лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЇ В БІЗНЕСІ

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

5. Сучасний стан систем телекомунікацій
в Україні

Розвиток телекомунікацій в Україні відбувається за такими напрямками:

  1.  створення локальних мереж установ на основі стандартного обладнання;

• створення спеціалізованих телекомунікаційних систем загального чи відомчого призначення;
• створення вузлів/шлюзів для виходу на глобальні міжнародні мережі.
Національне агентство з питань інформатизації здійснює експертизу проектів державних, галузевих інформаційних, інформа­ційно-обчислювальних мереж і систем та програмно-технічних комплексів.
На жаль, діючі зараз в Україні телефонні мережі зв’язку далеко не повною мірою відповідають сучасним вимогам. Основа системи зв’яз­ку України — первинна мережа загального користування (ПМЗК) поки що є в основному аналоговою. Використовуване обладнання здебільшого застаріле. Щоправда, вже проводиться робота з модернізації первинної та вторинних мереж зв’язку в напрямку їх переведення на цифрові системи передачі. Реконструюються існуючі, споруджуються нові магістральні, територіальні та місцеві мережі зв’язку.
У 1996 р. було завершено цифровізацію міжміського зв’язку України: в усіх обласних центрах встановлено цифрові АТС. Всього змонтовано 26 цифрових міжміських АТС; 24 з них належать СП Утел, а дві підпорядковано Укртелекому.
У багатьох містах України впроваджено цифрову мережу з інтеграцією послуг (ISDN), яка дозволяє здійснювати високо­швидкісний доступ до інформаційних ресурсів світу.
Зараз усі обласні центри та багато великих міст охоплені системою мобільного зв’язку.
До того ж в Україні розширюється мережа пакетної комутації «Укрпак», яку використовує понад 1270 абонентів, забезпечується їхня взаємодія з мережею Internet.
Завершено перший етап будівництва української частини міжнародної волоконно-оптичної лінії ІТУР (Італія, Туреччина, Україна, Росія — лінія має з’єднати ці країни), прокладено 700 км волоконно-оптичного кабелю на трасі Київ — Львів.
Київське метро разом із Endru створює мережу на волоконно-оптичному кабелі.
Ряд банків мають вихід на SVIFT.
Є вихід на мережі: FidoNet, EARN, ClassNetUkraine (німецька мережа) та ін.
В Україні функціонує понад 100 провайдерів (22 з них у Києві, найбільші: Адамант, Global Ukraine, Infocom, Укртелеком), які надають послуги доступу до Internet як по комутованих каналах зв’язку, так і по виділених, на основі Frame Relay, ISDN, супутникових каналів та ін.
Деякі провайдери висунули концепцію побудови єдиної інформа­ційної мережі в Україні. Позаяк декілька десятків провайдерів мають свої відокремлені канали, пропонується об’єднати зусилля і створити національну backbone.
За підтримки закордонних організацій і фірм здійснюється низка проектів. Зокрема, представництво ООН в Україні створює виходи на Internet для наукових і навчальних закладів на некомерційній основі. Міжнародний науковий фонд працює над створенням академічної некомерційної мережі наукових організацій (вузли мережі в Академмістечку, на проспекті Науки, в Теремках, КПІ).
Дослідницька служба конгресу США в рамках Програми допомоги ДСК парламентові України обладнала парламент, бібліотеки, створює базу даних типу «законопроект» і т. ін.
IREX (Рада з міжнародних наукових досліджень та обмінів) США створює загальнодоступні вузлові центри в АН України, університетах, інститутах, бібліотеках, засобах масової інформації.
Дотепер видано понад 1000 ліцензій на діяльність у сфері телекомунікацій. (Дані приведено на початок 1998 р.).
Проте розвиток телекомунікацій стримується рядом факторів, серед яких можна назвати:
• слаборозвинену телекомунікаційну інфраструктуру;
• високі тарифи на послуги зв’язку;
• недостатній платоспроможний попит;
• недостатню кількість каналів виходу на світові мережі;

  1.  відсутність нормативно-правової бази;
  2.  відсутність знань у сфері телекомунікацій.

6. Стандартизація в галузі телекомунікацій.
Організації — розробники стандартів:
міжнародні, європейські, національні
Історія розвитку телекомунікацій засвідчує необхідність вироб­лення міжнародних стандартів у сфері телекомунікацій. Створення мереж здійснювалося різними шляхами, різні фірми випускали для власних потреб обладнання, несумісне з обладнанням інших фірм. З об’єднанням окремих локальних мереж у глобальні системи виникла необхідність дотримання певних стандартів.
Роботи із стандартизації почалися в 70-х рр. Існують міжнародні та національні організації, що здійснюють стандартизацію телеко­мунікацій.
Серед міжнародних:
1. МОС, або ISO — International Organization for Standartization, Міжнародна організація зі стандартизації. Участь у ній є добровіль­ною, до МОС входять національні організації зі стандартизації від кожної країни-члена, представництво знаходиться в Женеві, Швейцарія. Організація пов’язана з комітетами користувачів і виробників.
2. МККТТ, або CCITT — Comitе Consultation International de Telegraphique et Telephonique, Міжнародний консультаційний комітет із телеграфії й телефонії. Зараз CCITT називається ITU — International Telecomunication Union — Міжнародний комунікаційний союз. В організації представлено телекомунікаційні компанії та відомства.
3. IEC — The International Electrotechnical Commission, Міжнародна електротехнічна комісія.
4. ECMA — The European Computer Manufactures Association, Європейська асоціація виробників комп’ютерів. Розробляє стандарти комп’ютерних і комунікаційних технологій. Некомерційна, співпрацює з МОС і МККТТ.
5. CCRN — The Coordinating Council on Research Networks, Координаційна рада з дослідження мереж (європейська).
6. Міжнародний консультативний комітет із радіо.
7. Міжнародний комітет із розподілу радіочастот.
8. CEN/CENELEC — Європейський інститут стандартів.
З-поміж великих національних організацій із стандартизації можна назвати:
1. ANSI — American National Standards Institute, Американський інститут національних стандартів. Є членом МОС від США. Розробляє стандарти у сфері передачі даних в рамках моделі взаємодії відкритих систем, шифрування інформації та управлінських систем.
2. IEEE — Institute of Electronic and Electrical Engіneers, Інститут інженерів з електроніки і радіоелектроніки США. Професійне товариство, має філіали в усьому світі. Працює в галузі стандартизації локальних мереж та інших систем. Комітети мають номери.
3. ISA — приладобудувальне товариство Америки.
4. ЕІА — Electronic Indusrtries Association, Асоціація електронної промисловості. Взаємодіє з ANSI. Найвідоміший стандарт — RS-232-C.
5. NBS — National Buro of Standards, Національне бюро стандартів. Бере активну участь у комітетах із стандартів.
Стандарт найчастіше позначається абревіатурою організації, яка його видала, і номером. Наприклад, ІЕЕЕ-800.2. Лише МККТТ (ССІТТ) розробляє стандарти за рубриками, що мають буквене позначення.
Для телекомунікацій найчастіше використовуються стандарти таких рубрик:
D — тарифи за послуги електрозв’язку.
F — загальна експлуатація в телеграфних і телематичних службах, службах передачі даних і телеконференцій.
I — цифрова мережа з інтеграцією служб.
T — телематичне кінцеве обладнання.
V — передача даних телефонними каналами.
X — мережі передачі даних.
Z — формальні мови для електрозв’язку.
Отже, стандарт може позначатися буквою рубрики і цифрою, наприклад: Х.25.
МККТТ приблизно раз на чотири роки проводить наради, на яких уточнюються і затверджуються стандарти, рекомендації на наступні чотири роки. Рекомендовані стандарти друкуються в серійному випуску «Червона книга». Назву визначає колір палітурки виданої книжки. Подібна назва може позначати групу стандартів.
Стандарти міжнародних організацій мають рекомендований характер. Вони показують, яким чином повинен здійснюватися обмін інформацією чи за яких умов.
На основі міжнародних стандартів розробляються національні, які можуть бути конкретнішими. Ці стандарти є основою розробки мережних технічних і програмних засобів.
Дуже часто міжнародними вважаються стандарти організацій (зокрема стандарти ІЕЕЕ).

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2018 BPK Group.