лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Соціальна інфраструктура і політика

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Наукові заходи. Ринкові відносини в цілому — категорія складна, але чи не найскладнішою її складовою є ринок праці через його мобільність і постійні зміни в якісному та кількісному складі. В Україні, в практичній діяльності Міністерства праці та соціальної політики, безумовно, враховується досвід інших країн. Однак слід пам’ятати про особливості нашої економіки і що далеко не все з іноземного досвіду можливо повністю перенести до економіки нашої країни. До такого для нас взірця ринку праці і його керованості, як, скажімо, у Франції, Швеції, Швейцарії, Німеччині, наблизитися непросто. Для цього потрібен тривалий час. В основі всіх цих дій мають бути наукові дослідження. Але на початку ринкових перетворень ситуація склалася така, що проблемами трудових ресурсів, зайнятості, прогнозуванням у цій галузі займались окремі відділи багатьох наукових закладів або окремі науковці. Координації досліджень не було. Мінпраці та інші державні структури, які опікувалися проблемами ринку праці, користувалися послугами багатьох наукових закладів і вчених, що призводило іноді до непорозумінь. Вітчизняних наукових розробок у галузі зайнятості і ринку праці в початковий період реформування економіки бракувало.
Нагальна потреба мати скоординовані і зосереджені в одній установі специфічні наукові дослідження робочої сили виявилася при розробці проекту закону України «Про зайнятість населення». Тому за рішенням Верховної Ради Кабінет Міністрів створив Науково-дослідний центр з проблем зайнятості населення та ринку праці. На нього було покладено завдання наукового обґрунтування державної політики зайнятості населення, оцінки стану і перспектив розвитку та формування ринку праці України, визначення пріоритетів досліджень у цій сфері, координації діяльності з іншими науково-дослідними установами та ін. Таким чином, були закладені основи цілеспрямованого наукового забезпечення аналізу проблем зайнятості населення та ринку праці.
В останні роки стан справ з науковими дослідженнями і обґрунтуванням державної політики зайнятості населення завдяки розвитку наукового потенціалу став змінюватися на краще. Було визначено загальні пріоритети перспективних і поточних досліджень; впорядковано цю діяльність через Експертну комісію Мін­праці України й укладання щорічних тематичних планів. Поліпшенню стану справ сприяла також координаційна діяльність Центру, яка реалізовувалася через Міжвідомчу координаційну наукову раду з проблем зайнятості населення та ринку праці Національної академії наук і Міністерства праці та соціальної політики України.
Більшість поточних проблем наукових досліджень завершена й одержала визнання в органах державної влади чи знаходиться на стадії завершення. До таких досліджень належать: «Формування моделі управління ринком праці України в перехідний період (теорія і практика)», «Концепція професійної орієнтації населення», «Концепція професійної підготовки і перепідготовки незайнятого населення», «Методичні рекомендації по розрахунку балансу національного ринку праці», «Методичні рекомендації з питань раціональної організації оплачуваних громадських робіт та стимулювання безробітних до участі в них», методичні рекомендації щодо розробки програм зайнятості різних рівнів, різноманітні положення, регіональний прогноз структурних зрушень в зайнятості населення України та багато інших робіт. Таким чином, основні невідкладні позиції наукового обґрунтування розробки та реалізації державної політики в галузі зайнятості населення та формування ринку праці як на макро-, так і на мікрорівні у перехідний період вже розроблені.
Тож держава володіє досить широким діапазоном різноманітних методів та інструментів впливу на ринок праці та зайнятість населення, і тому основним проблемним питанням є таке: яку ж позицію займе держава? Пасивного спостереження, покладаючись на те, що ринок сам по собі є регулятором розподілу трудових ресурсів (американський підхід), чи активного втручання у процеси на ринку праці (досвід Японії, Кореї, деяких європейських країн). Вітчизняні економісти та дослідники переконані, що на даному етапі становлення нової економічної системи ситуація на ринку праці України потребує активного державного регулювання, бо інакше не вдасться уникнути обвального зростання безробіття та ускладнення ситуації на ринку праці в цілому.
3.4. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ
Охорона праці — це чинна система соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, що забезпечують безпеку, збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці.
Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах:

  • пріоритету життя і здоров’я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності підприємства, повної відповідальності власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці;
  • комплексного розв’язання завдань охорони праці на базі національних програм з цих питань та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень науково-технічного прогресу, діяльності в галузі охорони навколишнього середовища;
  • соціального захисту працівників, повної компенсації завданої шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань;
  • встановлення єдиних нормативів з охорони праці для всіх підприємств, незалежно від форм власності й видів діяльності;
  • використання економічних методів управління охороною праці, проведення політики пільгового оподаткування, що сприяє створенню безпечних і нешкідливих умов праці, участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці;
  • здійснення навчання населення, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;
  • забезпечення координації діяльності державних органів, установ, організацій та громадських об’єднань, що вирішують різні аспекти охорони здоров’я, гігієни і безпеки праці, а також співробітництво і проведення консультацій між власниками та працівниками, між усіма соціальними групами при прийнятті рішень з охорони на місцевому та державному рівнях;
  • міжнародного співробітництва в галузі охорони праці, використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і безпеки праці.

Держава дає працівникам гарантії права на охорону праці:

    • при укладанні трудового договору працівник має бути поінформований власником під розписку про умови праці на підприємстві, наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які поки що не можуть бути усунені відомими засобами, та про його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства;
    • умови праці на виробничому місці, рівень безпеки технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування, стан засобів захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови, де він працює, повинні відповідати вимогам нормативних актів з охорони праці;
    • працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я. За період простою з цих причин працівникові виплачується компенсація згідно з законодавством;
    • працівників, які за станом здоров’я потребують надання легшої роботи, власник повинен відповідно до медичного висновку перевести за їхньою згодою на таку роботу тимчасово чи без обмеження строку. Оплата праці здійснюється згідно з законодавством;
    • усі працівники підлягають обов’язковому соціальному страхуванню власником від нещасних випадків і професійних захворювань;
    • працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, мають право на одержання безоплатно лікувально-профілактичного харчування, молока чи рівноцінних йому харчових продуктів, газованої солоної води, скорочену тривалість робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, оплату праці в підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації. На роботах зі шкідливими умовами праці, а також роботах, пов’язаних із забрудненням, або здійснюваних у несприятливих температурних умовах, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту та знешкоджуючі засоби;
    • власник зобов’язаний компенсувати працівникові шкоду, заподіяну йому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням трудових обов’язків, у повному розмірі втраченого заробітку відповідно до законодавства, а також сплатити потерпілому одноразову компенсацію. Розмір одноразової компенсації встановлюється колективним договором;
    • у разі смерті потерпілого розмір одноразової компенсації повинен бути не меншим п’ятирічного заробітку працівника на його сім’ю, крім того, не меншим однорічного заробітку на кожного утриманця померлого, а також на його дитину, яка народилася після смерті потерпілого;
    • власник відшкодовує також потерпілому витрати на лікування, протезування, догляд за ним та інші види медичної і соціальної допомоги. За працівниками, які втратили працездатність у зв’язку з нещасним випадком на виробництві чи професійним захворюванням, зберігається місце роботи та середня заробітна плата на весь період до відновлення працездатності чи визнання їх у встановленому порядку інвалідами. Якщо власник не має можливості працевлаштувати на своєму підприємстві осіб, які частково втратили працездатність, він зобов’язаний відрахувати до державного Фонду сприяння зайнятості кошти в розмірі середньорічної заробітної плати за кожне нестворене робоче місце для таких осіб;

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2018 BPK Group.