лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Менеджмент виробничих витрат у сільському господарстві

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Як зазначалося, з точки зору макроекономіки зростання інфляції спричинюється двома основними чинниками: перевищенням агрегованого попиту над агрегованою пропозицією за умов, коли економіка наближається майже до повного використання своєї потенційної потужності, і швидкими темпами зростання виробничих витрат. У світовій практиці останній чинник можна проілюструвати періодом 70-х років нинішнього століття, коли країни — експортери нафти різко підняли ціни на свою продукцію, що призвело до значного збільшення виробничих витрат і стало суттєвим імпульсом вибуху інфляції. У вітчизняній економічній практиці аналогічні події спостерігалися в 1993 р., коли Росія як основний постачальник нафти в Україну значно підвищила ціни на неї, що поряд з іншими чинниками мало досить суттєвий, а за оцінками деяких економістів, вирішальнй вплив на гіперінфляційний стрибок в Україні. Якщо на початку 1993 р. ціни на імпортовану з Росії нафту становили 27 %, а на газ — 7 %, то вже наприкінці року вони досягли 100 % рівня відповідних світових цін. При цьому незважаючи на загальне зменшення споживання енергоносіїв енергомісткість виробництва зросла на 54 % нарівні з розкручуванням інфляційної спіралі «заробітна плата ? ціни».
У свою чергу зростання рівня інфляції призводить до підвищення банківської процентної ставки, як реальної, так і номінальної, що прямо корелює з виробничими витратами сільськогосподарських підприємств. Зокрема, підвищення реальної процентної ставки на один пункт зумовлює зростання виробничих витрат фермерських господарств США на 2 трлн. дол. Крім того, від рівня реальної процентної ставки залежать не лише рішення щодо інвестицій у виробництво, а й ціна на землю, витрати на зберігання продукції, процент на змінні та постійні виробничі витрати (врахування альтернативних витрат), вартість активів.
Результатами політики скорочення пропозиції грошей є зниження рівня інфляції, збільшення реальної процентної ставки, підвищення вартості національної грошової одиниці. Процес скорочення пропозиції грошей може відбуватися через підвищення облікової процентної ставки національного банку. За цих умов комерційні банки братимуть менше кредитних фондів у національного банку, піднімуть процентну ставку за користування кредитами. Як наслідок, реальна процентна ставка зросте, зменшаться обсяги інвестицій у виробництво та рівень споживання товарів і послуг, зокрема, товарів тривалого користування. З підвищенням рівня процентної ставки більш активною стає національна грошова одиниця на світовому грошовому ринку. Іноземні інвестори стають зацікавленими вкладати кошти в економіку країни.
Унаслідок такої монетарної політики валовий і чистий національний доходи знижуються. У сільському господарстві скорочуються обсяги виробництва, падає попит на продукцію галузі ? як внутрішній, так і експортний. Однак ці чинники сприяють реструктуризації аграрного виробництва, внутрішній його мобілізації і, врешті-решт, можливостям зниження виробничих витрат і підвищення ефективності господарювання, хоча на практиці цього може й не відбутися через різні обставини.
Так, з 1994 р. Україна почала переходити від експансійної до рестрикційної монетарної політики. Із січня 1994 р. рівень позичкового кредиту набув додатного значення, а з лютого цього року додатного значення набув також рівень депозитного проценту. За умов рестрикційної монетарної політики почали зростати залишки вільних коштів комерційних банків (за ІІІ квартал вони зросли у 20 разів). Наслідком такої грошової політики стало різке зниження рівня інфляції: у 1994 р. він становив 501 %, у 1995 р. ? 181,7 %, а за 10 місяців 1996 р. ? 36,8 %. У 1995 р. уперше за останні чотири роки середньомісячний рівень інфляції знизився до 9,1 %, за 10 місяців 1996 р. він становив 3,7 %, а у період уведення національної грошової одиниці простежувалася навіть дефляція. Протягом 1995 р. ставка рефінансування Національного банку України знизилася з 225 до 71 %, а ставка за кредити комерційних банків ? до 67 %. У 1996 р. ставка рефінансування знизилася до 40 %. Обсяг прямої готівкової емісії в економіку протягом 1995–1996 рр. скоротився і мав у 1996 р. такі темпи до відповідного періоду 1995 р: січень ? 110,6 %, лютий ? 112,4 %, березень ? 106,1 %, травень ? 100,7 %. Водночас реальний обмінний курс карбованця відносно долара США виріс з жовтня 1994 р. до червня 1996 р. у три рази. Поряд з цим продовжувалася тенденція до зниження ВВП, валового й чистого національного доходу, хоча темпи цього зниження уповільнилися. Якщо в 1994 р. ВВП знизився порівняно з 1993 р. на 23 %, то у 1995 р. порівняно з 1994 р. на 10,3 %, а у 1996 р. порівняно з 1995 р. — на 1 %.
Прикладом монетарної політики скорочення пропозиції грошової маси може бути політика США наприкінці 70-х – на початку 80-х років нинішнього століття, коли після періоду експансійної монетарної політики уряд розпочав політику скорочення пропозиції грошей. Цілями політики було зниження рівня інфляції й підвищення реальної процентної ставки. Наслідками проведення такої політики стали значне зростання процентної ставки, що досягла в 1980–1982 рр. свого рекордного рівня (12,87 %), збільшення вартості долара (з 1980 по 1985 р. ? на 50 %), приплив іноземних інвестицій у країну. Водночас попит на сільськогосподарську продукцію США на міжнародних ринках упав. Вона стала дорожчою для іноземних покупців, крім того, знизилася їх купівельна спроможність через підвищення обмінного курсу долара.
Сільському господарству США був нанесений досить суттєвий удар унаслідок поєднання двох негативних чинників ? зниження загального (внутрішнього й зовнішнього) попиту на сільськогосподарську продукцію і високих виробничих витрат, що перейшли в спадщину від періоду експансійної монетарної політики.
Негативні обставини посилилися ще й тим, що підвищення процентної банківської ставки призвело до збільшення не лише додаткових виробничих витрат у вигляді платежів за кредити, а й додаткових витрат, пов’я­заних з обслуговуванням існуючих боргів, узятих у період експансійної монетарної політики, а це спричинило збільшення обсягу цих боргів.
Однак монетарна політика скорочення пропозиції грошей дала свої позитивні результати вже на початку 90-х років. Рівень інфляції знизився на 10 %, почалася стабілізація економіки: знижувалася номінальна процентна ставка і в 1993 р. вона досягла найнижчого рівня за останні 30 років (3,8 %). Досягнувши свого піку в 1985 р., курс долара почав знижуватися і в 1992 р. був на рівні 1980 р. Ці зміни поряд зі зниженням цін на нафтопродукти дуже сприятливо вплинули на сільське господарство країни. Міжнародний попит на продукцію цієї галузі США збільшився незважаючи на процес рецесії в інших країнах.
Таблиця 3.1
Загальний вплив короткострокових змін у монетарній політиці
на основні параметри сільськогосподарського виробництва


Параметри

Вид політики

п/п

 

експансійна

рестрикційна

1

Рівень внутрішніх цін на сільськогосподарську продукцію

 

Підвищується

 

Знижується

2

Рівень експортних цін на сільськогосподарську продукцію

 

Підвищується

 

Знижується

3

Рівень цін на ресурси для сільського господарства

 

Підвищується

 

Знижується

4

Рівень реальної банківської процентної ставки

 

Знижується

 

Підвищується

5

Рівень виробничих витрат у сільському господарстві

 

Підвищується

 

Підвищується

6

Рівень чистого прибутку сільськогосподарських підприємств

 

Підвищується

 

Знижується

У табл. 3.1 узагальнено вплив експансійної монетарної політики й політики обмеження пропозиції грошової маси на основні параметри сіль­ськогосподарського виробництва. Якщо стосовно параметрів 1–4 можна дати однозначну відповідь відносно тенденцій їх динаміки під впливом тієї чи іншої монетарної політики, то це досить складно зробити за параметрами 5 і 6. На рівень виробничих витрат у сільському господарстві впливає багато чинників. Так, зростання цін на сільськогосподарську продукцію через так званий ефект відлуння призводить до збільшення виробничих витрат сільськогосподарських підприємств на 20–25 % у кожному наступному виробничому циклі відносно прямого підвищення цін на промислові товари. Ефект відлуння від зростання цін на промислові товари зумовлює також збільшення сум амортизаційних відрахувань і страхових платежів, тому що на це впливає підвищення балансової вартості основних і оборотних фондів. У свою чергу, компенсація зростання цін на промислові товари завдяки підвищенню цін на сільськогосподарську продукцію також є чинником збільшення виробничих витрат у сільському господарстві. Це стосується насамперед витрат на корми й садівний матеріал і страхові платежі.
3.1.3. Вплив фіскальної політики на формування
виробничих витрат
Як і монетарна, фіскальна політика може бути експансійною й обмежувальною. Експансійна фіскальна політика означає зростання державних витрат або зниження податкового пресу. Через підвищення урядових витрат зростає сукупний попит на макроекономічному рівні, що водночас призводить до збільшення як цін, так і доходів. Результатом підвищення агрегованого попиту є й зростання процентної ставки як похідної від збільшення попиту на позики.
Зі збільшенням процентної ставки обсяги вітчизняних інвестицій знижуються, що згодом призводить і до зниження сукупного попиту. Підвищення процентної ставки зумовлює приплив інвестицій у країну і підвищує попит на національну валюту, внаслідок чого збільшується курсова вартість національної грошової одиниці. З її підвищенням зменшуються експортні можливості країни, що також впливає на зниження агрегованого попиту. Експансивна фіскальна політика спричинює підвищення внутрішніх і зниження експортних цін на сільськогосподарську продукцію, підвищення цін на промислову продукцію та реальної процентної ставки, збільшення собівартості сільськогосподарської продукції.
На рис. 3.2 графічно зображено взаємозв’язки між основними суб’єктами економіки й розкрито динаміку їх параметрів під впливом експансійної фіскальної політики в короткостроковому періоді. Наслідком збільшення державних витрат є зростання агрегованого попиту на макрорівні та загального індексу цін (рис. 3.2,а, точки О1, Ц1).
Зростання агрегованого попиту призводить до збільшення процентної ставки й обсягів іноземних інвестицій (рис. 3.2,б, точки О1, і1). Підвищення іноземних інвестицій зумовлює збільшення курсової вартості національної грошової одиниці (рис. 3.2,в, точки К1, О1). Унаслідок цих змін зростають ціни на промислову й сільськогосподарську продукцію (рис. 3.2,г і д). Наслідком всього зазначеного є підвищення рівня собівартості сільськогоспо­дарської продукції (рис. 3.2,е). Однак експансійна фіскальна політика впливає на зростання агрегованого попиту лише в короткостроковому періоді. У довгостроковому періоді під впливом чинників експансійної фіскальної політики агрегований попит починає знижуватися. Адже збільшення курсової вартості національної грошової одиниці неодмінно призводить до зниження експортних можливостей країни, що також негативно впливає на зниження сукупного попиту. Обмежувальна фіскальна політика полягає в зниженні державних витрат й посиленні податкового пресу. Така політика сприяє зниженню валового внутрішнього продукту, внаслідок чого знижуються рівень інфляції і процентна ставка. Зменшення процентної ставки знижує вартість націо­нальної грошової одиниці, стимулює експорт.

 

Рис. 3.2. Вплив експансійної фіскальної політики на формування рівня
виробничих витрат у сільському господарстві в короткостроковому періоді

Характерною особливістю обмежувальної фіскальної політики є те, що вона стримує зростання цін у всіх галузях економіки, однак ціни на сільськогосподарську продукцію зростають швидшими темпами, ніж ціни на промислову продукцію. Водночас рівень виробничих витрат у сільському господарстві починає знижуватися.
Отже, в умовах обмежувальної фіскальної політики спостерігається збільшення доходів сільськогосподарських виробників. У табл. 3.2 узагальнено вплив фіскальної експансійної й обмежувальної політики на основні параметри сільськогосподарського виробництва.
Таблиця 3.2
Загальний вплив короткострокових змін у фіскальній політиці
на основні параметри сільськогосподарського виробництва


Параметри

Вид політики

п/п

 

експансійна

обмежувальна

1

Рівень внутрішніх цін на сільськогосподарську продукцію

Підвищується

Знижується

2

Рівень експортних цін на сільськогосподарську продукцію

Знижується

Підвищується

3

Рівень цін на ресурси для сільського господарства

Підвищується

Знижується

4

Рівень реальної банківської процентної ставки

Підвищується

Знижується

5

Рівень виробничих витрат у сільському господарстві

Підвищується

Знижується

6

Рівень чистого прибутку сільськогосподарських підприємств

Знижується

Підвищується

В реальній економіці при макроекономічному регулюванні одночасно застосовуються важелі як монетарної, так і фіскальної політики. Однак при прогнозуванні впливу макроекономічного регулювання на сільське господарство загалом і на формування виробничих витрат зокрема необхідно враховувати три основні особливості цієї галузі.
По-перше, якщо ціни на несільськогосподарську продукцію зростають досить повільно або навіть можуть бути постійними протягом короткострокового періоду, то за більшістю видів сільськогосподарької продукції ціни є дуже нестабільними, такими, що коливаються як за роками, так і за періодами року. В цьому разі йдеться про світові тенденції в динаміці сільськогосподарських цін.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2022 BPK Group.