лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЇ В БІЗНЕСІ

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

2.3. ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК


Аналізатор протоколів — апаратно-програмний пристрій; фізично підключається до мережі та перехоплює дані, що передаються кабелем цієї мережі, декодуючи та аналізуючи деякі з них.
Асинхронна передача. Інформація передається у вигляді послідовності бітів і для того, щоб приймач міг розрізняти окремі байти, кожний байт обрамляється спеціальними символами (стартові та стопові біти — сигнал іншої частоти).
Багатомодове волокно — оптичне волокно з діаметром світло­відної жили 50—60 мкм, в якому може розповсюджуватися велика кількість світлових променів.
База даних загального призначення — певним чином організо­вані довідкові системи, що містять інформацію в машиночитальному вигляді, доступну широкому загалові користувачів. Найчастіше в одній базі даних міститься інформація з однієї тематики.
Існують два основні типи бази даних — БД-показники та БД-джерела. БД-показники містять лише бібліографічні посилання, реферати, довідки про осіб чи організації, що розробляють якусь пред­метну галузь. БД-джерела містять інформацію, необхідну для корис­тувача в числовому або текстовому вигляді.
Послуги з надання бази даних зазвичай знаходяться у веденні телекомунікаційних компаній. Готують базу даних спеціальні центри-генератори за домовленістю з телекомунікаційними компаніями.
Білінгові системи — програмно-технічні системи телекому­нікаційного оператора для забезпечення автоматизації виробничих та організаційно-управлінських процедур розрахунків з клієнтами всіх рівнів ієрархії.
Бод — число змін сигналу в лінії передачі за секунду.
Взаємодія відкритих систем (ВВС) — процес інформаційного обміну між відкритими системами і набір дій їх сумісного функціо­нування для виконання певної роботи.
Виділені канали. Створюються та існують упродовж певного інтервалу часу незалежно від передачі інформації; такі канали орендуються в телефонних компаніях або (рідко) прокладаються зацікавленою організацією.
Відкриті системи — реальні системи, що базуються на однакових стандартах.
Віртуальні приватні мережі (Virtual Private Networks — VPN) — приватні мережі, які для передачі трафіка використовують глобальні мережі загального доступу (Internet, Frame Relay, ATM). Віртуальність проявляється в тому, що для корпоративного користувача вони уявляються виділеними приватними мережами. Існують три моделі архітектури В. п. м.: залежна — провайдер мережних глобальних послуг надає рішення з тунелювання, безпеки, продуктивності й керування; незалежна — організація забезпечує всі технологічні рішення на своєму обладнанні, а провайдер виконує лише транспортні функції; гібридна архітектура охоплює залежні та незалежні від організації чи сервіс-провайдера сайти.
Вставка регістра (розвиток методу кільцевих слотів) — протокол канального рівня, схожий на метод передачі прав, але з можливостями передавати інформацію декільком вузлам одразу. Для цього в каналі циркулюють кадри (від 2 до 5). Будь-яка станція, отримавши кадр записує в регістр пакет малого розміру, що може потрапити на декілька кадрів. Для збирання пакета в місці прийому у слотах використовується символ завершення чи продовження передачі.
Гіпертекст — система запису й відображення тексту, що дозволяє створювати в ньому логічні зв’язки багатьма способами. Гіпертекстові документи можуть містити посилання на пов’язані документи. Під терміном «гіпермедіа» розуміють документи, що можуть містити рисунки, звукові та відеофрагменти.
Детерміновані методи доступу до каналу. Середовище передачі розподіляється між вузлами за допомогою спеціальних механізмів. Найвідоміші — метод опитування, метод передачі права, метод кільцевих слотів.
Домашня сторінка (home page) — документ, що автоматично завантажується із запуском програми. Має містити посилання на інші документи і сервери, що їх ви використовуєте найчастіше.
Дуплексний канал. Інформація може передаватися одночасно в двох напрямках.
З’єднання — в термінології ЕМВВС обмін інформацією між системами.
Еквалайзер (компенсатор) — схема, яка дозволяє компенсувати нелінійні спотворення, що вносяться телефонним каналом передачі (бувають фіксовані та адаптивні). Адаптивність полягає у здатності підстроюватися під змінні параметри каналу протягом сеансу зв’язку.
Ехокомпенсатор — схема, призначена для послаблення шкідли­вого впливу перешкод у вигляді електричного «ехо» (власного відображення сигналу) на прийом сигналу від віддаленого модема.
Ехорозсилка — автоматична розсилка повідомлення на всі машини, які беруть участь у телеконференціях.
Імпульсний метод набору — метод набору номера в телефонній мережі, за якого кожна цифра номера кодується відповідним числом імпульсів.
Інтерфейс — система уніфікованих зв’язків і сигналів, за допомогою яких з’єднуються пристрої системи.
Іскра-2 — високоякісна комерційна телефонна мережа, незалежна від загальнодоступної телефонної мережі. Між ними організовуються шлюзи. Особливістю є «безплатність» міжміських розмов — вартість входить в абонентську плату, яка є вищою, ніж для телефонної мережі загального користування, але меншою, ніж для виділених ліній.
Кабельна система ІВМ. Має 7 типів кабелів.
Тип 1. Кабель — дві виті пари дроту, у спільному екрані. Найпопулярніший і найнадійніший.
Тип 2. Дві виті екрановані пари + 4 виті пари неекранованого витого дроту для телефонного зв’язку.
Тип 3. Неекранована вита пара. Телефонний кабель. Дешевий і простий у прокладці.
Тип 5. Два одножильні оптичні волокна великого розрізу (100/140- мікронний волоконний кабель). Використовується для магістральних з’єднань.
Тип 6. Дві виті пари у спільному екрані, в основі — багатожильний дріт. Зазвичай застосовуються в комутаційній панелі, а також між кільцевою станцією (RS) і настінним щитком.
Тип 8. Два дроти з пластмасовою ізоляцією. Одножильний дріт великого розрізу. Прокладається під килимовими покриттями.
Тип 9. Дві екрановані виті пари. Одножильний великого розрізу чи багатожильний дріт.
Кадр даних — основна структурна одиниця інформації канального рівня в Еталонній моделі взаємодії відкритих систем.
Колізія — виникнення протиріч у конкуренції за ресурси.
Комутатор (switch) — пристрій з багатьма входами (джерелами) і виходами (приймачами) для вибору і з’єднання будь-якого джерела сигналів з будь-яким приймачем сигналів. Багатопортовий міст; може встановлювати декілька з’єднань одночасно між різними парами портів. Працює з другим рівнем моделі OSI.
Комутовані канали. Фізичне з’єднання між абонентами створюєть­ся лише на термін передачі інформації, протягом решти часу складові канали зв’язку можуть бути використані іншими абонентами.
Контроль несучої частоти без виявлення колізій — протокол канального рівня, в якому використовується спеціальна логіка запобігання колізіям, а також додатковий пристрій — таймер/арбітр, що визначає, коли станція може проводити передачу без загрози колізій.
КТМЗК — комутована телефонна мережа загального корис­тування.
Маршрутизатор (router) відрізняється від моста тим, що з’єднує мережі не на канальному, а на мережному рівні, зберігаючи їх логічне розділення. За допомогою М. не можна логічно з’єднати навпрямки персональні комп’ютери різних сегментів.
Мережі з комутацією каналів. Канал не звільнюється, доки не закінчиться сеанс зв’язку (телефонна мережа загального корис­тування).
Мережі з комутацією пакетів. Є проміжною ланкою; отримують дані водночас із багатьох джерел, об’єднують їх і передають сформовані пакети з високою швидкістю на комп’ютер-концентра­тор. У кожному регіоні може бути власна М. з к. п. Комерційні послуги таких мереж надаються CompuServe, Tymnet та ін. В Україні М. з к. п. є Х.25.
Метод опитування — вузол передає інформацію лише після отримання дозволу від вузла-координатора. Координатор почергово опитує всі вузли на наявність інформації для передачі. Якщо вона є, то для передачі виділяється канал, а після її закінчення поновлюється опитування.
Метод передачі прав (маркера) — протокол канального рівня; використовується в мережі Token Ring (Token Passing). Від станції до станції передається спеціальний сигнал-маркер, який регламентує право передачі в мережі. Станція, що бажає передати інформацію, очікує на вільний маркер; отримавши його, ставить символ «зайнято» і додає до маркера пакет (дані+адреса). Отримувач, прийнявши маркер, звільнює його від інформації та пересилає назад як підтвердження прийому. Цей маркер знову стає вільним. Маркер може мати поле пріоритету. В такому разі його можуть використати лише вузли, що мають не менший пріоритет.
Міст (bridge) — пристрій, що його можна використовувати для з’єднання мережних сегментів із різними фізичними середовищами (наприклад, волоконно-оптичний і коаксіальний кабелі), з різними протоколами нижніх рівнів (скажімо, Ethernet з Arcnet) в єдину логічну мережу. М. працюють на канальному рівні OSI/ISO, а точніше — на підрівні керування доступом до середовища передачі (Media Access Control — MAC), і повинні визначати шлях і напрямок передачі повідомлення.
Модем (модулятор-демодулятор) — пристрій, що дозволяє комп’ютерам обмінюватися даними через телефонну лінію. Перетворює цифрові сигнали комп’ютера в аналоговий сигнал.
Мультиплексор — пристрій, що дозволяє декільком низькошвидкісним пристроям сумісно використовувати одну високошвидкісну лінію передачі.
Напівдуплексні канали. Дозволяють передавати інформацію почергово в обох напрямках.
Недетерміновані методи доступу до каналу. Передбачають конкуренцію за середовище передачі. Один із найвідоміших — CSMA/CD, множинний метод доступу з контролем несучої частоти і виявленням колізій (ММDК/ОК).
Одномодове волокно — оптичне волокно з діаметром світловід­ної жили 8 — 10 мкм, у якому може розповсюджуватися лише один світловий промінь.
Пейджингові системи, системи персонального радіовиклику, пошукового виклику, радіопошукового виклику — системи одностороннього мобільного зв’язку, що забезпечують передачу коротких повідомлень із центру системи (з пейджингового термінала) на мініатюрні абонентські приймачі (пейджери).
ПМЗК — первинна телефонна мережа загального користування.
Повторне використання частот (frequency reuse) — основний принцип стільникових мереж. Ідея П. в. ч. полягає в тому, що в сусідніх стільниках системи використовуються різні смуги частот, а через декілька стільників ці частоти повторюються.
Прикладні об’єкти — в термінології ЕМВВС функції, що їх виконують прикладні процеси для забезпечення взаємодії систем.
Прикладні процеси — в термінології ЕМВВС програми чи оператори, які є джерелами та отримувачами інформації в реальних системах.
Протокол — 1) набір семантичних і синтаксичних правил, що визначають поведінку функціональних блоків системи під час передачі даних; 2) набір правил, що їх повинні дотримуватися компанії для забезпечення сумісності програмного та апаратного забезпечення. П. затверджуються як стандарти.
Радіозв’язок — електрозв’язок, здійснюваний за допомогою радіохвиль. У радіопередавачі формуються радіосигнали — електричні коливання, радіосигнали випромінюються у вигляді електромагнітних хвиль передавальною антеною в навколишній простір, досягають приймальної антени і надходять у приймач, де підсилюються й перетворюються на сигнали, адекватні переданому повідомленню.
Радіорелейний зв’язок — радіозв’язок лінією, що утворена ланцюгом приймально-передавальних (ретрансляційних) радіостан­цій. Здійснюється зазвичай на деци- і сантиметрових хвилях. Антени станцій лінії встановлюють на вежах заввишки 70—100 м, антени сусідніх станцій зазвичай знаходяться в межах прямої бачимості (на рівнині — 40—50 км). Протяжність лінії Р. з. — до 10 000 км, ємність — декілька тисяч каналів.
Реальна система — сукупність ЕОМ, що мають програмне забезпечення і периферійне обладнання, утворюють єдине ціле і забезпечують передачу інформації.
Рівень — у термінології ЕМВВС сукупність прикладних об’єктів (функцій, прикладних процесів), що виконують подібні дії.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2018 BPK Group.