лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Інформаційні системи і технології в управлінні трудовими ресурсами

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Другий етап технології баз даних з УТР — етап експлуатації. На цьому етапі користувач персональної інформаційної системи з УТР реалізує інформаційні процедури та операції трьох типів: заповнення бази даних, маніпулювання та адміністрування даними (рис. 6.3).

Кожну із зазначених інформаційних процедур можна подати набором технологічних операцій, склад і послідовність виконання яких залежать від конкретного користувача, характеристик БД, можливостей СУБД та ін.
Інформаційна процедура заповнення бази даних з праці реалізується послідовністю таких операцій, як розробка програми введення даних, безпосереднє введення даних, контроль введених даних.
Розробка програм введення даних являє собою програмування будь-якою алгоритмічною мовою, як правило, покладеною в основу СУБД, до якої належать засоби, з допомогою яких можна описати структуру вхідних документів (останні містять відомості, що вносяться до бази даних з праці). У багатьох СУБД існують уже готові засоби заповнення даними спроектованих структур. Тому часто використовуються спеціально розроблені мови введення даних або описання вхідних документів, які містять дані.
Такі засоби називаються засобами макетного введення. Струк­тура, склад і формати даних вхідних документів можуть збігатися з компонентами структур БД. У такому разі розробка програм введення полягає у виокремленні та наданні користувачеві цих компонентів.
Безпосереднє введення даних — процес тривалий і такий, що потребує підсиленої уваги, насамперед через особливості БД, які здебільшого дуже структуровані, особливості СУБД і технічних засобів введення. Спрощує ці операції візуалізація на екрані дисплея введеної інформації, а також заповнюваних при цьому структур БД.
Операції контролю введених даних є необхідними. Контроль виконується спеціально розробленими засобами або візуально переглядом введених даних або фрагментів заповнених баз даних. На контролі введених даних базується підтримка цілісності баз даних з УТР.
Для процедури маніпулювання даними не можна визначити деяку єдину послідовність операцій, оскільки існують численні цілі, що їх можуть мати користувачі. Технологія баз даних перед­бачає надання користувачеві широкого набору операцій маніпулювання даними, які дають змогу змінювати як структуру бази даних, так і зміст самих даних, а також виводити дані, що зберігаються, групувати й перетворювати їх. Розглянемо деякі з операцій маніпулювання даними, які утворюють «функціонально повний набір», тобто дають змогу реалізувати досить широку номенклатуру процедур маніпулювання даними.
Пошук. Для реалізації даної операції обов’язково потрібно знати об’єкти пошуку. Це можуть бути дані або їх описання. Знання про об’єкти пошуку можна подати двома способами: у формі даних, які описують зв’язки і місце відшукуваних даних у базі, та як імена деяких програм пошуку або самі програми. Для подання знань про об’єкти пошуку використовуються спеціальні засоби — так звані пошукові мови, що разом із засобами їх підтримки є обов’язковими складовими СУБД.
Операція пошуку даних реалізується у вигляді програм, ефективність яких оцінюється під час виконання запиту на пошук на підставі витрат пам’яті, що знадобилися при цьому. Залежно від організації даних і характеру запиту в основу програми кладуть різні методи пошуку даних. Метод пошуку часто вибирає СУБД, але й користувач персональної АІС з УТР при бажанні може виявити активність, задавши метод пошуку або локалізувавши область його реалізації.
Знищення. Здебільшого ця операція не пов’язана з фізичним знищенням даних, наприклад зі стиранням їх з магнітних носіїв. Під знищенням розуміється зміна правил доступу до даних і зв’язків з ними інших даних. Така зміна досягається внесенням додаткової інформації, яка свідчить про зміну статусу даних.
Модифікація. Результатом виконання цієї операції є зміна даних, які зберігаються в базі. Остання, очевидно, займає певний фізичний об’єм, коли її розміщено на конкретних фізичних носіях інформації, наприклад магнітних дисках. З огляду на сказане допустимими можуть бути не довільні зміни, а лише ті, які не спричиняться до збільшення обсягів бази даних понад заздалегідь задане значення. Обмеження на модифікацію накладаються і з боку організації даних: можливі певні зв’язки між окремими даними; формати описання даних, кількість примірників даних, що зберігаються, і т. ін.
Загалом, якщо змінам підлягає не описання бази даних, а її зміст, то операція модифікації виконується за три кроки: 1-й крок — пошук модифікованих даних; 2-й крок — зміна знайдених даних; 3-й крок — включення модифікованих даних до бази. У разі модифікації включені дані розміщуються на тому самому місці, де вони були раніше. Операція модифікації описання бази даних складніша, її реалізовуваність визначається досягнутим ступенем незалежності зберігання даних від їх описання.
Включення. Як і при модифікації, операція включення можлива, якщо є достатній фізичний об’єм для розміщення даних. Залежно від обсягу даних, що включаються, вони можуть вноситися засобами введення або з допомогою операцій модифікації, за умови розміщення на новому місці.
Метою інформаційних процедур адміністрування баз даних є підтримка їх в актуальному для користувача стані. Це досяга-
ється виконанням операцій над базами даних, які можна об’єднати у такі групи: підтримка цілісності баз даних і регулювання її продуктивності.
Цілісність бази даних слід розуміти як несуперечливість і точність її змісту. Основні джерела помилок, що руйнують цілісність баз даних, такі: відмова технічних засобів, операції введення даних, збої в роботі програмних засобів (СУБД, операційних систем і прикладних програм), несанкціонована діяльність користувачів. Цілісність бази даних забезпечується контролем даних та їх несуперечливості, а також захистом від несанкціонованого доступу та відновленням.
Доступність бази даних передбачає регламентацію доступу користувачів до даних і поновлення її змісту. Регламентація доступу пов’язана із забезпеченням захищеності бази даних з праці як у цілому, так і її частин або навіть окремих даних. Захищеність має на меті забезпечити виявлення таких порушень: несанк­ціонований доступ, зміни й руйнування даних. Основні операції, що забезпечують захист даних, такі: введення замків захисту і системи паролів, застосування спеціальних методів захисту (статистичні методи), дозвіл користуватися лише узагальненими показниками, установлення системи повноважень користувачів, криптографія.
Регулювання продуктивності бази даних насамперед пов’я­зано зі складом і характером додатків, які у процесі експлуатації баз даних з праці можуть дуже змінюватися, а також зі зміною технічних і програмних засобів, зростанням обсягів самої бази даних. До головних показників продуктивності належать час реалізації запитів користувачів, обсяги витрат ресурсів пам’яті і т. ін. Вибір операцій з підвищення продуктивності бази даних може грунтуватися на спостереженні і тестуванні. Найчастіше регулювання продуктивності пов’язано з реструктуризацією бази даних або її перепроектуванням, при цьому можливе не повне проектування, а реалізація одного з його підетапів, наприклад фізичного чи логічного проектування.

6.5. ТЕХНОЛОГІЯ ПЕРВІСНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ
ТА ВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ФОНДУ

Інформаційний фонд комп’ютерних ІС з УТР становлять інформаційні масиви, які за стадіями їх створення можна поділити на первинні, робочі та результатні. Результатні та робочі масиви створюються автоматично у процесі обробки інформації на ЕОМ. Первинні масиви містять зібрану та зареєстровану інформацію. Такі масиви можна поділити на оперативні (умовно-змінні) та нормативно-довідкові (умовно-постійні) — НДІ. Розрізняють їх за стабільністю інформації, яка зберігається. У масивах НДІ інформація, що зберігається, змінюється рідко і в невеликій кількості. В оперативних масивах інформація змінюється практично повністю із закінченням чергового планового або облікового періоду чи змінюється в міру виконання нових господарських операцій. Наприклад, НДІ — норми часу на виробництво деталеоперацій, оперативна інформація — відпрацьований час за зміну, день, місяць.
оперативні масиви, як і масиви НДІ, проходять стадії первинного створення і ведення. Первинне створення передбачає занесення інформації на машинний носій із документа вручну або автоматично, а ведення — внесення змін до масиву.
Первинне створення оперативних і нормативно-довідкових масивів виконується однаково. Для створення будь-якого масиву необхідно виконати такі технологічні операції: зібрати і зареєструвати інформацію, передати її до місця обробки, перенести інформацію на машинний носій, проконтролювати перенесення, зняти копію з масиву. Для масивів НДІ інколи друкується опис масиву.
Ведення масиву передбачає виконання певних дій, серед яких можуть бути додавання нових записів, знищення існуючих записів, зміна значень окремих атрибутів записів. Такі дії можуть бути різними для оперативних масивів і масивів НДІ. Це пов’язано з призначенням масивів, частотою їх використання і частотою внесення змін.
Ведення масивів НДІ потребує організації операцій збирання та реєстрації змін, які за змістом відмінні від збирання та реєстрації інформації при первинному створенні масиву.
Збирання та реєстрація змін можуть виконуватися в усіх підрозділах, які використовують інформацію, що зберігається, або лише в одному підрозділі, відповідальному за внесення змін.
Найчастіше зміни реєструються у спеціальних документах, котрі називаються «Повідомлення про зміни». Такі документи можуть мати різну форму для різних масивів або уніфіковану форму з вільною частиною для записування значень атрибутів.
Повідомлення обов’язково мусить мати назву масиву, який змінюється, його ідентифікатор, вид зміни (додавання, знищення, зміна значення), дату внесення змін.
Якщо вид зміни — додавання, то в повідомленні міститься повний запис, який додається. Якщо зміна — знищення, то в повідомленні містяться лише ключі запису, який знищується. Коли зміна полягає в коригуванні значення атрибутів, то в повідомленні містяться ключі запису, що підлягає коригуванню, і нові значення атрибутів, які змінюються.
Якщо зміни до масиву НДІ вносяться на АРМ управлінця з праці, а інформація, яка зберігається, використовується лише цим АРМ, то для коригування спеціальні документи не заповнюються: зміни вносяться до масивів у режимі діалогу з користувачем на підставі звичайних документів. У такому разі обов’язково формується й друкується протокол змін.
Зареєстровані зміни переносяться на машинний носій. Таке перенесення звичайним чином контролюється. Потім зміни за допомогою спеціальних програм вносяться до основного масиву. Такі програми мають передбачати перевірку дублювання ключів при додаванні нових записів. З нового (скоригованого) масиву знімається страхова копія.
З огляду на те, що можливе випадкове пошкодження інформації у процесі коригування, страхові копії можуть зніматися і з основного масиву, і з масиву коригування.
Страхові копії зберігаються деякий час, причому час цей попередньо не визначається, а залежить від того терміну, протягом якого виконуються три коригування масиву. Такий спосіб зберігання страхових копій масивів дістав назву «зберігання інформації у поколіннях». Завжди зберігається три покоління масиву. В літературі їх називають: «дід, батько, син».
При зберіганні в поколіннях з появою четвертої страхової копії перша копія знищується. Отже, у системі завжди зберігаються тільки три копії.
Наявність поколінь страхових копій дає змогу в разі пошкодження інформації поновити її з мінімальними витратами.
Особливості використання оперативних масивів, їх часті зміни призводять до того, що для оперативних масивів практично не виконуються операції змін значень атрибутів і знищення записів при веденні масивів. Такі зміни вводяться за рахунок додавання до масиву так званих сторнувальних записів — записів-змін. Відмінності можливі лише на АРМ при коригуванні планових даних, коли зміни вносяться через те, що потрібна додаткова оцінка стану виробництва. Наприклад, можна зменшити заплановану до випуску кількість деталей, якщо їх достатньо на складі готових деталей.
Найбільш характерний вид змін змісту оперативного масиву — додавання записів — виконується за тією самою схемою, що й первинне створення масиву. Інформація, яка додається, реєструється у тих самих документах, у той самий спосіб заноситься на машинний носій і контролюється, а далі дописується в основний масив. Наприклад, інформація про виконані роботи щодоби обробляється і нагромаджується в масиві до кінця місяця.
При кожному поповненні оперативного масиву з нього знімається страхова копія. Щоб уникнути пошкоджень інформації у момент копіювання (через вимкнення електроенергії), для оперативного масиву може зберігатися до трьох його копій, як і в разі з масивами НДІ.
Архівні копії звичайно зберігаються не менше як рік і використовуються для довідок при проведенні ревізій, а також (вельми рідко) для поновлення інформації. Такі копії створюються на знімних машинних носіях.
Знищення масиву або його очищення від застарілої інформації потрібно для зменшення кількості записів, що зберігаються, а також для збільшення швидкості роботи з масивами. Якщо це не зробити, то з часом оперативні масиви стають громіздкими і непридатними до використання.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2020 BPK Group.