лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Міжнародна інвестиційна діяльність

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

  • у одній із своїх країн. (Зазначимо, що коли в роботі СП беруть участь більше двох організацій, то таке СП іноді називають консорціумом).

Загалом, стратегічні альянси є продуктом еволюції конкурентних стратегій на певному етапі розвитку того чи іншого ринку (рис. 2.14, 2.15)

Рис. 2.14. Виробництво напівпровідників: кількість нових учасників
і число альянсів, що з’явилися протягом року

Рис. 2.15. Біотехнології: кількість нових учасників і число альянсів,
що з’явилися протягом року
Зауважимо, що у багатьох країнах з перехідними економіками, в тому числі і в Україні, спільні із зарубіжними партнерами підприємства розглядаються як одна із нових форм господарювання.
Визначення МСП одночасно як:
а) форми міжнародного бізнесу; б) специфічного (нового) суб’єкта міжнародного бізнесу; в) стратегії входження у зарубіжний ринок; г) різновиду прямого іноземного інвестування; д) форми господарювання — дозволяє не тільки окреслити його суттєві ознаки, але й позиціонувати МСП у системі макро- та мікроекономічного регулювання, адже створення та діяльність МСП регулюються багатьма різними нормативно-правовими актами (про іноземну інвестиційну діяльність, про національне підприємництво, у межах антимонопольних заходів тощо).
Особливості феномену МСП, які фіксуються через кілька ключових суттєвих ознак, з одного боку, та специфіка регулювання процесів створення і діяльності МСП, з другого боку, обумовлюють доцільність багатокритеріаль­них підходів до їх визначення та аналізу. При цьому важливо досягти певної однозначності у тлумаченні низки відповідних понять, що сприятиме міжнародному порівняльному аналізу. Певне значення має групування МСП за особливостями організації; структури учасників; вкладень у статутний фонд; а також сфер, видів та строків діяльності (табл. 2-15).
Таблиця 2-15

Групування міжнародних спільних підприємств

Особливості ознаки

Різновиди МСП

1. Організаційні

1.1. Характер

      • Організаційно-правовий
      • Контрактний (договірний)

1.2. Шлях створення підприємства

      • Створення нового підприємства
      • Викуп частини діючого місцевого підприємства іноземним партнером
      • Викуп частини діючого іноземного підприємства місцевим партнером

1.3. Кількість партнерів

      • Два партнери
      • Більше двох партнерів (консорціуми)

1.4. Місце реєстрації

      • На території країни одного із партнерів
      • На території третьої країни

 

2. Структура учасників

2.1. Безпосередні учасники

      • Тільки фізичні особи
      • Тільки юридичні особи
      • Фізичні та юридичні особи

2.2. Країни-учасники

      • Захід-Захід
      • Північ-Північ
      • Схід-Захід
      • Південь-Північ
      • Південь-Південь
      • Схід-Схід

3. Інвестиції у статутний фонд

3.1. Джерело

      • Власні
      • Запозичені

3.2. Вигляд

      • Грошові
      • Не грошові

3.3. Якість

      • Первинні
      • Реінвестиції

3.4. Спосіб

      • Разові і остаточні
      • Такі, що потребують додаткових вкладень

3.5. Мета

      • Комерційна
      • У межах технічної допомоги або благодійництва

3.6. Структура

      • Лише приватний капітал
      • Приватний і державний капітал
      • Капітал національних і міжнародних організацій

3.7. Участь партнерів

      • Паритетні засади
      • Більша частка іноземного партнера
      • Менша частка іноземного партнера

4. Сфера діяльності

 

4.1. НДДКР
4.2. Промислові
4.3. Будівничі
4.4. Сільськогосподарські
4.5. Виробничої інфраструктури
4.6. Соціальної інфраструктури
4.7. Фінансові

5. Вид діяльності

5.1. Інноваційні
5.2. Виробничі
5.3. Закупівельні
5.4. Збутові
5.5. Комплексні

6. Строк діяльності

6.1. З тривалим строком діяльності (більше 20 років)
6.2. З середнім строком діяльності (10-2- років)
6.3. З коротким строком діяльності (менше 10 років)

7. Розмір

7.1. Малі
7.2. Середні
7.3. Великі
7.4. Крупні

Зауважимо, що вказані в таблиці ознаки мають важливе значення для комплексного аналізу МСП. Наприклад, для розуміння мотивації безпосередніх партнерів та їх впливу на подальшу розробку стратегії діяльності МСП принципово важливо знати, на яких засадах партнери беруть участь у спільному підприємстві — паритетних, з пільгою чи меншою участю іноземного інвестора (п. 3.7, табл 2-15). Участь на паритетних засадах поширена в промислово розвинутих країнах, коли підприємство створюється майже виключно з підприємницьких мотивів при участі рівних за значенням партнерів. Рівна частка участі в капіталі підприємства розглядається як доказ рівноправного співробітництва та взаємного визнання партнерів і теоретично є ідеальним вирішенням питання організації підприємства з іноземною участю. Однак таке співробітництво має і негативний бік, який проявляється в тому випадку, коли одному з партнерів необхідно взяти на себе відповідальність за вирішення якого-небудь питання (відсутність «лідера» в конфліктній ситуації).
Створення підприємств на паритетних засадах може зумовлюватися правовим регулюванням, згідно з яким участь іноземного партнера не повинна перевищувати частки місцевого партнера*.
Організація МСП з більшою часткою іноземного капіталу в статутному фонді має місце, тоді, коли іноземний партнер бажає забезпечити максимальний контроль за діяльністю підприємства. Це необхідно також і в тому разі, коли місцевий партнер не має фінансових коштів для того, щоб збільшити свою частку в підприємстві. Для таких підприємств негативним моментом є те, що місцева влада розглядає подібне підприємство не як національне, а як іноземне, і може відмовити йому в наданні додаткових пільг. Іноді для усунення цього недоліку іноземні підприємці намагаються перекласти на плечі місцевого партнера поточне керування підприємством, а свою власну діяльність обмежують контролем. У цьому випадку в оперативні відносини з державними органами вступає тільки місцевий партнер. У деяких країнах, зокрема і в Україні, існує порядок, який передбачає додаткові пільги тим підприємствам, у своєму статутному фонді яких частка іноземного капіталу більша за певний відсоток.
Створення МСП з меншою часткою іноземного партнера у його статутному фонді у більшості випадків неприйнятне для західних фірм, котрі прагнуть здійснювати контроль за діяльністю підприємства. При цьому іноземні інвестори встановлюють сувору взаємозалежність між часткою капіталу і правом контролю. Однак існує практика, коли право на керування може бути встановлене договором про порядок діяльності підприємства без залежності від частки капіталу. Закордонні інвестори погоджуються з меншою часткою своєї участі в капіталі МСП в країнах, де помітні значні зусилля щодо націоналізації економіки, і вони можуть зазнати збитків внаслідок дискримінації, офіційних регламентацій, які обмежують діяльність підприємства. Підприємства, в капіталі яких іноземний інвестор має меншу частку, за своїм характером більш близькі до національних підприємств, і тому вони користуються різними пільгами більш масштабно використовують місцеву робочу силу, сировину, а також можливості збуту продукції на місцевому ринку.
Систематизація МСП за характером організації (п. 1.1, табл. 2-15) важлива тому, що законодавчо встановлюються організаційно-правові форми підприємств, які можуть значно відрізнятись у різних приймаючих країнах. Від того, в якій сфері діє СП (п. 4, табл. 2-15), залежать пільги або обмеження, а від місця реєстрації — превалюючі норми національного регулювання (п. 1.4, табл. 2-15).
Зазначимо, що розмір МСП (малі, середні, великі, крупні — п. 7, табл. 2-15) може визначатися за різними параметрами: 1) величина статутного фонду, що включає розмір внеску іноземного партнера; 2) чисельність персоналу; 3) вартість виробничих фондів; 4) обсяги продукції та її експорту тощо. Зрозуміло, що в аналізі МСП доцільно використовувати всю сукупність показників, однак у період створення МСП важливе значення мають, перш за все, розмір декларованої або реально внесеної іноземної інвестиції, а також її джерело, зміст, якість, мета і структура (п. 3, табл. 2-15).
В цілому систематизація спільних підприємств, з одного боку, відображає мотивацію як країн базування та приймаючих країн, так і безпосередніх партнерів, а з другого — дає змогу поглиблено аналізувати процес створення та функціонування МСП, методи, інструменти і специфіку їх регулювання.

Ключові терміни та поняття

Форми міжнародного бізнесу — Forms of international business
Міжнародна підприємницька інвестиційна діяльність — International business investment activity
Інтернаціоналізація — Intemationalization
Екстернальні та інтернальні фактори вибору форми виходу на зарубіжні ринки — External and internal factors of foreign market entry forms

Стратегічна орієнтація країн базування та приймаючих країн — Strategic orientation of parent and host countries
Привабливість прямих інвестицій — Direct investment attractiveness
Стримуючі фактори розвитку іноземної підприємницької діяльності — Deterrents of foreign business activity development
Мотивація безпосередніх партнерів —Motivation of direct partners
Транснаціональні корпорації —Multinational corporations
Міжнародні спільні підприємства —International joint ventures

 

Література

  • Джон Д. Дэннелс, Ли Х. Радеба. Международный бизнес: внешняя среда и деловые операции. Пер. с англ. — М.: Дело Лтд., 1994.
  • Долгов С. И. Глобализация экономики: новое слово или новое явление? — М.: ОАО «Изд-во «Экономика», 1998.
  • Инвестиции в Украине / Под ред. С.И.Вакарина. — К.: «Конкорд», 1996.
  • Киреев А.А. Международная экономика. В 2-х ч. — Ч.1. Международная микроэкономика: движение товаров и факторов производства. Учебное пособие для вузов. — М.: Международные отношения, 1997.
  • Лук’яненко Д.Г., Білошапка В.А., Пестрєцова О.І. Спільні підприємства в Україні: Організація і умови ефективного розвитку: Підручник / За ред. Д.Г.Лук’яненка. — К.: Вид-во «Хвиля — Прес», 1995.
  • Міжнародні економічні відносини. Сучасні міжнародні економічні відносини / А.С.Філіпенко. І.В. Бураковський, В.С.Будкін та ін. — К.: Либідь, 1994.
  • Мельник В. Глобалізація та діяльність транснаціональних корпорацій: критичний погляд. — Моніторинг інвестиційної діяльності в Україні, 1999, №2.
  • Пахомов Ю.М., Лук’яненко Д.Г., Губський Б.В. Національні економіки в глобальному конкурентному середовищі. — К.: Україна, 1997.
  • Україна на роздоріжжі. Уроки з міжнародного досвіду економічних реформ / За ред. А. Зіденберга і Л. Хоферманна. — К.: Фенікс, 1998.
  • Word investment report 2000: Cross-border Mergers and Acquisitions and Development, (Overview) /UNCTAD, New York and Geneva. — 2000, Internet: www.unctad.otg.

 

Контрольні запитання

  • Назвіть контрактні та інституційні форми міжнародного бізнесу.
  • Розкрийте поняття «інтернаціоналізація» на мікрорівні.
  • Назвіть основні форми виходу фірм на зарубіжні ринки.
  • Наведіть екстернальні та iнтернальні фактори, що впливають на вибір форми виходу на зарубіжні ринки.
  • Які групи факторів лежать в основі моделі Даннiнга?
  • У чому привабливість прямих інвестицій для приймаючої країни?
  • Які стримуючi фактори розвитку іноземної підприємницької діяльності ви знаєте?
  • Наведіть мотиви використання ПЗІ як стратегії входження у зарубіжний ринок.
  • Дайте визначення транснаціональної корпорації.
  • Назвіть ключові суттєві ознаки міжнародного спільного підприємства. Дайте його визначення.
  • За якими ознаками систематизують міжнародні спільні підприємства.

Проблемні питання

  • Обгрунтуйте привабливість прямих зарубіжних інвестицій для України.
  • Наведіть докази належності до ТНК однієї з 100 найбільших у світі корпорацій.
  • Виходячи із сутності та особливостей форм міжнародного бізнесу, дайте їх узагальнену порівняльну оцінку.
  • Як відомо, в більшості випадків створенню СП в зарубіжній країні передує експортна діяльність. Але останнім часом, особливо в практиці країн з перехідними економіками, спільні підприємства все частіше використовуються як початкова форма входження до зарубіжного ринку. На підставі відомих Вам теоретичних моделей та практичного досвіду спробуйте пояснити це явище.
  • Спробуйте виявити і проаналізувати ключові протиріччя, які можуть виникнути у розвитку міжнародної підприємницької інвестиційної діяльності на макро- та мікрорівнях.
  • Порівняйте мотивації прямого іноземного інвестування в промислово розвинуті країни, країни, що розвиваються, та країни з перехідними економіками. Яким чином особливості мотивації впливають на національні системи регулювання іноземної інвестиційної діяльності?

* Таке обмеження було характерним для соціалістичних країн у 50-80-ті роки, а також для СРСР з 1987 по 1991 р. Потім воно було зняте, і в сучасних, зокрема українських, законах його немає.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2022 BPK Group.