лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Соціальна інфраструктура і політика

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Товарне споживання бюджету обчислюється згідно з даними про купівлю товарів у роздрібній та комісійній торгівлі, на місцевих та сільських ринках, про надходження продуктів з радгоспів, підсобних підприємств та фермерських господарств, від рибальства, мисливства тощо. Товарне споживання непродовольчих товарів обчислюється також з даних про купівлю товарів у торговельній мережі, на сільських ринках, у ремісників, через самозаготівлю. Сумуванням усієї купівлі встановлюють загальний обсяг товарної частини бюджету. Паралельно визначається речова структура бюджету.
Витрати на оплату послуг обчислюються за балансом доходів і витрат. Таким же чином визначають різні платежі та заощадження. Дохідна частина індивідуального споживчого бюджету формується згідно з розрахунками реальних доходів населення.
Мінімальний споживчий бюджет — це балансовий розрахунок, що визначає такий обсяг доходів, який дозволяє задовольнити потреби в їжі, одежі, предметах господарського вжитку, культурних запитах на рівні мінімальних фізіологічних норм, достатніх для життєдіяльності здорової дорослої людини, розвитку дітей, збереження здоров’я людей похилого віку.
Розмір споживання за мінімальним бюджетом обумовлюється рівнем матеріального виробництва та умовами життєдіяльності людей. Мінімальний споживчий бюджет розраховується за такими методами:

  • статистичний метод, за яким існуюча структура споживання приймається як мінімальна і використовується для формування мінімального споживчого бюджету. Метод доповнюється бюджетними обмеженнями, які дозволяють краще обґрунтувати обсяг і структуру споживчих витрат;
  • структурний метод означає використання існуючого співвідношення між видами витрат населення на придбання матеріальних благ і споживчих послуг, зокрема, між продовольством та іншими товарами для прогнозування структури бюджету на подальший час;
  • нормативний метод спирається на використання науково обґрунтованих нормативів споживання окремими громадянами чи їхніми сім’ями матеріальних благ та послуг. Цей метод дозволяє встановити межу бідності; коли відтворення погіршується за цією межею, мінімальний споживчий бюджет уже не збігається навіть з прожитковим мінімумом.

При визначенні мінімального споживчого бюджету використовують розрахунки мінімальних споживчих кошиків(продовольчих та непродовольчих). Набори кошиків визначають за нормативами, що розраховують наукові заклади по статево-вікових групах населення, на душу населення в середньому по країні. Споживчі кошики розроблені для 13 статево-вікових груп населення. Склад цих кошиків затверджено Кабінетом Міністрів. У мінімальний споживчий ко­шик, який ще недавно визначав нашу межу бідності, «вміщувалися» понад 300 найменувань продуктів, товарів та послуг. Нині цей мінімальний бюджет, згідно з закладеними в нього нормами споживання, для більшості з нас недосяжний.
Тепер ми користуємося іншим показником, межею злиденності, «виживаємості». Що ж треба людині щоб вижити? Ось він, цей набір продуктів (табл. 6.3):

Таблиця 6.3

НАБІР  ПРОДУКТІВ  ХАРЧУВАННЯ


№ з/п

Продукти

На душу, кг (на місяць)

Чоловіки 16—59

Жінки 16—54

Пенсіонери

Діти

0—6

7—15

1

Хлібопродукти

10,8

14,7

10,4

9,9

5,1

9,4

2

Картопля

10,4

13,3

10,0

7,5

7,1

11,2

3

Овочі

7,8

6,7

8,1

8,1

7,1

10,0

4

Цукор

1,7

1,7

1,6

1,5

1,6

2,2

5

Фрукти і ягоди

1,6

1,2

1,1

0,9

2,8

2,0

6

Рибопродукти

0,9

1,1

0,8

1,1

0,7

1,0

7

М’ясопродукти

2,2

2,7

2,0

1,5

1,5

2,7

8

Молокопродукти

17,6

16,8

14,9

14,5

23,0

25,2

9

Яйця (шт.)

12,6

15,0

12,5

7,5

12,5

15,0

10

Олія, маргарин

0,8

0,9

0,8

0,7

0,5

1,0

Це не рекомендації для харчування конкретної людини. І ніхто в реальності так не харчується. Це лише розрахункові показники, які є інструментом соціальної політики для регулювання доходів, мінімальних державних гарантій.
На харчування витрачається 68,3% прожиткового мінімуму. Питома вага непродовольчих товарів складає 19,1%, послуг — 7,4%, податків і інших платежів — 5,2%. У різних соціально-вікових категорій це співвідношення різне. Наприклад, у пенсіонерів 83% йде на харчування і 10% на непродовольчі товари. Закладена питома вага витрат на непродовольчі товари не розрахована на придбання одежі, взуття, телевізорів, меблів. Ситуація така, що доводиться користуватися запасами: щось зашивати, перешивати, клеїти і т. ін. У цю статтю витрат входять головним чином предмети першої необхідності, санітарії та гігієни, ліки. Послуги — це лише витрати на житло і транспорт. Цей прожитковий мінімум розрахований на короткий кризовий період. У майбутньому нормативи і склад витрат змінюватимуться. А інак­ше відбудеться деградація особистості: фізична, соціально-пси­хологічна, що небезпечно для суспільства і конкретної людини.
Вартісна оцінка товарів і послуг, що входять до складу споживчих кошиків, може відігравати роль довготермінового соціального нормативу малозабезпеченості лише за достатнім попитом та пропозицією послуг. В умовах інфляції, спаду вироб­ництва ці кошики, як і мінімальний бюджет, втрачають практичне значення і не можуть використовуватися для жодних розрахунків.
У сприятливіших ситуаціях мінімальний споживчий бюджет може використовуватися для розрахунків зарплати, пенсій, стипендій, матеріальної допомоги. Його можна застосовувати для оцінки:

  • зусиль держави із соціального захисту населення;
  • доходів малозабезпечених громадян;
  • добробуту всього населення;
  • ефективності соціальних програм, що розробляють державні структури;
  • соціальної ситуації, що складається.

Оптимальний споживчий бюджет відображає обсяг і структуру споживання матеріальних благ і послуг, які забезпечують повне і виважене задоволення потреб людей при досягнутому рівні розвитку продуктивних сил. Структура такого бюджету має ось який вигляд: харчі — 27%; непродовольчі товари — 41%; послуги — 19%; інші витрати — 13%. Даний бюджет є критерієм оцінки фактичного рівня і структури споживання, розрахунку рівня задоволення потреб населення в благах і послугах.

Запитання і завдання для перевірки знань

  • Що розуміють під поняттям «особисте (індивідуальне) споживання» та «загальне споживання»?
  • Назвіть основні показники, які використовуються під час прогнозування споживання.
  • Що є матеріальною основою особистого споживання?
  • У чому полягає сутність ефективності споживання та особливості її формування?
  • Охарактеризуйте основні ознаки структури споживання.
  • Дайте характеристику маркетингової діяльності.
  • Назвіть основні завдання маркетингу при вивченні попиту населення на товари і послуги.
  • Які використовуються методи під час прогнозування попиту населення на товари та послуги?
  • Як розраховується середній коефіцієнт темпу росту?
  • Що характеризує коефіцієнт еластичності попиту?
  • Охарактеризуйте особливості прогнозування попиту на окремі товари.
  • Що розуміють під поняттям «споживчий бюджет»?
  • Дайте характеристику мінімальному споживчому бюджету.
  • Які методи використовуються під час розрахунку мінімального споживчого бюджету?
  • Який набір продуктів включає мінімальний споживчий кошик?

 

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2020 BPK Group.