лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Інформаційні системи і технології в управлінні трудовими ресурсами

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

2.6. АВТОМАТИЗОВАНІ
ІНФОРМАЦІЙНО-ПОШУКОВІ СИСТЕМИ

Одним iз рiзновидiв інтелектуальних автоматизованих iнфор­мацiйних систем є iнформацiйно-пошуковi системи (IПС) — сукупність методів і засобів, призначених для зберігання та пошуку документів, відомостей про них чи певних фактів. Отже, головне завдання автоматизованих IПС полягає в тому, щоб iз сукупностi даних, які належать до системи, знайти й вибрати ті, які найбільше відповідають інформаційним потребам споживача.
Розрізняють кілька типів автоматизованих інформаційно-пошукових систем.
За тематикою та змістом інформаційних масивів, що зберігаються в базі даних, автоматизовані ІПС бувають галузеві, полі- та вузькотематичні.
За типом інформації, що зберігається в системі, автоматизовані ІПС поділяються на документальні та фактографічні. Документальними ІПС є такі автоматизовані системи, об’єктом збе­рiгання та пошуку в яких є документи. У фактографiчних ІПС об’єктом зберігання та пошуку є окремi данi, що характеризують будь-якi подiї, процеси чи явища.
Чіткої межі між документальними та фактографічними автоматизованими ІПС не існує, кожна подія (явище), перш ніж стати об’єктом зберігання чи пошуку в автоматизованій ІПС, має бути якось зафіксована, тобто відображена в певних документах.
За режимом функціонування автоматизовані ІПС поділяються на автоматизовані системи з вибірковим та ретроспективним пошуком інформації.
Інформаційний пошукце сукупність операцій, необхідних для відшукання в автоматизованій ІПС документів, текстів, відомостей, фактів і даних, які відповідають на запит користувача.
Операція пошукуце основна операція в автоматизованій ІПС. Сутність пошуку полягає в ідентифікації відомостей, які зберігаються в такій системі з інформаційним запитом.
До систем з вибірковим пошуком належать автоматизовані ІПС, в яких пошук виконується за постійним набором запитів для певного контингенту користувачів у масиві поточних надходжень документів чи даних через певні інтервали часу. При цьому змінюється зміст масивів ІПС, а запити лишаються без змін. У системах з ретроспективним пошуком останній виконується за всіма масивами, що зберігаються в системі, згідно з разовими запитами, які змінюються залежно від інформаційних потреб користувача.
Структурну схему комп’ютерної ІПС наведено на рис. 2.10. Її аналіз показує, що в автоматизованій ІПС виконуються такі основні операції:

  • введення до системи так званих пошукових образів документів чи пошукових образів разом із самими документами;
  • зберігання інформації в системі;
  • формування запитів і пошукових розпоряджень та введення їх до системи;
  • пошук (порівняння пошукових образів документів з пошуковими розпорядженнями), прийняття рішення про видачу відповід­ної інформації;
  • видавання інформації, що відповідає інформаційному запиту.

Найефективніший засіб пошуку інформаціїце перегляд кожного документа і перевірка його на відповідність інформаційному запиту. Проте для зберігання в автоматизованій ІПС повних текстів документів потрібні великі трудовитрати на перенесення цих текстів до пам’яті ЕОМ. Крім того, зберігання інформації в повному обсязі потребує значного обсягу пам’яті, а сам інформаційний пошук стає вельми тривалим. Тому в комп’ютер­них інформаційно-пошукових системах пошук виконується не за текстам самих документів, а за їх стислими характеристиками, які називаються пошуковими образами (ПОб).
Пошуковий образ — це виражений у термінах інформаційно-пошукової мови основний зміст документа, який підлягає зберіганню в автоматизованій ІПС.
Процедура визначення пошукового образу називається індексуванням і полягає в семантичному аналізі основного змісту документа й перекладі його на інформаційно-пошукову мову (ІПМ). Отже, у комп’ютерній ІПС зберігаються не тексти документів, а їх пошукові образи. Для пошуку документів перекладу на ІПМ (тобто індексації) підлягають й інформаційні запити.

Рис. 2.10. Структурна схема комп’ютерної ІПС
Інформаційний запит, перекладений на ІПМ і доповнений для пошуку допоміжною інформацією (серія, рік видання тощо), називається пошуковим розпорядженням (ПР). Рішення про успішне закінчення пошуку може бути прийняте не обов’язково в разі повного (100-відсоткового) збігу пошукового образу та пошукового розпорядження. Для прийняття рішення про успішне закінчення пошуку може бути достатньо збігу пошукового розпо­рядження і пошукового образу на 70 і навіть на 50 %. Усе залежить від критерію пошуку, який може змінюватися за бажанням користувача. Тобто результатом пошуку текстової інформації може бути не один документ, а деяка їх множина, із якої споживач може вибрати ті документи, які найбільше відповідають його інформаційній потребі.
Процес індексування виконується вручну (тобто людиною). Досі не знайдено ефективного формального методу, за допомогою якого можна було б автоматизувати процес семантичного аналізу і визначення основного змісту документів. Під час індексування людина вивчає зміст документа, виокремлює його центральну тему та описує її в термінах інформаційно-пошукової мови. Для деяких документів їх назви розкривають центральну тему і предмет, але за назвою не завжди можна ідентифікувати документ. Ступінь докладності вираження в ПОб документа його центральної теми чи предмета, а також супутніх тем і предметів називається глибиною індексування. Кожна людина один і той самий документ може індексувати по-cвоєму, тому автоматизація цього процесу дала б змогу забезпечити його уніфікацію, звільнивши частину персоналу від важкої непродуктивної праці з індексування документів.
Кожна автоматизована ІПС містить у своєму складі певний набір семантичних засобів: інформаційно-пошукову мову, методи індексування документів та запитів, методи пошуку. Основу семантичних засобів становить ІПМ. Інформаційно-пошукова мова — це спеціалізована штучна мова, яка призначена для опису центральних тем чи предметів і формальних характеристик документів, а також для опису інформаційних запитів і подальшого виконання пошуку. Іноді в комп’ютерних ІПС одну мову використовують для індексації документів, а іншу — для індексації інформаційних запитів.
До інформаційно-пошукової мови ставиться низка вимог. Вона має:

  • забезпечувати достатній набір лексико-граматичних засобів для точного вираження центральних тем чи змісту будь-якого тек­сту (документа) і теми довільного інформаційного запиту;
  • бути однозначною, тобто кожний запис цією мовою мусить мати лише одне семантичне тлумачення;
  • бути зручною для зіставлення та повного або часткового порівняння ПОб і ПР;
  • бути компактною, мати невелику вартість і бути відкритою для можливого розширення та внесення змін.

Жодна з природних мов не може бути використана як ІПМ через недостатню структуризацію, численні граматичні включення, неоднозначність і велику надлишковість. Наприклад, надлишковість української мови досягає 75—80 %.
В ІПМ не дозволяється використовувати характерні для природної мови синоніми та омоніми, оскільки вони надають мові семантичної неоднозначності.
Основними елементами ІПМ є алфавіт, лексика, граматика, парадигматичні (базові) відношення, правила побудови індек­сів та їх ідентифікація.
Алфавітом називається система графічних знаків, використовувана для фіксації слів і висловлювань мови. Лексика мови — це сукупність використовуваних у ній слів. Граматика це сукупність діючих засобів мови та правил побудови висловлювань з їх допомогою. Відношення між словами, що не залежать від контексту, в якому вони використовуються, і породжені не мовними, а логічними зв’язками, називаються парадигматичними відношеннями. Ці відношення називаються також аналітичними, або базовими. Завдяки предметно-логічним зв’язкам слова на основі тієї чи іншої семантичної ознаки можуть об’єднуватися в лек­сико-семантичні групи, які називаються парадигмами. Наприклад, слова «магнітна стрічка», «магнітний диск», «перфокартка», «перфострічка», «дискета» утворюють тематичну групу під назвою «носії інформації». У середовищі цієї групи зазначені слова можна об’єднати в лексико-семантичні парадигми «носії паперові» та «носії магнітні».
Іншим типом відношень, що пов’язують слова кожної мови, є такі лінійні відношення, які безпосередньо встановлюються при об’єднанні слів у словосполучення та фрази. Такі відношення називаються синтагматичними. Одним із найпростіших видів синтагматичних відношень є таке, коли до того чи іншого поняття приєднується ще одне, яке пояснює перше і вказує на те, що це поняття є власним ім’ям, визначенням чи певним видом діяльності. Наприклад, якщо документ стосується винахідника і його винаходу, то поняття, пов’язані з винаходом, і поняття, пов’язані з винахідником, мають різні назви, щоб уникнути плутанини при виконанні пошуку («Дизель» — винахідник і «дизель» — двигун).
Отже, можна зробити висновок, що парадигматика спирається на певну сукупність (перелік) пов’язаних між собою мовних одиниць. Що ж до синтагматики, то вона потребує певних правил об’єднання цих одиниць у словосполучення. Парадигматику мови можна з певним припущенням порівняти з її лексикою, а синтагматику мови — з її граматикою. Тому при розробці ІПМ слід звернути увагу на такі моменти:

  • специфіка галузі чи предмета, для якого ця мова розробляється;
  • особливості документів або текстів, які утворюють пошуковий масив даних;
  • характер інформаційних потреб споживачів, для задоволення яких створюється комп’ютерна ІПС.

Доцільність використання тієї чи іншої мови багато в чому залежить від призначення автоматизованої ІПС, рівня її оснащення технічними засобами, рівня автоматизації інформаційних процедур і ланки управління. Для зберігання інформації в технічних архівах і бібліотеках використовують, як правило, мови, що належать до традиційних бібліотечно-бібліографічних класифікацій. Словниковий склад цих мов задається у вигляді фіксованого списку слів і словосполучень. Це мови класифікаційного типу. До них належать такі системи класифікації, як ієрархічна, фасетна, алфавітно-предметна.
З огляду на зростання інформаційних потоків та інформаційних потреб розглянуті мови кваліфікаційного типу не задовольняють вимог сучасних комп’ютерних ІПС через дуже обмежений словниковий запас, який важко поповнювати. Тому мови цієї групи використовуються лише у вузькоспеціалізованих системах.
Більш поширені інформаційно-пошукові мови дескрипторного (від фр. description — описання) типу. Цей тип мови характеризується тим, що її словниковий запас обмежується окремими ізольованими словами та словосполученнями, розміщеними в алфавітному порядку. Дескрипторна мова грунтується на методі координатного індексування, який дає змогу виражати зміст документа установленням відповідності між його текстом і деякою множиною ключових слів, або дескрипторів. Саме тому дескрипторні мови називають посткоординатними. На противагу їм традиційні бібліотечно-бібліографічні мови відносять до передкоординатних. До посткоординатних мов належать дескрипторні та синтагматичні мови, а також семантичні коди.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2019 BPK Group.