лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Соціальна інфраструктура і політика

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

1.2. СТРУКТУРА СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ: ГАЛУЗІ ТА ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ
До соціальної сфери належать такі галузі соціальної інфраструктури та види діяльності:

  • Діяльність із забезпечення ефективної зайнятості населення.
  • Діяльність з формування доходів членів суспільства.
  • Діяльність із соціального забезпечення і захисту громадян.
  • Діяльність, що забезпечує споживання, форми і способи їх задоволення.
  • Охорона здоров’я.
  • Народна освіта.
  • Торгівля, громадське харчування та побутове обслуговування.
  • Житлово-комунальне господарство.
  • Діяльність з екологічного захисту громадян.
  • Культура і мистецтво.

1. Діяльність із забезпечення ефективної зайнятості населення
Ця діяльність здійснюється такими структурами, як Міністерство праці та соціальної політики України, Державна служба зайнятості, Державний Фонд сприяння зайнятості, Інспекції служби зайнятості.
Основними принципами, що покладені в основу державної політики зайнятості, є:

  • забезпечення рівних можливостей усім громадянам (незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і соціальної належності, статі, віку, політичних переконань, ставлення до релігії) щодо реалізації права на вільний вибір виду діяльності відповідно до здібностей та професійної підготовки з урахуванням особистих інтересів і суспільних потреб;
  • сприяння ефективній зайнятості, запобіганню безробіттю, створенню нових робочих місць для людей та умов для розвитку підприємництва;
  • координація діяльності у сфері зайнятості з іншими напрямами економічної і соціальної політики на основі державної та регіональних програм зайнятості;
  • співробітництво органів державного управління з профспілками, асоціаціями підприємців, власниками в розробці, реалізації та контролі за виконанням заходів щодо забезпечення зайнятості населення;
  • міжнародне співробітництво у вирішенні проблем зайнятості населення, включаючи працю українців за кордоном та іноземців в Україні.

2. Діяльність з формування доходів членів суспільства
Грошові доходи — це частина національного доходу, яку виділяють на особисті потреби членів суспільства в різних формах. Їх структуру складають: доходи за місцем основної роботи, доходи не за місцем основної роботи, доходи від підприємницької діяльності та інші доходи:

  • доходи за місцем основної роботи — це заробітна плата, дивіденди, премії, інші грошові та натуральні виплати, винагороди, доходи від роботи за сумісництвом у цій же організації, за договорами цивільно-правового характеру, авторські винагороди, а також доходи від виконання разових робіт;
  • доходи не за місцем основної роботи — це доходи від роботи за сумісництвом, за договорами цивільно-правового характеру, дивіденди, авторські винагороди, доходи від виконання разових та інших робіт;
  • доходи від підприємницької діяльностіта інші доходи (за здавання в оренду приміщень, майна та ін.).

Діяльність з формування доходів членів суспільства здійснюють такі структури, як Верховна Рада України, Кабінет Міністрів, Міністерство праці та соціальної політики, Головна державна податкова інспекція та державні податкові інспекції за місцем постійного проживання громадян.
3. Діяльність із соціального забезпечення і захисту громадян
Ця діяльність спрямована на створення механізму поступового запровадження нових елементів соціального забезпечення при дотриманні необхідної наступності деяких соціальних «завоювань» минулого соціального устрою. Структури влади та громадського самоврядування при здійсненні діяльності з соціального забезпечення та захисту громадян у період формування ринкових відносин намагаються дотримуватися цілісного підходу до реформи соціального забезпечення громадян країни.
На нинішньому етапі, що характеризується кризовими явищами в економіці, зберігається чинна система соціального забезпечення. Одночасно посилюється її адресність, уточнюються рівні забезпеченості, за яких людина одержує право на соціальну допомогу.
Удосконалюються форми надання натуральної допомоги малозабезпеченим громадянам; реформується система соціального захисту, змінюється законодавство про соціальне страхування громадян; удосконалюється управління діяльністю Фонду соціального страхування; започатковується приватне страхування на комерційній основі.
В умовах досягнення стабілізації становища в економіці має прийматися комплекс законодавчих актів і проводитимуться відповідні організаційно-фінансові заходи щодо здійснення реформи соціального страхування. Діяльність із соціального забезпечення і захисту громадян здійснюють такі структури, як Верхов­на Рада України, Кабінет Міністрів, Міністерство праці та соціальної політики.
4. Діяльність, що забезпечує споживання, форми і способи їх задоволення
Споживання буває індивідуальним, а також загальним (ідеться про задоволення суспільних потреб в управлінні, науці, обороні, користуванні будовами, спорудами, приладами, засобами техніки).
Споживання особисте — харчів, одежі, житла тощо — це споживання благ і послуг, які знаходяться у приватній власності сімей чи індивідів; воно саморегулюється під впливом збільшення і розвитку виробництва, росту доходів, зміни цін на товари та послуги.
Загальне споживання — це споживання засобів, що знаходяться в державній чи колективній власності, яке може бути платним чи безплатним. Воно може прогнозуватися, плануватися, регулюватися. Споживання в цілому повинне мати чітко виважені організаційні, юридичні, власницькі та податкові межі, ґрунтуватися на рівновазі між попитом і пропозицією, між власне споживанням і нагромадженням. З цього приводу Верховна Рада приймає Закон про Державний бюджет, де передбачаються розміри загального споживання через:

  • фінансування заходів, пов’язаних зі здійсненням державного регулювання цін (дотація на газ, торф, будівельні матеріали для індивідуальних забудовників та житлово-будівельних кооперативів, здешевлення вартості будівництва житла молодіжно-житло­вими комплексами, житлово-комунальне господарство (відшкодування різниці в цінах на обслуговування ліфтів у будинках житлово-будівельних кооперативів, збитки житлово-комунального господарства);
  • фінансування соціально-культурних закладів і установ, у тому числі освіти, культури, охорони здоров’я, фізичної культури та молодіжних заходів;
  • фінансування відомчих закладів соціально-культурної сфери;
  • фінансування науки;
  • фінансування житлово-комунального та шляхового господарства;
  • реставрація пам’яток архітектури.

5. Охорона здоров’я
Це галузь, що охоплює мережу поліклінік, лікарень, санаторіїв, систему диспансеризації населення, інші заклади медичного профілю, які призначені зміцнювати здоров’я людей, збільшувати довголіття народу, задовольняти потреби в медичному обслуговуванні, надавати лікувально-профілактичну допомогу. На жаль, нинішній стан охорони здоров’я в країні незадовільний, внаслідок чого за тривалістю життя чоловіків ми знаходимося на 54 місці в світі, а жінок — на 47. За останні 20 років смертність населення на 10 000 жителів зросла з 8 до 10, а рівень дитячої смертності досяг 14 померлих на 1000 народжених проти 6—8 у розвинутих країнах. Зросло число інфекційних захворювань (дифтерія, кір, коклюш, туберкульоз тощо). Від харчової алергії потерпає кожна третя дитина. Серед випускників шкіл здоровими вважаються 20%. Поганий стан у штучній медицині (хірургія, стоматологія). За операціями на серці вітчизняна медицина відстає від Заходу у 10 разів, на судинах — у 5, протезуванні зубів — у 4 рази. Зате кількість абортів у нас у 10 разів більша.
На стан здоров’я народу впливає незадовільна екологічна ситуація, неповноцінне харчування, відсутність серйозної профілак­тики захворювань. Слабким є розвиток медичної науки. Науковий рівень працівників охорони здоров’я низький. Система охорони здоров’я має бути національною. У багатьох країнах охорона здоров’я державна і державою контролюється.
6. Народна освіта
Галузь, яка охоплює 48 тис. закладів та установ, де навчається 15 млн учнів та студентів і працює 2 млн фахівців. Діє 22 тис. шкіл різного типу, 1253 профтехучилища, 911 вищих навчальних закладів. У 850 закладах підвищують кваліфікацію 500 тис. спеціалістів і 2,3 млн робітників.
Економічна криза, на жаль, не обминула й цю галузь. Через незадовільне матеріальне забезпечення в другу зміну навчається 1/5 школярів; близько третини загальноосвітніх шкіл розміщено в непристосованих приміщеннях. В 10 тис. населених пунктів немає початкових шкіл. В університетах бракує навчального устаткування, лабораторна база слабка, обмаль коштів на найнеобхідніше. Зависокими є ціни на книжки, харчування.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2018 BPK Group.