лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Соціальна інфраструктура і політика

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Потреба в клубних закладах розраховується окремо для міського і сільського населення за нормативами забезпеченості на 1000 жителів, або кількості населення на один клуб. Завдання щодо підвищення рівня забезпеченості населення клубними закладами виконується з урахуванням соціально-економічних факторів, демографічної ситуації, національних традицій. Дані про мережу фондів є підставою для визначення капітальних вкладень на їх розвиток.
Клубні заклади мають вивчати культурні запити населення, вдосконалювати форми і методи роботи, організовувати свята, ігри, танці, виставки тощо. Розвивати об’єднання за інтересами, клуби робочих династій, багатодітних сімей. Треба організовувати мікроклуби, хори ветеранів, фольклорні ансамблі, народні теат­ри, будувати і створювати культурно-спортивні комплекси, гуртки автомотосправи, квітникарства, книголюбів.
Розвиток і розміщення музеїв і виставкових залів вимагає розрахунків обсягів капітальних вкладень на будівництво і реконструкцію музеїв і залів. Такі розрахунки спираються на містобудівні норми розміщення, показники потужності закладів. До уваги беруть, що вищезгадані заклади — інформаційні, просвітницькі, науково-дослідницькі, з динамічним характером діяльності, з ростом фондових зібрань, профільні за складом і спеціалізацією, пов’язані між собою, з нестабільною кількістю пам’ятників і меморіальних дат.
Міністерство культури разом з Академією Наук України в 1991 р. розробило програму «Музейний фонд України», якою передбачені конкретні заходи щодо поліпшення охорони та збереження музейних цінностей. Адже теперішня матеріальна база, умови зберігання експонатів украй незадовільні. Фондосховища розташовані в сирих, уражених грибком, тісних приміщеннях.
У 6-ти музеях відсутня охоронно-пожежна сигналізація, у 35-ти — застаріла і потребує капремонту, у 28-ми — не відповідає вимогам надійності.
Треба, щоб була створена національна служба охорони культурної спадщини України, забезпечена відповідними високопрофесійними кадрами.
Необхідно домагатися, щоб Україні повернули культурні та історичні цінності на підставі міжнародних угод та конвенцій, що реалізують взаємовідносини між суб’єктами в питаннях незаконного вивезення, ввезення та передавання права власності на культурні цінності. Вже складені реєстри 42649 експонатів з 27-ми музеїв України, вилучених з них незаконно, створюється автоматизований банк даних про втрачені пам’ятки.
Потреба в продукції преси вивчається в розрізі навчальних закладів, бібліотек, наукових організацій і видавництв з урахуванням змін у матеріальному, культурному і освітньому рівні життя населення, змін у бюджеті вільного часу, змін читацького попиту.
Потреби в підручниках розраховуються виходячи з контингенту учнів за класами; створення резервів; скупки та обміну старих підручників, їх запасів.
9.3. ФІНАНСУВАННЯ І МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КУЛЬТУРИ

Фінансування культури здійснюється на нормативній основі за рахунок державного і місцевих бюджетів, а також коштів підприємств, організацій, громадських об’єднань та з інших джерел.
Держава гарантує необхідні асигнування на розвиток культури в розмірі не менше 8% від національного доходу України.
Місцеві Ради народних депутатів мають право в порядку, передбаченому законодавством, збільшувати видатки для потреб культури понад установлені норми.
Бюджетні асигнування та позабюджетні кошти не підлягають вилученню.
Для фінансової підтримки закладів, підприємств і організацій культури в умовах ринкової економіки, цільового використання коштів, що відраховуються на потреби культури, можуть створюватися державні та місцеві фонди розвитку культури.
Порядок створення фондів і використання коштів визначається положеннями, що затверджуються в установленому порядку.
Громадські об’єднання (творчі спілки, товариства, фонди, асоціації), заклади, підприємства, організації мають право самостійно та на договірній основі створювати добродійні фонди для фінансування культурних програм, програм розвитку літератури та мистецтва, підтримки талантів і творчих починань у галузі культури, розв’язання соціальних і побутових проблем творчих працівників.
Валютні надходження від використання культурних цінностей і об’єктів національного культурного надбання, гастрольної, виставкової, видавничої та іншої творчої діяльності спрямовуються на забезпечення: збереження і відновлення національного культурного надбання України, зміцнення матеріальної бази культури і не підлягають оподаткуванню.
Держава здійснює політику пільгового оподаткування у сфері культури, звільняє від сплати податків творчі спілки, національно-культурні товариства, фонди, асоціації, інші громадські об’єд­нання, що діють у сфері культури, а також заклади культури, які повністю або частково фінансуються за рахунок бюджету чи коштів підприємств і профспілкових організацій. Держава встановлює пільги на оподаткування доходів підприємств і організацій, окремих осіб, що частково відраховують ці кошти на потреби культури, і передбачає пільгове оподаткування доходів від інших платників. Порядок оподаткування закладів, підприємств і організацій, що діють у сфері культури, а також тих, які відраховують частину доходу на потреби культури, визначає чинне законодавство.
Кожна культурна освітня установа має самостійний кошторис, який затверджує вища організація. Витрати плануються у кошторисі в загальновстановленому порядку. Так, заробітна плата планується виходячи з типових штатів, установлених для кожного виду установ залежно від обсягу їхньої діяльності (наприклад, по бібліотеках — від розміру книжкового фонду та ставок заробітної плати).
Ставки заробітної плати бібліотекарів залежать від освіти та стажу роботи, а працівників інших культурно-освітніх установ — від групи установи. Витрати по інших статтях плануються так само, як і в інших бюджетних організаціях.
По невеликих культурно-освітніх установах складаються загальні кошториси в межах району чи міста. Зведене планування здійснюється за видами установ на основі середньої кількості установ кожного типу та середньої норми витрат з виділенням витрат на заробітну плату.
Деякі культурно-освітні установи знаходяться на госпрозрахунку (парки культури та відпочинку, міські сади, екскурсійні бюро, зоологічні парки). По цих установах з бюджету планується сума дотацій на розмір витрат, що не покривається власними доходами.
Згідно з чинним порядком у культурно-освітніх установах створюється фонд підприємства за рахунок одержаного понадпланового прибутку чи суми скорочення планової дотації по госпрозрахункових організаціях, а також понадпланового перевищення доходів над витратами за кошторисом спеціальних коштів бюджетних установ.
Щодо матеріально-технічного забезпечення культури, то держава: гарантує створення виробничої бази з випуску спеціального обладнання для закладів, підприємств, організацій і установ культури, музичних інструментів, атракціонної техніки, допоміж­них матеріалів і засобів для здійснення індивідуальної художньої творчості; стимулює виробництво цієї продукції відповідно до суспільних потреб; розвиває мережу спеціалізованих з цією метою виробництв, у тому числі і спільних з іншими країнами.
Заклади, підприємства, організації та установи культури повинні у пріоритетному порядку забезпечуватися: відео-, теле-, радіо-, кіноапаратурою, технічними засобами, музичними інструментами, меблями, спеціальним обладнанням, папером, іншими матеріалами, необхідними для здійснення професійної та культурно-освітньої діяльності.

Запитання і завдання для перевірки знань

1. Охарактеризуйте культуру та мистецтво як галузь соціальної сфери.
2. Які основні цілі соціальної політики держави в розвитку культури?
3. У чому полягають основні завдання державного регулювання суспільних відносин у сфері культури?
4. Що розуміють під повноваженнями державних органів у сфері культури?
5. На основі яких принципів реалізується державна політика в галузі культури?
6. Які найважливіші фактори впливають на кількість закладів культури?
7. Як визначається завантаження (відвідування) залів для глядачів?
8. Як розраховується прогнозний обсяг капітальних вкладень у розвиток культури?
9. Якою є методика розрахунку регіонального індексу культур­ного обслуговування?
10. Як визначається забезпеченість населення кінообслуговуванням?
11. Як обчислюються потреби в фондах громадського користування?
12. Що необхідно для відновлення музеїв, парків, палаців, залів?
13. Як визначається потреба в продукції преси?
14. Як здійснюється фінансування галузі культури?
15. Які пільги надає держава у сфері культури?
16. Назвіть основні функції держави з матеріально-технічного забезпечення культури.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2018 BPK Group.