лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Соціальна інфраструктура і політика

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Професійні навчальні заклади здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації громадян за державним замовленням, а також за договорами з підприємствами, установами й організаціями, окремими громадянами. Учні перебувають на повному утриманні держави. Випускникам присвоюється робітнича кваліфікація.
Вища освіта забезпечує фундаментальну наукову та загальнокультурну, практичну підготовку набуття громадянами спеціальності відповідно до їхніх покликань, зацікавлень, здібностей. Вища освіта передбачає підвищення їхньої кваліфікації, вдосконалення професійної підготовки, перепідготовку, підготовку наукових та науково-педагогічних кадрів. Підготовка спеціалістів вищими навчальними закладами може проводитися з відривом, без відриву від виробництва, через поєднання цих форм, а також у формі т. зв. дистанційного навчання тощо.
Основними видами діяльності вищого навчального закладу є: підготовка спеціалістів різних рівнів кваліфікації; науково-дослідна робота; підготовка наукових, науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації; атестація наукових і науково-педа­гогічних кадрів; підвищення кваліфікації, перепідготовка кадрів; культурно-освітня, видавнича, фінансово-економічна, господарська, науково-виробнича, комерційна робота; здійснення зовнішніх зв’язків.
Вищі навчальні заклади здійснюють свою діяльність за державними замовленнями та угодами — основною формою держав­ного регулювання відносин між навчальними закладами та підприємствами, установами й організаціями. Випускникам вищих навчальних закладів присвоюється кваліфікація спеціаліста з вищою освітою певного професійного спрямування чи спеціальності, яка відповідно до обсягу державної освіти визначається такими рівнями:

  • молодший спеціаліст — забезпечують технікуми, училища, інші навчальні заклади еквівалентного рівня;
  • бакалавр — забезпечують коледжі, інститути, консерваторії, інші навчальні заклади еквівалентного рівня;
  • спеціаліст — забезпечують інститути, інші навчальні заклади еквівалентного рівня;
  • магістр — забезпечують інститути, академії, університети, інші заклади, що мають відповідний сертифікат.

8.2. ПРОГНОЗУВАННЯ РОЗВИТКУ ОСВІТИ
У сфері національної системи освіти розрізняють дошкільне виховання, загальну середню, середню спеціальну (професійну) та вищу професіональну (спеціальну) освіту. Початкова стадія освітянського процесу — це дошкільне виховання. Особливе значення прогнозу розвитку дошкільних закладів визначається тим, що в цьому віці формуються основи особистості людини (його інтелект, чесноти). Функціонування таких закладів дає можливість вивільнити батьків (в основному матерів) для роботи в галузях економіки.
При розробці прогнозу дошкільного виховання (освіти) використовуються різні показники, базовим серед яких є контингент дітей дошкільного віку (від одного до п’яти років), які відвідують дитячі садки та ясла. На основі цього показника розраховують решту. Прогнозований контингент дітей визначається на основі демографічних прогнозів народжуваності, дитячої смертності по регіонах країни. Потреба в збільшенні місць у дитячих дошкільних закладах може бути розрахована за такою формулою:
,
де: П —   потреба в збільшенні кількості місць у дитячих дошкільних закладах в прогнозованому періоді;
Кдіт —        прогнозований контингент дітей;
Нм —   наявність місць у дошкільних закладах на початок прогнозованого періоду;
Впр — очікуване вибуття місць у прогнозованому періоді.
Визначення прогнозованої кількості місць у дошкільних закладах дозволяє розрахувати кількість дошкільних закладів усіх видів (дитячих ясел, садків та комбінатів — ясел-садків), обсяг капітальних вкладень, необхідних для фінансування нових закладів, чисельність вихователів, викладачів та ін.
Обсяг капітальних вкладень на розвиток і спорудження об’єктів освіти можна розрахувати за формулою:
,
де: КП — обсяг капітальних вкладень на розвиток і спорудження об’єктів освіти;
МР —        перспективне завдання по розширенню мережі об’єктів народної освіти;
ВД — розмір передбачуваного введення в дію об’єктів;
DК — питома вага витрат на одиницю потужностей, що будуть введені в дію;
ЗБ — стан будівельного заділа.
У системі шкільної освіти виділяють кілька етапів: початкова освіта (1—4 класи), дев’ятирічна чи неповна середня (5—9 класи), середня (10—11 класи). При розробці прогнозу розвитку загальної середньої освіти слід передусім визначити контингент учнів — загальний і за групами класів. Кількість учнів перших класів визначається на основі статистичних даних про чисельність дітей шестирічного віку за станом до першого вересня прогнозованого року. Чисельність учнів у першому класі визначається за формулою:
ЧІ = Нд + Дс + З,
де: ЧІ —          чисельність учнів у першому класі;
Нд —         наявність дітей шестирічного віку за станом на перше вересня прогнозованого року;
Дс —         діти старшого віку, які раніше не навчалися з різних причин;
З — діти, залишені на повторний рік навчання.
Чисельність учнів у наступних класах розраховується за формулою:
Чн = Пр + Др,
де: Чн — чисельність учнів наступних класів;
Пр — учні, переведені в ці класи за підсумками навчання в попередньому році;
Др —   діти, залишені на другий рік навчання.
На основі прогнозованого контингенту учнів визначається необхідна кількість класів (класних кімнат), чисельність учителів. Так, кількість класних кімнат визначається за формулою:
,
де: ПШ —        кількість класних кімнат або потреба в мережі шкіл;
УШ —        контингент учнів школи;
КЗ — коефіцієнт змінності (за співвідношенням загальної чисельності учнів з їхньою чисельністю в першій зміні);
ДК — кількість дітей у класі.
Норматив наповненості класів для 1—8 класів — 40 учнів, для 9—11 класів — 35 учнів.
Велике значення для забезпечення нормального функціонування системи освіти має обґрунтування потреби в учителях. Вона розраховується на основі інформації про прогнозну кількість класів, навчальних годин на тиждень і норми тижневого навантаження на одного викладача за такою формулою:
,
де: ПУ — прогнозована потреба в учителях;
ПШ —        кількість класів;
КН — кількість навчальних годин на тиждень;
НТ — норма тижневого навантаження на одного викладача (годин).
Визначення цих показників дає можливість розрахувати необхідну кількість шкіл, обсяг капітальних вкладень, обсяг грошей для оплати праці та ін.
Загальна потреба в спеціалістах визначається як чисельність, необхідна для виконання обсягу робіт у передбачуваний період. Для її визначення потрібно мати дані про обсяги виробництва, чисельність працюючих, рівень продуктивності праці, впровадження нової техніки і наукової організації праці, розвиток науки, культури, сфери обслуговування.
Додаткова потреба в спеціалістах — це та чисельність, що необхідна в майбутньому, порівняно з чисельністю, яка є зараз. Вона визначається: на розвиток галузей, тобто приріст кількості посад, які заміщаються спеціалістами в зв’язку з виборчими потре­бами й іншими факторами, які впливають на потребу в спеціалістах; на заміну природного вибуття дипломованих спеціалістів і заміну практиків, які працюють на посадах спеціалістів.
Потреби в спеціалістах на розвиток галузей народного господарства визначаються виходячи з даних про:

  • введення в дію нових і підприємств, що діють розширено, як також цехів, дільниць, лабораторій, НДІ;
  • проектних й інших установ і закладів;
  • впровадження нової технології і техніки у виробництво;
  • модернізацію продукції;
  • поліпшення організаційної структури підприємств і організацій та системи управління ними;
  • застосування засобів обчислювальної техніки, запровадження автоматизованої системи управління;
  • поліпшення використання спеціалістів у народному господарстві;
  • перспектив розвитку галузей невиробничого споживання;
  • перегляду нормативів обслуговування населення.

Потреби в спеціалістах для заміщення природного вибуття дипломованих спеціалістів і практиків визначають згідно з аналізом закономірностей вибуття працівників через смертність чи вихід на пенсію. Для цього вивчаються середні показники за останні роки з урахуванням змін вікового складу працюючих і специфічних особливостей галузей і регіонів. Вважається, що природно вибуває близько 2% спеціалістів від загальної їх чисельності.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2018 BPK Group.