лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

МЕНЕДЖМЕНТ У ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Тема 6. Інформаційне та комунікаційне
забезпечення внутрішньої організації
державного управління

  1. Методичні поради

Вивчаючи матеріал цієї теми, студент повинен перш за все
усвідомити, що основою державного управління є інформація як сукупність яких-небудь знань, даних, фактів, характеристик про відповідні предмети, явища, процеси, відношення і тощо. По суті, всі управлінські процеси — це не що інше, як пошук, фіксація, оцінка, закріплення, розповсюдження соціальної інформації, тобто тієї інформації, яка зв’язана з відображенням, пізнанням і перетворенням різних форм життєдіяльності людей. Але в управлінні взагалі й у державному управлінні, зокрема, взаємодіють не з усією інформацією, а тільки з тією, яка безпосередньо необхідна для формування та реалізації державно-управляючих впливів. Мова йде про управлінську інформацію.
Управлінська інформація — це частина соціальної інформації, яка виділена із загального масиву за критеріями придатнос­ті та обслуговування державно-правових процесів формування й реалізації управляючих впливів. Така інформація повинна бути орієнтована, по-перше, на місце й роль держави в системі приватної і суспільної життєдіяльності людей і, відповідно, на компетенцію конкретних державних органів (обсяги й зміст управлінської інформації повинні коригуватися з урахуванням компетенції державних органів); по-друге, на характер та ієрар­хію законів, інших нормативно-правових актів, які підлягають обов’язковій реалізації в управлінських процесах; по-третє, на властивості, форми й закономірності об’єктів, що управляються, які диференціюють і конкретизують управляючі впливи різних державних органів, а також формують специфічні види правовідносин.
Інформація повинна мати визначену мету в момент передачі її якій-небудь особі. Вона може мати широкий діапазон цілей залеж­но від видів діяльності людей в організації: інформування; оцінка результатів; переконання, наказ; генерування інформації іншого виду (неправдива, соціальна, ринкова та ін.).
За характером, сферами виникнення, призначенням і формами закріплення інформації, що використовується в управлінні, поділяють на три великих класи: науково-технічна, управлінська,
обліково-статистична.
Відомості про науково-технічну інформацію містяться в науково-технічній літературі, патентах, проектно-конструкторській та технологічній документації.
До управлінської інформації належать планова, нормативна та інша. Вона міститься в господарських договорах, заявках, замовленнях, різноманітних розпорядних документах.
Обліково-статистична інформація відображає результати дія­льності адміністративно-господарських одиниць. Вона призначена для використання як базова для прийняття рішень.
Виділяють також змістовну, організаційну, функціональну, рів­неву інформацію.
Змістовна інформація класифікується за об’єктами відображення (трудові, матеріальні ресурси, засоби виробництва, фінанси), галузями діяльності (промисловість, сільське господарство) та за типами відносин (економічні, соціальні, технічні).
Організаційну інформацію поділяють на систематизовану, тобто регламентовану за складом показників, адресами, періодич­ністю, строками передавання, формами подання, та несистематизовану.
У функціональній інформації розрізняють планову, координаційну, облікову, контрольну та ін.
Рівнева ознака дає змогу виділити спрямованість інформації: командна, що надходить від суб’єкта до об’єкта управління, повідомна, яка надходить навпаки, а також горизонтальна, яка забезпечує інформаційний обмін між партнерами одного рангу.
Класифікація інформації важлива як при аналізі існуючого в системі інформаційного обміну, так і при розробці та організації його в системі, що створюється заново. За її допомогою можна визначити ділянки, де є надлишок або недостатньо інформації. Так, наприклад, якщо недостатньо облікової інформації, органи управління повинні розробляти планову документацію в умовах її дефіциту, що негативно впливає на обгрунтованість та ефектив­ність планових рішень.

 

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2018 BPK Group.