лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
загрузка...
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Господарське законодавство

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

2. Поняття та види господарських відносин


Господарськими відносинами називають суспільні відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання, а також між цими суб’єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.
У свою чергу, господарські відносини, врегульовані нормами господарського права, є господарсько-правовими відносинами.
Коло господарських відносин складають як відносини між рівними суб’єктами, що діють на підставі власного вільного волевиявлення, так і відносини, яким властива публічна (владна) ознака.
Види господарських відносин: господарсько-виробничі,
організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини.
Із викладеного можна зробити висновок, що господарські відносини, в основному, складаються: 1) між суб’єктами господарювання (майново-господарські відносини); 2) між суб’єкта­ми господарювання та іншими учасниками господарських відносин (майново-господарські відносини); 3) між суб’єктами гос­подарювання і органами державної влади та місцевого самоврядування, що наділені господарською компетенцією (май­ново-господарські відносини); 4) між суб’єктом господарювання та власником, який є засновником даного суб’єкта, або органом державної влади, органом місцевого самоврядування, наділеним господарською компетенцією щодо цього суб’єкта (органі­заційно-господарські відносини); 5) між суб’єктами господарювання, які разом організовують об’єднання підприємств чи господарське товариство, та органами управління цих об’єднань чи товариств (організаційно-господарські відносини; 6) між суб’єк­тами господарювання, у разі якщо один з них є щодо іншого дочірнім підприємством (організаційно-господарські відносини; 7) між суб’єктом господарювання і його структурними підрозділами (внутрішньогосподарські відносини); між структурними підрозділами суб’єкта господарювання (внутрішньогос­подарські відносини).
Учасниками відносин у сфері господарювання є суб’єкти гос­подарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб’єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.
Суб’єктами господарювання є: 1) господарські організації — юридичні особи, державні, комунальні та інші підприємства, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці; 3) філії, представництва, інші відокремлені підрозділи господарських організацій (структурні одиниці), утворені ними для здійснення господарської діяльності.
Треба звернути увагу, що суб’єкти господарювання реалізують свою господарську компетенцію на основі права власності, права господарського відання, права оперативного управління та права оперативно-господарського використання майна відповідно до визначення цієї компетенції у Господарському кодексі та інших законах, а саме: Законі України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р. і Законі України «Про природні монополії» від 20.04.2000 р.
Детальніше питання про учасників господарських відносин розкрито в лекціях, поданих у підручнику.


3. Поняття та система господарського законодавства


Під час вивчення цієї теми насамперед потрібно звернути увагу на понятійний апарат господарського законодавства, визначення якого дано у підручнику з позицій відомих вчених-економістів.
Взагалі під терміном «законодавство» розуміють сукупність законів та інших нормативно-правових актів, що регламентують ту чи ту сферу суспільних відносин і є джерелами певної галузі права. А система господарського законодавства зумовлена предметом регулювання. Предметом господарського законодавства є господарські відносини у спеціальному розумінні, тобто відносини між організаціями щодо виробництва і реалізації продукції, відносини у капітальному будівництві, відносини у закупівлі сільськогосподарської продукції в аграрних товаровиробників, відносини організацій всіх видів транспорту з клієнтами та між собою, відносини у державному страхуванні, зовнішньоекономічній діяльності, планові та господарсько-процесуальні відносини. Господарське законодавство являє собою самостійну галузь — систему нормативних актів, правила яких регулюють господарські відносини щодо організації і здійснення господарської діяльності в галузі суспільного виробництва та обігу.
Необхідно зауважити, що теорія господарського права виходить з того, що як галузь господарське законодавство окреслене лише господарськими відносинами і не включає всіх нормативних актів (фінансового, адміністративного, трудового права тощо), які також регулюють народне господарство. Крім того, нормативно-правовому регулюванню господарської діяльності присвячена ст. 7 ГК, де зазначено, що відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, ГК, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-право­вими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами. Наведемо основні нормативно-правові акти, що є джерелами господарського законодавства, а саме: Конституція України; Господарський кодекс України, що встановлює правові основи господарської діяльності (господарювання), визначає основні засади господарювання в Україні, встановлює загальні принципи господарювання і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання, а також між цими суб’єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання; Цивільний кодекс України, який регулює особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників; а також закони України та нормативно-правові акти Президента України, Кабінету Міністрів України, що регулюють господарські відносини та містять положення, спрямовані на нормативно-правове регулювання господарської діяльності, і становлять джерела господарського законодавства.
Основні з них детальніше розкриті в лекціях підручника.

 

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.