3. Поняття та види господарських товариств
Зазначимо, що відповідно до ст. 79 ГК господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб’єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об’єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. У випадках, передбачених Господарським кодексом України, господарське товариство може діяти у складі одного учасника.
Засновниками і учасниками товариства можуть бути суб’єкти господарювання, інші учасники господарських відносин, зазначені у ст. 2 ГК, а також громадяни, які не є суб’єктами господарювання. Обмеження щодо заснування та участі в господарських товариствах суб’єктів господарювання або інших осіб встановлюються Господарським кодексом, іншими законами. Господарські товариства є юридичними особами, а суб’єкти господарювання — юридичні особи, які стали засновниками або учасниками господарського товариства, зберігають статус юридичної особи. Господарські товариства можуть здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, якщо інше не передбачено законом.
Студенти повинні знати, що установчим документом повного товариства і командитного товариства є засновницький договір. Установчим документом акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю є статут (ст. 82 ГК).
Установчі документи господарського товариства повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, склад і компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, з яких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів, інші відомості, передбачені ст. 57 ГК.
Принциповим моментом є права і обов’язки учасників господарського товариства.
Учасники господарського товариства мають право (ст. 88 ГК):
а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених Господарським кодексом та іншими законами;
б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди);
в) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов’язане надати йому для ознайомлення річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства тощо;
г) вийти в передбаченому установчими документами порядку зі складу товариства.
Учасники господарського товариства зобов’язані:
а) додержуватися вимог установчих документів товариства, виконувати рішення його органів управління;
б) вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та коштами (засобами), що передбачені установчими документами, відповідно до ГК та Закону «Про господарські товарис-
тва»;
в) нести інші обов’язки, передбачені ГК, іншими законами та установчими документами товариства.
Тепер докладніше зупинимося на видах господарських товариств.
Акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов’язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій.
Товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов’язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.
Товариством з додатковою відповідальністю є господар-
ське товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідальність за своїми зобов’язаннями власним майном, а в разі його недостатності учасники цього товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами однаково кратному розмірі до вкладу кожного з учасників.
Повним товариством є господарське товариство, всі учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і несуть додаткову солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном.
Командитним товариством є господарське товариство, в якому один або декілька учасників здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть за його зобов’язаннями додаткову солідарну відповідальність усім своїм майном, на яке за законом може бути звернено стягнення (повні учасники), а інші учасники присутні в діяльності товариства лише своїми вкладами (вкладники).
Учасниками повного товариства, повними учасниками командитного товариства можуть бути лише особи, зареєстровані як суб’єкти підприємництва.
-
4. Особливості правового статусу інших
суб’єктів господарювання
Під час розгляду даного питання треба звернути увагу на особливості статусу інших суб’єктів господарювання.
Громадяни, які постійно проживають на території України, можуть об’єднуватися у кредитні спілки (ст. 130 ГК).
Кредитною спілкою є неприбуткова організація, заснована громадянами у встановленому законом порядку на засадах добровільного об’єднання грошових внесків з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні інших фінансових послуг. Кредитна спілка є юридичною особою і діє на підставі статуту, який затверджується загальними зборами членів кредитної спілки. Статусу юридичної особи кредитна спілка набуває з дня її державної реєстрації.
Відповідно до ст. 131 ГК юридичні особи, незалежно від форм власності, а також повнолітні громадяни можуть утворювати благодійні організації (благодійні фонди, членські благодійні організації, благодійні установи тощо).
Благодійною організацією визнається недержавна організація, яка здійснює благодійну діяльність в інтересах суспільства або окремих категорій осіб без мети одержання прибутків від цієї діяльності. Благодійні організації утворюються і діють за територіальним принципом.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а також державні та комунальні підприємства, установи, організації, що повністю або частково фінансуються з бюджету, не можуть бути засновниками (засновником) та/або членами благодійної організації.
Благодійна організація діє на підставі статуту (положення), що затверджується вищим органом управління благодійної організації, і є юридичною особою.
3.2. План семінарського заняття
- Поняття та види суб’єктів господарської діяльності. Порядок утворення та припинення їх діяльності.
- Підприємство як основна організаційно-правова форма господарювання. Види підприємств за законодавством України. Поняття та види об’єднань підприємств. Організаційна структура підприємства. Відокремлені структурні підрозділи.
- Господарські товариства: поняття, види, правовий статус.
- Фізичні особи — підприємці як суб’єкти господарських правовідносин.
- Правовий статус неприбуткових установ та організацій. Порядок визнання установи та організації неприбутковою.
Теми рефератів
- Проблеми визначення статусу малого підприємства та надання йому пільг.
- Правовий статус інститутів спільного інвестування та кредитних спілок.
3.3. Термінологічний словник
- Філія.
- Представництво.
- Підприємство.
- Господарське товариство.
- Благодійна організація.
3.4. Завдання для перевірки знань
- Правовий статус учасників ринку фінансових послуг.
- Внесення змін та доповнень до установчих документів суб’єкта підприємницької діяльності.
- Особливості реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності, що створюються за участю іноземних учасників.
- Порядок реєстрації представництв іноземних суб’єктів підприємницької (господарської) діяльності.
- Підготувати проект установчих документів командитного товариства.
- Підготувати проекти документів:
- рішення про обрання спостережної ради акціонерного товариства;
- рішення про затвердження річного звіту.
3.5. Рекомендована література
Основна
- Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 49. — Ст. 682.
- Закон СРСР «Про кооперацію в СРСР» від 26.05.1988 р.
- Закон України «Про селянське (фермерське) господарство» від 20.12.1991 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 14. — Ст. 186.
- Закон України «Про промислово-фінансові групи України» від 21.11.1995 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 52. — Ст. 302.
- Закон України «Про благодійництво та благодійні організації» від 16.09.1997 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 46. — Ст. 292.
- Указ Президента України від 11.05.1994 р. № 224/94 «Про холдингові компанії, що створюються в процесі корпоратизації та приватизації».
- Класифікація організаційно-правових форм господарювання: Затв. наказом Держстандарту України від 22.11.1994 р. № 288.
Додаткова
- Кибенко Е. Р. Корпоративное право Украины: Учеб. пособие. — Х.: Эспада, 2001.
- Кибенко Е. Р. Научно-практический комментарий Закона Украины «О хозяйственных обществах». — Х.: Эспада, 2001.
- Онищенко Т. Частный предприниматель. — 2-е изд., перераб. и доп. — Х.: Фактор, 2001.
- Кирієнко Н. В. Приватний підприємець. — К., 2000.
- Вінник О. М., Щербина В. С. Акціонерне право: Навч. посіб. / За ред. проф. В. С. Щербини. — К.: Атіка, 2000.
- Плевако Н. Про підприємницьку дієздатність фізичних осіб // Вісник Академії правових наук України. — 2002. — № 1. — С. 226—232.
- Саніахметова Н. Поняття суб’єктів підприємницької діяльності // Право України. — 2001. — № 9. — С. 28—32.
|
