лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

МЕНЕДЖМЕНТ У ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

 

 

 

 

 

  • Сучасна система поглядів на менеджмент.
  • Синергія в менеджменті.
  • Цілі та функції менеджменту.
  • Функція планування в менеджменті.
  • Функція організації в менеджменті.
  • Теорії мотивації.
  • Функція контролю в менеджменті.
  • Менеджмент у державному управлінні.
  • Американський та європейський підхід до державної служби.
  • Централізований і децентралізований підходи до розвитку державної служби.
  • Закриті й відкриті системи до укомплектації штатом держав­ної служби.
  • Освіта державної служби.
  • Становлення та розвиток державної служби в Україні.
  • Сучасні організаційні теорії.
  • Державний орган як системоутворюючий елемент організаційної структури державного управління.
  • Структура державного органу.
  • Діяльність державного керівника.
  • Державне і приватне керівництво.
  • Стилі керівництва.
  • Методи керівництва.
  • Ефективність діяльності державного керівника.
  • Управління людськими ресурсами в сучасних умовах.
  • Планування людських ресурсів в організації.
  • Набір та відбір кадрів в організацію.
  • Особливості набору кандидатів та їх відбору в системі державної служби України.
  • Особливості управління людськими ресурсами в державних організаціях.
  • Інформація та її роль у державному управлінні.
  • Комунікації в менеджменті державної організації.
  • Інформаційно-комунікаційні потоки у структурі державного управління.
  • Комунікаційний процес і форми обміну інформацією.
  • Контролінг у системі державної служби.
  • Визначення продуктів (послуг) у сфері державного управління.
  • Застосування калькуляції в адміністративному менеджменті.
  • Аналіз управлінських процесів.
  • Аналіз затрат процесу.

 

 

 

 

 

 


Поточний контроль знань студентів здійснюється під час проведення семінарських занять і написання рефератів. Основною формою поточного контролю — виступи студентів і модульні контрольні роботи.
Об’єктами поточного контролю знань студента є три види навчальної діяльності:

  • рівень засвоєння знань та активність роботи на семінарських (практичних) заняттях;
  • написання рефератів з окремих питань дисципліни;
  • виконання модульних завдань під контролем викладача.

При контролі рівня знань та активності роботи студента оцінці підлягають:

  • рівень знань, продемонстрований у доповідях з теоретичного питання та виступах щодо застосування методики розв’язання практичного завдання;
  • активність при обговоренні питань, що винесені на семінарське (практичне) заняття, у формі доповнення відповіді інших студентів.

У процесі контролю написання рефератів оцінці підлягає розкриття окремих питань навчальної програми дисципліни з використанням літературних джерел (тематика подається).
Кожний студент вибирає тему реферату за таким номером, який відповідає номеру його прізвища в алфавітному списку студентів академічної групи. Обсяг реферату — 3—5 сторінок стандартного аркушу комп’ютерного набору. Термін подання реферату викладачеві — не пізніше ніж на шостому семінарському (практичному) занятті.
Модульні завдання, що підлягають оцінці, — це тест, який виконується в аудиторії під контролем викладача. Протягом семест­ру студент має пройти два модульних контроля. Перший модуль охоплює 2—3-тю теми, другий — 4—7-му теми.
Вся діяльність студента під час поточного контролю оцінюється в діапазоні від 0 до 40 балів. При цьому виконання кожного виду навчальної діяльності оцінюється методом експертних оцінок.
Рівень знань студента оцінюється на основі його доповіді з тео­ретичного питання та результатів розв’язання практичного зав­дання за шкалою 5; 3; 0 балів згідно з такими критеріями:

  • оцінку «5» заслуговує студент, який всебічно, безпомилково, у логічній послідовності розкрив теоретичне питання; самостійно і правильно виконав практичне завдання та продемонстрував знання методики його розв’язання;
  • оцінку «3» отримує студент, який дав правильну, але непов­ну відповідь на теоретичне питання або розкрив усі аспекти поставленого питання, припустившись несуттєвих помилок; в основ­ному володіє знаннями методики розв’язання практичного зав­дання, але потребує незначної допомоги з боку викладача;
  • оцінка «0» виставляється студенту, який не розкрив вузлових елементів теоретичного завдання; не володіє методикою розв’язання практичного завдання або відмовився відповідати на запитання, поставлене викладачем.

Протягом семестру студент може виступати з доповіддю та розв’язувати практичне завдання (за власною ініціативою або за запрошенням викладача) не один, а декілька разів. Тому прикінцева оцінка за цей вид навчальної діяльності визначається як середньоарифметична кількість балів. За необхідністю вона округляється до величини, яка є кратною 5. Наприклад: (3 + 5) : 2 = 4 бали = 5 балів; (0 + 3 + 3) : 3=2 бали = 0 балів.
Активність студента при обговоренні питань, що винесені на семінарські (практичні) заняття, оцінюється за шкалою 5; 0 балів у межах семестру: 5 балів — за виступ із суттєвим доповненням не менше ніж на трьох заняттях; 0 балів — за відсутність виступів із суттєвим доповненням або за кількість виступів менше ніж на трьох заняттях.
У цілому протягом семестру за рівень знань та активність роботи на семінарських (практичних) заняттях студент може «заробити» максимально 15 балів: 10 балів — за виступи з доповіддю або розв’язання практичних завдань плюс 5 балів — за активність в обговоренні питань семінарських (практичних) занять.
Написання рефератів оцінюється за шкалою 5; 0 балів: за пов­не розкриття теми реферату — 5 балів; за неповне розкриття теми, а також за порушення терміну подання або невиконання реферату — 0 балів.
Кожний модульний контроль оцінюється за шкалою 10; 5; 0 балів згідно з такими критеріями:

  • оцінку «10» заслуговує студент, який дав правильні відповіді не менше ніж на 80 % усіх завдань модульного контролю;
  • оцінку «5» отримує студент, який дав правильні відповіді на 70—50 % усіх завдань модульного контролю;
  • оцінка «0» виставляється студенту, який дав правильних відповідей менше ніж на 50 % всіх завдань модульного контролю.

За два модульних контроля студент може максимально отримати 20 балів. У підсумку за три види поточного контролю знань максимальна сума балів за семестр формується таким чином: 40 = 15 + 5 + 20. Результати поточного контролю знань студентів, які отримали 20 і більше балів (25, 30, 35, 40), вносяться до заліково-екзаменаційної відомості. Якщо за виконання завдань поточ­ного контролю за весь семестр студент отримав менше 20 балів, залік він не отримає. У разі невиконання завдань поточного конт­ролю з об’єктивних причин студент має право, за дозволом декана, скласти їх до останнього семінарського (практичного) заняття. Час та порядок їх складання визначає викладач.

 

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2018 BPK Group.