лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Інформаційні системи і технології в управлінні трудовими ресурсами

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

КОМПЛЕКС ТЕХНОЛОГІЧНИХ
ЗАБЕЗПЕЧУВАЛЬНИХ ЗАСОБІВ ІС З УТР

5.1. ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІС З УТР

До комплексу технологічних забезпечувальних засобів автоматизованих ІС з УТР належать технічне і програмне забезпечення.
Згідно з державним стандартом [6] під технічним забезпеченням будь-якої комп’ютерної системи розуміють сукупність усіх технічних засобів, які використовуються при її функціонуванні.
Тому технічне забезпечення АІС з УТР можна визначити як комплекс взаємопов’язаних єдиним управлінням технічних засобів, призначених для автоматизованої обробки і зберігання даних з праці, а також ведення інформаційного обміну.
Комплекс технічних засобів (КТЗ) автоматизованих інформаційних систем з УТР повинен забезпечити автоматизацію функцій збирання, передавання, зберігання, нагромадження, обробки і видавання необхідної економічної інформації для всіх підрозділів об’єкта управління, охоплених автоматизованою інформаційною системою. Тому він включає основний обчислювальний комплекс у складі потужних міні- та мікро-ЕОМ, який здійснює автоматизовану обробку даних на різних рівнях управління; засоби підготовки даних на машинних носіях; засоби збирання та реєстрації інформації; засоби передавання інформації по каналах зв’язку; допоміжне обладнання; організаційну техніку.
Ефективне функціонування системи управління при використанні КТЗ забезпечується як за рахунок підвищення продуктивності праці, так і за рахунок можливості використання принципово нових, оптимальних економіко-математичних методів розв’я­зування задач управління на підставі повнішої та оперативнішої інформації.
Тому ефект застосування КТЗ найчастіше визначається не зниженням управлінських витрат (наприклад, скороченням апарату управління), а поліпшенням економічних показників виробничо-гос­подарської діяльності об’єкта за рахунок раціоналізації управління.
Стосовно комп’ютерних систем управління трудовими ресурсами країни комплекс технічних засобів має складатись із взаємодіючих КТЗ локальних АІС, які входять до інтегрованої автоматизованої системи управління «Труд», і технічних засобів їх сполучення для забезпечення автоматизованого розв’язування комплексів економічних задач з УТР на всіх рівнях управління.
Він має відповідати таким вимогам:
1) забезпечувати розв’язування комплексів економічних задач з праці з мінімальними трудовими і вартісними витратами, із заданою точністю і вірогідністю та врахуванням постійного розширення кола розв’язуваних задач організацією розподіленої обробки інформації з праці на різних рівнях управління за рахунок створення багатомашинної обчислювальної мережі;
2) орієнтуватися на типові технічні засоби обробки інформації з праці з урахуванням їх подальшого розвитку і можливості нарощування;
3) здійснювати багатопрограмне розв’язування задач на ЕОМ у пакетному та інтерактивному (діалоговому) режимах, а також забезпечувати ефективне використання АРМ економістів з праці, засобів збирання та передавання інформації з метою скорочення витрат і підвищення оперативності обробки інформації.
Крім того, КТЗ автоматизованих інформаційних систем з УТР має бути надійним і сумісним з технічними засобами інших обчислювальних систем.
Оптимальність використання засобів обчислювальної техніки визначається раціональністю вибору у кожному ланцюзі системи управління відповідного КТЗ. Наприклад, багатомашинна обчислювальна система з управління пенсійним забезпеченням країни [1] на верхньому рівні (центральні та обласні органи) базується на використанні як технічних засобів ПЕОМ типу IBM PC/486 або PENTIUM, текстова частина системної шини якої досягає 33 м/Гц, обсяги оперативної пам’яті — 16 Мбайт, інформаційна ємність — 120 Мбайт.
До ЕОМ типу PC/486 (PENTIUM) можна підімкнути зовнішні нагромаджувачі на жорстких магнітних дисках (ЖМД) до 2 Гбайт, стример до 120 Мбайт, необхідні для створення інформаційної бази. Крім того, ПЕОМ PC/486 має у своєму складі КЕШ-пам’ять до 64 Кбайт, яка значно підвищує її продуктивність.
На середньому (районному) рівні управління можуть використовуватися міні-ЕОМ (типу СМ) або потужні персональні професійні ЕОМ типу IBM PC/386.
На нижньому рівні багатомашинного обчислювального комплексу доцільно використовувати персональні ЕОМ (типу IBM PC/286) як технічну базу АРМ спеціалістів з праці.
ПЕОМ — це компактний, найчастіше настільний прилад, який складається з мікропроцесора, напівпровідникової пам’яті, інтерфейсу вводу—виводу, а також, при потребі, пульту управління і джерела електроживлення, об’єднаних загальною несучою конструкцією, яка є індивідуальним засобом підвищення продуктивності праці та інструментом для підсилення природних можливостей людського розуму.
Типову конфігурацію ПЕОМ наведено на рис. 5.1.

Рис. 5.1. Типова конфігурація ПЕОМ
У світі випускається понад 100 типів ПЕОМ, які характеризуються такими властивостями:

  • дають змогу користувачеві розв’язувати задачі безпосередньо на робочому місці;
  • мають високий рівень надійності й нескладні в обслуговуванні;
  • вирізняються нескладністю спілкування з користувачем і дають змогу оперативно контролювати всі стадії процесу обробки економічної інформації;
  • містять мінімальний набір мікропериферійного спорядження, як правило, вмонтованого в єдиний комплекс;
  • містять здебільшого растрові дисплеї, а також вмонтовані модеми для виходу через телефонну мережу на інші ЕОМ або бази даних;
  • мають малі габаритні розміри та невисоку вартість;
  • використовують здебільшого діалогові операційні системи UNIX, MS-DOS, CP/M.

Розрізняють кілька поколінь ЕОМ: 8-розрядні, 16-розрядні, 32-розрядні та 64-розрядні. Наприклад, найпоширенішою ПЕОМ 3-го покоління є настільна машина з продуктивністю 1 млн операцій за секунду, ОЗУ ємністю в 1 млн слів і дисплеєм ємністю 1024 ? 1024. Типовим представником цього класу ПЕОМ є робочі станції DN 640 i DN 660 фірми Apollo Company i HP фірми Hewlett Packard.

5.2. ОБЧИСЛЮВАЛЬНІ МЕРЕЖІ ТА ЇХ РІВНІ

Удосконалення архітектури, апаратних і програмних засобів ЕОМ, а також розвиток методів організації та апаратури передавання даних по каналах зв’язку дали змогу розпочати роботи зі створення обчислювальних мереж (сіток).
Обчислювальна мережаце сукупність кількох ЕОМ, об’єднаних засобами зв’язку з метою ефективного використання обчислювальних ресурсів при виконанні різноманітних інформаційно-обчислювальних робіт. Відмітна риса обчислювальних мереж — автоматичний розподіл ресурсів. Тут під ресурсами розуміються не лише обчислювальні потужності, а й дані, що зберігаються, й пакети прикладних програм, що використовуються в системі. В мережах ЕОМ закладено ідею колективного користування, яка уможливлює доступ користувачів до новітніх і потужних ЕОМ і засобів програмування. Водночас користувач не пов’язаний з експлуатацією потужних технічних засобів і вирішенням кадрових проблем.
Мережі ЕОМ мають низку переваг порівняно з обчислювальними центрами колективного користування. Це:

  • практично необмежені сукупна потужність і зона дії;
  • умовне надходження в розпорядження користувача, незалеж­но від його місцезнаходження, усіх ресурсів системи;
  • різні пікові моменти навантаження ЕОМ, розміщених в різних часових поясах;
  • високі параметри надійності та якості інформаційного обслуговування.

Розрізняють територіальні та локальні мережі. Мережі, які складаються з ЕОМ, розміщених на значній відстані, наприклад в різних містах, називають територіально розподіленими, або глобальними. Найвідоміша і найпоширеніша глобальна мережа у світі, вузол якої є і в Києві, — це INTERNET. Обсяги інформації, які зберігаються в цій мережі, практично безмежні, і користуватися ними може кожний бажаючий.
INTERNET — це передусім електронна пошта, можливість надіслати електронного листа у будь-який куточок Землі. INTERNET — це інтерактивний доступ до баз даних, які містяться на віддаленій ЕОМ, це інформаційно-пошукова система WAIS (Wide Area Information Servers), яка допомагає знайти необхідну інформацію, це і WWW (World Wide Web) — гіпертекстова система, яка дає змогу вести пошук у зазначеному напрямку з охопленням усіх існуючих варіантів. Крім того, це електронні дошки об’яв, пересилання файлів і багато чого іншого. INTERNET інтенсивно розвивається, збільшується її пропускна спроможність, підвищу­ється надійність роботи, приєднуються нові локальні мережі.
Якщо ЕОМ розташовані на невеликій території, наприклад у межах установи або організації, то такі мережі називають локальними.
За ознакою фізичної однорідності мережі поділяються на однорідні та неоднорідні. Однорідні комплектуються із ЕОМ, однакових за своєю конструкцією і технічними параметрами. Неоднорідні мережі побудовані із неоднорідних як за параметрами, так і за конструкцією машин. І ті і інші мають певні переваги і вади. До позитивних властивостей однорідних мереж можна віднести зменшення обсягів робіт з програмування, зручність технічної експлуатації, переваги матеріально-технічного забезпечення, можливість раціональної підготовки кадрів, можливість планомірного нарощування ресурсів.
До переваг неоднорідних обчислювальних мереж можна віднести раціональніше використання обчислювальних ресурсів з позицій різноманітних вимог до складності і точності обчислень з боку користувачів, спеціалістів ЕОМ з виконання функцій передавання й обробки даних, можливості залучення різних типів користувачів. Найперспективнішими є мережі змішаного типу, побудовані на основі сумісних ЕОМ.
За функціональним призначенням розрізняють мережі інформаційні, які надають користувачеві інформаційні послуги (мережі науково-технічної інформації, охорони здоров’я, резервування квитків на транспорт тощо), обчислювальні, які виконують здебільшого розв’язування задач з обміном даних і програмами між ЕОМ мережі, та змішані інформаційно-обчислювальні.
Важливою ознакою класифікації обчислювальних мереж є їх архітектура (або топологія). Топологія — це розміщення вузлів мереж та зв’язків між ними. Топологія обчислювальних мереж значно впливає на їх пропускну спроможність, стійкість до відказів устаткування, логічні можливості та вартість.
У практиці використовуються кілька видів топологічних струк­тур обчислювальних мереж (рис. 5.2): шинна, кільцева, зірчаста, повнопов’язана та деревоподібна.

Рис. 5.2. Види топологічних структур обчислювальних мереж:
а — шинна; б — кільцева; в — зірчаста (зірка);
г — повнопов’язана; д — деревоподібна

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2022 BPK Group.