лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
загрузка...
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Господарське законодавство

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Тема 3
СУБ’ЄКТИ ГОСПОДАРСЬКИХ ПРАВОВІДНОСИН

  1. 1. Поняття та види суб’єктів господарювання
  2. 2. Поняття та види підприємств
  3. 3. Поняття та види господарських товариств
  4. 4. Особливості правового статусу інших суб’єктів господарювання

3.1. Методичні вказівки до вивчення теми


1. Поняття та види суб’єктів господарювання


Для розгляду першого питання звернемо увагу на визначення суб’єктів господарювання, які є учасниками господарських відносин, що безпосередньо здійснюють господарську діяльність.
Ознаки суб’єктів господарювання визначені ст. 55 ГК: здійснюють господарську (підприємницьку) діяльність; наділені господарською компетенцією (сукупністю господарських прав та обов’язків); мають відокремлене майно; несуть відповідальність в межах належного їм майна, крім випадків, передбачених законодавством (прикладом такого випадку є відповідальність учасників повного товариства).
Залежно від форми власності товариства, напрямів діяльності, кількості учасників тощо засновники обирають організаційно-правову форму суб’єкта господарювання (акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю та ін.). В переважній більшості суб’єкти господарювання є юридичними особами. Разом з тим, Господарський кодекс і Цивільний кодекс передбачають здійснення господарської (підприємницької) діяльності і без утворення юридичної особи.
Суб’єкт господарювання може бути створений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб’єкта господарювання з додержанням вимог законодавства.
Студент повинен знати, що установчими документами суб’єк­та господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб’єкта господарювання.
За загальним правилом, суб’єкт господарювання підлягає державній реєстрації. Діяльність незареєстрованого суб’єкта господарювання, який підлягає державній реєстрації, забороняється.
Наголосимо, що припинення діяльності суб’єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації — за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб — засновників суб’єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених ГК, — за рішенням суду.
Студент має знати види суб’єктів господарювання, визначення яких дано в ч. 2 ст. 55 ГК, де зазначено, що суб’єктами господарювання є:
1) господарські організації — юридичні особи, створені відповідно до ЦК, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до ГК, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці;
3) філії, представництва, інші відокремлені підрозділи господарських організацій (структурні одиниці), утворені ними для здійснення господарської діяльності.
Таким чином, суб’єкти господарювання складають три відносно відокремлені групи: 1) юридичні особи — суб’єкти господарювання; 2) фізичні особи — громадяни України, іноземці та особи без громадянства; 3) відокремлені підрозділи господарських організацій — насамперед філії та представництва.
Розглянемо детальніше особливості правового статусу кожної групи суб’єктів господарювання.
Юридичні особи — суб’єкти господарювання.
Юридичні особи — суб’єкти господарювання мають три підстави для створення: 1) юридичні особи створені відповідно до ЦК; 2) юридичні особи — державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до ГК; 3) інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.
Для підготовки семінарського заняття ознайомтеся з матеріалами підручника, де розкрито основний понятійний апарат юридичних осіб.

  1. 2. Поняття та види підприємств

Принциповим моментом під час вивчення теми є види та організаційні форми підприємств.
Залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів:
1) приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб’єкта господарювання (юридичної особи);
2) підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності);
3) комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;
4) державне підприємство, що діє на основі державної власності;
5) підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об’єднання майна різних форм власності).
Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні.
Унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об’єднання громадян, релігійної організації або на приватній влас­ності засновника.
Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об’єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у фор­мі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.
Підприємства залежно від кількості працюючих та обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік можуть бути віднесені до малих підприємств, середніх або великих підприємств.
Малими(незалежно від форми власності) визнаються підприємства, в яких середньооблікова кількість працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує п’ятидесяти осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує суми, еквівалентної п’ятистам тисячам євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.
Великимипідприємствами визнаються підприємства, в яких середньооблікова кількість працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує тисячу осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за рік перевищує суму, еквівалентну п’яти мільйонам євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.
Середнімивизнаються усі інші підприємства.
Приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб’єкта господарювання — юридичної особи (ст. 113 ГК).
Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників) (ст. 93 ГК).
Комунальне унітарне підприємство утворюється компетент­ним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління (ст. 78 ГК).
Державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління (ст. 73 ГК).
Державні унітарні підприємства можуть діяти як державні комерційні підприємства або казенні підприємства.
Відповідно до ст. 74 ГК державне комерційне підприємство є суб’єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту на принципах підприємництва, зазначених у ст. 44 ГК, і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з Господарським кодексом та іншими законами, прийнятими відповідно до кодексу.
Казенні підприємства (ст. 76 ГК) створюються у галузях народного господарства, в яких: 1) законом дозволено здійснення господарської діяльності лише державним підприємствам; 2) основним (понад 50 %) споживачем продукції (робіт, послуг) виступає держава; 3) за умовами господарювання неможлива вільна конкуренція товаровиробників чи споживачів; 4) переважаючим (понад 50 %) є виробництво суспільно необхідної продукції (робіт, послуг), яке за своїми умовами і характером потреб, що ним задовольняються, як правило, не може бути рентабельним; 5) приватизацію майнових комплексів державних підприємств заборонено законом.
Казенне підприємство створюється за рішенням Кабінету Міністрів України. У рішенні про створення казенного підприємства визначаються обсяг і характер основної діяльності підприємства, а також орган, до сфери управління якого входить підпри­ємство, що створюється. Реорганізація і ліквідація казенного підприємства проводяться відповідно до вимог Господарського кодексу за рішенням органу, до компетенції якого належить створення даного підприємства.
Об’єднанням підприємств є господарська організація, утворена у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.
Залежно від порядку заснування об’єднання підприємств можуть утворюватися як господарські об’єднання або як державні чи комунальні господарські об’єднання.
Господарські об’єднання утворюються як асоціації, корпорації, консорціуми, концерни, інші об’єднання підприємств, передбачені законом.
Асоціаціядоговірне об’єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об’єдна­лися, шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об’єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників асоціації.
Корпорацією визнається договірне об’єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів підприємств, що об’єдналися, з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління корпорації.
Консорціум — тимчасове статутне об’єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо).
Концерном визнається статутне об’єднання підприємств, а також інших організацій, на основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників об’єднання, з централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності.

 

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.