лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Соціальна інфраструктура і політика

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

1.3. НЕОБХІДНІСТЬ ТА МОЖЛИВІСТЬ
ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ

Реалізація соціальної політики та розбудова соціальної сфери згідно з пріоритетами національного, суспільного, культурного і духовного відродження обумовлює необхідність державного регулювання розвитку соціальної сфери. Уже зараз у зв’язку з процесами роздержавлення і приватизації уряд та інші державні структури повинні регулювати виробництво дефіцитних товарів і послуг і не лише не допускати згортання цього виробництва, а й домагатися його нарощування. З цією метою має вестися структурна перебудова економіки у контексті досягнення практичних і зрозумілих результатів, здійснюватися конверсія оборонних галузей, їх переорієнтація на створення сучасних технологій на переоснащення виробництва продукції під запити споживачів, а також на безпосередній випуск товарів, особливо коли він технологічно можливий без докорінної капіталомісткої модернізації виробництва. Власний прикордонний і митний контроль, що зміцнюється, повинен убезпечити наше населення від неорганізованого вивезення товарних ресурсів за межі держави. Структурне регулювання експорту й імпорту товарів забезпечить позитивний платіжний баланс країни.
У сучасних умовах вимогою до державного регулювання є забезпечення залежності рівня оплати праці від її результатів, щоб з допомогою цього зацікавити найманих працівників на підприємствах усіх форм власності високопродуктивно працювати, стримувати зростання невиправданих витрат на виробництво, забезпечити їх зниження і на цій основі загальмувати зростання цін та інфляцію.
Метою державного регулювання є також розбудова національної системи соціального захисту населення у період формування ринкової економіки через створення правової і нормативної бази, вироблення й опрацювання механізмів захисту, виходячи з реальних можливостей економіки, дотримання державних гарантій щодо цього. В основу системи соціального захисту мають бути покладені такі засади: поширення захисту на осіб, які працюють за наймом, членів їхніх сімей та непрацездатних громадян; диференційний підхід до різних соціально-демографічних груп населення в залежності від ступеня їх економічної самостійності, працездатності, можливостей підвищення добробуту; перерозподіл економічної відповідальності за реалізацію соціальних гарантій між державою, підприємствами і громадянами; визначення рівня соціальних гарантій на підставі системи соціальних нормативів; відповідність форм соціального захисту рівню розвитку ринкових відносин в економіці.
В умовах формування ринкової економіки на державі лежить обов’язок розбудови соціальної інфраструктури, яка створює можливості для соціального обслуговування населення, обумовлює економію суспільної праці, збільшує фонд вільного часу людей, поліпшує використання бюджету сім’ї, узгоджує доходи з попитом населення, створює комфортність навколишнього середовища.
Зусилля і кошти держави обов’язково повинні спрямовуватися на створення умов для розвитку галузей освіти, охорони здоров’я, науки, культури, що вкрай необхідне для зміцнення фізичного та духовного здоров’я громадян нашого суспільства. На службі людей мають бути не тільки прибутки, а й мораль, життєздатність системи, яка спирається на свідому діяльність громадян. Усіма цивілізованими засобами впливу та налагодженою соціальною інфраструктурою держава має зосередити зусилля на­роду, її інтелігенції на збереженні і відновленні культурно-істо­ричної і мистецької спадщини, на розвиток у людей естетичного бачення світу, культурної самодіяльності.

Запитання і завдання для перевірки знань

  • Поясніть, чому соціальна проблема є актуальною в умовах переходу до ринкових відносин.
  • Що розуміють під поняттями «соціальна сфера» та «соціальна інфраструктура»?
  • Дайте визначення поняттю «соціальна справедливість».
  • Назвіть основні функції економічних відносин у соціальній інфраструктурі.
  • Що Ви розумієте під «структурою соціальної сфери»?
  • У чому полягає діяльність із забезпечення ефективної зайнятості населення?
  • У чому Ви бачите необхідність та можливість державного регулювання соціальної сфери?

Подпись: 2РОЗДІЛ


ПРИНЦИПИ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ

  • Мета соціальної політики в Україні.
  • Принципи соціальної політики країни в умовах формування ринкових відносин.
  • Завдання соціальної політики держави та напрями її здійснення.

2.1. МЕТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ
Соціальна політика будь-якої держави передбачає визначення глибинних тенденцій розвитку у всіх сферах соціально-політичного життя, що обумовлюють процес розвитку соціального буття і соціальної безпеки людини та цілеспрямований вплив на них суб’єктів регулятивної діяльності. Політика такого типу має створити необхідний економічний механізм для розв’язання суперечності як об’єктивного, так і суб’єктивного характеру в економіці, політиці, соціальних, духовних відносинах суспільства, міжособистісних соціальних зв’язках людей, тих чи інших їх сторонах, аспектах і тенденціях розвитку та функціонування, що впливають на соціальне буття, соціальне самопочуття та безпеку людини.
Становлення нової економічної системи, що ґрунтується на ринкових відносинах, безпосередньо пов’язане з реформуванням існуючої соціальної політики. На сучасному етапі ринкових перетворень в Україні вже здійснено лібералізацію економіки та зовнішньоекономічної діяльності, розпочато приватизацію, практично ліквідовано адміністративно-командну і розподільчу систему управління, демократичнішими стали трудові відносини. В основному сформовано недержавний сектор економіки, фінансові та банківські структури, валютний і фондовий ринки та ринок цінних паперів. Разом з тим, розрив економічних зв’язків у межах колишнього Союзу, нестача енергоносіїв, повільна конверсія значної кількості підприємств оборонного комплексу призвели до спаду виробництва, вимушеної неповної зайнятості та безробіття, руйнування соціальної інфраструктури. Як наслідок, знизилися реальні доходи значної частини населення, зросла заборгованість з виплат заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат. На жаль, компенсаційні заходи з індексації заробітної плати та соціальних витрат істотно відстали від зростання споживчих цін. Насторожує той факт, що численні пільги, соціальні виплати нерідко надаються без урахування матеріального становища певних категорій населення — дітей, пенсіонерів, інвалідів, самотніх людей, багатодітних сімей та безробітних. Знизився рівень соціально-трудових прав і забезпечення гарантій громадян.
В умовах переходу до соціально орієнтованої ринкової економіки проблема побудови нової соціальної політики визначається як заходи із соціального захисту окремих категорій населення (пенсіонерів, студентів, інвалідів, багатодітних сімей тощо). Такий підхід, як правило, мотивується тим, що в умовах ринку кожна працездатна людина має власними зусиллями забезпечувати добробут своєї сім’ї та її соціальну захищеність. Для створення системи матеріального забезпечення та її функціонування необхідні макроекономічні передумови, які б охоплювали всіх членів суспільства. Створення таких умов — важлива складова державного регулювання соціальної економіки. Світовий досвід свідчить, що створення макроекономічних передумов, які сприяють матеріальному самозабезпеченню працездатних, є ефективним важелем соціальної захищеності в країнах Західної Європи, особливо у скандинавських. У більшості держав з розвинутою ринковою економікою діють гарантії в галузі доходів, загальнодержавні системи регулювання зайнятості, підготовки та перепідготовки кадрів, стимулюється професійна та територіальна мобільність населення та інші заходи.
Тож головна мета соціальної політики в умовах соціально орієнтованої ринкової економіки — зняти всі обмеження вільної економічної діяльності, дати можливість кожному працівникові, кожному трудовому колективу одержувати доходи відповідно до реального внеску в збільшення суспільного багатства і задоволення потреб населення.
Метою соціальної політики держави є забезпечення збалансованого функціонування суспільства без струсів і потрясінь, досяг­нення в суспільстві злагоди, стабільності та соціальної цілісності, самодостатнього рівня життєдіяльності людей. Метою соціальної політики є надання кожному членові суспільства можливості вільно розвиватися, реалізовувати свої здібності, одержувати дохід, поліпшувати добробут.
Метою і завданням політики соціального добробуту є поліпшення життя людей шляхом піднесення життєвого і якісного рівня, утвердження соціальної справедливості і забезпечення найбільшої реалізації можливостей особи бути здоровим, освіченим і соціально активним громадянином держави.
Стратегічними цілями соціальної політики на державному рівні є:

    • досягнення відчутного поліпшення матеріального добробуту і умов життя людей;
    • забезпечення повної продуктивності зайнятості населення, піднесення якості і конкурентоспроможності робочої сили;
    • гарантування конституційних прав громадян на працю, соціальний захист, освіту, охорону здоров’я, житло;
    • переорієнтація соціальної політики на сім’ю, забезпечення прав і соціальних гарантій, що надаються сім’ї;
    • забезпечення соціальної підтримки найвразливіших верств населення;
    • вплив на демографічну ситуацію в напрямі зростання народжуваності та зниження смертності населення, особливо дитячої, підвищення тривалості життя;
    • значне поліпшення соціальної інфраструктури.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.