лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Соціальна інфраструктура і політика

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Подпись: 13РОЗДІЛ


ЕФЕКТИВНІСТЬ СОЦІАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Суть та критерії ефективності соціальної діяльності.
  • Методи вимірювання соціальних результатів і витрат.

13.1. СУТЬ ТА КРИТЕРІЇ ЕФЕКТИВНОСТІ
СОЦІАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Ефект (лат. effectus — виконання, дія) — повне або часткове досягнення визначених техніко-економічних або соціальних цілей. Даним терміном визначають також дію, результат, наприклад, фізичне явище — фотоефект.
Ефект економічний — це конкретний результат (чи абсолютна величина) ефективності розв’язання даної господарської, технічної чи економічної проблеми. В залежності від рівня управління, а також задач, які вирішуються, може виражатися в грошових та натуральних показниках, наприклад, приростом ВВП, зниженням витрат на виготовлення товарів та послуг. Розвиток суспільства та економіки держави передбачає систематичне піднесення ефективності в усіх галузях діяльності людини, яка проявляється при абсолютному та відносному скороченні витрат. Оскільки ефект буває економічний (приріст продукції, прибутку і т. ін.) і соціальним (покращення умов праці, охорона довкілля і здоров’я людини та ін.), то виділяють економічну та соціальну ефективність. У сучасних умовах господарювання соціальна ефективність кінцевих результатів виробництва означає недопустимість збільшення обсягів випуску продукції чи одержання прибутку за рахунок погіршення умов праці, завдавання шкоди довкіллю, зниження інших показників життєдіяльності людини.
Ефективність соціальної діяльності — це узагальнений, інтегральний показник якості, а також — це явище, яке зачіпає безліч різноманітних соціальних факторів, що впливають на загальний добробут людини. Визначення ефективності соціальної діяльності залежить від конкретної науково-практичної мети. Вона визначається як внутрішніми властивостями системи соціального забезпечення, так і умовами, в яких система функціонує.
Критерії соціальної діяльності обумовлюються цілями та завданнями надання соціальних послуг. Цілі соціальної діяльності можуть розглядатися на рівні окремих регіонів, населених пунктів, районів та окремих груп населення. Вони мають враховувати соціально-економічну, морально-психологічну, екологічну і політичну ситуацію, що склалася в умовах гострої економічної кризи в Україні. Вони повинні бути нерозривно пов’язані з процесом виходу України з економічної кризи і стабілізації соціального стану населення.
Критерії ефективності соціальної діяльності мають:

  • стати вираженням дієвості всіх видів, форм і методів соціального обслуговування різноманітних категорій населення (пов’язаний з оцінкою співвідношення досягнутих результатів (ефектів) і витрат, зв’язаних із забезпеченням цих результатів);
  • показати, наскільки продуктивна діяльність установ і соціальних служб у сучасних умовах проведення реформ в Україні (пов’язана з оцінкою виконання завдань, покладених на виконавчі органи);
  • відображати ступінь управління соціальною діяльністю (пов’язана з результативністю діяльності управлінського апарату).

При визначенні критеріїв ефективності соціальної діяльності необхідно керуватися загальним принципом — мінімум матеріальних, фінансових, трудових витрат і максимум практичних результатів у розв’язанні соціальних проблем слабко захищених, найвразливіших прошарків населення. Кожний критерій може включати групу якісних і кількісних показників, що розкривають його зміст і свідчать про рівень досягнення цілей, тобто більш детальних характеристик, необхідних для практичного проведення аналізу стану й оцінки соціальної діяльності. Але критеріями можуть бути не всякі ознаки стану, в даному разі соціальної діяльності, а тільки ті, що відповідають необхідним вимогам.
Оцінка ефективності соціальної діяльності має враховувати як досягнення в кількісних параметрах, так і в якісних характеристиках. Коли оцінюється результат співвідношення фінансових, матеріальних, трудових, тимчасових і інших витрат із рівнем реалізації стратегічних і тактичних цілей, то досягнутий результат зіставляється з прийнятими стандартами соціального обслуговування населення.
При визначенні ефективності соціальної діяльності слід брати до уваги не ефективність взагалі, а ефективність функціонування системи соціального забезпечення. Відобразимо цю систему схематично (рис. 13.1).

Рис. 13.1. Функціональна схема «споживач—виробник»
Визначивши потреби, споживач соціальних послуг надсилає запит до виробника, який у свою чергу визначає всю необхідну інформацію про достовірність інформації про споживача. Коли інформація про споживача відповідає необхідним потребам у виконанні певної послуги, то забезпечується виконання зворотного зв’язку у вигляді соціальної послуги. В даному разі оцінку ефективності виконання соціального запиту можна передати такою залежністю:
,
де: Ес — ефективність виконання соціального запиту;
mp — реальний час виконання соціального запиту;
mп — плановий час виконання соціального запиту.
Аналізуючи отримані результати по розрахунку ефективності виконання соціального запиту, можна робити певні висновки: так, якщо Ес > 1, то в такому разі ефективність виконання соціального запиту буде низькою, з іншого боку, коли Ес < 1, то ефективність висока. У разі, коли Ес = 1, ефективність буде оптимальною. Це пояснюється тим, що між ефективністю і часом виконання соціального запиту існує обернено-пропорційна залежність, тобто при збільшенні часу виконання соціального запиту ефективність зменшуватиметься.
Представимо формулу результативності виконання соціального запиту:
,
де: ІВЗ    —      індекс виконання соціального запиту;
Вфакт — фактичне виконання соціального запиту;
Вплан — планове виконання соціального запиту.
Результативність виконання соціального запиту може бути оцінена за 4-бальною шкалою. Коли 0 < ІВЗ <25, то результативність буде незадовільна. Коли 25 < ІВЗ < 50, то результативність буде задовільною. В разі 50 < ІВЗ < 75, результативність добра, а коли 75 < ІВЗ < 100, то результативність відмінна.
Крім вищенаведених показників існує також якісний показник, що характеризує ефективність якості виконання запиту споживача. Його можна визначити за формулою:
,
де: Еякіс —       ефективність якості виконання запиту споживача;
ОС  — оцінка споживача, яка визначається за 6-бальною шкалою;
ОВ  — оцінка виконавця запиту споживача.
Якщо Еякіс > 1 — задоволений споживач, Еякіс = 1 — задоволений і споживач і клієнт, Еякіс < 1 — задоволений лише виконавець.
13.2. МЕТОДИ ВИМІРЮВАННЯ СОЦІАЛЬНИХ
РЕЗУЛЬТАТІВ І ВИТРАТ

У процесі переходу економіки на ринкові умови особливо актуальною стає проблема оцінки ефективності соціальної діяльності. Методи оцінки ефективності в системі соціальної сфери досить різноманітні. Одним з основних методів є метод комплексного підходу до розв’язання соціальних проблем. Має бути здійснений комплекс заходів щодо розв’язання проблем у соціальній сфері в усіх її перерізах, а не розв’язання якогось проблемного напряму соціальної політики (наприклад, соціально-побутова сфера). Слід додати, що має бути й індивідуальний підхід, тобто цілеспрямована діяльність у розв’язанні проблем конкретного напряму соціальної політики, що й повинно дати комплексний ефект при визначенні оцінки соціальної діяльності. Це насамперед обумовлене предметом оцінки ефективності. Так, наприклад, у системі соціального захисту населення необхідно визначити основну оцінку ефективності діяльності різноманітних структур цієї системи. Після визначення основної оцінки ефективності виявляються її детальніші характеристики. В нашому випадку детальнішими характеристиками можуть бути: форми й методи управління соціальним захистом, результати соціальної діяльності за визначений період часу, результати виконання цільових програм соціального захисту населення.
Існують й інші методи оцінки ефективності соціального захисту: методичні оцінки ефективності форм і методів управління; методика оцінки результативності соціальної діяльності; методика оцінки виконання цільових програм.
Особливу увагу слід приділяти при оцінці ефективності соціального обслуговування проблемі якості та рівню обслуговування населення. При реалізації цієї проблеми виникають детальніші предмети оцінки ефективності, такі, як: види обслуговування; форми, методи і технології соціального обслуговування; результати соціального обслуговування. Для оцінки цих видів обслуговування використовуються такі методики: оцінки ефективності видів соціального обслуговування; оцінки ефективності форм, методів, високих технологій соціального обслуговування; оцінки результатів соціального обслуговування.
Таким чином, кожному виду соціального обслуговування (наприклад, послугам: соціально-побутовим, соціально-правовим, соціально-медичним, соціально-психологічним, психолого-педа­гогічним, соціально-реабілітаційним, соціально-консультаційним та ін.) відповідає своя методика оцінки ефективності.
Кожна форма соціального обслуговування (така, як обслуговування вдома, у стаціонарних та напівстаціонарних установах, термінове соціальне обслуговування) також має свою методику розрахунку ефективності.
В результаті аналізу методик оцінки ефективності в різних галузях можна зауважити, що незалежно від галузевої специфіки та спільності в деталізації предметів оцінки, загальною підставою найрізноманітніших методик виступають оцінні методи. Систематизація цих методів показала можливість їх використання в сфері соціального обслуговування населення. Це такі методи оцінки ефективності, як задоволення потреб, параметричний, витратний, динамічний, систематичний, експертної оцінки, анкетного опитування, проведення бесіди, інтерв’ю.
Соціальна діяльність завжди потребувала об’єктивної оцінки, одним із найдієвіших інструментів якої є соціальний норматив. При відсутності цих соціальних нормативів неможливо встановити рівень ефективності виконання роботи персоналу. Відсутність соціальних нормативів утруднює аналіз усіх даних, отриманих при дослідженні діяльності організації соціальної сфери.
Тож необхідно розробити соціальні нормативи на основі критеріїв ефективності соціальної діяльності. Послідовність виконання цієї роботи повинна бути такою: по-перше, визначаються критерії; по-друге, визначаються показники, що роблять дані критерії конкретними і точними; по-третє, встановлюються соціальні нормативи, скоординовані з показниками соціальної діяльності. Отже, можлива розробка критеріїв і показників на основі соціальних нормативів обслуговування населення.
Слід констатувати, що до сьогоднішнього дня не знайдена єдина модель оцінки ефективної організації, не вироблений єдиний показник ефективності соціальної діяльності, але розроблена множина подібного роду моделей, пропонуються десятки критеріїв ефективної організації.
Більшість учених вважає, що неефективність організації — це і є недосягнення мети. Проте її досягнення — досить складний критерій ефективності, тому що організація — багатоцільова сукупність, не всі цілі її можна виміряти. Вже через це мова повинна йти про множину критеріїв її ефективності, причому ряд із них не може бути виражений у кількісних показниках. Деякі критерії можуть мати неявний характер на фоні декількох цілей, для досягнення яких вони безумовно важливі, наприклад гнучкість, адаптивність. Серед множини критеріїв ефективності окремі можуть вступати в протиріччя, конкурувати між собою, наприклад стабільність і гнучкість.
Одне слово, у процесі вироблення соціальних нормативів соціальної діяльності важливо визначити, якими із множини критеріїв ефективності організації ми скористаємося і чому. Яку з моделей ефективності соціальної служби будемо використовувати в ролі підстави. Можливо, мало б сенс скористатися декількома моделями. Використання декількох, а не однієї моделі ефективної організації дозволяє: впорядкувати свої спостереження, знання про практику соціальної діяльності; скласти план дій; накреслити послідовність кроків у процесі вироблення соціальних нормативів. Ці нормативи періодично уточнюються з урахуванням впровадження нової техніки, технології, організації господарської діяльності в тій чи тій галузі соціальної сфери.
Так, при прогнозуванні природоохоронних заходів обґрунтовуються забезпеченість необхідними ресурсами, економічна доцільність (вигідність) та соціальні наслідки в разі здійснення згаданих заходів. Соціальний ефект природоохоронних кроків проявляється в запобіганні тій соціальній шкоді, яка могла б виникнути при відсутності природоохоронної діяльності. Така шкода виявляється в погіршенні екологічних умов життєдіяльності населення, зростанні захворюваності, збільшенні витрат на лікування, скорочення тривалості життя і т. ін.
Величина соціального ефекту (як і економічного) може бути виражена в грошовій формі, хоч окремі його елементи досить складно виразити в грошовому еквіваленті (наприклад, запобігання погіршенню здоров’я, передчасної смерті внаслідок погіршення екологічних умов). Соціальна ефективність природоохоронних інвестицій визначається за такою формулою:
,
де: Ес  — соціальна ефективність природоохоронних інвестицій;
Шс — запобігання соціальній шкоді в грн.;
Кп  —        природоохоронні інвестиції в грн.
Під час прогнозування розвитку освіти слід не забувати, що головна її мета — в задоволенні потреби людей в освітніх послугах, в успішному розвитку духовних та інших здібностей, розвитку творчого потенціалу людини та суспільства в цілому. З досягненням цієї мети одночасно забезпечується соціальний і еко­номічний ефект. Під час з’ясування соціальної ефективності освіти в центрі уваги повинні перебувати якості особи та складові частини способу її життя. Соціальна ефективність оцінюється через такі показники, як: позитивний вплив освітнього процесу на розвиток кращих якостей особи та створення для неї комфортних умов життя, на покращення усіх сторін суспільних відносин, на формування відкритого громадського демократичного суспільства. Рівень освіти населення підсилює соціальну захищеність особи і підвищується престиж держави в світовому співтоваристві.
Тож можна розрахувати цілу низку важливих показників, що характеризують ефективність освіти. До таких показників передусім потрібно віднести макроекономічний показник під назвою «Народногосподарська віддача фонду освіти». Це кількість виробленого ВНП на одиницю освітнього фонду держави в грошовому виразі. Розрахувати цей показник можна за допомогою такої формули:
,
де: Еоснг  —      ефективність народногосподарської освіти;
ВНП — валовий національний продукт;
Фос    —      фонд освіти.
Другим показником може слугувати показник інтелектуало­ємності виробництва. Він показує, скільки грошових одиниць, акумульованих в освітньому фонді, припадає на кожну одиницю виробленого продукту. Показник інтелектуалоємності розраховується як відношення фонду освіти до валового національного продукту за такою формулою:
,
де: Іє —      інтелектуалоємність;
Фос —   фонд освіти;
ВНП —     валовий національний продукт.
Кошти, які витрачаються на навчання в школі і на підготовку кваліфікованих робітників та спеціалістів, економічно окупаються тим, що протягом ряду років функціонує праця більш високої продуктивності, яка забезпечує приріст національного доходу. Адже підвищення продуктивності праці, як відомо, — основний фактор росту національного доходу.

Запитання і завдання для перевірки знань

  • У чому виражається сутність ефективності соціальної діяльності?
  • Яке призначення критеріїв і показників ефективності соціальної діяльності і чим відрізняються вони один від одного?
  • Назвіть відомі Вам методи оцінки ефективності.
  • Як розраховується соціальна ефективність?
  • Назвіть основні показники, за допомогою яких оцінюється соціальна ефективність освіти.
  • Якою є методика розрахунку ефективності народної освіти?
  • Як розраховується показник інтелектуалоємності?
  • В якій формі виражається величина соціального ефекту?

 

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.