лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
загрузка...
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Зв’язки з громадськістю (паблік рилейшнз) в економічній діяльності

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

9. У чому полягає сутність концепції переговорів? Самостійно розробіть концепцію переговорів у ситуації, коли ваша фірма забезпе-
чує послуги зв’язку, а фірма-партнер виробляє обладнання мобільного зв’язку.

10. Визначте сутність сценарію переговорів і спробуйте самостійно розробити сценарій ділових переговорів.
11. Якими методами можна забезпечити довіру партнера до пропонованих вами товарів і послуг та викликали інтерес до практичної взаємодії з їх виробництва?


Література

1. Алешина И. В. Паблик рилейшнз для менеджеров: Курс лекций. — М., 2002.
2. Герчикова И. Н. Деловая этика и регулирование международной комерческой практики: Учеб. пособие. — М., 2002.
3. Дороніна М. С. Культура спілкування ділових людей: Навч. посіб. — К., 1997.
4. Лебедев М. М. Уметь вести переговоры: Практические рекомендации по подготовке и проведению переговоров. — М., 1989.
5. Моисеев В. А. Паблик рилейшнз — средство социальной коммуни­кации. Теория и практика. — К., 2002.
6. Почепцов Г. Коммуникативные технологии двадцатого века. — М.; К., 2001.
7. Ходжесон Джеймс А. Ефективне ведення переговорів. Нові підходи до творчого мислення та вирішення проблем. — Дніпропетровськ, 2002.


15. Дослідження в системі зв’язків з громадськістю

 

Система зв’язків з громадськістю забезпечує управління найскладнішими у суспільстві процесами, до яких належить і громадська думка в усіх її виявах. Управління громадською думкою, безумовно, має бути науковим, з використанням сучасних методів і технологій, шляхом отримання, нагромадження, аналізу, перетворення, передачі та використання об’єктивної, перевіреної інформації про сутність і характеристики цільової аудиторії чи певної проблеми, про реальні потреби та інтереси суб’єктів економічної, політичної, соціальної і духовно-культурної сфер суспільства.
Формування громадської думки та управління нею потребують використання сукупності методів та прийомів і теоретич­ного та емпіричного пізнання економічної, політичної та со-
ціальної реальності, яку в системі зв’язків з громадськістю
заведено називати цільовою аудиторією, партнером, проблемною ситуацією тощо і яку потрібно всебічно вивчити і проаналізувати для прийняття та реалізації певних рішень і використання спеціальних методів спілкування та впливу на цільову аудиторію.
Отже, система зв’язків з громадськістю не може ефективно функціонувати без грамотно організованих, систематичних соціо­логічних досліджень.


15.1. Сутність і роль досліджень у системі зв’язків з громадськістю


Будь-яке дослідження в системі зв’язків з громадськістю — це сукупність логічно-послідовних методологічних, методичних та організаційно-технічних процедур, які передбачають і забезпечують отримання достовірних даних і фактів про явища та процеси, про закономірності та випадковості їх виникнення, функціо­нування і розвитку, що вивчаються з метою подальшого їх використання у формуванні та управлінні громадською думкою, у розробці, прийнятті й реалізації певних рішень.
За допомогою досліджень здійснюється пізнання тенденцій та перспектив розвитку цільової аудиторії, її потреб та інтере-
сів, здібностей і можливостей, без чого неможлива взаємодія суб’єктів економічних, політичних, соціальних і культурних відносин.
В епоху переходу людської цивілізації до інформаційної стадії розвитку як для світової спільноти, так і для кожного окремого суспільства (держави) чи союзу суспільств (наприклад, ЄС) вирішального значення в широкому розумінні набувають формування, структуризація та наповнення інформаційного простору,
а також управління процесами, що в ньому відбуваються. Відомо, що кожній живій системі, зокрема й людському суспільству, в силу незворотності закону ентропії притаманні такі якості, як боротьба за виживання, створення умов для сталого розвитку та експансія, що в сучасному світі, на відміну від ХІХ—ХХ століть, є вже не територіальною, а передусім фінансово-економічною, політичною, військовою і загалом зводиться до забезпечення життєвих інтересів суспільства. ХХІ століття, безумовно, буде інформаційною соціальною метасистемою.
Боротьба за вплив на ситуацію у світі, за забезпечення життєвих інтересів суспільств на сьогодні відбувається у двох вимірах. Такий поділ досить умовний і потрібен для того, щоб виокремити особливості такої боротьби на сучасному етапі.
Перший вимір — це сфера фінансово-економічних, політичних та військових відносин, події в якій зазвичай розгортаються за лаштунками і час від часу виходять на поверхню у формі торгових війн, військових конфліктів тощо. Характерною особливістю останніх з початку 90-х років минулого століття (з часу проведення в США операцій «Буря в пустелі») є потужний PR-супровід з боку сильнішої сторони: США, країн НАТО (війна проти Югославії, антитерористична операція в Афганістані), мен­шою мірою Росії (війна в Чечні). Поза межами реального конфлікту для споживача інформації, особливо молоді, війна набуває віртуального характеру насамперед завдяки телебаченню і комп’ютерним технологіям. Світова громадськість отримує на екрані телевізора потрібну картинку, нерідко дуже схожу на сюжети комп’ютерних ігор, з тією лише різницею, що в реальності нічого не можна переграти із самого початку. Завдяки PR-за­ходам інформація про реальні результати конфліктів залишається для світової громадськості недоступною.
Другий вимір — це інформаційна сфера, в якій постійно точиться боротьба не просто за доступ до світового інформаційного простору, його наповнення потрібною інформацією, а насамперед за створення засобами інформаційних технологій сприятливих умов для розвитку й функціонування певного суспільства. На нашу думку, йдеться саме про комунікативну організацію суспіль­ства, системний менеджмент в інформаційній сфері,зорієнто-
ваний на вирішення як внутрішніх, так і зовнішніх питань життєзабезпечення суспільства, а не просто на створення сприятливих для розвитку й функціонування структур повідомлень, як вважає Г. Почепцов .
PR як система саме й забезпечує левову частку виконан-
ня вищезазначених завдань як в інформаційній, так і в інших
сферах.
На думку фахівців, PR як новий вид професійної діяльності, пов’язаної з управлінням суспільною думкою, виник наприкінці ХІХ—на початку ХХ століття .
У сучасній вітчизняній енциклопедичній та науковій літературі склалося відносно усталене визначення дослідження як системи некомерційних зв’язків з громадськими організаціями, впливу на громадську думку з використанням засобів масової інформації з метою завоювання провідного становища в інфор­маційному просторі і формування світогляду (позицій) насе­лення щодо політичних, соціально-економічних та інших явищ.
На відміну від західних країн, у яких сформувалися сталі інститути громадянського суспільства і силами державних органів влади та громадськості забезпечується дотримання «правил гри» завдяки наявності та імплементації певного професіонального кодексу честі PR, в Україні все ще триває становлення національ­ної системи PR. І якщо в системі бізнесу, торгівлі в нашій краї-
ні таких правил гри більш-менш дотримуються, то у сфері політики, особливо під час проведення виборчих кампаній, в націо­нальному інформаційному просторі широко застосовуються так звані чорні технології, широкого розмаху набуває маніпуляція PR-засобів свідомістю та громадською думкою.
Розглянемо, як, власне, відбувається підміна функції інформування функцією маніпулювання. Відомо, що кожен інформаційний канал зорієнтований на своїх читачів, глядачів, слухачів. Відповідно засіб масової інформації (ЗМІ) відбирає новини, які будуть цікавими для його аудиторії. Навіть якщо канал комунікації буде суто інформативним і подаватиме новини за англосаксонською системою news not views — новини без коментарів і висновків, він, незалежно від його бажання, формуватиме так званий порядок денний. Тож найпростіша маніпулятивна техніка полягає у самій добірці інформації та її ранжируванні при висвітленні останніх подій. Таким чином формується пакет новин, який обговорюватиметься споживачем. До того ж, розповідаючи про ту чи іншу подію, засіб масової інформації психологічно завищує її значущість (уже самим фактом повідомлення). Ця техніка дає можливість другорядні події зробити важливими, а справді важливі заховати в інформаційній периферії.
Через формування порядку денного ЗМІ, за його бажання, може замовчати подію, відвернути увагу своєї аудиторії від однієї інформації і замінити її іншою (наприклад, під час «касетного скандалу» деякі ЗМІ замість того, щоб висвітлювати справу Г. Гонгадзе, «перетягли» увагу на проблеми свободи слова в Україні).
Таким чином, через формування порядку денного створюється можливість реалізації такої маніпулятивної техніки, як зміщення акцентів.
До арсеналу маніпулятивних PR-технологій входить також такий інструментарій, як:

  • випробувальна куля;
  • позиціювання;
  • емоціоналізація;
  • вербалізація;
  • деталізація;
  • метафоризація;
  • презентизм;
  • символізація;
  • використання міфологем;
  • приєднання до майбутнього;
  • розтягненість у часі;
  • зміна масштабів;
  • моделювання довіри тощо.

Наведена вище класифікація певною мірою є умовною, оскіль­ки межі окремих прийомів також досить умовні, до того ж зазви­чай у «чистому» вигляді вони не використовуються.
Усі зазначені вище маніпулятивні техніки та прийоми активно застосовуються під час інформаційних війн, за якими ми щодня можемо спостерігати. Оскільки об’єктом прицілу останніх є людська свідомість, розглянемо, як PR-інструментарій на неї впливає.
ЗМІ досить часто використовуються як полігон для перевірки реакції громадськості на ті чи інші нововведення влади. Для цього вони отримують випробувальну кулю у вигляді необхідної інформації. Потім відстежується (чи організовується) активне її обговорення. У разі коли громадськість не бажає прийняти цю ідею, влада легко відмежовується від неї, повсякчас навіть не визнаючи власного авторства. Якщо ж аудиторія ставиться до «кулі» позитивно, її називають «голосом народу» й ідея отримує підтримку.
Наступний прийом — позиціювання. Сутність його полягає в підтримці зрозумілого споживачеві іміджу чи формуванні у нього стійких бінарних уявлень на зразок людина — ідея, споживач — товар. (Останнім часом позиціювання набуло небаченого розмаху в PR-діяльності автомобільних кампаній. Кожна нова модель заздалегідь позиціюється виробником як адресний товар для конкретної групи споживачів, що має не тільки задовольнити пев­ні потреби, а й створити їм конкретний імідж. Наприклад, БМВ — автомобіль для динамічних, спортивного складу людей (Західна Європа). Водночас у реальному житті із задумами виробника відбуваються метаморфози і сам товар змінює свій імідж. Так, БМВ у США — це машина вампіра-юриста, що тягне з людей гроші, в СНД — автомобіль бандитів (Боевая Машина Воров). Два останні приклади — це обернена форма позиціювання, що утверджує негативне бінарне поняття незалежно від виробника, всупереч його волі чи бажанню.)


Див.: Почепцов Г. Паблік рилейшнз: Навч. посіб. — К., 2000. — С. 10.

Там само. — С. 47.

 

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.