лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
загрузка...
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Зв’язки з громадськістю (паблік рилейшнз) в економічній діяльності

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

13.3. Нові інформаційні технології та їхня роль у розвитку зв’язків з громадськістю
в соціально-економічній діяльності


Становлення й розвиток ринкових соціально-економічних відносин в сучасних умовах значною мірою залежать від розвиненості соціально-економічних і політичних комунікацій на різних рівнях взаємодії між суб’єктами господарювання. За цих умов важливу роль відіграють нові інформаційні технології як цілеспрямовано організована сукупність інформаційних процесів з використанням засобів обчислювальної техніки і комп’ютерних систем, що забезпечують високу швидкість збирання й оброблення даних, розосередження даних, доступ до джерел соціально-економічної та політичної інформації незалежно від місця їхнього розташування.
У розвитку системи зв’язків з громадськістю в соціально-економічній діяльності інформаційні технології виконують важливі функції, зокрема:

  • розширення можливостей реальної участі широких верств населення у соціально-економічних і політичних процесах;
  • забезпечення соціально-економічної і політичної інтеграції суспільства, орієнтованої на засвоєння і використання нових цінностей, ідеалів, відносин;
  • сприяння утвердженню і реалізації сучасної, системно-синергетичної моделі соціального партнерства;
  • оперативне реагування на зміну орієнтації громадської думки, на підтримку економічних, соціальних і політичних реформ, модернізацію економічного і політичного курсу;
  • створення корпоративного іміджу фірм, підприємств, кооперативів, кластерів, корпорацій та іміджу їх керівників;
  • цілеспрямований збір інформації з метою здійснення певного концентрованого соціально-економічного і політичного впливу на громадську думку цільових аудиторій;
  • штучне системно-синергетичне моделювання соціально-еко­номічних відносин власності, виробництва, обміну, розподілу та споживання з метою цілеспрямованого впливу на економічний і політичний вибір більшості населення (схема 45).

 

Схема 45

За допомогою нових інформаційних технологій економічна еліта може посилювати ступінь впливу на цільові аудиторії, здобувати популярністності. При цьому особливістю нових інформа­ційних технологій є їх вирішальний вплив на зміну традиційних «правил гри» в сучасній економіці та політиці. Зокрема, значною мірою вони вплинули і впливатимуть на характер ринкових відносин, їхній подальший розвиток та вдосконалення.
Досвід розвинених країн досить переконливо свідчить, що можливості швидкого обміну економічною, політичною, духовною, науково-технічною та іншою інформацією, застосування нових інформаційних технологій у всіх сферах суспільного життя, особливо в економіці та політиці, які нерозривно взаємопов’язані, є благом і хорошою перспективою. Однак подібно до того, як швидке промислове зростання створило загрозу екології землі, а досягнення ядерної фізики — небезпеку ядерної війни, так само й нові інформаційні технології, передусім їх використання кримінальними і корумпованими структурами, можуть бути джерелом цілої низки непередбачуваних проблем.
Економіка і політика більше, ніж інші види діяльності, потребують спеціальних засобів інформаційного обміну в налагодженні та здійсненні постійних зв’язків між організацією і цільовими аудиторіями, між суб’єктами соціально-економічних і політичних відносин.
Демократизація суспільства, зокрема його соціально-економіч­ної сфери, зростання інформаційної активності та споживання сприяли появі нового визначення й розуміння інформаційних технологій як засобів управління суспільною свідомістю. До таких засобів у соціально-економічній сфері належать рекламні технології, нейролінгвістичне програмування, політичні та інші технології в соціальній сфері. При цьому нові інформаційні технології значно посилюють економічну та політичну владу. Характеризуючи когнітивний ресурс влади, німецькі політологи зазначають: «Мати важливу інформацію — означає мати владу; вміти відрізняти важливу інформацію від неважливої — означає мати ще більшу владу; можливість поширювати важливу інформацію у власній режисурі чи приховувати її означає мати подвійну владу» .
На сьогодні новими є інформаційні технології, які впливають на підсвідомість людини. За висновками фахівців з психології, лише 3 % діяльності людини контролює свідомість, а решту 97 % — підсвідомість, тож причини їхньої надзвичайної ефективності зрозуміти нескладно. Ефективним тут виявляється вплив на свідомість людей здебільшого шляхом використання емоційних, психологічних, підсвідомих чинників з метою формування певної системи настанов.
Фахівці дійшли висновку, що, використовуючи певні слова, можна програмувати людину на активну виробничу, трудову, соціальну та політичну поведінку. Такий вплив, як стверджують психологи, спираючись на соціально-економічну і політичну практику, здійснює не лише мова, а й інші звуки, запахи, образи, оскільки мозок людини — потужний біокомп’ютер, який буде виконувати ту програму, яку в нього заклали . Як відомо, емоції залежать від особистого досвіду людини, пов’язаного з тим чи іншим словом, тому набагато складніше визначити слова, які викликають приблизно однакові емоції у певної цільової аудиторії (виробничий колектив, споживачі певної продукції чи послуг і т. ін.). Якщо слова вибрано помилково, є ризик отримати протилежний результат, відмінний від того, що передбачався. Все залежить від рівня підготовки і досвіду фахівців, служби зв’язків з громадськістю, серед яких повинні бути й психологи високої кваліфікації. Водночас дуже важливо розуміти, що неграмотне, несистемне використання нових інформаційних технологій містить неабияку небезпеку. Слід зауважити, що сучасні інформаційні технології прогресують значно швидше, ніж соціально-економічне законодавство, організація праці та управління. Неграмотне використання нових інформаційних технологій може стати причиною страйків, голодувань та соціальних вибухів.
Тому одним з пріоритетних напрямів формування сучасного інформаційного простору в Україні є правове регулювання в галузі нових інформаційних технологій. А отже, було б доцільно розробити й ухвалити закон про нові інформаційні технології, в якому чітко визначити правовий режим використання нових інформаційних систем. Крім того, слід передбачити відповідальність за можливі правопорушення при їх застосуванні, забезпечити інформаційну безпеку людини, суспільства і держави та доступ до баз даних, що містять конфіденційну інформацію, з чіткими правовими гарантіями справедливого і легітимного її використання.
Таким чином, прогрес інформаційних технологій відкриває два шляхи перед суспільством. З’являються, з одного боку, надзвичайно широкі перспективи соціального розвитку, небачені обрії розвитку демократії загалом і економічної демократії зокрема, а з іншого — загроза монопольного володіння генераторами інформації та каналами її просування, що відкриває можливість ціле-
спрямовано й успішно впливати на значну частину споживачів інформації в інтересах монополістів та їхніх клієнтів, а не суспільства і держави за допомогою новітніх технологій маніпулювання громад­ською думкою. Така загроза має бути важливим аспектом аналітичної і законодавчої діяльності антимонопольних державних закладів, у тому числі Антимонопольного комітету Верховної Ради України.
Застосування в соціально-економічній сфері українського су-
спільства так званих інформаційно-економічних і політичних технологій, що є сукупністю сучасних технічних засобів і методів збору та опрацювання інформації про соціально-економічні процеси, про стан підприємств, галузей економіки, соціальної сфери, специфічних прийомів діагностики, аналізу та синтезу, а також оцінки наслідків прийняття різноманітних соціально-економіч­них і політичних рішень, вимагає від керівництва корпорацій, підприємств, фірм, державних закладів і громадських об’єднань організації та ефективного проведення економічних, соціальних і політологічних досліджень. Служби зв’язків з громадськістю кор­порацій і підприємств повинні мати у своєму складі економістів, соціологів, політологів-дослідників і з їхньою допомогою своєчас­но забезпечувати керівництво даними, отриманими в результаті
досліджень, з метою прийняття правильних, раціональних, ефективних, економічних, соціальних і управлінських рішень.
Отже, нові інформаційні технології посідають дуже важливе місце у формуванні інформаційного простору в сучасній Україні, зокрема й в економічній сфері суспільства.


Висновки

1. Формування інформаційного простору й утвердження нових інформаційних технологій в українському суспільстві, його соціально-економічній і політичній сферах є об’єктивною закономірністю переходу від тоталітаризму до демократії. Цей процес дуже складний, насичений випадковими самоорганізованими, самокерованими явищами — аттракторами — і потребує нових, синергетичних методологічних підходів до його аналізу, організації та регулювання.
2. Інформаційне поле соціально-економічної, політичної та духовно-культурної сфер українського суспільства розширюється і наповнюється новим змістом зі збільшенням кількості й потужності технічних і технологічних засобів та інформаційних потоків, які дедалі краще задовольняють інформаційні потреби ринкової економіки, якісно іншої соціальної сфери, державної полі­тики, громадянського суспільства загалом і кожної людини зокрема. Важливою умовою розвитку інформаційного простору є створен­ня сучасної інформаційної системи та її структурних елементів — організаційної структури інформаційно-телекомунікаційної сфери, інформаційних технологій, засобів масової інформації.
3. Розширення інформаційного простору пов’язане з виробництвом сучасних перспективних технічних і програмних засобів удосконалення та розвитку національних телекомунікаційних мереж та їх підключенням до глобальних інформаційних мереж.
4. Розширення, об’єднання, зміцнення й захист українського інформаційного простору забезпечують підвищення рівня інтелектуалізації нашого суспільства. У зв’язку з цим зусиллями держави і громадянського суспільства потрібно послідовно й наполегливо реалізувати основні напрями інформаційного розвитку, визначені в Концепції національної інформаційної політики, до яких, зокрема, належать: правова формалізація і стандартизація суспільних інформаційних відносин; удосконалення й демократизація засобів масової інформації; розвиток українського сегмен­та Інтернету як визначального засобу сучасного суспільно-олітичного впливу на масову свідомість; інформаційне забезпечення системи національної освіти; становлення національної сис­теми книговидання, бібліотечної і музейної справи і т. ін.
5. Потреби громадянського суспільства і держави в інформації, що дедалі більше зростають, висувають високі вимоги до інформаційних технологій. Сьогодні в Україні застосовуються відомі у світі інформаційні технології, дедалі більше зростає роль інформації, змінюються її якісні параметри, вона стає різноманітнішою і доступнішою, що дає підстави стверджувати: сучасне українське суспільство наполегливо й цілеспрямовано наближається до інформаційного.
Без інформації як вмістилища системи і досвіду немислимі сучасне виробництво, обмін і розподіл. З огляду на це вчені зробили висновок про інформаційну теорію вартості, за якою фізична праця людини як мірило вартості поступово втрачає своє значення.
В умовах соціально-економічної і політичної трансформації україн­ського суспільства кожен фахівець соціально-економічної сфери повинен грамотно, кваліфіковано опанувати інформаційні технології, уміти їх застосовувати в будь-яких ситуаціях, зокрема в організації виробництва і збуту товарів та послуг, у формуванні іміджу фірми та її керівництва, в маркетингу і менеджменті, у підготовці й проведенні ділових переговорів з вітчизняними і зарубіжними партнерами, у формуванні громадської думки цільових аудиторій та управлінні нею.


Питання для самоконтролю
  • Чому, на ваш погляд, необхідно створювати сучасний інфор­маційний простір? У чому його сутність?
  • Визначте основні складові інформаційного простору України. Дайте коротку характеристику всіх його елементів.
  • До послуг яких складових інформаційного простору звертаєтеся найчастіше?
  • Які державні документи визначають напрями формування інфор­маційного простору України?
  • Що охоплює поняття «інформаційне законодавство України»?
  • У чому сутність інформаційних технологій і яку роль вони відіграють у формуванні інформаційної системи України?
  • На конкретному прикладі діяльності певної компанії, корпорації дайте оцінку інформаційного ресурсу і розкрийте його практичну значущість.
  • Як ви розумієте сутність і зміст інформаційного суверенітету держави та його роль у регулюванні внутрішніх і зовнішніх відносин?
  • Що лежить в основі державної політики інформатизації?
    У чому її сутність?
  • Як ви розумієте взаємодію держави і громадянського суспільства в Україні? В якому інформаційному просторі вона відбувається?
  • Дайте визначення інформаційного суспільства. Назвіть основні характеристики і опишіть шлях його формування в Україні.
  • Які обов’язки державної влади і громадських об’єднань щодо інформації в інформаційному суспільстві?
  • У чому сутність інтегративної синергетичної методології і яку роль вона відіграє у процесі формування сучасного інформаційного простору в Україні?
  • Чому, на вашу думку, в сучасних умовах інформація набуває соціально-спрямованого характеру? Наведіть приклад соціаль­ного спрямування інформації у вашому житті та діяльності.
  • Який зв’язок у сфері економіки мають економічна демократія та інформаційний простір?
  • Чим, на ваш погляд, зумовлена потреба створення й використання в реальному житті українського суспільства нових інформаційних технологій?
  • Які функції виконують інформаційні технології? Наведіть приклади функціонування нових інформаційних технологій в Україні.
  • Розкрийте взаємозв’язок і взаємозумовленість економіки і політики та роль інформації у їх взаємодії.

 



Література
  • Абдеев Р. Ф. Философия информационной цивилизации. — М., 1994. — С. 335.
  • Блэк Сэм. Введение в паблик рилейшнз. — Ростов н/Д, 1998.
  • Бэлл Даниэль. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования: Пер. с англ. — М., 1999.
  • Бритков В. Б., Дубовский С. В. Информационные технологии в национальном и мировом развитии // Общественные науки. — 2000. — Кн. 1. — С. 146—150.
  • Власенко Н. А., Зорько С. В., Сиротич М. П. Україна на шляху до інформаційного суспільства: проблеми та здобутки. — К., 1995. —
    Вип. Б.
  • Гальчинський А. Кінець тоталітарного соціалізму. Що далі? — К.,
    1996.
  • Гордієнко Г. Входження України у всесвітню систему інформації // Нова політика. — 1999. — № 5.
  • Закон України «Про інформацію» // Законодавчі та нормативні документи України у сфері інформації, видавничої та бібліотечної справи: Тематична добірка. — К., 2002.
  • Закон України «Про національну програму інформатизації» // Законодавчі та нормативні документи України у сфері інформації, видавничої та бібліотечної справи: Тематична добірка. — К., 2002.
  • Королько В. Г. Паблік рилейшнз. Наукові основи, методика, практика: Підручник. — 2—ге вид., допов. — К., 2002.
  • Кремінь В., Ткаченко В. Україна: шлях до себе. Проблеми суспіль­ної трансформації. — К., 1998.
  • Мастяниця Й. У., Соснін О. В., Шиманський Л. Є. Інформаційні ресурси України: проблеми державного регулювання: Монографія / За заг. ред. О. В. Сосніна. — К., 2002.
  • Малышкин В. Г. Европейское информационное пространство. — М., 2001.
  • Моисеев Н. Н. Информационное общество: возможности и реальности // Политические исследования. — 1993. — № 3. — С. 6—14.
  • Олійник О. В., Соснін О. В., Шиманський Л. Є. Політико-правові аспекти формування інформаційного суспільства суверенної і незалежної України // Держава і право: Зб. наук. праць. — Вип. 13.
  • Почепцов Г. Паблік рилейшнз: Навч. посіб. — К., 2000.
  • Слісаренко І. Ю. Паблік рилейшнз у системі комунікації та управління: Навч. посіб. — К., 2001.
  • Требін М. Інформаційне суспільство. Війни нової епохи // Віче. — 2002. — № 4.

Цит. за кн.: Грачов Г. В. Информационные технологии политической борьбы в российских условиях // Политические исследования. — 2000. — № 3. — С. 151—157.

Див.: Кремінь В., Ткаченко В. Україна: шлях до себе. Проблеми суспільної трансформації. — К., 1998.

 

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.