лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Соціальна інфраструктура і політика

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

В Україні відбувається інфляція витрат виробництва, що викликає підвищення рівня цін і скорочення реального обсягу виробництва. В цих умовах уряд намагається стимулювати ріст сукупного попиту, підвищувати номінальну зарплату, впливати на сукупну пропозицію товарів і послуг, знижуючи рівень податків. Темпи росту останніх мають випередити темпи росту доходів населення. Прогнозний (плановий) рівень реальних доходів співвідноситься з базовим, що дозволяє обчислювати індекс росту (падіння) реальних доходів (на душу населення, чи на зайнятого):
,   ,
де: Iф, Iн, Iз — індекси росту (падіння) фізичного обсягу реально використаних доходів, чисельності населення та зайнятих.
Таблиця 4.1
СХЕМА РОЗРАХУНКУ РЕАЛЬНИХ ДОХОДІВ НАСЕЛЕННЯ, млрд грн.


Показники

Всього

У тому числі

робітники та службовці

колгоспники

1. Грошові доходи — всього

 

 

 

2. Грошові доходи, що не реалізуються на придбання товарів

 

 

 

3. Зміна збережень населення

 

 

 

4. Сальдо операцій за переказами та акредитивами

 

 

 

5. Грошові доходи, що реалізуються на придбання товарів

 

 

 

6. Натуральні доходи громадян

 

 

 

7. Матеріальне споживання в сфері послуг

 

 

 

8. Продукція індивідуального і житлово-кооперативного будівництва

 

 

 

9. Зміна цін на товари та послуги

 

 

 

10. Кінцеві (реально використовувані) доходи в порівняльних цінах

 

 

 

11. Середньомісячна чисельність, млн чол.

 

 

 

 — населення

 

 

 

 — працюючих

 

 

 

12. Реальні доходи, грн.

 

 

 

 — на душу населення

 

 

 

 — на одного працюючого

 

 

 

Можна розрахувати і вартість життя населення за допомогою індексу:
,
де: Вс, Вн — це витрати населення на придбання товарів і послуг відповідно в старих і нових цінах.
Цей індекс характеризує зміни в купівельній спроможності людей, зміни вартості базового набору споживчих товарів і послуг, фактично придбаних сім’ями за даними бюджетних обстежень. Такий індекс повинен відображати зміни цін на товари та послуги, фактично придбані групами населення. Вихідним для розрахунку індексів вартості життя є обчислення індексів цін і тарифів на товари, платні послуги.
Останні визначають шляхом реєстрації цін за місцем реалізації товарів і послуг у певних магазинах, підприємствах сфери обслуговування, ринках тощо. Щодо робітників і службовців розраховується реальна заробітна плата, виходячи з передбачуваного рівня середньомісячної заробітної плати, розміру податків та індексу цін на товари і послуги. Їх рівень визначають за формулою:
,
де: Зсн, Зсв — середньомісячна готівкова заробітна плата (нарахована і сплачена);
А — утримання (податки);
Iу — індекс цін на товари і тарифів на послуги.
Загальна сума реальних доходів робітників і службовців перевищує їхню реальну заробітну плату на розмір виплат і пільг, отриманих за рахунок фонду суспільного споживання у вигляді пенсій, допомоги, стипендій, а також безплатних послуг охорони здоров’я, освіти тощо.
Визначення реальних доходів селян передбачає обчислення грошових і натуральних доходів від колективного, фермерського та особистого підсобного господарств. Грошові доходи корегуються на індекс цін на товари й тарифів на послуги: натуральні доходи визначаються за середніми товарними цінами реалізації, тобто з урахуванням продажу продукції на ринку. При розрахунках використовують дані балансу сільськогосподарської продукції і бюджетних обстежень. Загальна сума грошових і натуральних доходів має бути збільшена на розмір виплат і пільг за ра­хунок суспільних фондів держави й колективних господарств, а також на обсяг безоплатних послуг соціально-культурних закладів.
Регулювання доходів населення має виходити з принципу нерівності формування і розподілу доходів у суспільстві. Аналіз тенденції нерівності доходів, зроблений ученими в розвинутих країнах, вказує на те, що формування і розподіл доходів є відносно стабільним. Економічне піднесення в будь-якій країні призводить до збільшення доходу в цілому, але не викликає ефективних змін у тій чи тій частці сукупного особистого доходу, який одержує певна група чи категорія сімей. Тим самим сутність нерівності в формуванні й розподілі доходів зберігається. Сутність нерів­ності доходів характеризує крива Лоренса.

Якщо підрахувати доходи сімей за рік та нанести їх на графік, то отримаємо криву Лоренса, яка вкаже на розподіл доходів у країні. Таким же чином можна прогнозувати чи планувати розподіл доходів.
Ділянка між лінією, що позначає абсолютну рівність на кривій Лоренса, вказує на ступінь нерівності доходів.
Причинами нерівності доходів є:

  • відмінності в фізичних та розумових здібностях людей;
  • в освіті та професійній підготовці;
  • в складі сімей та їхніх доходах;
  • у володінні власністю (житлом, землею, акціями, устаткуванням тощо).

За умов диференціації доходів у суспільстві виникає бідність, яка створює загрозу для нормального процесу відтворення суспільства. Бідність визначається показником прожиткового мінімуму, який змінюється внаслідок змін цін на ринку товарів та послуг.
Нерівність у доходах членів суспільства та їхніх сімей може корегувати держава через податкову політику: високі доходи мають оподатковуватися більшими ставками, а доходи, що не перевищують прожитковий мінімум, мають звільнятися від оподаткування. Податкові надходження потім перерозподіляються в порядку компенсації людям, що несуть особливі фінансові витрати (скажімо, на утримання дітей, на оплату житла). Такі заходи повинні встановлюватись законодавчо і систематично переглядатися відповідно до економічної й соціальної ситуації в країні. Крім того, держава має передбачати надання цільової допомоги громадянам, що мають низькі доходи, з тим, аби ці люди мали змогу формувати собі певне майно, мали можливість утворювати і накопичувати певні доходи. Для цього державні структури повинні створювати спеціальні програми, в яких передбачатимуться заходи зі збільшення заощаджень у населення, стимулювання укладання договорів страхування життя, з забезпечення участі громадян у формуванні та розподілі доходів підприємств, із заохочення участі громадян у будівництві житла та присадибних споруд, придбанні нерухомості, з виплати різних премій тощо.
На питання доходів існують різні погляди. Одні вважають, що основою стабільності суспільства має бути рівність у розподілі доходів, що матеріальне збагачення самого себе — згубна річ для людини, що тільки в рівності і братерстві спасіння. Ці політики запевняють нас, що тисячопроцентні прибутки одних утворюються за рахунок чийогось збідніння, чиїхось нещасть, чиїхось боргів. Наводяться приклади, згідно з якими технічна раціоналізація в країнах Європейського Співтовариства в ім’я збільшення доходів капіталістів призвела до створення армії безробітних у 17 млн чол. Ще мільйон людей капіталістичних країн живе у злиднях, має примітивну освіту і т. д.
Є й інший погляд на доходи — прямо протилежний. Він полягає в тому, що нерівність у доходах стимулює виробництво, створює передумови до піднесення економіки, що рівності в доходах немає і бути не може. На думку прибічників цієї теорії, доходи, гроші — це кристал влади, шлях до свободи, до будь-яких дій, що щастя людини — в накопиченні доходів.
В ім’я збільшення доходів капіталістичне суспільство розвиває продуктивні сили, оновлює технології виробництва, розвиває науку, відшуковує нові товари.

Запитання і завдання для перевірки знань

    • Що розуміємо під поняттям «заробітна плата»?
    • Яка різниця між основною та додатковою заробітною платою?
    • Чим відрізняється реальна заробітна плата від номінальної?
    • Охарактеризуйте економічні, правові та організаційні засади оплати праці та їхні напрями.
    • Що таке політика соціального партнерства?
    • Що розуміють під поняттям «тарифна угода»?
    • Які бувають тарифні угоди та механізм їх укладання?
    • Що розуміють під поняттям «реальні доходи»?
    • Як обчислюються реальні доходи?
    • Що включають грошові витрати на придбання товарів?
    • Що таке індекс росту (падіння) реальних грошових доходів на душу населення (чи зайнятого)?
    • Як обчислюється реальна заробітна плата?
    • Розкрийте сутність нерівності доходів, криву Лоренса.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.