лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Інформаційні системи і технології в управлінні трудовими ресурсами

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

В автоматизованих інформаційно-пошукових системах з УТР найчастіше використовують дескрипторні мови. Вони експлуатуються у двох варіантах: обробка документів і запитів за допомогою інформаційно-пошукового тезаурусу та безтезаурусне введення і пошук документів.
При використанні дескрипторної мови основний зміст запиту чи документа виражається у вигляді деякої сукупності слів чи словосполучень природної мови. Слова та словосполучення є іменами деяких класів понять. Слово та словосполучення, яке належить до пошукового образу, задає координати документа в багатовимірному просторі ознак.
Для координатного індексування документів чи запитів як лексичні одиниці ІПМ можна використовувати слова, що безпосередньо вибираються з індексованих текстів. Такі слова (словосполучення) називають ключовими словами.
Відомо, що пошук в автоматизованій ІПС зводиться до формального порівняння пошукового образу документа та пошукового розпорядження (запиту). Але простий вибір ключових слів із тексту для послівного порівняння ПОБ і ПР неприйнятний з таких причин: можливе різне написання одних і тих самих слів; серед ключових слів є дуже багато синонімів та омонімів; ключові слова не визначають родово-видові відношення між словами.
Наприклад, темою запиту є отримання інформації про номенклатуру напівпровідникової продукції, що виробляється на підприємстві. При виконанні запиту документація, яка містить інформацію про транзистори, не буде видана у відповідь на запит, незважаючи на те, що поняття «напівпровідник» ширше за поняття «транзистор».
Для усунення цих недоліків при розробці дескрипторної мови виконується спеціальний лексограматичний контроль, будуються спеціальні словники, схеми, таблиці, які дають змогу виражати парадигматичні відношення між термінами індексування. Для дескрипторної мови розробляється спеціальний синтаксис.
Лексикографічний контроль полягає в тому, що всі ключові слова зводяться до нормального вигляду, тобто до єдиної форми написання і повного усунення синонімії, омонімії та різного роду багатозначностей за допомогою спеціального нормативного слов­ника. У цьому словнику в єдиній морфологічній формі подаються всі ключові слова. Зі списку ключових слів вибираються слова, які в межах даної ІПМ є синонімами. Ці ключові слова групуються в класи умовної еквівалентності (параді). Із кожної такої групи вибирається одне слово чи словосполучення, яке є семантичною домінантою, тобто найповніше визначає зміст слів цієї групи. Усі такі слова стають дескрипторами, тобто лексичними одиницями ІПМ.
Отже, дескриптори — це необхідні для координатного індексування документів та інформаційних запитів нормативні ключові слова, вибрані з основного словникового складу природної мови так, щоб серед них не було синонімів та багатозначних.
Дескрипторною мовоюназивається спеціалізована інформаційно-пошукова мова, словниковий склад якої становлять дескриптори, а граматику — способи побудови пошукових образів і пошукових розпоряджень координуванням відповідних дескрипторів.
Словниковий склад інформаційно-пошукової мови розпадається на дві частини:
1) основний словниковий склад, який утворюють дескриптори. Число таких дескрипторів може досягати кількох тисяч для однієї галузі;
2) ключові слова, що позначають чи виражають власні імена, вузькі чи нові поняття, специфічні найменування, кількісні харак­теристики тощо.
Дескриптори та ключові слова з певної галузі записуються в алфавітному порядку й утворюють нормативний словник.
Для забезпечення якісного пошуку інформації, крім проведення лексографічного контролю та побудови списку дескрипторів і ключових слів, необхідно створити спеціальний нормативний словник, в якому лексичні одиниці мають бути взаємопов’язані й визначені. Такий словник відображує як внутрішньотекстові, так і позатекстові зв’язки, й називається тезаурусом. Тезаурус в перекладі з грецької означає запас, клад, багатство. Отже, множина дескрипторів і ключових слів разом з їх відношеннями утворює тезаурус.
Тезаурус є зібранням лексики штучної мови. Його можна визначити як тлумачний словник навпаки. Якщо в тлумачному слов­нику за словом знаходять його значення, то в тезаурусі — за словами відшукують зміст, який вони виражають.
Інформаційно-пошуковий тезаурус (ІПТ) виник передусім як допоміжний апарат автоматизованої ІПС, що будується у вигляді списку термінів і зв’язків між ними. ІПТ дає змогу перекладати основний зміст документів та інформаційних запитів з природної мови на інформаційно-пошукову.
Для виконання цієї операції у тезаурусі мають бути відображені парадигматичні відношення, які існують між термінами ІПМ. Парадигматичні відношення це позатекстові відношення, які відображають залежності між процесами чи об’єктами реальної предметної області. Це відношення типу рід — вид, частина — ціле, причина — наслідок тощо. Отже, парадигматичні відношення не залежать від контексту, в якому використовуються ті чи інші слова, і породжені не мовними, а логічними зв’язками, які існують в реальній дійсності.
головні етапи побудови інформаційно-пошукового тезаурусу такі:

  • вибір лексичних одиниць тексту, тобто ключових слів, які виражають основний його зміст чи центральну тему;
  • групування лексичних одиниць тексту в класи умовної еквівалентності, тобто аналіз їх щодо синонімії та вибір семантичних домінант (дескрипторів);
  • установлення парадигматичних відношень між лексичними одиницями тексту;
  • оформлення ІТП.

Існують ручний та автоматизований способи встановлення парадигматичних відношень між ключовими словами. Для відшукання таких відношень визначають дескрипторні статті, або гнізда.
Дескрипторна стаття, або гніздо, тезаурусу — це сукупність головного дескриптора та дескрипторів, пов’язаних з ним позатекстовими зв’язками.
При ручному способі аналізують словник ключових слів. Для цього кожну лексичну одиницю тексту (термін) послідовно крок за кроком порівнюють з рештою слів, щоб виявити зв’язки її з іншими лексичними одиницями. Таку роботу виконує висококваліфікований спеціаліст, добре обізнаний з термінологією тієї предметної області, для якої розробляється автоматизована ІПС. Проте ця робота досить трудомістка й складна і потребує дуже багато часу.
Побудова дескрипторних статей, або гнізд, при автоматизованому способі грунтується на принципі встановлення змістової єдності пар елементів словника статистичним методом. Основою цього методу є гіпотеза про те, що ті лексичні одиниці тексту, для яких частота попарного використання в межах групи вища за деяку порогову величину, утворюють класи близьких за значенням термінів. Коефіцієнт сумісностівизначається так:
,
де: С — коефіцієнт сумісності пар ключових слів;
К — число документів, де використовуються обидві одиниці тексту;
М — число одиниць тексту, де використовується принаймні одна із зазначених одиниць.
Здобуті групи взаємопов’язаних дескрипторів зазначеним спо­собом аналізує фахівець, і лише після цього формується дескрипторна стаття. Статистичним методом можна встановити тільки саму наявність зв’язку, а тип його визначає фахівець.
Формалізовано дескрипторну статтю можна подати у такому вигляді:
,
де: Д — основний дескриптор;
Мс — сукупність ключових слів, які належать до класу умовної послідовності дескрипторів;
Мв — сукупність дескрипторів, які безпосередньо підпорядковують основний дескриптор;
Мн — сукупність дескрипторів, підпорядкованих основному дескриптору;
Ма — сукупність дескрипторів, пов’язаних з основним дескриптором слабкими зв’язками (асоціації).
Із розділу необхідно запам’ятати

  • Для розв’язування за допомогою обчислювальної техніки будь-якої економічної задачі необхідно створити та освоїти інформаційне, програмне, математичне, методичне, правове, технічне, організаційне, лінгвістичне та ергономічне забезпечення. Склад заданих компонент за час розвитку автоматизованих ІС суттєво змінювався.
  • Розрізнюють три етапи розвитку автоматизованих ІС: створення автоматизованих систем управління (АСУ-позадачний підхід); створення і розвиток АСУ за концепцією баз даних; створення інтегрованих автоматизованих інформаційних систем, обчислювальних систем і мереж. Етапи відрізняються один від одного сферою застосування автоматизованих ІС і методологією створення їх видів забезпечення.
  • Автоматизовані ІС класифікуються за різними ознаками, найчастіше за сферою функціонування об’єкта управління, видами процесів управління та рівнем в системі державного управління. Наприклад, за рівнем автоматизації процесів управління виокремлюють автоматизовані системи підтримки прийняття рішень (СППР), інтелектуальні автоматизовані інформаційні системи (ІАІС), автоматизовані експертні системи (АЕС), автоматизовані інформаційно-довідкові та інформаційно-пошукові системи (ІПС).
  • Автоматизована СППР являє собою інтерактивну управлінську систему, яка складається з комп’ютера, програмного забезпечення, бази даних і бази моделей і призначена для підтримки різноманітних видів діяльності при прийнятті рішень зі слабоструктурованих і неструктурованих проблем.
  • Інтелектуальними автоматизованими інформаційними системами вважаються інформаційно-програмні вироби, які тією чи іншою мірою виконують три основні функції інтелектуальності: подання та обробку знань, міркування, спілкування. Вони складаються з машини знань, машини розмірковувань та інтерфейсу взаємодії.
  • За сферою функціонування інтелектуальні автоматизовані інформаційні системи поділяються на автоматизовані інформаційно-пошукові системи, розрахунково-логічні системи та автоматизовані експертні системи.
  • Автоматизовану експертну систему можна визначити як обчислювальну систему, яка використовує знання фахівців з деякої конкретної вузькоспеціалізованої предметної області і в межах цієї області здатна приймати рішення на рівні експертів-професіоналів. Вона повинна мати такі властивості: компетентність, здатність розв’язувати задачі зі складних реальних предмет­них областей, здатність до метарозмірковувань та вміння переформовувати запити і задачі.
  • Зазвичай АЕС містить у собі такі компоненти: базу знань, блок вирішення (вирішувач), модуль спілкування, модуль пояснення і модуль нагромадження знань.
  • Основою ефективного функціонування будь-якої автоматизованої експертної системи є знання. Знання поділяються на декларативні (класи об’єктів і взаємозв’язки між ними) та процедурні (набір деяких процедур, які виконуються зі знаннями як початковими даними).
  • Сукупність методів і засобів, призначених для зберігання документів, відомостей про них чи певних фактів, складають автоматизовану інформаційно-пошукову систему.
  • Розрізнюють кілька типів автоматизованих інформаційно-пошуко­вих систем, але в кожному із них основною є операція пошуку. Пошук здійснюється, як правило, за пошуковими образами документів і за допомогою спеціально створеної (пошукової) мови.

Запитання для самоконтролю

    • Що розуміється під етапом створення автоматизованої ІС?
    • Чим відрізняються автоматизовані ІС, створені на першому етапі, від автоматизованих ІС, створених на другому і третьому етапах?
    • Чим відрізняються автоматизовані ІС, створені на третьому етапі, від автоматизованих ІС, створених на першому і другому етапах?
    • Дайте визначення автоматизованої інформаційної системи управління.
    • Які вади притаманні АСУ першого і другого поколінь?
    • За якими ознаками класифікуються автоматизовані інформаційні системи?
    • З якою метою створюються автоматизовані системи підтримки прийняття рішень (СППР)?
    • Які існують підходи до створення СППР?
    • Чим відрізняється СППР від інших автоматизованих ІС?
    • Назвіть основні фази процесу створення СППР. Їх харак­теристика.
    • Яке функціональне призначення персональних автоматизованих ІС?
    • Що розуміється під терміном «інтелектуальна автоматизована інформаційна система»?
    • Призначення ІАІС. Їх характеристика.
    • Які існують класи ІАІС?
    • Що розуміється під терміном «Автоматизована експертна система»?
    • Які основні відмінності автоматизованих експертних систем?
    • Чим визначається структура АЕС?
    • Які роль і місце знань у процесах створення і функціонування АЕС? Способи добування знань.
    • Дайте визначення автоматизованої інформаційно-пошу­кової системи.
    • Які є різновиди автоматизованих ІПС?
    • Дайте визначення операції пошуку.
    • Дайте визначення пошукового образу.
    • У чому, суть процесу індексування?
    • Яким вимогам має відповідати інформаційно-пошукова мова?
    • Роль дескрипторів і ключів в організації пошуку.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2022 BPK Group.