МЕНЕДЖМЕНТ У ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ

Студентові слід зрозуміти, що освіта відіграє неабияку роль у формуванні державної служби.
Можна виділити два підходи до освіти державних службовців. Поділ базується на існуванні закритої і відкритої державної служби — це загальний і спеціалізований підходи. У світі довго точилися суперечки навколо того, який підхід є кращим. Розглянемо це питання на прикладі європейської, британської та американської систем освіти.
Гуманітарна освіта переважає у британській державній службі, а природничі науки, такі як інженерна справа, математика, комп’ютерна справа, — у США. При цьому обидва підходи передбачають постійну роботу в напрямку підвищення кваліфікації.
Історія, традиція та культура відіграли істотну роль у розвитку систем державної служби. Багато країн і сьогодні намагаються розвинути чи реформувати свої системи.
Основні принципи системи державної служби.

1. Управління кадрами слід розглядати як частину загального управління, а не функцію ізольованого від головного потоку державного управління.
2. Управління кадрами слід розглядати як динамічне, а не статичне (воно постійно розвивається і змінюється).
3. Кадрова система має забезпечувати робітникам нормальні умови праці, її оплати та просування по службі.
4. Характер і напрям професійної служби мають допомагати у визнанні особистого достоїнства й демонструвати повагу до людської особистості.
5. Відбір, стимулювання й утримання державних службовців завжди повинні ґрунтуватись на здібностях та заслугах.
6. Адміністративні системи влади, стиль виконавчого управління повинні бути достатньо мотивовані та лояльні для того, щоб завоювати довіру людей і стимулювати звільнення їхніх енергії та ідей в інтересах державної служби.

Перелічені вище засади можуть забезпечити основу для розвитку законів та статуту державної служби незалежно від того, який тип системи прийнятий у країні. Вони репрезентують основ­ні людські та професійні вартості, що є основою для ефективної, поважної державної служби в демократичному суспільстві.
Україна у своєму розвиткові переживає сьогодні перехідний період від планово-адміністративного типу економіки до ринкового. Це накладає певний відбиток на сформованість та рівень розвитку державної служби в країні. Процес удосконалення державного управління в Україні тісно пов’язаний із проведенням адміністративної реформи, яка є складовою глобального реформування всього життя нашого суспільства. Головним завданням системи державного управління є перебудова суспільства шляхом поглиблення реформ, при цьому посилюється соціальна спря­мованість держави, використовуються сучасні методи управлінської діяльності відповідно до стану соціально-економічного розвитку, підвищується професійний рівень працівників державного апарату, втілюються прогресивні управлінські технології.
У статті 37 Конституції України підкреслюється, що «не допускається створення і діяльність організаційних структур політичних партій в органах виконавчої і судової влади, а також в орга­нах місцевого самоврядування, військових формуваннях, дер­жавних підприємствах, навчальних закладах та інших державних установах та організаціях».
На жаль, державне управління діє в Україні поки що не досить ефективно, значною мірою це залежить як від перехідного характеру сучасного етапу розвитку суспільства, так і від того, що функ­ціональна та структурна організація органів державної влади у значній своїй більшості залишилася від попередніх часів.
Студент на базі отриманих при вивченні даної теми знань має визначити, які особливості в організації державної служби має Україна, які проблеми процесу формування на сьогодні вже подолані, а які ще слід буде вирішити.