лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Соціальна інфраструктура і політика

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Незважаючи на скрутну економічну ситуацію в охороні здоров’я, загальна кількість хворих, які щорічно впродовж періоду спостереження лікувалися в стаціонарах, у цілому залишалася досить стабільною і коливалася довкола 2400 випадків на 10 000 населення і лише у 1996 році зменшилася до 2100. Такий рівень фактичної госпіталізації відповідає рекомендаціям експертів 70-х років, коли радянська охорона здоров’я дотримувалася принципово інших підходів до забезпечення потреб населення у стаціонарній допомозі й орієнтувалася на розширені показання до госпіталізації. Світова практика нинішнього періоду орієнтує націо­нальні системи охорони здоров’я на рівень госпіталізації 13—17% (без урахування ліжок медико-соціальної допомоги). Рівень госпіталізації у міські стаціонари також практично не змінився.
На рівень госпіталізації в розрізі відділень значною мірою впливає забезпеченість ліжковим фондом і його структура. Рівні, структура та динаміка числа госпіталізованих з окремих профілів характеризуються значною різноманітністю. Найвищі рівні госпіталізації виявлено в стаціонарі загального терапевтичного профілю, що відповідає реальним потребам населення. В сільських районах ці показники перевищують аналогічні в містах області у 2,8—3,1 раза. Частка терапевтичних хворих серед усіх госпіталізованих у сільських районах становила близько третини, в містах — 12—13%, при середньому нормативі 20%. Це пов’язано передусім зі значно вищою забезпеченістю ліжками терапевтичного профілю в сільських районах у порівнянні з містами (майже
в 3 рази), значна кількість яких сконцентрована у сільських дільничних лікарнях (24% від загального фонду в сільських районах). У ринковій економіці відома формула: надлишкова пропозиція породжує надлишковий попит. Тобто наявність надлишкових ліжок провокує необґрунтовану госпіталізацію. Менш вираженим, але суттєвим чинником є також менша розвиненість високоспеціалізованої допомоги в сільських поселеннях. Протягом 5-річного періоду госпіталізація в терапевтичні стаціонари в областях в цілому, в поселеннях різного типу поступово скорочувалася (в областях на 13,5%, в містах — на 8,9%).
Процент госпіталізованих у відділеннях хірургічного профілю становить 9—13%. Не спостерігається будь-якої визначеної динаміки рівнів госпіталізації у хірургічні стаціонари, за винятком сільських районів, де цей показник зменшився за період спостереження на 20,7%, але все ще перевищує такий у містах на 21,0%. Зважаючи на відносно слабшу матеріальну базу сільських лікарняних закладів, подібне співвідношення викликає сумніви щодо доцільності та обґрунтованості високої госпіталізації хворих у сільські хірургічні стаціонари.
При значному різноманітті рівнів госпіталізації у неврологічні відділення в поселеннях різного типу (у сільських районах в 1,3 раза вище, ніж у містах) виявлена тенденція до їх зростання (у сільських районах динаміка практично відсутня), що є реакцією на збільшення поширеності відповідної патології при незмінних підходах до призначення лікування. Тож з результатів аналізу видно: рівні госпіталізації, як у цілому, так і за окремими спеціальностями, високі і не мають тенденцій до скорочення.
Однією з важливих проблем є підвищення ефективності медич­ного обслуговування (скорочення строків лікувального процесу, поліпшення його результативності, точність встановлення діагнозу та ін.). В останні роки знижується інтегральний показник якості здоров’я населення — це тривалість життя. За останні 8 років тривалість життя значно скоротилась як у чоловіків, так і в жінок. Одна з основних причин скорочення тривалості життя — летальність у результаті різних захворювань (серцево-судинних, онкологічних, органів дихання тощо).
В сучасних умовах прогнозування розвитку охорони здоров’я одним з основних показників є потреба населення в медичних послугах різного виду. На основі цього базового показника розраховуються інші показники прогнозу. Прогнозна потреба населення в медичних послугах може бути розрахована за допомогою нормативно-факторного методу. Методика його використання включає аналіз стану медичного обслуговування в минулому періоді, задоволення потреб населення в медичних послугах, виявлення «вузьких місць» у медичному обслуговуванні та причин їх виникнення. Аналіз здійснюється по окремих регіонах і в масштабі держави.
Потім визначається склад факторів, що впливають на характер, рівень захворюваності населення. Такими факторами можуть бути віковий, статевий, професійний склад населення, стан довкілля, життєвий рівень населення та ін. Вплив цих факторів не однаковий за інтенсивністю і направленістю. Існує також значна диференціація їх впливу по регіонах країни. В окремих регіонах несприятлива екологічна ситуація є основною причиною підвищеного рівня захворюваності. А тому під час розробки прогнозів необхідно враховувати територіальну диференціацію дії різних факторів.
Вплив чинників аналізується за допомогою спеціальних наукових досліджень, зокрема, вивчення медичної статистичної інформації про звернення різних категорій населення до медичних установ. Частина населення тривалий час може не користуватися послугами медичних установ, хоч і має значні відхилення в стані здоров’я. Причини тут можуть бути різними: самолікування, недостатня пропускна спроможність медичних установ тощо. А тому для повнішого виявлення характеру захворюваності аналізується також інформація, що міститься в результатах комплексних медичних оглядів, які проводяться за спеціальними програмами виявлення різних видів захворювань, а також за матеріалами загальної диспансеризації населення.
В результаті аналізу виявляються залежності між окремими факторами і характером захворюваності та сумарний вплив всіх чинників.
Виявлення залежності дають змогу знайти дійсний характер захворюваності населення в регіонах держави і розрахувати реальну потребу в медичних послугах лікарів різних спеціальностей (терапевтів, хірургів, невропатологів та ін.). У даних розрахунках застосовується нормативний метод. На основі виявлених залежностей розраховуються нормативи потреби населення в послугах амбулаторно-поліклінічних та стаціонарних установ.
Норматив розраховується у вигляді кількості лікарських відвідувань у рік на одного жителя (включаючи відвідування лікарем хворого вдома). Прогнозна потреба населення в послугах (за окремими видами захворювання і загальна) розраховується як добуток відповідних нормативів лікарських відвідувань на прогнозовану чисельність населення регіонів і всієї держави, з використанням такої формули:
,
де: Пзаг —       загальна потреба населення в медичних послугах;
Нм — нормативи потреби населення в медичних послугах, по регіону;
Чн — прогнозована чисельність населення регіону;
n —    кількість регіонів.
Важливим показником є норматив потреби населення в стаціонарному медичному обслуговуванні, який розраховується спочатку у вигляді норми госпіталізації населення в відсотках від загальної його чисельності. Потім на основі такої норми розра­ховується норматив потреби населення в лікарняних ліжках. Його величина залежить від норми потреби у госпіталізації, чисельності населення регіону, кількості днів перебування хворого на ліжку, числа днів використання ліжка за рік. Для розрахунку можна використати формулу:
,
де: Пл — прогнозована нормативна потреба в лікарських ліжках;
Нг — норма потреби в госпіталізації для прогнозованого періоду (%);
Чж — прогнозована чисельність жителів;
Д —   середня кількість днів перебування хворого на ліжку;
Дп — число днів використання ліжка за рік.
У сучасних умовах перехідного періоду велике значення для розвитку охорони охоронооздоровчого комплексу мають проблеми забезпечення його необхідними ресурсами — потужностями медичних установ, медичними кадрами, лікувальними засобами, фінансовими ресурсами (капітальними вкладеннями і коштами для фінансування поточної діяльності медичних установ).
У складі ресурсних показників базову роль відіграє показник потужності (пропускної спроможності) медичних установ, тобто можливості обслуговування необхідної кількості населення. Він визначається у вигляді необхідної кількості медичних установ відповідних масштабів (великих, середніх, малих) і типів (універсальних, спеціалізованих тощо) і розраховується на основі виявлених на попередніх стадіях прогнозування обсягів потреб населення в послугах стаціонарних та амбулаторно-поліклінічних установ.
При розробці прогнозу дуже важливо визначити приріст потужності стаціонарних установ у прогнозованому періоді. Ця величина розраховується як різниця між загальною прогнозною величиною потужності лікарень і величиною потужностей діючих лікарень у минулому періоді. Приріст потужностей в прогнозованому періоді може здійснюватися як у результаті нового будівництва, так і з допомогою розширення наявних лікарень.
Загальна величина прогнозованої потужності (або пропускної спроможності) амбулаторно-поліклінічних установ також розраховується нормативним методом. Розмір загальної потужності може бути визначений як множина нормативу потужності таких установ і чисельності населення регіону. Цей спосіб достатньо укрупнений (наближений).

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.