лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЇ В БІЗНЕСІ

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

5. Програмне забезпечення та основні стандарти АРІ
для комп’ютерної телефонії
Для того, щоб встановлене технічне обладнання системи комп’ютерної телефонії працювало за необхідним сценарієм, слід розробити відповідне прикладне програмне забезпечення.
Microsoft спільно з Intel розробили стандарт для програмування систем комп’ютерної телефонії в середовищі Windows. Цей стандарт називається TAPI (Telephone Application Programming Interface) і ґрунтується на загальній схемі взаємодії програм у середовищі Windows, коли додаток взаємодіє з ядром операційної системи через набір апаратно незалежних інтерфейсних модулів, а ядро операційної системи, в свою чергу, взаємодіє з зовнішніми пристроями через набір драйверів, що не залежать від додатка. З боку локальної мережі стандарт ТАРІ передбачає зосередження всього комп’ютерно-телефонного інтелекту на робочій станції.
Альтернативою цьому підходу є запропонований Novell спільно з AT&T стандарт TSAPI (Telephony Server Application Programming Interface), оснований на використанні спеціально розроблених для цього модулів NLM. Тут весь інтелект зосереджено на телефонному сервері (його можна вважати інтелектуальною АТС), а робочі станції надсилають серверові команди й запити і отримують відповіді, що використовуються прикладними програмами.
Один із способів програмування додатків комп’ютерної телефонії полягає у використанні Dialogic SDK, який є повним набором драйверів і Сі-бібліотек під одну з операційних систем (MS-DOS, Windows 95, Windows NT, OS/2, UNIX). У цьому випадку програміст пише звичайну повноцінну програму мовою Сі, вводячи в неї функції звертання до плат Dialogic.
Одначе програмування на такому рівні, хоч і несе в собі максимальну гнучкість, потребує дуже високої кваліфікації розробника і забирає чимало часу. Тому для простого використання технологій комп’ютерної телефонії у розв’язанні власних задач (а не тиражування, розробки і підтримки власних систем) простіше купити вже готову систему.
Серед готових систем комп’ютерної телефонії можна назвати розробки російського АТ «Ланит», яке має дочірню компанію в Україні «Ланит—Україна», а саме: банківський пакет LanHello for Bank, програму електронного офісу LanHello Office Pack, систему технічної підтримки клієнтів Lanit CallDispatch. За допомогою мови розробки КТС LanHello Script Language компанія адаптує системи до вимог вітчизняних замовників.
Готові розробки для систем комп’ютерної телефонії має фірма «Інтелком», яка є офіційним партнером Dialogic в Україні. Серед них — система голосової пошти, інтегрована офісна система та ін.
У світі користується попитом продукт Juggler компанії PureSpeech — цей додаток здатний впізнавати абонентів за голосом, і його можна навчити реагувати на голос хазяїна.
Програма Internet Phone 5 від VocalTec Communications широко використовується для організації телефонного зв’язку через Internet. З-поміж інших додатків Internet-телефонії можна назвати також NetMeeting від Microsoft, WebPhone від NetSpeak та ін.
Якщо ж ви хочете самостійно розробити додаток для системи комп’ютерної телефонії, то можете використати спеціальні засоби розробки додатків систем комп’ютерної телефонії. Багатьма фірмами пропонуються засоби розробки на базі графічного інтерфейсу користувача під Microsoft Visual Basic, Visual C++, Delphi, PowerBuilder і т. д.
Розгляньмо деякі з програмних продуктів для побудови систем комп’ютерної телефонії, які завоювали популярність користувачів.
NetWare Telephony Services (NTS) 2.0 від Nortel забезпечує інтерфейс між комп’ютерами локальної мережі й телефонною системою. До складу NTS входить апаратна лінія зв’язку між сервером Netware і PBX. NTS працює на базі інтерфейсу прикладного програмування TSAP, виконує функції маршрутизації викликів; відкритий інтерфейс для систем IVR дозволяє організовувати систему автоматичного обзвонювання.
Програма SmartPhone — недорога система розробки додатків комп’ютерної телефонії для Windows, що надає можливість створення різноманітних прикладних програм типу голосової пошти, автоматизованого секретаря, факсу за вимогою, автоматизованого прийому замовлень і т. д. При цьому розробка додатка ведеться з допомогою об’єктно орієнтованих меню (додаток збирається з «кубиків», які означають дії, що їх повинен виконати комп’ютер), і від користувача не вимагається якихось знань програмування.
За допомогою OmniVox for UNIX або OmniVox for Microsoft Windows NT від фірми APEX Voice Communication легко можуть бути розроблені серйозні додатки, наприклад, голосова і факсова пошта, центр телефонного обслуговування і т. ін., закладена можливість роботи з SQL-базами даних, користувач зможе легко додати нові функції, необхідні для розв’язання його задачі.
Visual Voice 4.x — середовище розробки додатків комп’ютерної телефонії для створення Windows-додатків. Зокрема, легко підготувати такі системи, як цілодобову систему прийому замовлень, розсилання факсів чи центри телефонного обслуговування. Visual Voice може легко оперувати численними телефонними викликами — аж до 96 одночасно оброблюваних телефонних ліній, підтримує різні види обладнання комп’ютерної телефонії, зокрема професіональні плати Dialogic і TAPI-сумісні пристрої. (Плати Dialogic підтримують обидва стандарти — TAPI і TSAPI).
ShowNTel компанії Brooktrout — графічне об’єктно орієнтоване середовище розробки додатків комп’ютерної телефонії для сімейства КТ-серверів NETphone.
У журналі Computer Telephony (червень 1997 р., с. 106—109) було опубліковано порівняльний аналіз декількох найпопулярніших систем розробки комп’ютерної телефонії.
6. Вибір конфігурації систем комп’ютерної
телефонії
Дамо деякі загальні рекомендації для планування систем комп’ютерної телефонії.
1. Перш ніж вирішити, скільки телефонних ліній необхідно відвести під ту чи іншу задачу, слід оцінити, яка кількість дзвінків надходитиме в систему одночасно. Це видно з формули:
(середня кількість дзвінків за хвилину) ? (середня тривалість дзвінка),
причому ці параметри мають відповідати часу максимального завантаження системи.
Припустимо, що протягом 60 хв часу пік ви отримуєте 750 дзвінків і середня тривалість кожного — 2 хв 30 с. Тоді кількість ліній, яка забезпечить прийнятну доступність системи, буде:
750/60 ? 2,5 = 31,25.
Тобто, вистачить 31—32 ліній.
2. Так само просто можна оцінити і необхідний для роботи системи обсяг жорсткого диска. Спосіб компресії в голосових платах вибирається програмно — мінімум 24 Кбіт/с, максимум 64 Кбіт/с. У першому випадку 1 год записаної мови охопить приблизно 10 Мб, у другому — 30 Мб на диску. Крім розмірів диска слід звернути увагу на швидкість, оскільки плати Dialogic працюють з усіма лініями одночасно, і комп’ютер має встигати записувати на диск звук з усіх цих ліній.
Так, 486/DX2-66 PC із диском 500 Mб зі швидкістю доступу 9 мс вільно справляється з роботою на 270 лініях за компресії 24 Кбіт/с і з 102 лініями за компресії 64 Кбіт/с. Отже, навіть дуже скромні комп’ютери здатні працювати як платформи для потужних систем комп’ютерної телефонії.
3. Однією з поширених помилок є орієнтація на дешевші плати. Навіть якщо зараз ви не потребуєте комутації та можливості масштабування і функціонального доповнення систем, краще все ж таки купувати системи, які підтримують SCSA, щоб не обмежуватися рамками технології сьогоднішнього дня.
Наведені вище приклади — навчальні, вони мають на меті розкрити механізм винесення рішень про введення тих чи інших плат у систему. Вони аж ніяк не охоплюють усього спектра функціональних можливостей застосування технології.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2018 BPK Group.