лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

МЕНЕДЖМЕНТ У ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Потрібно, щоб студент звернув особливу увагу на комунікаційний процес.
Комунікаційний процес — це обмін інформацією між двома або більшою кількістю людей. Основні функції комунікаційного процесу полягають у досягненні соціальної спільноти при збереженні індивідуальності кожного її елемента. В окремих актах комунікацій реалізуються управлінська, інформативна, емотивна (така, що викликає емоції) і фактична (пов’язана зі встановленням контактів) функції.
У своїй основі процес комунікації — це процес руху інформації в ланцюгу «відправник — канал — одержувач», реального або потенційного зв’язку у формі діалогу, а також впливу на керований об’єкт, який досягається в результаті обміну повідомленнями.
У процесі обміну інформацією можна виділити вісім базових елементів:
1. Відправник — передавач, що генерує ідеї або збирає інформацію та передає її. Ним може бути індивід або група людей, які разом працюють. Відправником може бути також громадський інститут або організація, хоча й у цьому випадку джерелом повідомлення буде певна особа, на яку покладається обов’язок по підготовці та передачі інформації.
При обміні інформацією відправник і одержувач проходять декілька взаємопов’язаних етапів: 1) зародження ідеї; 2) кодування і вибір каналу; 3) декодування.
Обмін інформацією починається з формування ідеї чи відбору інформації. Відправник вирішує, яку саме ідею чи повідомлення варто зробити предметом обміну.
2. Кодування — це процес перетворення ідей у символи, схеми, рисунки, форми, звуки, мову тощо. Тобто перш ніж передавати ідею, відправник повинен за допомогою символів її закодувати, використовуючи для цього слова, інтонації, жести (мову тіла), і надати ідеї гарну «обгортку». Таке кодування перетворює ідею в повідомлення.
3. Повідомлення — сукупність символів, власне інформація, що закодована за допомогою символів і передається одержувачу. Саме заради цього і здійснюється акт комунікації. Багато повідом­лень передається у формі символів мови. Проте символи можуть бути і невербальні, наприклад, графічні зображення, жести, міміка та інші рухи тіла.
4. Канали передачі — засоби, за допомогою яких сигнал спрямовується від передавача до одержувача. Канали поділяються на засоби масової інформації і міжособові канали. Відправник повинен вибирати канал: передача мови і письмових матеріалів, електронні засоби зв’язку, включаючи комп’ютерні мережі, елект­ронна пошта, відеострічки та відеоконференції. Можна розіслати пам’ятні записки, провести попередні збори невеликих груп для забезпечення розуміння повідомлення й залучення до проб­леми.
Передавач (відправник) може не обмежуватись одним каналом, а використовувати декілька.
5. Декодування — процес, за допомогою якого одержувач повідомлення перетворює символи, що надійшли, у конкретну
інформацію та інтерпретує її значення. Якщо реакція на запропоновану ідею не потрібна, то процес обміну інформацією на цьому закінчується.
6. Одержувач — цільова аудиторія або особа, якій призначається інформація і яка її інтерпретує.
7. Відгук — реакція одержувача повідомлення після ознайомлення з його змістом. Можна спостерігати три основні типи результатів комунікації: а) зміни в знаннях одержувача; б) зміна постанов одержувача; в) зміни поведінки одержувача.
З погляду керівника обмін інформацією варто вважати ефективним, якщо одержувач, продемонструвавши розуміння ідеї, здійснив дії, на які чекав від нього відправник.
8. Зворотній зв’язок — частина відгуку одержувача, що надходить передавачу. Він розглядається як сигнал, спрямований одержувачем інформації відправнику як підтвердження факту одержання повідомлення, що міститься в ньому.
Зворотній зв’язок виконує такі основні функції:
а) протистоїть тому, що робить соціально-економічна система, коли вона виходить за встановлені обмеження;
б) компенсує дії зовнішніх і внутрішніх факторів, підтримує стан стійкої рівноваги системи;
в) синтезує зовнішні та внутрішні руйнування, які прагнуть вивести систему зі стану стійкої рівноваги;
г) розробляє управлінські рішення для цілеспрямованого впливу на об’єкт управління.
Зворотній зв’язок помітно підвищує шанси на ефективний обмін інформацією, дозволяє сторонам позбавитися шуму. Мовою теорії передачі інформації шумом називають те, що створює зміст. Це може бути мова (у вербальному(усному) і невербальному оформленні), різне сприйняття, різниця в організаційному статусі керівника і підлеглих. Зменшення шуму може досягатися багатьма способами, один із них — збільшення надмірності, тобто повторення повідомлення або якоїсь його частини.
Процес обміну інформацією в організаціях умовно можна розділити на дві категорії: планована, або формальна, передача інформації і непланована, або неформальна, передача інформації. У кожній організації існує певна офіціальна структура, яка допомагає передавати відомості за призначенням. Але така офіційна їх передача доповнюється великою кількістю інформації, передача якої зумовлена бажанням і навіть нетерпінням працівників поділитися нею один з одним і тоді, коли це офіціально не дозволено або взагалі заборонено.
При формальній передачі інформації адміністративні інструкції звичайно обумовлюють, хто кому може писати, хто кому повинен доповідати і в яких випадках, хто видає інформацію, яка інформація повинна бути зібрана і на якому етапі, що конкретно необхідно зробити та ін.
Формальний обмін інформацією ефективний тільки тоді, коли члени цієї організації сприймають його як обов’язковий. Ця система має свої обмеження — неможливо формалізувати все, що відбувається в організації. Такий обмін через свою повільність і негнучкість не може розкрити реальні потреби організації. Щоб бути ефективним, обмін інформацією має бути ширшим за офіційну схему.
Ці труднощі приводять до розвитку неформальної системи передачі інформації, яка доповнює формальну. Неформальна передача інформації включає будь-яку інформацію поза офіціальними каналами: внутріорганізаційні розмови, чутки, спілкування зі спів­робітниками важливих підрозділів, керівниками з тим, щоб мати можливість використовувати їх для впровадження своїх ідей, пропозицій тощо.
Розвинута система неформальної передачі інформації, яка доповнює формальну, часто дає можливість організації скоріше, ніж при офіціальній процедурі, пристосуватися до зміни умов, а також виконувати свої завдання більш оперативно. При цьому співробітники можуть досягти такої повноти розуміння, яка була б неможливою за наявності лише формальної системи.
Наскільки можливо покладатися на неформальну систему передачі інформації, залежить, в основному, від її розгалуженості. На формальну передачу інформації великі організації повинні покладатися більшою мірою, ніж малі. Діяльність великих організацій не може залежати від того розуміння інформації, яке складається в результаті безпосередніх особистих взаємовідносин співробітників.

  1. Термінологічний словник

Управлінська інформація — це частина соціальної інформації, яка виділена з його загального масиву за критеріями придатності та обслуговування державно-правових процесів формування й реалізації управляючих впливів.
Комунікація — це двосторонній (багатосторонній) процес обміну ідеями та інформацією, який веде до взаємного порозуміння сторін.
Комунікабельність (комунікативність) — це схильність, здатність до комунікацій, встановлення контактів і зв’язків, досягнення взаєморозуміння.
Комунікаційна мережа — це поєднання певним чином осіб, які беруть участь у комунікаційному процесі за допомогою інформаційних потоків.
Комунікаційний процес — це обмін інформацією між двома або більшою кількістю людей.

 

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2018 BPK Group.