лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Соціальна інфраструктура і політика

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Подпись: 10РОЗДІЛ


ТОРГОВЕЛЬНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ

  • Сутність торгівлі, громадського харчування та їх організація.
  • Прогнозування розвитку торгівлі та громадського харчування.
  • Ефективність роздрібної торгівлі.
  • Регулювання роздрібного товарообігу.

10.1. СУТНІСТЬ ТОРГІВЛІ, ГРОМАДСЬКОГО
ХАРЧУВАННЯ ТА ЇХ ОРГАНІЗАЦІЯ
Торгівля — це сфера обігу товарів на ринку, включаючи комплекс підприємств, які спеціалізуються на виконанні торгово-посередницьких операцій, виконуючи двояку функцію: облік вартостей (зміна форм вартостей) та доведення товарів до сфери споживання, тобто є посередником між товаровиробником і споживачем. Торгівля впливає на споживання окремими соціально-економічними групами населення, структуру особистого споживання.
Громадське харчування — це підгалузь торгівлі, яка спеціалізується на виготовленні продуктів харчування, придатних до споживання і продажу, і обслуговуванні процесу споживання.
Основні завдання торгівлі та громадського харчування — це досягнення збалансованості попиту та пропозиції на ринку предметів споживання, задоволення попиту споживачів при високій якості обслуговування і мінімальному рівні витрат, пов’язаних з процесом обігу продукції.
Органи місцевого споживання, комітети по торгівлі та громадському харчуванню здійснюють:

  • аналіз стану торгівлі та громадського харчування, прогнозування їхнього розвитку на основі вивчення попиту та пропозиції товарів;
  • контроль за виконанням власниками торговельних підприємств зобов’язань щодо збереження товарного профілю, забезпечення асортименту товарів, у тому числі першої необхідності;
  • участь у роботі з приватизації, демонополізації та створення конкурентного середовища в торгівлі та громадському харчуванні;
  • контроль (через інспекцію торгівлі) за додержанням норм та правил торгівлі, якості та безпечності торгівлі на підприємствах торгівлі та громадського харчування незалежно від форм власності;
  • сприяння в організації і проведенні ярмарків та інших заходів з роздрібної торгівлі товарами народного споживання.

Основними показниками торгівлі та громадського харчування є: обсяг та структура роздрібного товарообігу; рівень та структура витрат обігу; прибуток та рентабельність; коефіцієнти обіговості коштів.
Роздрібний товарообіг — один з найважливіших показників соціально-економічного рівня держави. Його обсяг відображає рівень життя населення. Під роздрібним товарообігом розуміють обсяг реалізації товарів і послуг населенню та іншим споживачам у грошовому вираженні.
При визначенні обсягу роздрібного товарообігу необхідно враховувати продаж товарів населенню через усі канали реалізації: враховані підприємства, речові, змішані та продовольчі ринки.
Роздрібний товарообіг по підприємствах визначається на основі звітних даних про обсяг товарів, які були продані населенню, а також про обсяг продажу за готівковий та безготівковий розрахунок підприємствам і організаціям для господарських потреб у порядку дрібного опту.
Обсяг продажу товарів на речових, змішаних та продовольчих ринках визначається виходячи із суми неорганізованого ввезення товарів окремими громадянами за даними статистики. В розрахунках враховується динаміка й ефективність цього каналу торгівлі.
В організації торгівлі та громадського харчування першочергове значення має вивчення попиту. Під попитом населення розуміють форму виявлення потреби. Платоспроможний попит — це частина потреб населення в товарах та послугах, забезпечених грошовим еквівалентом на визначений період часу. Обсяг попиту визначається сумою грошей, які є на руках у населення і може бути спрямована на закупівлю товарів та послуг. Структура попиту — це розподілений попит на продовольчі і непродовольчі товари, а також за укрупненими товарними групами або ж у детальному асортименті. Розрізняють такі види попиту, як: реалізований — попит, який супроводжується купівлею товарів; незадоволений попит, у разі відсутності в даний момент певного товару в продажу. Формований попит на товари виникає тоді, коли товари готуються до вироблення. Реалізований та незадоволений попит у сумі становлять дійсний попит.
Вивчення попиту здійснюється різними методами. Так, для вивчення реалізованого попиту населення використовується балансовий метод. Цей метод використовується для визначення обсягу та асортименту структури реалізованого попиту. Він базується на формулі товарного балансу:
Рт = Зтм + Пт – Дв – Зк ,
де: Рт —          реалізація товарів за період вивчення;
Зтм —         залишок товарів на початок періоду;
Пт  —         поставка товарів за період вивчення;
Дв  —         документовані втрати товарів, незв’язані з продажем по­купцям;
Зк   —         залишок товарів на кінець періоду.
Для вивчення незадоволеного попиту використовуються коефіцієнти задоволеного попиту, які показують ступінь його задоволення на товари достатнього попиту. Якщо цей коефіцієнт менший 1, то незадоволений попит розраховується за формулою:
Рнп = (1 – К) ? Пф ,
де: Рнп — розмір незадовільного попиту;
К    —        коефіцієнт задоволення попиту (в % або в відносних числах);
Пф   —        фактичний продаж за період вивчення.
Формований попит вивчають з допомогою таких методів, як виставки-огляди, виставки-продажи, конференції покупців, дегустації, опитування та ін. Формування та розвиток попиту населення на товари та послуги визначають різні фактори: економічні — величина ВВП, рівень та структура грошових доходів населення, обсяг та склад товарної пропозиції, рівень та співвідношення цін на товари та ін.; соціальні — соціальна структура суспільства, розвиток соціальних фондів, культура споживання, реклама та ін.; демографічні — чисельність населення та його склад, чисельність та склад сімей, процес міграції населення; природно-кліматичні та національно-історичні умови, традиції та ін.
Торговельні підприємства всіх форм власності мають господарську та юридичну самостійність; можуть вступати в договірні відношення з виробниками та постачальниками товарів; оплачувати товар і користуватися послугами фінансово-кредитної системи; несуть повну відповідальність за результати своєї діяльності.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.