лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Міжнародна інвестиційна діяльність

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Таблиця 5.11
Результати аналізу і прогнозу середовищних
факторів України за 5 бальною системою оцінки


Групи факторів

Поточний стан

Прогноз на 10 років

А

Б

1. Політико-правове середовище

2,20

2,30

3,40

2. Економічне середовище

1,90

1,80

3,30

3. Соціально-культурне середовище і мотивація

2,20

2,10

3,20

4. Ресурси та інфраструктура

2,30

2,00

3,30

Середня загальна оцінка

2,15

2,05

3,30

Характерно, що в умовах екстраполяції трендів, що склалися (прогноз А), відзначається можливість погіршення практично всіх середовищних факторів. Однак і при реалізації комплексу запобіжних заходів поліпшення стану буде незначним (прозноз Б). Цікаво, що експерти акцентують увагу, з одного боку, на необхідності концентрованого пріоритетного розвитку конкретних інститутів та механізмів, а з іншого — пропонують комплексно вирішувати як політико-правові та економічні, так і соціальні та екологічні проблеми. Особливий наголос робиться, зокрема, на питаннях експлуатації природних ресурсів України, розвитку екологічної ситуації, проблемі “відпливу умів” тощо.
Аналіз інвестиційного клімату України в регіональному зрізі є принципово важливим, оскільки, по-перше, Україна має визнані науково-технологічні і промислові центри, і по-друге — для неї характерні диспропорції в природничо-ресурсних потенціалах і рівнях економічного розвитку регіонів (областей). Масштабні іноземні інвестиції можуть або поглибити ці диспропорції, або нівелювати, якщо буде проводитись відповідна цілеспрямовна інвестиційна політика.
Відносно інвестиційної привабливості І.А.Бланк розподіляє регіони України на 4 групи:

  • пріоритетної інвестиційної привабливості (Київ і Київська область, Дніпропетровська, Донецька, Харківська, Запорізька області і Автономна Республіка Крим);
  • досить високої інвестиціної привабливості (Луганська, Львівська, Одеська, Полтавська області);
  • середньої інвестиційної привабливості (Вінницька, Житомирська, Закарпатська, Сумська, Миколаївська, Черкаська, Чернігівська області);
  • низької інвестиційної привабливості (Волинська, Івано-Франківська, Кіровоградська, Рівненська, Тернопільська, Херсонська, Хмельницька, Чернівецька області).

Про галузеву специфіку інвестиційного клімату України певною мірою свідчать дані табл. 5.12.


Таблиця 5.12
Якісна оцінка умов міжнародного бізнесу в Україні за видами діяльності.

 

Види діяльності

Умови

Розвине­ність

Інфраструк­тура

Монопо­лізм

Конкуренція

Державний вплив

Розмір початкових ка­піталовкладень

Кваліфікація місцевих спеціалістів

Складність вирішуваль­ної про­цедури

Промислова діяльність

***

**

***

*

***

***

**

*

Торговельна діяльність

**

*

**

***

**

*

**

*

Транспортна діяльність

***

**

***

*

***

**

***

*

Банківська діяльність

**

*

**

**

**

***

*

***

Страхова діяльність

*

*

**

***

**

**

**

**

Побутові послуги

**

**

*

**

*

**

**

*

 

*** — високий рівень, ** — середній рівень; * — низький рівень


За оцінками І.А.Бланка, найбільшу інвестиційну привабливість у довготерміновій перспективі для здійснення як реальних, так і фінансових інвестицій мають будівництво і промисловість, а серед підгалузей промисловості:

  • кольорова і чорна металургія, виробництво натуральної шкіри, парфюмерно-косметична, спиртова (пріоритетні);
  • нафтодобувна і газова, машинобудування, цементна та інші (достатньо інвестиційно привабливі);
  • хімічна і нафтохімічна, виробництво збірного залізобетону, плодово-овочева, масло-сирова (середня інвестиційна привабливість);
  • вугільна, електроенергетика, торфяна промисловість, виробництво цукру (низька інвестиційна привабливість).

Однак у цілому економічні національні умови для реалізації міжнародних інвестиційних програм є порівняльно непривабливими. Згідно із західними оцінками, норма прибутку на вкладений капітал у будівництво заводу у Західній Європі складає 38,6%, окупність 6 років, а в Україні — 21% з 11-річним строком.
На сьогодні Україні досить важко конкурувати із країнами Східної Європи та СНД на міжнародних інвестиційних ринках, про що зокрема свідчать дані табл. 5.13.

Таблиця 5.13
Суверенні рейтинги країн, що розвиваються,
агентства Moody’s станом на початок жовтня 1999 року
(без деталізації щодо очікувань)


Інвестиційний рівень

Рейтинг Moody’s

Країни (рейтинг Moody’s)

Рейтингова шкала агентства Standart&Poors

Високий інвестиційний рівень

Ааа

 

ААА

Аа1

Сингапур

АА+

Аа2

 

АА

Аа3

Тайвань

АА–

А1

 

А+

А2

Кіпр, Греція

А

А3

Китай, Ізраїль, Словенія

А–

Низький інвестиційний рівень

Ваа1

Чилі, Польща, Чехія

ВВВ+

Ваа2

Латвія, Оман

ВВВ

Ваа3

Корея, Хорватія

ВВВ–

Неінвестиційний рівень

Ва1

Філіппіни, Мексика, Литва, Словачина

ВВ+

Ва2

Індія, Колумбія

ВВ

Ва3

Перу, Йорданія

ВВ–

Низький неінвестиційний рівень

В1

Казахстан, В’єтнам, Туреччина

В+

В2

Теркменістан, Бразилія, Болгарія

В

В3

Росія, Румунія

В–

Саа1

Україна, Пакистан, Куба

ССС+

Саа2

Еквадор

ССС

Саа3

 

ССС–

Са

 

СС

С

 

С

Дефолт

 

 

SD

 

 

D

За експертними оцінками ЄБРР за 4-ьох бальною шкалою Україна отримала у 1999 р. в порівнянні з 1998 р. такий рейтинг:
1. Структурна перебудова:
П1 (приватизація великих підприємств) = 2 + (2+) — повна схема великої приватизації майже готова до здійснення, окремі підприємства приватизовано;
П2 (приватизація малих підприємств) = 3 + (3+) — реалізована майже повна програма малої приватизації;
П3 (корпоративне управління і реорганізація підприємств) = 2 (2) — помірно жорстка кредитно-дотаційна політика, слабка реалізація законодавства щодо банкрутства, мало заходів з укріплення режиму конкуренції і корпоративного управління;
2. Лібералізація:
П4 (вивільнення цін) = 3(3) — суттєвий прогрес в лібералізації цін, майже ліквідовані держзакупки за неринковими цінами;
П5 (торгівля і валютна політика) = 3(3–) — ліквідація майже всіх кількісних і адміністративних обмежень на імпорт і експорт, майже повна конвертованість за поточними операціями;
П6 (розвиток конкуренції) = 2(2) — прийнято законодавство і створено органи підтримки конкуренції, деяке зменшення обмежень на створення нових підприємств, певні міри стосовно підприємств-монополістів;
3. Фінансова інфраструктура:
П7 (реформа банківської системи) = 2(2) — значна лібералізація процентних ставок і розподілу кредитів, обмеження використання «директивних кредитів» або встановлення максимуму процентних ставок;
П8 (ринки цінних паперів і небанківські фінансові установи) = 2(2) — створення фондових бірж, поява оптових торгівців цінними паперами і брокерів, незначна торгівля держзобов’язаннями, створення правової і нормативної бази для випуску і торгівлі цінними паперами.
Загалом відмічається, що стагнація ринкових перетворень має в Україні усталений характер. Зокрема, ситуація в галузі інституційної інфраструктури практично незмінна з 1994 р., в галузі лібералізації — з 1995 р., в приватизації — з 1997 р.
За оцінками Німецької консультативної групи, здійсненими на матеріалах опитування менеджменту 21 зарубіжних компаній, основними перешкодами здійснення іноземних інвестицій в Україні у порівнянні з іншими перехідними економіками є нестабільність законодавства, неспроможність уряду забезпечити належні умови інвестування, нерозвиненість інфраструктури (табл. 5.14).
Таблиця 5.14
Перешкоди для здійснення інвестицій в Україні. Співвідношення позитивних та негативних відповідей (у%)


Рейтинг

Недоліки, притаманні певній країні

Україна

ЦСЄ

Росія

Чехія

1

Законодавча нестабільність

100

37,0

70,0

-17,2

2

Незадовільний стан транспортної інфраструктури

97,5

-4,4

14,2

-31,0

3

Неспроможність уряду дотримуватися взятих на себе зобов’язань

90

-42,4

-30,0

-92,8

4

Державний контроль, залишки системи командної економіки

80

21,2

60,0

-35,8

5

Стан телекомунікаційної мережі

80

-16,6

14,2

-31,0

6

Недостатній рівень підтримки від органів державної виконавчої влади

75

1,2

33,4

-7,2

7

Корупція

75

-19,8

-8,7

-72,4

8

Отримання необхідних дозволів відбирає надто багато часу

60

-56,4

-46,6

-40,8

9

Незадовільний сценарій економічного розвитку

55

20,2

72,8

-57,2

10

Труднощі з місцевими банками

10

-26,4

-20,0

-38,0

11

Відсутність розвинутої збутової мережі

5

-20,4

22,2

-31,0

12

Ненадійність постачальників та непунктуальність партнерів

5

-6,6

42,8

-28,6

13

Труднощі у пошуку нерухомості

0

-19,6

-10,0

-31,0

14

Низька продуктивність праці

-10

7,2

60,0

7,2

15

Організована злочинність

-10

-36,4

-34,8

-85,8

16

Екологічне законодавство

-15

-74,8

-68,4

65,4

17

Низький рівень якості роботи персоналу

-15

-20,4

-4,8

-24,2

18

Безвідповідальність персоналу

-50

-54,6

-30,0

-48,2

19

Низький рівень кваліфікації персоналу

-60

-43,6

-20,0

-38,0

20

Низький рівень відданості справі

-60

-60

-40

-42,8

Результати спільного обмеження ЄБРР і світового банку стану інвестиційного клімату 20 країн Центрально-Східної Європи і СНД у 1999 р. методом опитування керівників 3000 підприємств (250 — українських) ілюструє рис. 5.11.

Рис. 5.11. Десятимірний сімплекс оцінки інвестиційного клімату України
За 4-ьох бальною системою (1 — зовсім не заважає; 4 — дуже заважає) оцінювались такі параметри:

1 — політична стабільність; 2 — інфляція; 3 — обмінний курс; 4 — фінанси; 5 — податки і регулювання; 6 — інфраструктура; 7 — правопорядок; 8 — корупція; 9 — неорганізована злочинність; 10 — організована злочинність, мафія.

Ключові терміни та поняття

Політико-правове середовище інвестування — Political and legal investment environment
політична стабільність — political stability
політичні ризики — political risks
Економічне середовище інвестування — Economic investment environment
роздержавлення — denationalization
приватизація — privatization
сертифіката — certificate
грошова — monetary, money
стратегічний інвестор — strategic investor
промисловий інвестор — industrial investor
податкова система — tax system
Угоди про уникнення подвійного оподаткування — Double taxation evasion agreements
валютно-фінансова система — Currency and financial system
Інституційне середовище інвестування — Institutional investment environment
Державні органи регулювання інвестицій — State investment regulation bodies
Інститути національного фондового ринку — National stock market institutions
Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку — Securities and Stock Market State Commission
Загальна інфраструктура — General infrastructure

Інвестиційний потенціал — Investment potential
Інвестиційний ризик — Investment risk
Інвестиційний клімат — Investment climate
країни — in the country
регіону — in the region
галузі — in the industry
Рейтинги інвестиційного клімату — Investment climate ratings
Institutional Investor
Euromoney
BERI
Експертні агентства — Expert agencies
mood’s
Standard and pook
ISCA
Національні фондові індекси — National stock market indexes (indices)
Проспект Інвестментс — Prospect
Investments
Wood and Company
CS First Boston
Альфа-Капітал — Alpha-Capital
ПТФС-індекс — Over-the-counter stock trade index
Інформаційно-аналітичні оцінки — Information and analytical evaluation
Fortune
The economist

 

Література

  1. Білорус О. Г, Лук’яненко Д. Г. та ін. Глобальні трансформації і стратегії розвитку: Монографія. — К.: ВІПОЛ, 1998.
  2. Бланк И.  Инвестиционный менеджмент. — К.: МП «ИТЕМ» Ltd, “Юнайтед Лондон Трейд Лимитед», 1995.
  3. Губський Б. В. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі. — К.: Наукова думка, 1998.
  4. Дэниелс Джон Д., Радеба Ли Х., Международный бизнес: внешняя среда и деловые операции. Пер. с анг. — М.: Дело Лтд., 1994.
  5. Лук’яненко Д. Г., Білошапка В. А., Пестрєцова О. І. Спільні підприємства в Україні: Організація і умови ефективного розвитку: Підручник / За ред. Д. Г. Лук’яненка. — К.: Вид-во “Хвиля-Прес”, 1995.
  6. Мескон М., Альберт М., Хедуори Ф. Основы менеджмента. Пер. с англ. — М.: Дело Лтд., 1992.
  7. Мозговой О. Н. Фондовый рынок Украины. — К.: УАННП «Феникс», 1997.
  8. Пахомов Ю.М., Лук’яненко Д. Г., Губський Б. В. Національні економіки в глобальному конкурентному середовищі. — К.: Україна, 1997.
  9. Пересада А.А. Інвестиційний процес в Україні. — К.: Вид-во “Лібра”. 1998.
  10. Трансформація моделі економіки України (ідеологія, протиріччя, перспективи) / За ред. В. М. Гейця. — К.: ЛОГОС, 1999.
  11. Україна на роздоріжжі. Уроки з міжнародного досвіду економічних реформ / За ред. А. Зіденберга і Л. Хоффманна. — К.: Вид-во “Фенікс”, 1999.

Контрольні запитання

  1. Назвіть основні політико-правові умови розвитку іноземної інвестиційної діяльності.
  2. Які етапи і чому виділяють, характеризуючи процес формування правового забезпечення іноземної інвестиційної діяльності в Україні?
  3. Перерахуйте у хронологічному порядку ключові законодавчо-нормативні акти щодо регулювання іноземної інвестиційної діяльності в Україні. У чому їх принципові відмінності?
  4. Охарактеризуйте у цілому економічне середовище іноземного інвестування в Україні.
  5. Назвіть основні національні інститути регулювання міжнародної інвестиційної діяльності.
  6. Дайте загальну оцінку основних параметрів фондового ринку України.
  7. Якими є ключові напрямки розвитку фондового ринку України у середньо- довгостроковій перспективі?
  8. Які принципи покладено в основу державного регулювання ринку цінних паперів України? Охарактеризуйте основні форми і засоби регулювання.
  9. Що конкретно розуміється під “інвестиційним кліматом”? В чому сутність його експертно-аналітичної оцінки?
  10. Назвіть відомі Вам міжнародні системи (рейтинги) оцінок інвестиційного клімату. Наведіть кількісні оцінки інвестиційного клімату в Україні.

 

Проблемні питання

  1. Спробуйте у порівняльному плані оцінити рівень політичних ризиків іноземної інвестиційної діяльності в Україні.
  2. Ставлення до іноземних інвестицій в Україні переважно:

а) негативне;
б) позитивне.
Обгрунтуйте свою точку зору.

  1. У чому, на Вашу думку, головні причини багаторазових змін у законодавчо-нормативному регулюванні іноземної інвестиційної діяльності в Україні? Як це вплинуло на реальні процеси іноземного інвестування?
  2. Ранжуйте за значимістю економічні умови розвитку міжнародної інвестиційної діяльності в Україні. Яким чином вони пов’язані з політико-правовими умовами?
  3. Виходячи із зарубіжного досвіду, спробуйте зформувати оптимальну для України структуру інститутів (органів) регулювання міжнародної інвестиційної діяльності.
  4. Чому інфраструктура і державне регулювання ринку цінних паперів багато в чому визначають масштаби і динаміку іноземного портфельного інвестування. Наскільки модель ринку цінних паперів України відповідає завданням інтеграції у міжнародні фінансові ринки?
  5. Відомо, що міжнародні системи (рейтинги) оцінок інвестиційного клімату позиціонують Україну серед досить ризикових і непривабливих країн. Більше того, рейтинг України у останні роки знизився. Як ви думаєте, чому? Наскільки об’єктивними і практично значимими є ті чи інші рейтинги (експертні оцінки)?

 


Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2022 BPK Group.