лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Носієм підсумкового контролю є акт, форма якого не регламентована і залежить від характеру перевірки (ревізії) та його змісту.
Акт перевірки (ревізії) господарської діяльності наведено у формі 5.1.

Форма 5.1

АКТ перевірки (ревізії) господарської діяльності

від «___» ________________ 19___ р.
                                                                                                                                         
1. Загальна частина.
2. Результати виконання пропозицій попередньої перевірки.
3. Результати виконання основних виробничих завдань (планів, договорів тощо).
4. Результати перевірки (ревізії) майна та операцій:
4.1. Операції з придбання (заготівлі) матеріалів.
4.2. Операції з продажу продукції.
4.3. Кошти та операції з ними.
4.4. Розрахункові операції.
5. Результати роботи щодо ліквідації недоліків.
6. Стан обліку та звітності.
7. Стан організаційної роботи з економіки.
8. Додатки.
Підписи.
Методика проведення (технологія) внутрішньогосподарського контролю (перевірки, ревізії). Об’єктом такого контролю є господарська діяльність виробничих або інших підрозділів підприємства, які працюють на засадах госпрозрахунку, оренди тощо.
У процесі контролю діяльності внутрішньогосподарських підрозділів використовують документи, якими оформлено господарські операції, облікові реєстри, звітні форми, закони (нормативні акти), методичні рекомендації, що безпосередньо стосуються того чи іншого аспекта діяльності підрозділу, який перевіряють.
Організація проведення перевірки починається з визначення об’єкта, далі формують групу, яка має здійснити перевірку. Це один із найважливіших видів робіт. До складу групи слід залучати досвідчених спеціалістів, обізнаних з технологією і організацією роботи, що виконується в підрозділі і яку перевірятимуть. Загальне керів­ництво групою доцільно покласти на головного бухгалтера (керівника фінансової служби) або його заступника.
Свою роботу група будує за планом-графіком. До початку перевірки складають програму (рис. 5.3).

Рис. 5.3. Послідовність проведення (організаційна модель)
подальшого контролю діяльності внутрішньогосподарських підрозділів

 

 

5.7. ОРГАНІЗАЦІЯ КОНТРОЛЬНОГО ПРОЦЕСУ В УМОВАХ
АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ ОБРОБКИ ІНФОРМАЦІЇ
5.7.1. Загальна побудова організації контрольного процесу
в умовах автоматизованої обробки інформації
Розвиток автоматизованих інформаційних систем зумовив потребу опрацювання концепцій організації проведення автоматизованого контролю за допомогою обчислювальної техніки.
Вирізняють три підходи до проведення автоматизованого контролю.
Перший — пов’язаний лише з одержанням інформації з середовища обчислювального комплексу і передбачає проведення порівняння первинних даних з вихідними даними та даними звітності вручну.
Другий підхід пов’язаний з проведенням контролю з метою правильності відображення операцій на основі введених звітних даних і даних реєстрів бухгалтерського обліку.
Третій підхід передбачає проведення контролю безпосередньо із застосуванням обчислювальної техніки. При цьому проводяться не тільки розрахункові процедури, а й процедури контролю і виконання тих операцій, які не сприймаються людиною візуально на підставі наявної інформації в інформаційних системах обліку, контролю та аналізу.
Проведення контролю в умовах автоматизованих систем обліку залежить від таких факторів: рівня автоматизації бухгалтерського обліку, наявності методик проведення автоматизованого контролю; ступеня доступності до облікових даних; труднощів обробки інформації. Впровадження в обліковий процес комп’ютерної технології істотно вплинуло на проведення контролю. При цьому велике значення мають власні характеристики системи відпрацювання даних, які впливають на ступінь розробки бухгалтерської системи, тип внутрішнього контролю, вибір виду перевірок, на підставі яких можна визначити характер, тривалість і обсяг контрольних процедур. Важливим моментом в організації контролю з використанням обчислювальної техніки є те, що контролер має добре орієнтуватися в автоматизованих системах обліку, контролю та аналізу, знати принципи розподілу функцій взаємного контролю серед працівників, які беруть участь у процесі обробки облікової інформації.
5.7.2. Організація внутрішньогосподарського контролю
з використанням сучасної обчислювальної техніки
Внутрішньогосподарський контроль в умовах функціонування автоматизованої системи обробки інформації організовується в інтересах підприємства та з метою допомогти йому ефективно виконувати свої функції. Внутрішній контроль передбачає перевірку додержання умов законодавчих і нормативних актів за здійсненими господарськими операціями та оцінку економічності й ефективності операцій, проведених на підприємстві. Він охоплює такі основні напрямки: контроль політики і методу управління підприємством, організаційної структури підприємства, реальності, повноти, розташування, точності, класифікації облікових даних; перевірку рівня до­сягнення програмних цілей підприємства; перевірку правильності формування кореспонденції рахунку по господарських операціях зіставленням усіх операцій з Довідником відповідності бухгалтерських проведень; перевірку відповідності даних інвентаризації фактичним даним вибірковою імітацією процесу інвентаризації і звірянням її результатів з фактичними даними; перевірку підсумкових даних установленням взаємозв’язків між ними і здобуттям необхідної інформації про відхилення; виявлення відхилень від установлених нормативних даних звірянням фактичних витрат на виробництво з нормативно-довідковою інформацією; виявлення причин і винуватців відхилень на основі бази знань; підтвердження вірогідності інформації, що міститься в бухгалтерській звітності; оцінку діяльності підприємства; моделювання облікового процесу з метою одержання необхідної інформації для управління підприємством; імітацію облікових даних для планування і прогнозування фінансово-господарської діяльності підприємства.
Перед початком контролю слід уточнити ступінь автоматизації облікових, контрольних завдань і технологію їх розв’язання. На основі отриманих відомостей складають план проведення внутрішньогосподарського контролю. У плані проведення контролю мають бути відбиті питання організації обстеження операцій, які здійснюються на низових ланках управління. На АРМБ категорії І цей процес передбачає 5 етапів, на кожному з яких перевіряють:
1) правильність застосування облікових номенклатур;
2) правильність обчислення облікових показників;
3) повноту вхідної інформації;
4) порядок контролю інформації;
5) порядок коригування НДІ.
Етап перевірки правильності застосування в первинних документах облікових номенклатур і аналізу даних на відповідність поставленим вимогам особливо важливий. Тут контролюються законність складання первинних записів, їх вірогідність, точність і всебічність. При одночасному виписуванні і відображенні первинних документів на машинних носіях перевіряються правильність та відповідність автоматично виписаного первинного документа. Крім того, визначають маршрут заповнення первинних даних, порядок виправлення помилок і відновлення інформації.
Особлива увага приділяється контролю процесу автоматизованої реєстрації первинної інформації. На етапі контролю правильності обчислення необхідних облікових показників перевіряється порядок розрахунку того або іншого показника. Це досягається порівнянням фактичних показників і показників, обчислених імітацією даних з використанням інформаційної мови показників обліку, контролю та аналізу. Приділяється увага способу захисту інформації від несанкціонованого доступу.
На третьому етапі здійснюється контроль за правильністю розрахунків. При цьому перевіряють повноту вхідної інформації переглядом змісту інформаційної бази даних.
На четвертому етапі приділяється увага методам контролю, що застосовуються на АРМБ категорії І: контролю на значущість, перевірці допустимості кореспонденції рахунків, допустимості або наявності даних нормативно-довідкової інформації, контролю підсумкових сум і т. ін. При цьому з’ясовується, яка саме діюча система використовується для контролю, як здійснюється автоматизований контроль з видачею повідомлень про наявні відхилення на дисплей і друкувальний пристрій.
П’ятий етап контролю особливо важливий, оскільки практика свідчить, що несвоєчасне і неточне коригування нормативно-довідкової інформації призводить до грубих порушень фінансово-господарської діяльності підприємства (неправильне нарахування заробітної плати, відрахувань і перерахувань податків, заниження собівартості продукції тощо). Тому перевіряються порядок, правильність, своєчасність і законність коригування нормативно-довідкової інформації. Далі перевіряється технологічний ланцюжок обробки даних з метою з’ясувати, чи не втрачається інформація на будь-якій дільниці обробки даних, чи відповідають дані вхідної інформації даним вихідної інформації.
Після закінчення перевірки на АРМБ категорії І здійснюється контроль на АРМБ категорії II. На АРМ бухгалтера категорії II (бух­галтерії) перевіряється повнота надходження інформації з інших АРМ і порядок розрахунку інформації. Цей процес здійснюється в чотири етапи і передбачає контроль:
1) підсумкових вихідних даних;
2) відповідності документації законодавчим актам;
3) законності коригування вихідної інформації;
4) порядку збереження інформації для архівного зберігання і відповідності її даним, відтвореним на паперовому носії.
На першому етапі, при перевірці вихідної інформації, що використовується на цьому етапі обробки, аналізують вірогідність розрахунків, зокрема перевіряють співвідношення підсумків за вихідними даними, відповідність бухгалтерським проведенням, а також даним, зафіксованим у нормативно-довідковій інформації. Інформація підсумкових даних вихідного документа обов’язково має включати ознаки, що пов’язують їх або з первинними даними, на основі яких вони одержані, або з інформацією іншого вихідного документа.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2022 BPK Group.