лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
загрузка...
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Господарське законодавство

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

3. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності


Відповідно до ст. 380 Господарського кодексу державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності спрямовується на захист економічних інтересів України, прав і законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, створення рівних умов для розвитку всіх видів підприємництва у сфері зовнішньоекономічних відносин та використання суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності доходів та інвестицій, заохочення конкуренції і обмеження монополізму суб’єктів господарювання у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності має забезпечувати:

  • захист економічних інтересів України та законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності;
  • створення рівних можливостей для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності розвивати всі види підприємницької діяльнос­ті незалежно від форм власності та всі напрями використання доходів і здійснення інвестицій;
  • заохочення конкуренції та ліквідацію монополізму у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Органи державної влади, органи місцевого самоврядування не мають права втручатися в оперативну діяльність суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Перелік та повноваження органів державної влади, що здійснюють регулювання зовнішньоекономічної діяльності, а також форми її державного регулювання та контролю визначаються Гос­подарським кодексом.
Для поглибленого засвоєння цього питання зупинимося на визначенні понятійного апарату органів державної влади.
Найвищим органом, що здійснює державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності, є Верховна Рада України. До компетенції Верховної Ради України стосовно регулювання зовнішньоекономічної діяльності входять:

  • прийняття, зміна та скасування законів, що стосуються зовнішньоекономічної діяльності;
  • затвердження головних напрямів зовнішньоекономічної політики України;
  • розгляд, затвердження та зміна структури органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
  • укладання міжнародних договорів України відповідно до законів України про міжнародні договори України та приведення чинного законодавства України у відповідність до правил, встановлених цими договорами.

Наступним державним органом є Кабінет Міністрів України, який відповідно до своїх повноважень:

  • уживає заходи стосовно здійснення зовнішньоекономічної політики України відповідно до законів України;
  • здійснює координацію діяльності міністерств, державних комітетів та відомств України з регулювання зовнішньоекономіч­ної діяльності; координує роботу торговельних представництв України в іноземних державах;
  • приймає нормативні акти управління з питань зовнішньоекономічної діяльності у випадках, передбачених законами України;
  • проводить переговори і укладає міжурядові договори України з питань зовнішньоекономічної діяльності у випадках, передбачених законами України про міжнародні договори України, забезпечує виконання міжнародних договорів України з питань зовнішньоекономічної діяльності всіма державними органами управління, підпорядкованими Кабінету Міністрів України, та залучає до їх виконання інші суб’єкти зовнішньоекономічної діяль­ності на договірних засадах;
  • відповідно до своєї компетенції, визначеної законами України, вносить на розгляд Верховної Ради України пропозиції про систему міністерств, державних комітетів і відомств — органів оперативного державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, повноваження яких не можуть бути вищими за повноваження Кабінету Міністрів України, які вона має згідно з законами України;
  • забезпечує складання платіжного балансу, зведеного валютного плану України;
  • здійснює заходи щодо забезпечення раціонального використання коштів Державного валютного фонду України;
  • забезпечує виконання рішень Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй з питань зовнішньоекономічної діяльності.

Наступним державним органом, що здійснює регулювання зовнішньоекономічної діяльності, є Національний банк України, який:

  • здійснює зберігання і використання золотовалютного резерву України та інших державних коштовностей, які забезпечують платоспроможність України;
  • представляє інтереси України у відносинах з центральними банками інших держав, міжнародними банками та іншими фінансово-кредитними установами та укладає відповідні міжбанківські угоди;
  • регулює курс національної валюти України стосовно грошових одиниць інших держав;
  • здійснює облік і розрахунки за наданими і одержаними держав­ними кредитами і позиками, провадить операції з централізованими валютними ресурсами, які виділяються з Державного валютного фонду України у розпорядження Національного банку України;
  • здійснює інші функції відповідно до Закону «Про банки і банківську діяльність» та інших законів України. Національний банк України може делегувати виконання покладених на нього функцій банку для зовнішньоекономічної діяльності України.

Центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики також являє собою державний орган, що регулює зовнішньоекономічну діяльність та виконує такі функції:

  • забезпечує проведення єдиної зовнішньоекономічної політики при здійсненні суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності виходу на зовнішній ринок, координацію їх зовнішньоекономічної діяльності, в тому числі відповідно до міжнародних договорів України;
  • здійснює контроль за додержанням усіма суб’єктами зовніш­ньоекономічної діяльності чинних законів України та умов міжнародних договорів України;
  • проводить антидемпінгові, антисубсидиційні та спеціальні розслідування у порядку, визначеному законами України;
  • виконує інші функції відповідно до законів України і Положення про центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики.

Наступним проблемним питанням є розкриття функцій та зав­дань центральних органів виконавчої влади. Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство економіки України та з питань європейської інтеграції (далі — Мінекономіки), що затверджене Указом Президента України від 23.10.2000р. № 1159/2000, Мінекономіки України є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади у забезпеченні реалізації єдиної державної політики економічного і соціального розвитку України.
Мінекономіки України є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується і координується безпосередньо Кабінетом Міністрів України.

 

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.