесторам та потенційним інвесторам інформації, яка стосується вартості активів компанії. Розкриття інформації про схему колективного інвестування допоможе їм зрозуміти природу цього інструменту інвестування та відношення між прибутком і ризиком при вкладанні коштів у нього, тобто інвестори отримують можливість оцінити свої дії, орієнтуючись не тільки на прибуток, але й на ризик, який його створить. Однак інвестори повинні самостійно обирати рівень ризику, на який вони наражаються. Також повинна бути відкритою чітка інформація щодо політики інвестування компанії.
  • Мета розкриття інформації:

· надання інвесторам достатньої інформації для оцінки ситуації та визначення, чи відповідає конкретна схема їх потребам та якою мірою;
· надання інвесторам періодичної інформації про діяльність компанії, яка повинна представлятися у форматі, легкому для розуміння інвесторів та залежно від типів інвесторів.

  • Один специфічний аспект розкриття інформації, який вимагає найбільшої уваги, — це попереднє представлення інформації про всі внески та інші витрати, які нестиме інвестор продовж його участі у схемі.
  • Нагляд повинен забезпечувати відповідність інвестиційної політики або торгової стратегії схеми колективного інвестування встановленим нормам.

11.7. Захист активів клієнтів
(див. Загальний звіт Технічного комітету
IOSCO № 57 (1996 р.)

    • Регулятори повинні забезпечувати захист інвесторів та конфіденційність на фінансових ринках шляхом запровадження ефективних механізмів захисту активів клієнтів від ризику втрати та неплатоспроможності інвестиційних фондів. Активи клієнтів включають грошові кошти, цінні папери, враховуючи, наприклад у випадку з похідними цінними паперами, поступове збільшення капіталів (нарощування), які утримуються або контролюються у схемах колективного інвестування від імені інвесторів.
    • У межах своїх юрисдикцій регулятори повинні встановити ті механізми, які найкращим чином досягатимуть загальної мети захисту активів інвесторів, враховуючи особливості їх законодавства про банкрутство та інвестиційні послуги. Регулятор повинен перевірити відпо­відність угод, які забезпечуватимуть відсутність можливості змішування активів клієнтів з цінними паперами інвестиційної компанії у процесі розрахунку за угодою.
    • 11.8. Оцінка активів та ціноутворення
    • Регулювання повинно гарантувати, що вся власність схеми колективного інвестування точно та справедливо оцінена, у тому числі вірно обчислена чиста вартість активів компанії. Інформація про вартість активів та ціноутворення повинна давати інвестору можливість оцінювати ефективність функціонування компанії продовж часу його участі у ній. Як правило, інтереси інвесторів краще захищені за наявності періодичної звітності, яка базується на статистичних та оціночних даних щодо діяльності компанії.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2022 BPK Group.