лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
загрузка...
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Зв’язки з громадськістю (паблік рилейшнз) в економічній діяльності

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Формування інформаційного
простору й утвердження нових інформаційних технологій в економіці України

Процес соціально-економічної трансформації, я кий здійснюється в українському суспільстві, потребує всебічного аналізу особливостей економічного розвитку. Однією з цих особливостей є формування й функціонування інформаційного простору в економіці країни.
Інформаційні потоки кардинально впливають на всі аспекти економічного розвитку, докорінно змінюють характер конкуренції держав на світовій арені. Український дослідник В. Іщук зазначає: «Глобалізація, прискорене зростання трансформаційних компаній загрожує національним державам новітньою фор­мою мобільного економічного імперіалізму, який дедалі впевненіше захоплює ринки збуту, через ЗМІ і культуру нав’язує
свої правила гри, цінності та світогляд. Фільтрація інформації, сконцентрованої в англомовному світі, призводить до того, що посткомуністичні країни, з одного боку, відходять від встановлених рівноправних відношень у царині інформатики й обмі­ну інформацією, а з іншого — стають об’єктом масової культурної і світоглядної експансії, а отже, й експансії іноземного капіталу» .
Інформаційні суспільства Заходу інколи пагубно впливають на розвиток економіки України та інших країн СНД, формуючи їхній негативний імідж. Головною причиною такого процесу є низький рівень розвитку інформаційних технологій у пострадянських республіках — нині суверенних державах.
Тому формування сучасного інформаційного простору й
утвердження нових інформаційних технологій в економіці, як і
в інших сферах життєдіяльності українського суспільства, є
одним з найголовніших завдань створення, функціонування та
розвитку досконалої системи зв’язків з громадськістю в нашій
країні.

13.1. Інформаційний простір в умовах соціально- економічної трансформації українського суспільства


Функціонування сучасної економіки, глобальні трансформаційні процеси в ній, утвердження ринкових відносин потребують адекватних інформаційних, організаційних та управлінських технологій, адекватної інфраструктури і, врешті, нових сегментів світового ринку.
У нашій країні, як і в інших країнах СНД, інфраструктура й технології інформаційного суспільства, які виникають і виникатимуть, мають не лише запозичені в розвинених країн необхідні елементи своєї структури, а й національні своєрідні характеристики. При цьому слід зазначити, що комерційний інтерес у більшості випадків все-таки переважає національно-державний
егоїзм, а особливо коли йдеться про інформаційне суспільство як суспільство знань, інтелектуалізму, культури, демократії, глобалізму. Елементи інформаційного суспільства активно проникають у пострадянський простір, зокрема й в Україну.
З огляду на це політику й економісту будь-якого профілю та напряму слід усвідомлювати, що відбувається процес входження нашої країни до європейського інформаційного простору, який включає територіально розподілені й об’єднані між собою засоби телеко­мунікації, автоматизовані бази даних, програмне забезпечення функціонування комп’ютерних комплексів, лінгвістично-термінологіч­ну основу розвинених країн Європи, нормативно-правову базу використання інформаційних потоків, наукові досягнення в галузі соціально-гуманітарних та економічних наук (економічної теорії, галузевих навчальних дисциплін, політології, соціології, правознав­ства тощо), тобто всі складові інформаційного простору (схема 42).
Різноманітні процеси, що відбуваються в межах соціально-економічної та політичної трансформації українського суспільства, потребують приведення їх у відповідність з національною специфікою, традиціями, інтересами й можливостями суспільного організму. При цьому слід усвідомлювати, що єдиної технології трансформаційних соціально-економічних і політичних змін не існує. Ці процеси наповнені самовиникаючими, самоорганізованими і самокерованими явищами, аттракторами та аттрактивними системами, різними біфуркаціями, що змінюють траєкторії розвитку. Тому в реальному житті потрібно орієнтуватися на унікальну систему відносин і взаємодії на рівних основах між спільнотами й суб’єктами конкретного суспільства, пам’ятаючи, що дедалі більше розвиватимуться синергетичні, інтегровані зв’язки, перетворюючи суспільство і цивілізацію на одне ціле.

Схема 42

Інформаційний простір України

Таким чином, одним з найважливіших завдань сучасного розвитку України є формування сучасного динамічного інформаційного простору, наповненого новітніми інформаційними технологіями, що ґрунтуються на сучасних досягненнях науки і техніки.
Повномасштабну реалізацію цього завдання покликані забезпечити державні законодавчі нормативні акти, передусім Закон України «Про Національну програму інформатизації» та Концепція національної програми інформатизації.
Керуючись цими документами, можна визначити такі основні напрями інформаційного розвитку України:

  1. правове визначення, формалізація і стандартизація рівноправних інформаційних відносин;
  2. удосконалення і демократизація засобів масової інформації (ЗМІ), як державних, так і громадянського суспільства;
  3. сучасне інформаційне забезпечення усіх рівнів системи національної освіти України;
  4. розвиток українського сегмента Інтернету як визначального засобу впливу на масову свідомість;
  5. формування інформаційної політики держави і громадянського суспільства на синергетичній методологічній основі як механізму органічної, рівноправної взаємодії суспільства і влади;
  6. утвердження й широке використання нових інформаційних технологій як чинника забезпечення сталого економічного, соціаль­ного і політичного розвитку;
  7. підвищення раціональної відкритості економіки, політики
    і соціальної сфери суспільства за допомогою інформаційних
    засобів;
  8. створення й розвиток сучасної національної системи книговидання;
  9. залучення механізмів інформатизації як основи системно-синергетичного моделювання і прогнозування економічної, фінансової, соціальної, військової, політичної та духовно-культур­ної діяльності (схема 43).

Україна як суверенна держава створює свій національний інформаційний простір в дуже складних умовах, що характеризуються передусім наявністю застарілих, тоталітарних підходів, нерозвиненістю законодавчої бази, недосконалістю інформаційних технологій тощо. Тому дуже важливим напрямом розвитку інфор­маційного простору України є правове визначення, формалізація
і стандартизація рівноправних інформаційних відносин у нашому суспільстві та світовому співтоваристві.
Поняття «інформаційне законодавство України» охоплює всю систему нормативно-правових актів, ухвалених Верховною Радою України у формі законів та постанов нормативного змісту, якими регулюються суспільні відносини щодо інформації, її змісту, використання та відповідальності суб’єктів (організації) та об’єктів (цільових аудиторій) інформаційних відносин.
Інформаційне право у широкому розумінні — це суспільні відносини щодо інформації, які знаходять вираження в нормах, урегульованих (визначених законом) на публічно- та приватно-правовому рівнях. У вузькому розумінні інформаційне право — це різноманіття прав і обов’язків конкретних учасників суспільних відносин щодо інформації як об’єкта суспільних відносин .

Схема 43

З метою формування сучасного інформаційного законодавства на сьогодні в Україні Верховною Радою України ухвалено такі закони:
1) Конституцію (Основний Закон України), що закріплює право громадян на вільний доступ до інформації;
2) Закон «Про інформацію», в якому містяться норми щодо свободи інформаційного обліку між суб’єктами суспільних відносин;
3) Закон «Про власність», яким регулюються економічні відносини між суб’єктами економічних відносин;
4) Закони «Про зв’язок», «Про рекламу», «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про інформаційні агентства», «Про телебачення і радіомовлення», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про звернення громадян» тощо. Ці закони активно сприяють і забезпечують формування інформаційного права в Україні як сукупності норм різних галузей права, передусім економічного, соціального, політичного, що регулюють відносини, пов’язані з інформацією, інформаційними технологіями та комунікаціями.
Інформаційне право ґрунтується на засадах інформаційної відкритості, прозорості в діяльності державних установ та юридичних осіб громадянського суспільства, гарантованості інформаційної безпеки особистості, суспільства і держави.
У Законі України «Про інформацію» розкриваються сутність і основні напрями державної інформаційної політики, до яких належать:
— забезпечення вільного доступу громадян до інформації;
— зміцнення матеріально-технічних, фінансових, організаційних, правових та наукових основ інформаційної діяльності;
— забезпечення ефективного використання інформації;
— сприяння постійному оновленню, збагаченню та збереженню національних інформаційних ресурсів;
— створення загальної системи охорони інформації;
— сприяння міжнародній співпраці в галузі інформатизації та гарантування інформаційного суверенітету України .
З-поміж законів про інформацію важливими для економічної, соціальної, політичної, духовно-культурної діяльності є Закони України «Про зв’язок» та «Про рекламу», що містять дуже важливі положення (статті), які дають відповідь на низку питань щодо діяль­ності засобів масової інформації в конкретних ринкових умовах.
У Законі України «Про зв’язок» зазначено, що зв’язок є однією з пріоритетних і найважливіших галузей в Україні й покликаний задовольняти потреби споживачів, органів державної влади, місцевого самоврядування, оборони та безпеки держави у засобах і послугах поштового та електронного зв’язку . Закон України «Про рекламу» визначає основні принципи рекламної діяльності, якими є законність, точність, достовірність, використання держав­ної та інших мов відповідно до законодавства України, використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами моральної, фізичної або психічної шкоди .
Крім галузевих законів про інформацію в Україні прийнято законодавчі акти щодо повномасштабного вирішення питань інформатизації українського суспільства, зокрема Закон України «Про Національну програму інформатизації» та Концепцію Націо­нальної програми інформатизації. Закон України «Про Національ­ну програму інформатизації» розкриває зміст термінів та понять, пов’язаних з процесом інформатизації українського суспільства, таких як база даних, база знань, геоінформаційні системи, інформаційний продукт, інформаційний ресурс, інформаційний суверенітет держави, локалізація програмних продуктів, нерезиденти, окреме завдання, проект інформації, резиденти.
Для вивчення й аналізу процесу формування інформаційного простору та утвердження нових інформаційних технологій важливо правильно розуміти передусім поняття «інформатизація», «інформаційна технологія», «інформаційний ресурс держави», що розкриваються в Законі України «Про Національну програму інформатизації»:
Інформатизація — це сукупність взаємопов’язаних організаційних правил, політичних, соціально-економічних, науково-практичних, виробничих процесів, що спрямовані на забезпечення умов для задоволення інформаційних потреб громадян та су-
спільства на основі створення, розвитку і використання інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій, побудованих на основі застосування сучасної обчислювальної та комп’ютерної техніки.
Інформаційна технологія — це цілеспрямована, гарантована сукупність інформаційних процесів з використанням засобів обчислювальної техніки, що забезпечить високу швидкість оброблення даних, швидкий пошук інформації, розосередження даних, доступ до джерел інформації незалежно від їхнього розміщення.
Інформаційний ресурс — це сукупність документів у інформаційних системах (бібліотеках, архівах, банках даних тощо) та система їх функціонування.
Інформаційний суверенітет держави — здатність держави контролювати і регулювати потоки інформації поза межами держави з метою додержання законів України, прав і свобод громадян, гарантування національної безпеки держави .
Державна політика інформатизації формується, йдеться в Законі, як складова соціально-економічної політики держави загалом і спрямована на раціональне використання промислового та науково-технічного потенціалу, матеріально-технічних і фінансових ресурсів для створення сучасної інформаційної інфраструктури в інтересах вирішення комплексу поточних та перспективних завдань розвитку України як незалежної демократичної держави з ринковою економікою. Головною метою Програми є забезпечення громадян та суспільства своєчасною достовірною та якнайповнішою інформацією на основі широкого використання інформаційних технологій, гарантування інформаційної безпеки держави .
Отже, в Україні прийнято і введено в дію державно-правові та програмні документи, які забезпечують формування національного інформаційного простору України. Триває розробка нових та вдосконалення наявних державно-правових документів, спрямованих на розвиток інформатизації та якнайповніше забезпечення потреб населення і державних органів у своєчасній і достовірній інформації — найважливішому елементі системи зв’язків з громадськістю.
У 90-ті роки ХХ — на початку ХХІ століття українське су-
спільство засвідчило прагнення перетворити соціальну систему з тоталітарної на демократичну та переконалося в тому, що соціально-економічну, політичну і духовно-культурну трансформацію можливо здійснити лише шляхом мобілізації духовно-моральних сил усієї нації, а отже, лише за наявності розвиненої системи зв’язків з громадськістю, у якій вільне слово і дум­ка, своєчасна і об’єктивна інформація відіграють дуже важ-
ливу роль. Процес модернізації суспільства передбачає урізно­манітнення джерел інформації і взаємодію інформаційних поколінь.
Зрозуміло, що інформаційний простір в умовах соціально-економічної трансформації українського суспільства є дуже важливою передумовою ефективного розвитку економіки та соціальної сфери, демократизації політичних відносин і зміцнення духов­но-культурного потенціалу нації.


Іщук В. Україна: проблеми ідентичності (масова свідомість і культура як суб’єкти формування громадської свідомості. — К., 2000. — С. 92.

Див.: Швець М. Інформаційне законодавство України. Концептуальні основи формування. — К., 2001. — С. 88—92.

Див.: Закон України «Про інформацію» // Законодавчі та нормативні документи України у сфері інформації. — К., 2002.— Ч. 1.— С. 5—14.

Див.: Закон України «Про зв’язок» (станом на 10 листопада 1999 р.) // Верховна Рада України: Офіц. вид. — К., 1999. — 27 с.

Закон України «Про рекламу» (станом на 25 січня 2000 р.) // Верховна Рада України: Офіц. вид. — К., 1999. — 27 с.

Див.: Закон України «Про Національну програму інформатизації» // Законодавчі та нормативні документи України у сфері інформації, видавничої та бібліотечної справи: Тематична добірка. — К., 2002. — Ч. 1.

Див.: Концепція Національної програми інформатизації, схвалена Законом України від 04.02.1998 № 7598-ВР // Законодавчі та нормативні акти України у сфері інформації, видавничої та бібліотечної справи: Тематична добірка. — К., 2002 — Ч. 1 — С. 54—62.

 

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.