лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
загрузка...
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Господарське законодавство

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

5. Співвідношення господарських судів,
третейських судів та міжнародних арбітражів
у вирішенні спорів між суб’єктами господарювання.
Порядок виконання судових рішень


Наступним проблемним питанням для розкриття суті даної теми є те, що кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав і свобод. З одного боку, це активні безпосередні дії самих суб’єктів господарювання (так званий самозахист), а також залучення органів, які будуть сприяти у такому захисті. Причому, варто наголосити, що окрім державних органів у країні існує досить багато установ, які мають недержав­ний статус.
Конституцією України (частина 5 ст. 55) надається кожному громадянину право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права та свободи від порушень та протиправних посягань. Тобто йдеться про право на самозахист і самообо­рону. Самозахист (самооборона) — це застосування засобів примусу самою управненою особою без втручання відповідних державних та інших органів. Проте це не означає, що самозахистові (самообороні) не властивий державний примус. Цей державний примус присутній, хоча закон делегує право на його застосування самій особі, інтереси якої порушені. Самозахист здійсню­ється після вчинення правопорушення.
Зазначимо, що суб’єкти господарювання мають можливість використання досудового врегулювання спорів як додаткового засобу правового захисту, який держава надає учасникам певних правовідносин, що не суперечить принципу здійснення правосуддя виключно судом. Однак використання досудових процедур є правом, а не обов’язком особи, яка потребує такого захисту, як це було до 2002 р., в рамках розгляду справ господарськими судами.
Право на судовий захист не позбавляє суб’єктів правовідносин можливості досудового врегулювання спорів. Це може бути передбачено цивільно-правовим договором, коли суб’єкти правовідносин добровільно обирають засіб захисту їхніх прав.
Досудове врегулювання спору може мати місце також за волевиявленням кожного з учасників правовідносин і за відсутності у договорі застереження щодо такого врегулювання спору.
Досудове врегулювання спору має також назву «претензійний порядок врегулювання». Порядок застосування претензій визначається розділом ІІ Господарського процесуального кодексу України та ст. 222 Господарського кодексу.
Тому в Україні, як і в інших країнах, створена система держав­них і недержавних органів, що здійснюють захист законних прав та інтересів суб’єктів господарювання, в тому числі шляхом розв’язання суперечок, які виникають між учасниками відносин у сфері господарювання.
До органів, що здійснюють захист, належать нотаріальні органи. За ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють на документах, що встановлюють заборгованість, виконавчі написи.
Нотаріус вчиняє виконавчий напис, якщо документи підтвер­джують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Стягнення за виконавчим написом провадиться так само, як і виконання судових рішень. Тому за юридичною силою виконавчий напис, вчинений нотаріусом, прирівнюється до рішення суду.
Але, в першу чергу, згідно з частиною 1 ст. 55 Конституції України права суб’єктів господарювання захищаються судом. Причому (частини 2 ст. 124 Конституції України) юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. У сфері господарювання особливу роль відіграє система господарських судів, хоча і не виключає захисту деяких прав судами загальної юрисдикції.
Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідом­чістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, громадяни, що не є суб’єктами підприємницької діяльності.

Правові засади здійснення діяльності господарськими судами визначаються Законом України «Про судоустрій України» від 7.02.2002 р. та Господарським процесуальним кодексом від 6.11.1991 р.

Систему господарських судів складають місцеві господарські суди, якими є господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, апеляційні господарські суди, які утворені в апеляційних округах відповідно до Указу Президента України від 11.07.2001 р. № 511 «Про утворення апеляційних господарських судів та затвердження мережі господарських судів України», та Вищий господарський суд України.
Якщо господарські суди належать до судової гілки влади і є державним органом, то в країні існують також спеціалізовані недержавні установи, які можуть, за угодою сторін, між якими виникла суперечка, останню вирішити. Насамперед, це третейські суди.
Правові засади діяльності третейських судів в Україні визначені передусім у постанові Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» від 12.09.1991 р., в якій відзначається, що до прийняття відповідних актів законодавства України на її території застосовуються акти СРСР з питань, не врегульованих українським законодавством, а також за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.
Сьогодні в Україні діяльність третейських судів з розгляду гос­подарських спорів між юридичними особами регулюється Положенням про третейський суд для вирішення господарських спорів між об’єднаннями, підприємствами, організаціями і установами, затвердженим постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 30.12.1975 р. № 121.
Практична реалізація питань третейського судочинства відображена в роз’ясненнях та листах Вищого Арбітражного суду України (роз’яснення від 17.02.1997 р. № 02-5/57, від 3.12.1992 р. № 01-6/1459, листи від 30.12.1999 р. № 01-8/612, від 14.10.1998 р. № 01-8/381). До того ж, посилання на можливість вирішення гос­подарських та цивільних спорів в третейському суді містяться в більш ніж 30 нормативно-правових актах України, серед яких Цивільний процесуальний кодекс України, Господарський процесуальний кодекс України, закони України «Про заставу», «Про власність», «Про зовнішньоекономічну діяльність» та ін.
Відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу України третейські суди, поряд з господарським судом, правомочні розглядати будь-які економічні спори, підвідомчі господарському суду, за винятком спорів про визнання недійсними актів органів державної влади, а також суперечок, що виникають при укладанні, зміні і виконанні господарських договорів, пов’я­заних із задоволенням державних потреб. Крім того, третейському суду не підвідомчі справи про банкрутство, а також сімейні трудові спори.
До міжнародного комерційного арбітражу відповідно до Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» від 24.02.1994 р. можуть за угодою сторін передаватися:

    • спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають у процесі здійснення зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв’язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї зі сторін знаходиться за кордоном, а також спори підприємств з іноземними інвестиціями і міжнародних об’єднань та організацій, створених на території України, між собою, спори між їх учасниками, а так само їх спори з іншими суб’єктами права України.
 

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.