лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Роздiл 3-й (вхiдна iнформацiя) мiстить перелiк i опис вхiдних повiдомлень та перелiк i опис структурних одиниць iнформацiї вхiд­них повiдомлень, якi мають самостiйне змiстове навантаження.
Пiд вхiдною iнформацiєю розумiють данi, якi є необхiдними для розв’язування задачi й надходять у виглядi документiв i повiдом­лень рiзної форми. Опис вхiдних повiдомлень також задається у виглядi таблицi i мiстить найменування повiдомлення, його iдентифi­катор, форму подання, строки й частоту надходження.
Опис структурної одиницi вхiдного повiдомлення складається з її найменування, потрiбної точності числового значення та вказівки щодо джерела відповідної iнформацiї (повiдомлення, яке мiстить цю одиницю).
ПОЗ розробляється в такiй послiдовностi. Якщо технiко-еконо­мiчна суть задачi є зрозумiлою, то розробку починають iз визначення вихiдної iнформацiї розв’язуваної задачi, iз опису змiсту та форми вихiдних повiдомлень і способiв їх подання, визначення реквi­зитiв та носiїв вихiдних даних.
Пiсля встановлення вихiдних даних визначають необхiднi вхiднi дані та розпочинають розробку алгоритму розв’язування задачi — послідовності правил отримання вихiдних даних на підставі вхiд­них. Iз розробленого алгоритму визначається також iнформацiя для зберiгання та нагромадження. На закiнчення відпрацьовується система внесення змiн до iнформацiї задачi.
Для перевiрки правильностi алгоритму розробляють контрольний приклад, який слугує також для забезпечення вiд-лагодження програм та їх тестування пiд час експлуатацiї.
Практика показує, що найкращий контрольний приклад — це приклад, побудований на реальних даних. Проте скористатися таким прикладом можна не завжди через відсутність потрiбних реальних даних або через те, що їх забагато (у такому разі відлагодження програми дуже ускладнюється й сповільнюється) чи наявні реальнi данi не повнiстю відбивають усi можливi варiанти розв’язування.
ПОЗ істотно спрощується, коли для її розв’язання використовуються типовi проектнi рiшення (ТПР) та пакети прикладних програм (ППП). Тодi фактично розробляється лише роздiл 1-й, а в 2-му та 3-му роздiлах ПОЗ відбувається просте «прив’язування» (добiр) потрiб­них повiдомлень ППП (ТПР) або зазначені роздiли не розробляються зовсім.
Зауважимо, що специфiчні особливостi ПОЗ виявляються під час розв’язування задач у дiалоговому режимi. Адже потрiбно розробляти сценарiй дiалогу, враховуючи зручнiсть роботи, типи дiалогу, форми їх реалiзацiї на ЕОМ i навiть притаманні користувачеві прийоми та привички.
2.5.4. Опис алгоритму розв’язування задачi
Алгоритм являє собою правило розв’язування задачi, сформульоване як послiдовнiсть обчислювальних, логiчних та iнших дій (кроків), виконуваних з метою отримання потрiбного результату. Алгоритм може бути заданий словесно (засобами природної мови), математичним або графiчним описом. Крiм того, алгоритм може задаватися алгоритмiчною мовою.
В АIС ФКУ алгоритми описуються здебільшого математичним або графiчним способом, а також алгоритмiчною мовою. Графiчно­му опису передує, як правило, побудова математичної моделi — математичного опису алгоритму. Такий опис полягає у формалiзо­ваному (із застосуванням математичних символів) поданні всіх розглядуваних залежностей і методiв відшукання значень вихiдних даних на підставі вхiдних.
Графiчний опис алгоритму виконується здебільшого у виглядi структурної схеми. Кожний її елемент являє собою фрагмент алгоритму, який описує певнi (повнiстю визначенi) дiї з даними. Послi­довнiсть дiй зображується за допомогою ЛIНIЙ ПОТОКУ IНФОР­МАЦIЇ. Напрям потоку iнформацiї «згори — униз» i «злiва — направо» вважається основним i стрiлками не позначається.
Будуючи схеми алгоритму, використовують геометричнi фiгури — умовні позначення, кожне з яких має стандартний i цілком визначений нормативними документами як зміст, так і вигляд. Наприклад, овалом позначається початок або кiнець алгоритму, прямокутником — арифметичнi та iншi операцiї з даними i т.ін.
Iснують певнi графічні позначення i для типiв носiїв та форм передавання даних, тому за допомогою таких позначень можна подати не лише машинний алгоритм, а й усю технологiю розв’язування задачi та обробки iнформацiї. Це важливо, коли йдеться про складні iнфор­мацiйні зв’язки мiж задачами або складні процеси обробки даних.
До ПОЗ включають здебільшого як математичний, так i графiч­ний опис алгоритму. У разі, коли готують окремий документ «Опис алгоритму», поділяють його на роздiли: призначення та характеристика комплексу задач, використовувана iнформацiя, результати розв’я­зування задач комплексу, математичний опис алгоритму, графiчний його опис.
Алгоритмiчна мова — це спецiальна мова зі своїм алфавiтом, словником, правилами побудови слів, словосполучень, речень, в якiй кожне слово має одне і цілком певне значення. Коли таку мову створено на основi будь-якої природної мови, відповідні алгоритми досить просто описуються й читаються.
Зауважимо, що загалом ступінь деталiзацiї опису алгоритму залежить вiд ерудицiї та знань його виконавця, причому опис графiч­ний або алгоритмiчною мовою є промiжним. Кiнцевим є опис машинною мовою або мовою програмування (якщо алгоритм виконуватиме машина).
Розрізняють кiлька рiвнiв деталiзацiї (задання) алгоритму автоматизованого розв’язування задач АІС ФКУ.
Рiвень «iнформацiйної моделi», або «нульовий», дає уявлення про використовуванi вхiднi і вихiднi повiдомлення та форми їх подання. Наводиться графiчне (символьне) зображення всiх зазначених повiдомлень: вхідних — з одного боку, а вихіних — із протилежного вiдносно зображення самої задачi. Водночас зазначають, де саме утворюються вхідні і де використовуються вихiдні повiдом­лення. Якщо задача порівняно проста, то такої точності задання алгоритму достатньо для його реалiзацiї.
Наступний (перший) рiвень — це рiвень, коли алгоритм задається з точнiстю до робiт з iнформацiйними масивами й загальних операцiй із ними (сортування масиву, вибiр, злиття тощо) та з точнiстю до блокiв розрахункiв показникiв за заданими формулами. Багато з таких блокiв алгоритму (сортування, добiр, обчислення середнього і т.iн.) уже можуть бути реалiзованi вiдповiдними командами (операторами) мов високого рiвня. У разі одного масиву досить просто за допомогою вiдповiдних команд типу REPORT реалiзується блок видавання на друк повiдомлення в табличній формі.
Коли у процесі видавання вихiдних повiдомлень беруть участь два масиви (найчастіше — масив числових значень i кодiв реквi­зитiв та масив довiдкових даних, який мiстить розшифрування кодiв), доводиться органiзовувати пошук даних за кодом. Тобто необхiдна подальша деталiзацiя алгоритму (хоча в сучасних мовах високого рiвня iснують вiдповiднi типовi засоби видавання повiдомлень).
Ще вищим є другий рiвень деталiзацiї алгоритму, що означає його задання з точнiстю до робiт з окремими записами iнформацiйних масивiв, до манiпулювання з полями записiв (вибiр записiв за умовою, пошук за ключем, перехiд за номером запису, добiр полiв, аналiз значень окремих полiв i т.iн.).
Як правило, цим рiвнем можна обмежитися, коли йдеться  про автоматизоване розв’язування економiчних задач у фiнансово-кре­дитних установах та про автоматизацію операцій обробки документів. Проте щодо задач математичної логiки, контролю й захисту iнформацiї такої деталізації недостатньо. Доводиться деталi­зувати алгоритм до рiвня роботи зі складовими частинами полiв (символами, байтами), а iноді навiть зі складовими елементами байтiв — бiтами, що є по суті граничним рiвнем задання дета­лiзацiї алгоритму.

Контрольнi запитання

  1. Основні особливості АІС у ФКУ.
  2. Головні відмінності між АІС у ФКУ та АІС на виробничих об’єктах.
  3. Додаткові принципи (вимоги), що висуваються в разі створення АІС у ФКУ; у банківських установах.
  4. Основні складові будь-якої АІС.
  5. У чому полягає різниця між функціональною і забезпечувальною підсистемами?
  6. Які стадії та етапи створення АІС є обов’язковими?
  7. За якими ознаками виокремлюють функцiональнi пiдсистеми в АIС КБ?
  8. Згiдно з ДОСТ 34.003-90 задача в АIС являє собою формалiзовану сукупнiсть автоматизованих дiй, виконання яких приводить до результату заданого вигляду. Якщо однi й тi самі по сутi результати видаються у виглядi табуляграми i у виглядi графiка, то як це тлумачити: як розв’язок однієї чи двох задач?
  9. Призначення та склад ПОЗ, опис змiсту задачi, розробка ПОЗ i розробка КП. Коли можна обiйтися без КП?
  10. У якому разі роздiли 2-й і 3-й постановки задачi не розробляються?
  Рiвнi деталiзацiї алгоритму. Чи можливі мiшанi рiвнi деталiзацiї задання алгоритму однiєї задачi? Чи можуть бути задані для розв’язування однiєї i тiєї самої задачi алгоритми з рiзними рiвнями деталiзацiї?

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2022 BPK Group.