лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Соціальна інфраструктура і політика

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Потреби в устаткуванні підприємства визначають виходячи з норм оснащення або розрахунковим шляхом. Дані про приріст торговельної та складської мережі і технічного оснащення підприємств торгівлі дозволяють розрахувати необхідні інвестиції під конкретні об’єкти торговельного будівництва.
Як вважають фахівці торгівлі, потрібно перетворювати магазини в торговельні підприємства, які мають займатись не тільки торгівлею, але й зберіганням товарів. Замість п’ятиденного запасу можна мати півторамісячні. Але справа в тому, що 1 м2 площі в магазині коштує в 5—6 разів дорожче ніж у складі. Тому використання площі магазинів для зберігання продукції — ознака безгосподарності. Співвідношення підсобних і торговельних площ має бути 2 до 1. А в нас на кожен метр підсобного приміщення — 4 метри торговельної площі, а тому й черги, важко в тісноті знайти товар.
Показники діяльності громадського харчування — це обсяг товарообігу громадського харчування і обсяг випуску продукції. В свою чергу, обсяг товарообігу громадського харчування — це виручка від продажу населенню продукції власного виробництва і покупних товарів.
Обсяг випуску продукції встановлюється за формулою:
Оп = Чс ? С ? Д,
де: Чс —          число споживачів;
С — кількість страв на людину;
Д — дні роботи підприємств.
Обсяг випуску продукції обґрунтовується розрахунками потужностей кухні і можливостями обідніх залів.
Для вдосконалення громадського харчування необхідно: повністю приватизувати його; зміцнювати матеріальну базу; впроваджувати індустріальну технологію; створювати заготівельні підприємства; збільшувати мережу їдалень у школах, університетах, технікумах, по інших місцях роботи; дбати про якість страв; шукати способи виробництва біологічно чистої продукції, допомагаючи природі, брати від неї стільки, скільки вона в змозі дати.
Основою товарообігу є товари. Таким чином товарообіг — непервинне поняття, а лише похідна від проданого товару. Якщо є товар, який куплено, то можна його й порахувати. Коли нема товару, то й рахувати нічого.
На сьогодні в торгівлі головний показник — прибуток. Як його збільшити — головна турбота комерції. Тут потрібно не продешевити! Тобто купити чи замовити в промисловості такий товар, який можна швидко і вигідно продати. А для цього потрібно вивчати попит населення. Не брати те, що осяде в сховищах. Прибуток вимагає якості від виробника товару і від того, хто його продає.
Попит населення тісно пов’язаний зі зміною цін. У цьому разі розраховують коефіцієнт еластичності попиту по відношенню до зміни ціни за формулою:
,
де: КЕ — коефіцієнт еластичності попиту;
ЗП  — процент зміни продукції, яка користується попитом;
Ц   — початкова ціна.
Коефіцієнт еластичності попиту різний по окремих товарах і залежить від взаємозаміщення, питомої ваги у витратах споживача (чим вища питома вага товарів у загальному обсязі товарних витрат, тим вищим буде коефіцієнт еластичності), ступеня першочергової необхідності (на медикаменти даний коефіцієнт невисокий, на коньяк — значний).
Для прогнозування товарного забезпечення роздрібного товарообігу велике значення мають прогнози зовнішнього ринку, зовнішньої торгівлі України, валютного курсу, митної політики держави.
10.3. ЕФЕКТИВНІСТЬ РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ
В умовах переходу до ринкових відносин протягом останніх років основна увага зосереджується на економічній ефективності торгівлі. Показники, які характеризують результати економічної діяльності торгівлі — це роздрібний товарообіг, сума реалізованих торгових націнок (валовий дохід торгівлі), прибуток та його співвідношення з товарообігом, витратами обігу, валовим доходом, основними фондами та обіговими коштами, чисельністю торгових працівників. Ця система показників забезпечує оцінку діяльності торгівлі на всіх рівнях: галузь, регіон, торговельна організація, об’єднання, підприємство. Як відомо, економічна ефективність ґрунтується на принципі отримання максимальних обсягів товарообігу, валового доходу та прибутку при найменших витратах.
Статистична інформація свідчить, що протягом останніх років торгівля є збитковою галуззю. В цілому по Україні витрати обігу перевищують валовий дохід. Так, на одного працівника торгівлі припадає в середньому трохи більше 3 тис. грн. річного обсягу роздрібного товарообігу. Якщо від річного обсягу роздрібного товарообігу відняти вартість закупівлі товарів, то буде очевидним ступінь збитковості торгівлі.
Слід зауважити, що від реалізації товарів у половини торговельних підприємств немає прибутку, але балансовий прибуток у цілому по галузі дорівнює приблизно 5% до роздрібного товарообігу. Він створюється за рахунок позареалізаційних доходів, які є джерелом утримання управлінського і торговельного персоналу торговельних підприємств.
Так, вартість основних фондів та оборотних коштів роздрібної торгівлі у 4 рази перевищує річний обсяг роздрібного товарообігу. В таких умовах важко говорити по ефективність їх використання, про розвиток і вдосконалення матеріально-технічної бази торгівлі.
В останні роки скорочення купівельної спроможності населення призвело не лише до спаду роздрібного товарообігу, а й до розвитку різноманітних організаційних форм продажу, за яких населенню пропонуються товари за значно нижчими цінами.
Основні причини великих витрат торговельних підприємств — це високі відсотки ставки за банківський кредит, зростання вартості комунальних послуг, транспортних витрат, необхідність утримання персоналу торговельних підприємств, який є власником основних фондів. У таких умовах навіть підвищення цін не сприяє поліпшенню становища, оскільки купівельна спроможність населення падає. А тому основна увага має бути зосереджена лише на піднесенні якості обслуговування покупців з високим рівнем доходів, для яких ціни на товари не мають такого значення, як для більшості населення. Підтвердженням цього є відкриття елітарних спеціалізованих мага­зинів у центральних районах великих міст, фірмових магазинів. Вони призначені для респектабельного контингенту покупців, у яких підвищені вимоги до новизни, оригінальності, якості, відповідності моді.
Слід зауважити, що, на відміну від економічної ефективності, соціальну ефективність не завжди можна виміряти кількісною оцінкою.
На наш погляд, соціальну ефективність доцільно визначати з двох позицій: по-перше, ступенем задоволення потреб населення в товарах і послугах; по-друге, якістю торговельного обслуговування.
Як відомо, кількісною оцінкою ступеня задоволення потреб населення може бути співвідношення між фактичним споживанням і фізіологічними нормами споживання. Цей показник завжди використовували для визначення соціальної ефективності торгівлі.
В умовах гострого розшарування населення за рівнем грошових доходів увага держави повинна бути спрямована на задоволення потреб різних груп населення з різним рівнем доходів.
У задоволенні потреб усіх верств суспільства і полягає соціальна справедливість суспільства.
Аналіз даних свідчить, що за останні роки кількість магазинів в Україні зменшилася з 121 тис. до 100 тис. одиниць, тобто на 26,4%. Цей показник свідчить про значне зниження купівельної спроможності населення, зменшилася торгова площа магазинів на 14%, збільшилася кількість кіосків і наметів. Різке зменшення кількості крамниць у селах свідчить як про катастрофічне становище з готівкою у селян, так і про те, що вони купують товари на базарах та в містах.
Торгівля, яка зараз існує (із великою торговельною націнкою, дорогою продукцією, неможливістю купити товари в кредит, складністю з обміном неякісної продукції та повернення її, невибагливістю асортименту та ін.), не має перспектив для розвитку.
В останні роки різко зменшилося використання такого прогресивного методу продажу товарів, як самообслуговування.
Високі ціни на товари в магазинах роздрібної торгівлі і низька купівельна спроможність основної маси населення України призводять до скорочення частки державної торгівлі та сприяють розширенню торгівлі на речових та сільськогосподарських ринках, які є найважливішим конкурентом для магазинів завдяки нижчим цінам. І хоча культура обслуговування на ринках не відповідає необхідним вимогам, за теперішніх умов основна маса покупців купує товари на ринках. Великий потік покупців на ринках сприяє створенню нових приватних магазинів, які працюють ефективніше і мають більший рівень прибутку, ніж магазини з колективною або державною формами власності.
Проаналізовані тенденції у сфері торгівлі потребують її вдосконалення з метою піднесення її економічної ефективності і культури обслуговування покупців. Для цього необхідно: ввести торгівлю для верств населення відповідно до їхніх доходів; дати можливість кожному за свої гроші мати товари як першої необхідності, так і довготривалого використання; відновити комісійну торгівлю; надати пільги на податок на додану вартість і податок на прибуток українським виробникам товарів першої необхідності; посилити контроль за порядком зважування товарів, за станом ваговимірювальної техніки на лотках і в магазинах.
Необхідність державного регулювання торгівлі виникла як наслідок появи негативних диспропорцій у торгівлі, її низької ефективності, з одного боку, і скорочення купівельної спроможності населення, з іншого.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2018 BPK Group.