лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

МЕНЕДЖМЕНТ У ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Одержувач — це людина, до якої спрямовано звернення.

Отриманий
сигнал

 Модель Шенона-Вівера передбачала вплив різних завад, так званих джерел шуму:
Джерело інформації ® передавач ® сигнал ®канал джерело шуму ® одержувач ® місце призначення (отриманий сигнал)
Автори вважали, що у звичній обстановці люди бувають неуважними. Їм заважатимуть сторонні звуки, вони можуть просто недочути, що було сказано і т. ін.
У 1963 р. Г. Малецькі ще більше ускладнив модель Лассвела. Він увів поняття іміджу комунікатора та іміджу одержувача й розглядав їхній взаємовплив, а також вплив одержувача на канали комунікації та на саме звернення. Дослідник виділив у галузі зворотних зв’язків поняття «тиск на примус», розглядаючи тиск на комунікатора змістом поводження та засобами індексації, а останніх, у свою чергу, і на одержувача повідомлення. Він відокремлював три рівні аналізу тиску та примусу для одержувача (соціальне оточення, належність до цільової аудиторії та самоімідж), а для комунікатора запровадив додатково ще два рів­ні (характер впливу засобів інформації та суть команд комунікатора).
До об’ємних моделей належать моделі Г. Ньюкоша (1953) та С. Бейкера (1968).
Модель Ньюкоша в загальному вигляді створює три взаємопов’язані точкові об’єкти: комунікатор, адресат та об’єкт, про який саме йдеться. Коли комунікатор та адресат ставляться один до одного позитивно, то так само вони ставитимуться і до об’єкта. Це збалансований трикутник. У разі, коли існує загальне негативне ставлення до об’єкта, тобто незбалансований варіант, потрібно знайти засоби для зміни такого ставлення.
Модель комунікації Бейкера — це куб, який складається з маленьких кубиків (на зразок кубіка Рубіка). Чотири грані куба відповідають джерелу, одержувачу, самому зверненню та каналу комунікації. Усі кубики перебувають у безперервній взаємодії, щоразу стикаючись усіма чотирма гранями.
У 1963 р. Ф. Денс запропонував спіральну модель комунікації, тому що, на його думку, лінійні та циркулярні моделі комунікації мають загальний недолік — вони використовують комунікативний цикл, тоді як спіральна модель розвитку дає геометричні докази того, що комунікації просуваються вперед, повторюючи пройдені шляхи розвитку на новому рівні.
Цікавою є модель «інформаційних воротарів», яка опрацьовувалась кількома дослідниками протягом 15 років. Вони розробили теорію про особливий різновид людей, які стають отримувачами та інтерпретаторами новин (інформації) для своєї малої групи. Кожне повідомлення, на думку цих дослідників, проходить крізь численні ворота, одні з яких стоять нароствір, інші — майже зачинено. Інформаційні «воротарі» сприймають потік повідомлень, на підставі власних критеріїв оцінюють (від 1 до 10) міру важливості новин (або їх комбінацій), а потім доводять до своєї малої групи вже не самі новини (інформацію в первинному вигляді), а, скоріше, власну думку про них. Відбір залежить від багатьох факторів: освіти цих «воротарів», їхніх життєвих ціннос­тей, постанов, норм і традицій організацій, де «воротарі» працюють. Основною проблемою цієї моделі є визначення авторитар­них осіб («воротарів»).
Студентам необхідно особливу увагу приділити комунікаційній мережі — поєднанню певним чином осіб, які беруть участь у комунікаційному процесі за допомогою інформаційних потоків. У даному випадку розглядаються не особи як такі, а комунікаційні відносини між ними. Комунікаційна мережа включає потоки послань чи сигналів між двома чи більше особами, концентрується на відпрацьованих в організації зразках цих потоків, а не на тому, вдалось чи ні передати значення чи зміст послання. Однак комунікаційна мережа може впливати на скорочення чи збільшення розриву між відісланим і отриманим значенням.
Для досягнення цілей організації та ефективного обміну інфор­мацією використовуються вихідні, низхідні, горизонтальні й діагональні комунікації.
Вихідні комунікації, як правило, здійснюються у формі звітів, пропозицій і пояснювальних записок. Метою їх є оповіщення вищого ешелону влади (вищого керівництва) про те, що робиться на більш низьких рівнях ієрархічної системи. В Японії, США та інших країнах створюються спеціальні групи працюючих (осередки якості), завданням яких є розробка і регуляр­не інформування керівництва про проблеми, що постають, і шляхи їх вирішення.
Існують певні правила успішного здійснення вертикальних комунікацій: а) правильний, ввічливий стиль мови; б) достатня гласність, що унеможливлює домисли, плітки; в) недопущення дрібв’язкової опіки над підлеглими; г) недопущення передачі
інструкцій, вказівок від вищестоящого керівника безпосередньо до останнього адресата, що призводить до втрати відповідальності, порушення встановленої ієрархії.
Перед низхідними комунікаціями ставиться задача довести до відома і свідомості підлеглих і нижчестоящих організацій зміст рішень, що приймаються на вищих рівнях, стратегічні напрямки майбутньої діяльності.
Яскравим прикладом горизонтальної комунікації є обмін інфор­мацією між різними відділами та іншими структурними підрозділами, у результаті чого досягаються координація й узгодження діяльності для вирішення загальних завдань організації. Умовою ефективного здійснення горизонтальних комунікацій є чіткий розподіл обов’язків, повноважень і відповідальності між структурними підрозділами, дотримання службової етики взаємо­відносин, використання сучасних засобів зв’язку тощо.

 

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2018 BPK Group.