лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
загрузка...
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Зв’язки з громадськістю (паблік рилейшнз) в економічній діяльності

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Система масових
комунікацій у суспільстві.
Стратегічні комунікації

Японський соціолог Мацусіта, звертаючись насамперед до молодого покоління, писав: «Постійно удосконалюй свої пізнання. Стався з пошаною і увагою до оточуючих. Пам’ятай про суспільство, в якому ти живеш. Пам’ятай, що ти працюєш на суспільство!».
Сьогодні у світі немає жодної держави, корпорації чи фірми, яка змогла б обійтися без гнучкої динамічної системи комунікативних зв’язків. Безперервна, наполеглива, творча і цілеспрямована робота з «налагодження мостів», встановлення відносин між державами, між різними колами підприємців, бізнесменів, учених, діячів культури та мистецтва не може бути ефективною без сучасної системи комунікацій, інформатизації та комп’юте­ризації.
У політичній, економічній, соціально-культурній діяльності, зокрема у бізнесі, на початку XXI століття дедалі більше виявляється прагнення не лише отримати максимальну вигоду, а й бути корисним суспільству.
На створення і стабільне функціонування інформаційно-комунікативних систем, безумовно, впливають рівні економічної, політичної, соціальної і духовно-культурної зрілості суспільства. Однак найважливішу роль у створенні умов гармонійної взаємодії елементів системи масової комунікації виконують служби зв’язків з громадськістю, які грамотно визначають необхідні в тих чи інших умовах комунікативні канали та доцільність їх використання для руху інформаційних потоків.
Ринкові відносини, які утверджуються і розвиваються в Україні безперервно, є рухомим утворенням з динамічними змінами, управління якими можливе лише за наявності комунікацій зі споживачами, постачальниками, партнерами, клієнтами, органами державної влади, громадськими організаціями з широким колом знайомств.


3.1. Принципи організації системи засобів масової комунікації


Система засобів масової комунікації — це сукупність взаємодіючих комунікативних каналів, засобів, форм і методів підготовки, збирання, перерозподілу і передачі інформації, а також встановлення та здійснення контактів між суб’єктами економічних, соціальних, політичних, духовно-культурних відносин.
Система масової комунікації (СМК) складається з таких елементів:

  • керівний орган СМК;
  • трудовий колектив СМК;
  • відповідальні виконавці за ЗЗГ;
  • технічні засоби СМК;
  • апарат підготовки, збору, збереження, порівняльного аналізу та оцінки інформації;
  • текстовий потік інформації, тобто вказівок, інструкцій, розпоряджень;
  • зворотний зв’язок з виконавцями і громадськістю.

Керівний орган СМК, який очолює перший (вищий) керівник організації, зазвичай включає керівника і провідних спеціалістів служби зв’язків з громадськістю. Його головним завданням є розробка структури і стратегії системи масових комунікацій, регулювання, контроль та управління діяльністю всіх структурних елементів системи і трудового колективу.
До трудового колективу системи масових комунікацій входять фахівці транспортних, телефонних, телеграфних, радіо- і телевізійних мереж, спеціалісти з підготовки звернень і повідомлень, рекламних матеріалів, забезпечення зворотного зв’язку. При цьому в трудовому колективі також є відповідальні виконавці з різних аспектів і проблем зв’язків з громадськістю. Наприклад, за розробку рекламних матеріалів, їхній зміст, дизайн і розміщення, просування до цільової аудиторії відповідає спеціально призначений спеціаліст високої кваліфікації. За роботу транспорту, телефонних і телевізійних кабельних мереж, радіозв’язку і сотових телефонів відповідають інші спеціалісти.
Матеріально-технічну базу СМК становлять технічні засоби, до яких належать: телефонні лінії, телеграфний зв’язок, факс, сотовий телефон, радіозв’язок, преса, телебачення, всі види транспорту та ін. Конкретні засоби матеріально-технічної бази системи масових комунікацій тієї чи іншої організації (фірми, корпорації) визначає керівний орган СМК відповідно до реальних власних потреб і фінансових можливостей.
Важливу роль у системі масових комунікацій виконує апарат підготовки, збору, збереження, порівняльного аналізу та оцінки інформації, без якої навіть найдосконаліші технічні засоби СМК не здатні нічого зробити. Тому у складі апарату з підготовки і просування інформації мають бути спеціалісти високого класу, які добре знають усі галузі суспільного життя, економіки, політики, виробництва, торгівлі, ринку, засобів масової інформації, соціальної сфери та культури.
Текстовий потік інформації, тобто просування звернень, повідомлень, вказівок, інструкцій, розпоряджень і т. ін., цілковито залежить від якості роботи апарату з підготовки інформації і всіх елементів системи масової комунікації.
Зворотний зв’язок у системі масових комунікацій має бути безперервним і надійним, його організують і здійснюють або спеціальні агенти зі служби зв’язків з громадськістю, які працюють безпосередньо в цільових аудиторіях, або довірені (підготовлені й перевірені) представники певної цільової ауди-
торії.

Схема 6

Система відносин засобів масової комунікації


Слід зазначити, що в будь-якій цільовій аудиторії, на яку спрямований потік інформації, зазвичай є молодше і старше покоління, а вони по-різному реагують на інформаційні звернення, спілкуються між собою, впливають один на одного.
Ці стосунки також включаються до системи масових комуні­кацій.
Систему відносин засобів масової комунікації можна уявити як глобальну систему, що складається з певних підсистем (окремих взаємопов’язаних систем нижчого рівня) (схема 6).
Створення та ефективне функціонування системи масових комунікацій потребують правильного розуміння і дотримання таких принципів:
Посилення аудиторних можливостей СМК за рахунок роботи з персоналом, постійного підвищення кваліфікації членів трудового колективу та поліпшення їхніх морально-психологічних якостей, зацікавленості своєю працею.
Контроль за нормами поведінки всіх елементів СМК, зокрема персоналу, на всіх етапах формування системних відносин засобів масової комунікації.
Цільова орієнтація на конкретних партнерів, клієнтів, споживачів товарів і послуг, пропонованих фірмою.
Розвиток корпоративного духу, кооперативних взаємозв’язків суб’єктів господарювання, створення сучасного фірмового стилю і високого іміджу.
Грамотна робота з персоналом, створення сучасної системи мотивації праці членів трудового колективу відповідно до основних цілей організації.
Посилення уваги до створення повного обсягу необхідного інформаційного масиву для прийняття стратегічних і оперативних рішень з функціонування та розвитку фірми (органі-
зації).
Здатність до швидкого реагування та дій, діловитість і наявність сильних особистісних якостей у керівника та спеціалістів служби зв’язків з громадськістю.
Існують і використовуються й інші принципи, однак лише дотримання вищеназваних принципів у їх взаємозв’язку забезпечує ефективне функціонування системи масових комуні-
кацій.
Ключову роль у вдалій реалізації багатогранної і дуже складної СМК відіграють засоби зв’язку в суспільстві, наявність інфраструктури технічних засобів, сучасного стану засобів автоматизації і комп’ютеризації.


3.2. Зв’язок в Україні — головний чинник системи засобів масової комунікації


Трансформація тоталітарної системи в демократичну з сучасними ринковими відносинами практично неможлива без наявності добре налагодженої системи зв’язку як основного елемента ринкової інфраструктури суспільства і демократичної політичної системи. Склад­но переоцінити її роль у здійсненні передачі та прийому інформації за допомогою зокрема, радіомереж, сучасних телефонних мереж.
Розвиток зв’язку в Україні в сучасних умовах є одним з основ­них чинників політичної стабілізації і зростання економіки країни.
Зв’язок в Україні — це сукупність мереж і служб зв’язку, що функціонують як виробничо-господарський комплекс. Система зв’язку призначена для задоволення потреб населення та державної влади: управління, оборони, безпеки, охорони правопорядку, а також суб’єктів господарювання за допомогою послуг електрон­ного та поштового зв’язку, радіомовлення і телебачення. Зв’язок у сукупності із засобами обчислювальної та комп’ютерної техніки становить технічну базу інформаційного суспільства, яке у
перспективі буде створено і в нашій країні.
Схема 7
Схема взаємодії зв’язку в Україні з державними,
громадськими та економічними (ринковими) структурами


Водночас він є складовою інфраструктури держави й несе велике соціальне навантаження, сприяючи розвитку науки, техніки, культури, мистецтва, охорони здоров’я, освіти, бізнесу тощо (схема 7).
На схемі 7 представлено всі форми зв’язку. Електрозв’язок забезпечує прийом і передачу знаків, сигналів, зображень, звуків за допомогою дротової, радіо-, оптичної та інших електромагнітних систем.
Поштовий зв’язок здійснює прийом, обробку, перевезення і доставку відправлень, матеріальних цінностей, а також переказ грошей.
Визначальними тенденціями розвитку зв’язку у європейському та світовому масштабах є два основних взаємопов’язаних напрями:

  • глобалізація;
  • персоналізація (схема 8).

Схема 8

Глобалізація і персоналізація зв’язку

Глобалізація зв’язку — це створення всесвітньої мережі зв’язку, тобто єдиної мережі, яка охоплювала б усі країни світу. Частиною всесвітньої мережі стане глобальна мережа мобільного зв’язку, яка забезпечує абонентові доступ до зв’язку в будь-якій точці Землі.
Персоналізація зв’язку дає абонентові можливість користуватися будь-якими послугами в будь-якому місці планети в довільний час за допомогою персонального номера, який він отримає і який буде зареєстрований у всесвітній мережі зв’язку. Персоналізація зв’язку буде підсумком розробки і втілення концепції універсального персонального зв’язку — УПС.

Між двома полюсами розвитку зв’язку — глобалізацією і персоніфікацією — триває безперервний процес удосконалення в технічному і мережевому напрямах. Існують і так звані стратегіч­ні комунікації у зв’язках з громадськістю, які без різноманітного
зв’язку ефективно здійснювати неможливо. Що ж являють собою стратегічні комунікації?

3.3. Стратегічні комунікації та їхня роль у зв’язках з громадськістю


Стратегічні комунікації виникають у будь-яких умовах людської практики. В них використовуються практично всі елементи систем масової комунікації. Вони можуть бути спрямовані як на породження нових стереотипів з певним іміджем, так і на руйнування старих, можуть просувати і реакційні, і прогресивні ідеї на певну перспективу та з певною метою. Наприклад, якби телебачення і глобальні комунікації існували в 30-х роках, вони з великим успіхом використовувалися б Йозефом Гебельсом та іншими нацистськими пропагандистами, щоб просунути фашистські, а не демократичні ідеї, характеризували б Адольфа Гітлера як видатного керівника. Можна навести безліч прикладів, коли стратегічні комунікації забезпечують досягнення певної стратегічної мети. Паблік рилейшнз як наука про управління громадською думкою неминуче зацікавлена саме у стратегічних комунікаціях, конкрет­не наповнення яких може варіюватися, але воно завжди вирішує певне стратегічне завдання: створення позитивного іміджу в ши­роких колах, демонстрація фінансової, економічної, політичної по­тужності, пояснення місії, цінності та мети організації тощо.
Російський академік М. Моїсєєв давно дійшов висновку, що народи, які не зуміли оволодіти інформаційними технологіями, опиняються на периферії історичного процесу через те, що саме в цьому напрямку рухається економіка, виводячи на перше місце інноваційні технології. «Прорив в інформаційне суспільство буде тяжким. Він відкриє етап історії з більш гострою конкуренцією, яка може бути позбавленою спалахів війни, проте не менш перспективною для окремої людини» .
Стратегічні комунікації, як зазначає Г. Почепцов, задають набір ситуацій, які потім заповнюються в межах цих тактичних комунікацій . Проте їхня оцінка і тип наповнення визначаються на принципово іншому рівні, з певною перспективою. Тільки таким чином можна виконати завдання, поставлені в межах стратегії тієї чи іншої корпорації (фірми).
У зв’язку з цим у стратегічних комунікаціях дуже важливу роль відіграє стратегічне планування, важливою вимогою якого є взаємоузгодження загальної програмної мети, цілей, які висуваються стосовно кожної групи громадськості, тобто конкретної цільової аудиторії, та виробленої керівництвом стратегії. Завдання полягає в тому, щоб визначити і обрати такі стратегії, які здат­ні забезпечити бажаний результат — той, що фіксується як мета або ціль .
Кожний стратегічний план розробляється керівниками і спеціа­лістами фірми та певних підрозділів за участю служби зв’язків з громадськістю і характеризується своїми особливими елементами, аспектами, зв’язками. Проте, незважаючи на це, існує науково обґрунтований, перевірений практикою загальний підхід до стратегічного планування, який передбачає такі основні етапи:

  • Визначення ролі та основної мети діяльності організації (фірми). Визначаються зміст і обсяг роботи, яку потрібно виконати для досягнення основної мети.
  • Визначення ключових ділянок, де потрібні зрушення. Визначаються аспекти, проблеми, на яких потрібно зосередити увагу, енергію та інтелектуальні зусилля.
  • Вироблення системи індикаторів ефективності. Визначаються чинники, показники і характеристики, що піддаються вимірюванню, а також ті, на основі яких можна визначити цілі.
  • Вибір і постановка цілей. Визначаються результати, яких потрібно досягти.
  • Розробка планів дій. Визначаються шляхи і заходи досягнення подальших конкретних цілей. При цьому здійснюються:
  • програмування з чітким визначенням логіки послідовності дій;
  • складання графіка з установленням термінів виконання заходів;
  • складання бюджету, в якому визначаються джерела фінансування і розподіл фінансових ресурсів, необхідних для досягнення цілей;
  • розподіл відповідальності з чітким визначенням відповідаль­них виконавців за кінцеві результати;
  • рецензування та доопрацювання планів.

Перш ніж приступити до дій, проект плану апробується та обговорюється.

  • Налагодження та здійснення контролю. Йдеться про забезпечення контрольних заходів над процесами виконання конкретних завдань і досягнення цілей.
  • Комунікація. Визначаються внутрішньоорганізаційні канали комунікації, необхідні для досягнення результатів та підтримки протягом усіх попередніх етапів, а також необхідні техніч­ні та організаційно-технологічні заходи зі створення, функціонування і перспективного вдосконалення системи масових комунікацій фірми (організації, корпорації).
  • Реалізація плану. Йдеться про забезпечення з боку всіх керів­ників і виконавців одностайної згоди щодо випадкових і наступних практичних дій, призначення відповідальних за це осіб, досягнення взаєморозуміння та взаємодії у вирішенні всіх завдань.

Таким чином, стратегічне планування забезпечує не лише ефек­тивне функціонування та розвиток фірми, а й створення досконалих стратегічних комунікацій як найважливішого елемента зв’язків з громадськістю.


Висновки
  • Система масових комунікацій — це комплекс взаємопов’язаних елементів, що створений і функціонує на основі актив­ного використання інформативного масиву та каналів і технічних засобів зв’язку.
  • У системі масових комунікацій зв’язок відіграє найважливішу роль, забезпечуючи взаємопоінформованість та взаємодію.
  • Створення і функціонування СМК передбачає обов’язкове використання певних науково обґрунтованих принципів, таких як цільова орієнтація на конкретні групи споживачів, створення єдиних стандартів якості зв’язку та його обслуговування, створення фірмою іміджу, розвиток корпоративної соціальної відповідальності, використання інновацій.
  • У сучасних умовах розвитку систем масової комунікації провідне місце посідає комп’ютеризація, особливо всесвітня мережа Інтернет.
  • У системі зв’язків з громадськістю важливу роль відіграють стратегічні комунікації. Вони визначають вибір ситуацій і забезпечують вирішення завдань у межах стратегії.

Питання для самоконтролю

  • У чому полягає сутність і необхідність системи масової комунікації?
  • Назвіть основні елементи системи масової комунікації та охарактеризуйте їх.
  • Охарактеризуйте системні відносини засобів масової комунікації.
  • Назвіть основні принципи формування і функціонування системи масової комунікації та охарактеризуйте їх.
  • Дайте характеристику зв’язку як основного чинника системи засобів масової комунікації.
  • Зв’язок у сучасній Україні та перспективи його розвитку.
  • Сутність та основні характеристики так званого інформаційного суспільства.
  • Взаємодія зв’язку в Україні з державними, громадськими та ринковими (економічними) структурами.
  • Назвіть основні тенденції розвитку системи зв’язку.
  • У чому полягає сутність стратегічних комунікацій та їхня роль у зв’язках з громадськістю?
  • Інформаційні технології та їхня роль у системі зв’язку.

Література

  • Блэк Сэм. PR: Международная практика. — М., 1997.
  • Занецька О. В. Нові засоби масової комунікації (соціокультурний аспект). — К., 1993.
  • Кривоносов А.Д. PR-текст в системе публичных коммуникаций. — СПб., 2002.
  • Королько В. Г. Паблік рилейшнз. Наукові основи, методика, практика: Підручник. — 2-ге вид., допов. — К., 2001. — С. 399.
  • Почепцов Г. Паблік рилейшнз: Навч. посіб. — К., 2000.
  • Синяева И. М. Паблик рилейшнз в коммерческой деятельности: Учеб./ Под ред. проф. Г. А. Васильева. — М., 1998.
  • Россохин Д., Лебедева А. Всемирная информационанная паутина «Internet». — М., 1997.
  • Рубель К. В. Система зв’язків з громадськістю провідних країн світу. — К., 1997.
  • Сайтел Ф. П. Современные паблик рилейшнз: Пер. с англ. — М., 2002.
  • Слісаренко І. Ю. Паблік рилейшнз у системі комунікації та управління. — К., 2001.

Моисеев Н. Н. Информационное общество: возможности и реальность // Поліс. — 1993.— № 3.— С. 13.

Почепцов Г. Паблік рилейшнз: Навч. посіб. — К., 2000. — С. 289.

Королько В. Г. Паблік рилейшнз. Наукові основи, методика, практика: Підручник. — К., 2001. — С. 176—179.

 

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.