лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

МЕНЕДЖМЕНТ У ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Лінійна основа створює структуру, при якій відбувається переважно вертикальна, односпрямована підлеглість державних орга­нів, що у завершеному вигляді створює ієрархічну піраміду. Тут найбільш чітко проявляється одноосібне керівництво, коли одна особа на кожному рівні вертикалі зосереджує у своїх руках ведення управлінських процесів у державному органі, який він очолює.
Основна ознака лінійного управління полягає в тому, що на чолі кожного колективу стоїть керівник (орган, управління), кожен член колективу й організація в цілому підпорядковуються тільки цьому керівникові (органу). Лінійний тип структури жорстко формалізований і надає їй стійкості та надійності, послідовності. Він сприятливий для використання, для чіткого проведення в життя вимог керівника, але в ньому недостатньо проявля­ються зворотні зв’язки, обмежено представлена багатогранність життя, що знижує його універсальність та ефективність.
Функціональна основа веде до формування державних органів, які спеціально пристосовані до виконання конкретних функцій управління. Це дозволяє під кожну з функцій управління, що реалізуються, підібрати професіонального спеціаліста. У той самий час виникає проблема міжфункціональної координації, порушується єдність розпорядництва і знижується відповідальність за роботу.
Лінійно-функціональна основа забезпечує поєднання переваг обох основ і дозволяє створити структуру, у якій одні органи приймають управлінські рішення і власно проводять їх у життя, а інші забезпечують їх інформацією статистичного, планового, коор­динаційного та іншого характеру, що дозволяє підвищувати рівень державного управління.
Програмно-цільова основа закладає в організаційну структуру мету (або цілі) чи комплексну програму, і їм підпорядковуються відповідні елементи та їх взаємозв’язки. Це допомагає
інтеграції інтелектуальних, природних, виробничих та інших ресурсів для вирішення актуальних проблем управління.
Матрична основа суміщає лінійне та програмно-цільове управління. Цей тип структури зв’язаний, як правило, з територіа­льним управлінням і забезпечує комплексний підхід до управлінських процесів на конкретній території.
Основна ідея такої структури: організація повинна сприяти горизонтальним поперечним комунікаціям усередині організації і гарантувати сувору відповідальність за хід робот.
Сучасний адміністративний апарат організацій виконує багато функцій. За функціональними ознаками його поділяють на консультативний, обслуговуючий та особистий.
Лінійний керівник за необхідністю у спеціальних знаннях звер­тається в підрозділ до спеціалістів потрібного профілю за консультацією.
Планування, фінансування, поставка, збут та ряд інших функцій виконують спеціалісти обслуговуючого апарату. Спеціальні функціональні підрозділи готують лінійним керівникам необхідну інформацію для прийняття рішень.
В особистий апарат входять секретарі та помічники керівників. В організації вони ніяких повноважень не мають і виконують роботу, яку їм доручає керівник. Не маючи формальних повноважень, особистий апарат, однак може впливати на особисті контакти керівника з підлеглими, іншими керівниками, зовнішнім середовищем.
Кожний тип адміністративного апарату має широкий діапазон повноважень: рекомендаційні, які підлягають обов’язковому погодженню, паралельні, функціональні та лінійні всередині самого апарату.
При рекомендаційних повноваженнях консультативний
орган повинен переконати керівника в цінності своїх послуг.
Погодженню підлягають деякі питання, які керівництво організації виділяє. Ці питання в обов’язковому порядку повинні
обговорювати лінійний керівник і штабний апарат.
Для запобігання грубих помилок при прийнятті рішень керівниц­тво організації наділяє апарат повноваженнями відміняти або затверджувати рішення лінійних керівників, тобто діяти паралельно.
При прийнятті функціональних рішень пріоритет зберігається за функціональним органом.
Великий адміністративний апарат має створювати ієрархічну структуру (сектори, групи), свої рівні управління. У таких випадках він має свою лінійну організацію.
Повноваження в організації не розподіляються автоматично. Для ефективного їх делегування необхідно розрізняти лінійну та функціонально-штабну діяльність, а також налагоджувати взаємовідносини службовців із лінійними і штабними повноваженнями.
До лінійної відносяться виробнича, фінансова та збутова діяльність. Функціонально-штабна виступає помічником при виконанні основних функцій.
Вивчення даної теми дозволить студентові зрозуміти, що державний орган виступає як системоутворюючий елемент орга­нізаційної структури державного управління, який зв’язаний із формуванням і реалізацією державно-управлінського впливу, причому як у цілому — в єдності їх складових проявів, так і за окремими проявам — цілеполягання, організація та регулювання.

 

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2018 BPK Group.