лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Соціальна інфраструктура і політика

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

10.2. ПРОГНОЗУВАННЯ РОЗВИТКУ ТОРГІВЛІ
ТА ГРОМАДСЬКОГО ХАРЧУВАННЯ
Торгівля, як відомо, поділяється на оптову та роздрібну. Оптова торгівля — це продаж товарів з метою виробничого використання чи для подальшого вигіднішого перепродажу. Роздрібна торгівля — це реалізація товарів населенню для кінцевого споживання. Оптова торгівля може бути представлена як процес просування продуктів між окремими стадіями виготовлення кінцевої продукції. Роздрібна торгівля — це кінцевий етап просування продукції. З розвитком суспільного виробництва роль торгівлі в забезпеченні кінцевого споживача зростає, а питома вага особистого підсобного господарства та інших джерел товарів послідовно знижується.
В умовах переходу до ринкових відносин торгівля всіма видами товарів проводиться не лише в спеціалізованих, змішаних та універсальних магазинах, в наметах, кіосках, ну й зі складів, з автомобілів, пристосованих для продажу товарів, а й мобільними торговими наметами. Приватизовані комерційними структурами магазини, що спеціалізувалися на продажу хлібобулочних виробів чи плодоовочів, як правило, переорієнтовані на продаж інших, більш дорогих товарів. Однією з найпоширеніших форм організації масової торгівлі є ринки (продовольчі, речові, змішані). За традицією, що склалася, торгове обслуговування сільського населення проводиться торговельними підприємствами, які входять у систему споживчої кооперації.
Громадське харчування організовується в формі їдалень, кафе, закусочних та інших пунктів харчування.
В прогнозуванні торгівлі та громадського харчування використовується така система показників:

  • обсяг загального товарообігу, в тому числі обігу роздрібної торгівлі, громадського харчування, оптової торгівлі, виручка від реалізації послуг населенню;
  • обсяг продажу продовольчих та непродовольчих товарів;
  • валовий дохід від господарської діяльності;
  • прибуток від реалізації;
  • товарні запаси в роздрібній торгівлі на кінець року (в млрд грн. та днях товарообігу);
  • втрати по заготівлі, збереженню, переробці та реалізації в цілому та окремих товарах (наприклад, по картоплі та овочах);
  • витрати обігу за видами втрат (на оплату праці, відрахування на соціальні потреби та ін.);
  • середньосписочна чисельність працівників та ін.

При прогнозуванні обсягу товарообігу враховується обсяг торгівлі, який склався, та фактори, що впливають на обсяг обігу. Найважливішими факторами, що впливають на обсяг роздрібного товарообігу (в торгівлі та громадському харчуванні), є: доходи населення і їх розподіл на товарні і нетоварні витрати; платоспроможний попит населення; рівень та динаміка цін.
Обсяг роздрібного товарообігу (Тр) встановлюється як сума покуп­ного фонду населення та обігу з реалізації товарів підприємствам, установам та закладам за винятком купівлі товарів за межами торговельної мережі і розраховується за формулою:
Тр = (Фн + Мр) – Ом – Он ,
де: Фн —         покупний фонд населення;
Мр —         обіг з реалізації товарів підприємствам, установам та закладам;
Ом —          обіг з продажу товарів поза межами торговельної мережі;
Он —          інший обіг.
Покупний фонд населення визначається за даними балансу грошових доходів населення шляхом відрахування від загальної суми платоспроможного попиту населення витрат на оплату послуг.
Обіг з реалізації товарів підприємствам, закладам та установам встановлюється за даними про контингент, який обслуговується цими закладами, та витрат коштів на харчування за встановленими нормами.
Обіг з продажу товарів поза межами торговельної мережі — це купівля товарів у кооперації, колективних господарствах, на базарах. Це продаж населенню палива, лісу, дач тощо. Розмір цих продажів визначається за аналізом звітних матеріалів та факторів, які можуть впливати на продаж у майбутньому.
При прогнозуванні структури товарообігу враховується значна кількість факторів — таких, як: обсяг і структура товарної пропозиції; норми потреб найважливіших видів продовольчих та непродовольчих товарів, у розрахунку на душу населення або на сім’ю; структура населення за статтю, віком, характером зайнятості, місцем проживання; розподіл населення по містах і селах по різних природокліматичних зонах; розподіл доходів по групах населення; рівень та співвідношення цін на окремі види товарів і їхня динаміка та ін.
Структура товарообігу — це співвідношення у продажу товарів за групами, зокрема, продовольчих і непродовольчих, вона визначається з прогнозних оцінок структури попиту населення на товари. Дані про структуру використовують для: визначення потреб в окремих товарах; проведення балансових розрахунків ресурсів товарів; здійснення розрахунків товарного забезпечення.
Потреба в товарах складається з: передбачуваного обсягу роздрібного товарообігу; приросту товарних запасів у роздрібній торгівлі і громадському харчуванні; потреби в товарах для відшкодування втрат (0,2% від товарообігу); суми уцінки непродовольчих товарів застарілих фасонів і моделей, а також товарів, які втратили свою вихідну якість (0,5% від товарообігу); потреб у товарах, які купує споживча кооперація, КСП, які не входять до складу роздрібного товарообігу; резервів товарів (1,5% до роздрібного товарообігу).
Пропозиція товарів складається з: товарів, виготовлених у промисловості з державних ресурсів; товарів, які надходять по імпорту і товарообмінними операціями; кондитерські вироби, вина, пиво, безалкогольні напої, які виробляються підприємствами торговельних організацій; товари, що надходять з інших джерел; медикаменти і предмети санітарії та гігієни; друковані видання; сільськогосподарські продукти за державними замовленнями; товари, які реалізуються в буфетах, кіосках морфлоту; товари з місцевих джерел, які випускаються місцевою промисловістю для потреб торгівлі; насіння картоплі та овочів, яке продається населенню системи; виручка за індивідуальне пошиття і виготовлення речей з матеріалів населення і побутові послуги; непродовольчі товари, прийняті на комісію і такі, що купують у населення.
Під час прогнозування обсягу та структури роздрібного товарообігу використовуються матеріальні баланси товарів (борошна, круп, олії, риби, цукру, тканин, взуття, меблів), які складаються з двох частин: дохідної частини (перехідні запаси, виробництво, імпорт); видаткової частини (ринковий фонд, промислова переробка, промислове споживання, потреби держбюджетних організацій, громадських установ, експорт, запаси, інші споживачі).
Запаси на початок очікуваного періоду встановлюються як розрахункові, а на кінець періоду — як нормативні.
Надходження з виробництва визначають як обсяг випуску продукції відповідною галуззю народного господарства. Імпорт та експорт визначаються з зовнішньоторговельних угод і умов і встановлюються виходячи з експортно-імпортного сальдо.
Ринковий фонд визначається на основі розрахунків передбачуваної структури товарообігу і можливих змін у запасах цих товарів, які знаходяться в роздрібній торговельній мережі.
Промислова переробка — це товари, які використовуються як сировина чи матеріали для виготовлення інших виробів. На переробку надходить 45% м’яса, 50% олії, 50% тканин. Переробка встановлюється за нормами витрат сировини на одиницю продук­ції і планованого випуску продукції галузі.
Промислове споживання — це товари, що використовуються у виробництві як допоміжні. Наприклад, тканини для виготовлення взуття, для обшивки салонів автомобілів тощо. Розмір промислового споживання визначається у відповідності з обсягами випуску товарів на підприємствах галузі та норм витрат матеріалів на одиницю виробу. Споживання держбюджетних установ і громадських організацій (лікувальних закладів, дитячих ясел, садочків, навчальних закладів, гуртожитків, будинків відпочинку, готелів) визначається за чисельністю контингентів, які обслуговуються, та норм використання виробів. Обсяг спецодягу та спецвзуття визначають за контингентом працівників, які підлягають забезпеченню, затвердженими нормами видачі і строками використання виробів. Фонд інших споживачів — це ресурси товарів для забезпечення армії, флоту, військовослужбовців МВС.
Потребу в будівництві нових торгівельних підприємств (Пн) визначають за формулою:
Пн = По – Н + В – Пр ,
де: По —         загальна потреба в мережі підприємств (торговельна площа, кількість місць, кількість підприємств);
Н — фактична наявність мережі підприємств на початок передбачуваного періоду;
В — очікуване вибуття підприємств у передбачуваному періоді;
Пр —          приріст торговельної площі або числа місць на діючих підприємствах за рахунок їх реконструкції.
Загальна потреба в мережі підприємств на кінець передбачуваного періоду визначається згідно з розрахунковими нормами і чисельністю населення в цей період. Норматив торговельної площі на 1000 міських жителів — 195 м2, в тому числі магазинів продовольчих товарів — 82 м2 і непродовольчих — 113 м2. Норматив підприємств громадського харчування — 28 місць на 1000 жителів.
Спеціалізація і розміщення підприємств торгівлі і громадського харчування здійснюються в залежності від складу та щільності населення, розміщення місць відпочинку і житлових масивів, транспортних магістралей, базарів, промислових підприємств тощо.
Потреби в складських приміщеннях, холодильниках визначаються нормативним методом на 1000 міських жителів за рівнем споживання товарів, які швидко псуються, їх запасів, коефіцієнтом нерівномірності їх надходження на холодильники, середнім коефіцієнтом завантаження холодильників. Виходячи з встановленої загальної потреби в складському господарстві, фактичного його стану і передбачуваного вибуття, можна розрахувати введення в експлуатацію складів за рахунок нового будівництва.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.