лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЇ В БІЗНЕСІ

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

2. Модель протоколів INTERNET
Модель протоколів Internet виникла в 1972—1983 рр. під час розвитку мережі ARPANET. Спершу вона мала три рівні протоколів — мережний, транспортний, додатків. Згодом з’явився міжмережний рівень. Набір протоколів має назву ТСР/ІР.
На рис. 7 показано відповідність рівнів моделі протоколів Internet рівням еталонної моделі взаємодії відкритих систем.
1) З-поміж протоколів Internet фізичного рівня можна назвати протоколи ІЕЕЕ-802.2, ІЕЕЕ-802.3, а також:

  1.  SLIP (Serial Line Internet Protocol) — протокол Internet для послідовної лінії (телефонної та ін.);

  

 

 

 

 

 


Рис. 7. Відповідність рівнів моделі протоколів Internet
рівням еталонної моделі OSI
• PPP (Point to Point Protocol) — протокол для підключення комп’ютера до мережі через послідовний порт. Додатково забезпечує виявлення похибок та стиснення даних. Офіційний протокол Internet. Менш чутливий до неякісних ліній зв’язку.
2) Internet — протоколи маршрутизації обробляють адресацію даних і визначають найкращі шляхи до адресата. Можуть також забезпечувати розбиття довгих повідомлень на декілька повідомлень меншої довжини, що послідовно передаються і компонуються в єдине ціле на комп’ютері-адресаті. Серед них:
• IP (Internet Protocol) забезпечує фактичну передачу даних, додає ІР-адресу до заголовка датаграми, визначає найкращий маршрут, забезпечує розбиття великих датаграм і наступне їх компонування;
• ICMP (Internet Control Message Protocol) — система повідом­лення (відправника) про похибки, вмонтована в ІР. Обробляє повідомлення про похибки і зміни в мережних апаратних засобах, що впливають на маршрутизацію;
• RIP (Routing Information Protocol) — один із декількох протоколів, що визначають найкращий маршрут доставки повідом­лення.
• OSPR (Open Shortest Path First) — альтернативний протокол визначення маршрутів.
• DNS (Domain Name System) визначає числові ІР-адреси за доменними іменами машин.
3) Transport. Протоколи цього рівня керують передачею даних між двома машинами. Кожний вид сервісу ТСР/ІР дозволяє використання одного з двох поданих нижче протоколів:
• TCP (Transmission Control Protocol) підтримує передачу даних, основану на логічному з’єднанні між DTE (посилаючим і приймаючим комп’ютерами). Більш надійний, здійснює підтвердження отримання повідомлень. Визначаються логічні ТСР-порти (номери) кожного з сервісів для зв’язку з прикладними програмами. (Сокет = ІР адреса + номер порту);
• UDP (User Datagram Protocol) підтримує передачу даних без встановлення логічного з’єднання. (Дві машини з’єднано в тому розумінні, що обидві підключені до Internet, але не підтримують зв’язку між собою через логічне з’єднання). Протокол просто додає до сформованого повідомлення ІР-адресу і відправляє його. Якщо через деякий час підтвердження про отримання не надходить, то повідомлення передається ще раз.
4. Application забезпечує прикладні сервіси — програми, що використовуються для отримання доступу до різних послуг. Це такі протоколи як:
• FTP (File Transfer Protocol) — передає файли між комп’ютерами в текстовому або двійковому форматі;
• TFTP (Trivial File Transfer Protocol) — один із найпростіших протоколів передачі файлів. Не вимагає реєстрації на віддаленому комп’ютері (UDP-передача). Багато версій TCP/IP не підтримують;
• TELNET — забезпечує віддалений термінальний доступ до системи, тобто користувач одного комп’ютера може з’єднуватися з іншим комп’ютером і почуватися так, ніби він працює за комп’ютером віддаленої машини. Це дозволяє скористатися обчислювальними ресурсами потужнішої машини;
• SMTP (Simple Mail Transfer Protocol) — підтримує роботу електронної пошти в різних мережах. Стандартний протокол для UNIX-систем. Пакети для роботи з електронною поштою у Windows підтримують, як і інші.
Існують також інші протоколи, що належать до групи ТСР/ІР.

3. Інші моделі протоколів

З-поміж розроблених моделей протоколів можна назвати:
Модель протоколів МАР/ТОР. Створена в 1985—1989 рр. Базується на моделі OSI/ISO, але конкретизує міжмережний зв’язок, протоколи прикладного рівня. Призначена для створення мереж у рамках одного підприємства або фірми.
МАР (Manufacturing Automation Protocol) — протокол автоматизації виробництва. Розроблений компанією General Motors. Один з перших значних стандартів у галузі локальних мереж, розроблений користувачем.
ТОР (Technical and Office Protocol) — технічний та адміністра­тивний протокол. Розроблений компанією Boеing Computer Services. На рис. 8 показано відповідність протоколів МАР, ТОР і ЕМВВС та різницю між ними.
Різниця між протоколами лише в нижньому рівні, де ТОР використовує CSMA/CD.


ЕМВВС

TOP

MAP

7. Прикладний

ISO FTAM 8571

ISO FTAM 8571

6. Представницький

5. Сеансовий

ISO 8327

ISO 8327

4. Транспортний

ISO 8073/Kлас 4

ISO 8073/Kлас 4

3. Мережний

ISO 8473

ISO 8473

2. Канальний

IEEE 802.2

IEEE 802.2

1. Фізичний

IEEE 802.3

IEEE 802.4

Рис. 8. Протоколи МАР, ТОР і ЕМВВС
Модель протоколів SNA (System Network Architecture) — архітектура мережних систем. Розроблена фірмою IBM 1974 р. Орієнтована в основному на апаратуру фірми IBM і призначена для побудови комп’ютерних мереж за регіональним принципом: кожний регіон є окремою системою, яка зв’язується з іншими за допомогою каналів передачі даних. Має сім рівнів, як і OSI:
1) фізичного контролю (відповідає фізичному рівневі OSI);
2) керування каналом (відповідає канальному рівневі);
3) керування маршрутами (в основному збігається з мережним рівнем OSI, але не передбачає мережного адресування, тому повідомлення в мережі з архітектурою SNA не можуть бути маршрутизовані);
4) керування передачею (відповідає транспортному рівневі);
5) керування потоком даних (відповідає сеансовому рівневі);
6) сеансу подання (відповідає рівневі подання даних і описує такі функції, як перетворення, кодування та ущільнення даних);
7) сервісу транзакцій (необхідний для засобів керування мережею і не має аналога в моделі OSI).
Еталонна модель відкритих систем і пов’язані з нею стандарти можуть бути використані для об’єднання мереж SNA з іншими мережами.
Детальніше про архітектуру SNA див. у Списку літератури [22].
Існує чимало інших базових наборів протоколів чи стеків протоколів, що використовуються для побудови тих чи інших телекомунікаційних систем.
4. Аналізатори протоколів
Аналізатор протоколів — апаратно-програмний пристрій, що фізично підключається до мережі та перехоплює дані, що передаються по кабелю цієї мережі, декодуючи та аналізуючи деякі з них.
Аналізатори бувають апаратні або програмні.
Більшість аналізаторів протоколів — апаратні — складаються з персональних комп’ютерів з мережною платою відповідної топології та програмного забезпечення мережного аналізу, записаного на диск цього персонального комп’ютера (рис. 9).
Основні режими роботи аналізатора протоколів: перехоплення, декодування та відображення даних мережного про­то­колу.

Рис. 9. Аналізатор протоколів
За допомогою методів ініціалізації та фільтрації можна вибрати частину мережних даних для перехоплення, декодування та відображення.
Використовуються аналізатори протоколів з метою оптимізації мереж. Для цього забезпечується вимірювання таких показників:
• визначення базового рівня та робочого навантаження мережі (в цих рамках вимірюється навантаження смуги пропускання, здійсню­ється аналіз складу протоколів);
• вимірювання ефективності мережних додатків (за їх наванта­женням на мережу) — правильне настроювання;
• вимірювання продуктивності апаратних і програмних техноло­гій (конфігурації);
• перевірка сумісності пристроїв у мережі;
• визначення часу реакції в системі;
• визначення пропускної здатності лінії зв’язку (затримки);
• визначення цілісності передачі інформації тощо.
Як приклади аналізаторів протоколів можна навести:
Sniffer Analyzer (нюхач) фірми Network General (утворена 1986 р., лідер у виробництві швидкодіючих аналізаторів протоколів). Випускається у трьох варіантах: 1) стандартний ПК-аналізатор; 2) аналізатор у форматі РС-card; 3) Distributed Sniffer System (DSS) — технологія, що дозволяє здійснювати моніторинг географічно розрізнених мереж із одного центрального пункту.
Ці вироби перекривають увесь діапазон топологій: Token Ring, IBM PC Network, Ethernet, ARCnet, StarLAN, LocalTalk, WAN Synchronous Links. Підтримують такі набори (базові моделі) протоколів: IBM, IBM SNA, NetBIOS, OS/2 IBMNM, SMB, Novell, XNS: MSNET, TCP/IP i SNMP, DECnet, Banyan VINES, AppleTalk, XNS, SUN:NFS, ISO, X Windows, X.25, SDLC, HDLC.
Protolyzer фірми ProTools (з 1990 р.). Серія аналізаторів має назву Network Control Series. Підтримує топології: Token Ring, Ethernet, Broadband, Wireless. Підтримує протоколи: IBM LAN Server, Microsoft LAN Manager, NetBIOS, SMB, Novell, 3 Com, TCP/IP i SNMP, DECnet, Banyan VINES, AppleTalk, XNS.
IBM Network Manager (LAN Manager) — програмний продукт ІВМ. Дозволяє контролювати схему окремої мережі Token Ring або декількох таких мереж.
Trace and Performance — виробництво ІВМ, програмно-апаратний комплекс (адаптер+програми) для аналізу мереж Token Ring.
Серед інших: LANPharaon (Azure Technologies) — програмно-апаратний для Ethernet, Token Ring; NetXRay (Cinco Networks) — програмний.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2018 BPK Group.