Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу

11.5. ЕФЕКТИВНІСТЬ АВТОМАТИЗАЦІЇ
БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ,
КОНТРОЛЮ ТА АНАЛІЗУ
11.5.1. Показники ефективності
Показниками ефективності обліку контролю та аналізу є:
— річна економія;
— річний економічний ефект;
— коефіцієнт економічної ефективності;
— строк окупності.
Величина річної економії визначається сумуванням економії, отриманої за рахунок удосконалення управління при використані інформації в умовах автоматизації бухгалтерського обліку та за рахунок зменшення витрат на обробку облікової інформації.
Річна економія (Ер) визначається формулою:
,
де Ру — річна економія, отримана за рахунок удосконалення управління при використанні інформації в умовах автоматизації бух­галтерського обліку, тис. грн.; Рз — річна економія, отримана від зменшення витрат на обробку бухгалтерської інформації в умовах автоматизації бухгалтерського обліку, тис. грн.
Річний економічний ефект (Е) визначається формулою:
,
де Еріч — річна економія; Ен — нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень. Ен приймається рівним 0,15;
Кр — одноразові витрати на розробку та впровадження проекту, тис. грн.
Розрахунковий коефіцієнт економічної ефективності (Кр) одноразових витрат визначається за формулою:
.
Строк окупності одноразових витрат (Сок) визначається за формулою:
.
Розрахунковий коефіцієнт економічної ефективності одноразових витрат (Кр) порівнюється з його нормативним значенням (Енот). Якщо виконується співвідношення , то витрати на розробку (прив’язування) та впровадження проекту автоматизації бухгалтерського обліку вважаються недоціль-
ними.
Для капітальних вкладень в автоматизовані інформаційні системи обліку та обчислювальну техніку встановлена нормативна величина коефіцієнта економічної ефективності обчислювальної техніки Енот = 0,3.
Згідно з установленою величиною Енот допустимий строк окупності витрат на розробку (прив’язку та впровадження проекту Сок = = 3,3 року).
11.5.2. Розрахунок витрат на розробку
(прив’язування) та впровадження проекту
Під витратами на створення (прив’язку) та впровадження проекту мають на увазі витрати замовника, які пов’язані з розробкою проекту та підготовкою його до впровадження, а також налагодження та впровадження засобів передачі даних.
Одноразові витрати на розробку та впровадження проекту (Кр) визначаються за формулою:
,
де Кп — витрати на розробку (придбання) проектної документації та програми до умов конкретного об’єкта впровадження;
Кк — капітальні витрати на придбання обчислювальної техніки.
До витрат на розробку (придбання) проектної документації та програм Кп належать такі:

• витрати на розробку (прив’язку, придбання) проекту, а також витрати на машинний час, необхідний для налагодження програм;
• витрати на створення нормативно-довідкової інформації та залишків на початок впровадження ІСО;
• витрати на підготовку кадрів.

11.5.3. Визначення економії
від впровадження проекту
Економія, яка виникла у зв’язку з удосконаленням фінансово-господарської діяльності, виявляється у зменшені собівартості продукції та визначається за формулою:
,
де Руч — річна економія витрат r-го виду, що входить у собівартість, яка виникає у зв’язку з використанням для прийняття рішень вихідної інформації;
,
де Куз — коефіцієнт зменшення витрат r-го виду, %; Сг — сума витрат r-го виду у собівартості, тис. грн.
Значення коефіцієнта зменшення деяких видів витрат у зв’язку з посиленням бухгалтерського контролю за господарською діяльністю встановлюється з урахуванням конкретних ситуацій впровадження АІСО.
Економія у сфері інформації визначається за формулою:
,
деСо — річні витрати на обробку бухгалтерської інформації у розрахунковому році за технології та організації праці, яка була до впровадження автоматизованої системи обробки інформації (тис. грн.); СІ — річні витрати на обробку бухгалтерської інформації в розрахунковому році в умовах технології та організації праці, яка запроваджена з виконанням автоматизованої обробки інформації (тис. грн.).
Річні витрати на обробку бухгалтерської інформації в умовах, які діяли до впровадження автоматизованої системи обробки інформації, визначаються за формулою:

де З — середньочасова заробітна плата робітника бухгалтерського апарату з урахуванням допоміжної заробітної плати, відрахувань на соціальне страхування та адміністративно-господарських витрат;
 — трудоємність робіт, виконаних апаратом підприємства по і-й дільниці обліку при технології та організації обробки інформації (людино-год); п — кількість дільниць обліку.
,
де — трудоємність робіт, виконуваних бухгалтерським апаратом по і-й дільниці обліку при технології та організації праці, які були до впровадження автоматизованої системи обробки інформації, людино-год;
Jі — індекс змін обсягу робіт по і-й дільниці обліку
,
де  — кількість документорядків відповідно до впровадження обробки інформації.
Результати розрахунку економічної ефективності впровадження автоматизованої системи обробки інформації наводяться в таблиці, яка має такий вигляд: