лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

МЕНЕДЖМЕНТ У ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Тема 4. Діяльність державного
керівника в організації

  1. Методичні поради

Визначення функцій і діяльності державного керівника є необхідним для вивчення головних видів діяльності з управління організаціями, людськими ресурсами, а також у виконанні керівної ролі та ухваленні рішень, які вимагаються від державного керівника.
Визначення й характеристика дій керівника є одним із голов­них моментів, на якому зосереджується теорія управління — як державного, так і приватного. Ми розглянемо кілька підходів до визначення того, що роблять керівники, а згодом проаналізуємо окремі їхні дії.
Розвиток адміністративних засад ґрунтувався на аналізі структури і функцій формальної організації. Основоположником цього підходу були французький промисловець Анрі Файоль та Лютер Гулик у США. Анрі Файоль визначив 14 принципів управління, які мали на меті забезпечити схему, за допо­могою якої можна було б структурувати організації й управляти ними. Ці принципи доповнюються розвитком курсу дій і функцій персоналу в організації. Адміністративні принципи можна підсумувати таким чином:

  1. ефективність управління зростає, якщо члени групи організовані у відповідну ієрархію влади,
  2. ефективність управління зростає при спеціалізації завданнь у групі,
  3. ефективність управління зростає при обмеженні малим чис­лом масштабу контролю в будь-якій точці ієрархії,
  4. ефективність управління зростає при групуванні робітників із метою контролю відповідно до
  5. мети,
  6. процесу,
  7. клієнтури,
  8. місця.

На основі цих принципів Л. Гулик визначив дії керівника. До цих видів діяльності він відносив планування, організацію, керування, укомплектування, координацію, звітування, бюджет.
Планування: розробка в загальних рисах того, що слід зробити, а також методів здійснення наміченого для вирішення зав­дання, поставленого перед підприємством.
Організація: запровадження формальної структури влади, згідно з якою робочі підрозділи впорядковуються, визначаються і координуються для досягнення певної мети.
Керування: безперервне завдання ухвалень рішень та втілення їх у конкретні та загальні накази та вказівки, а також виконання обов’язків провідника підприємства.
Укомплектування: весь комплекс функцій із залучення і підготовки кадрів та підтримки сприятливих умов праці.
Координація: охоплює всі важливі обов’язки, що стосуються взаємозв’язку різних частин роботи.
Звітування: інформування всіх, перед ким керівник зобов’яза­ний звітувати щодо стану справ, бути поінформованим та інформу­вати підлеглих через особисті справи, дослідження й інспекції.
Бюджет: уся діяльність, пов’язана з фінансовим плануванням, бухгалтерським обліком і контролем.
Чєстер Барнард вважав: для того щоб організація могла функ­ціонувати й існувати надалі, від керівника вимагаються три речі:
1) підтримання організаційного зв’язку;
2) забезпечення здійснення індивідами основних видів діяльності;
3) формулювання призначення та мети.
Барнард бачив управлінські функції в новій перспективі: «Керівна робота — це не робота організації, а особлива діяльність, спрямована на підтримку працездатності організації».
Слід коротко розглянути, що Барнард мав на увазі під тими трьома функціями, які він визначив для керівника. Посада керівника потрібна для підтримання необхідного організаційного зв’язку. Ця посада в організації та особа, яка обіймає цю посаду, становлять одну з найфундаментальніших проблем управління. Завдання організації — дати особі адекватну посаду.
Друга функція керівника пов’язана з одержанням послуг чи роботи від індивіда. Особистість індивіда визначається сприйняттям вартостей організації. Барнард розглядає керівну третю функцію в термінах формулювання призначення та мети. Функція базується на взаємодії та співпраці керівників на всіх рівнях організації. Зв’язок цієї функції з комунікаційною дуже тісний, оскільки визначення і здійснення організаційного призначення спирається на рівень зв’язку в організаційній структурі зверху донизу.

 

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2018 BPK Group.