лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

ОБЛІК У БАНКАХ

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Розрахунковий чек — це документ, що містить письмове розпорядження власника рахунка (чекодавця) банку-емітенту, в якому відкрито його рахунок, сплатити утримувачу чека зазначену в чеку суму коштів.

Чеки виготовляються на замовлення банку Банкнотно-монет­ним двором Національного банку чи іншим спеціалізованим підприємством на спеціальному папері з додержанням усіх обов’яз­кових вимог. Чеки (додаток) брошуруються в розрахункові чеко­ві книжки (далі — чекові книжки) по 10, 20, 25 аркушів (дода­ток). Чеки, що використовуються фізичними особами для здійс­нення одноразових операцій, виготовляються як окремі бланки, облік яких банки ведуть окремо від чекових книжок. Чеки та чекові книжки є бланками суворого обліку.

Чеки застосовуються для здійснення розрахунків у безготівко­вій формі між юридичними особами, а також між фізичними та юридичними особами з метою скорочення розрахунків готівкою за отримані товари, виконані роботи та надані послуги.
Банк-емітент без видачі чекової книжки може видати на ім’я чекодавця (фізичної особи) один або кілька розрахункових чеків на суму, що не перевищує залишку коштів на рахунку чекодавця, або на суму, що внесена готівкою.

Строк дії чекової книжки — один рік; розрахункового чека, який видається для разового розрахунку фізичній особі, — три міся­ці. День оформлення чекової книжки або чека не враховується. Чеки, виписані після зазначеного строку, уважаються недійсними і до оплати не приймаються. За погодженням з установою банку строк дії невикористаної чекової книжки може бути подовжений.
Чекова книжка може видаватися для розрахунків з будь-яким конкретним постачальником або з різними постачальниками.

Чек заповнюється від руки (кульковою ручкою, чорнилом) або з використанням технічних засобів. У ньому не допускається ви­правлень та використання факсиміле замість підпису.
Чек із чекової книжки подається до оплати в банк утримувача чека протягом 10 календарних днів (день виписування чека не врахо-
вується). Строк дії невикористаної чекової книжки може подовжуватися за погодженням з банком-емітентом, про що він робить відповідну позначку на обкладинці чекової книжки (у правому верхньому куті), засвідчуючи її підписом головного бухгалтера і відбитком штампа банку.

Власникові заборонено передавання чекової книжки будь-якій іншій юридичній або фізичній особі. Чек приймається утримувачем чека до оплати безпосередньо від чекодавця, на ім’я якого оформлені документи, що підтверджують отримання ним товарів (виконання робіт, надання послуг). Підприємствам не дозволяється здійснювати обмін чека на готівку та отримувати готівкою здачу із суми чека.
Фізичні особи можуть обмінювати чек на готівку або отримувати здачу із суми чека готівкою (але не більше ніж 20 відсотків від суми цього чека).
Утримувач чека повертає до банку-емітента невикористаний чек для зарахування суми на свій рахунок або обміну його на готівку. Повертаючи чекову книжку з невикористаними чеками, її власник одночасно подає до банку-емітента платіжне доручення на перерахування коштів, що заброньовані на аналітичному рахунку «Розрахунки чеками», на свій поточний рахунок. Чекодавець виписує чек із чекової книжки під час здійснення платежу і видає за отримані ним товари (виконані роботи, надані 
послуги).
Виписуючи чек, чекодавець переписує на його корінець залишок ліміту з корінця попереднього чека і зазначає новий залишок ліміту.

Відображення в обліку операцій з розрахунковими чеками здійснюється в такий спосіб:

1. Згідно з заявою клієнта і для гарантованої оплати чеків чеко­давець бронює кошти на окремому аналітичному рахунку «Роз­рахунки чеками» відповідних балансових рахунків (далі — аналі­тичний рахунок «Розрахунки чеками») у банку-емітенті, одержу­ючи комісійні за послуги. Це можуть бути рахунки:
2602 П «Кошти в розрахунках суб’єктів господарювання»;
2622 П «Кошти в розрахунках фізичних осіб»;
2526 П «Кошти в розрахунках клієнтів, які утримуються за рахунок Державного бюджету України»;
2552 П «Кошти в розрахунках клієнтів, які утримуються за рахунок бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів» тощо.
Для цього разом із заявою про видачу чекової книжки чекодавець подає до банку-емітента платіжне доручення для перерахування коштів на аналітичний рахунок «Розрахунки чеками», що відповідає запису:

Дебет рахунка 2600 АП «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання»;
Кредит рахунка 2602 П «Кошти в розрахунках суб’єктів гос­подарювання», аналітичний рахунок «Розрахунки чека­ми» на суму ліміту чекової книжки;
Кредит рахунка 6110 П «Комісійні доходи від розрахунково-касового обслуговування клієнтів» — на суму, визначену за послугу.
Одночасно списується з позабалансу бланк виданої чекової книжки:
Дебет рахунка групи 991 «Коррахунки до рахунків розділів 95—98»;
Кредит рахунка 9821 А «Бланки суворого обліку».
У міру розрахунків з постачальниками продукції, товарів, робіт, послуг чекодавець виписує чек на суму платежу, що не перевищує ліміту (граничної суми, зазначеної на зворотному боці першої сторінки чекової книжки) і передає його постачальнику — утримувачу чека. Останній перевіряє обов’язкові реквізити та завіряє його підписами посадових осіб згідно з карткою зразків підписів та відбитком печатки.

2. Приймаючи чек до оплати за товари (виконані роботи, надані послуги), утримувач чека перевіряє:
відповідність його встановленому зразку;
правильність заповнення;
брак виправлень;
відповідність суми корінця чека сумі, зазначеній на самому чеку;
строк дії;
достатність залишку ліміту за чековою книжкою для оплати чека;
наявність на ньому чіткого відбитка штампа або печатки бан­ку та даних чекодавця (прізвище, ім’я, по батькові — фізичної особи, даних документа, що засвідчує цю особу).
Після цього утримувач чека встановлює особу пред’явника чека за документом, що її посвідчує.
Після зазначеної перевірки утримувач чека відриває (відрізає) чек від корінця, ставить на його зворотному боці та корінці кален­дарний штемпель і підписує цей чек, а також робить позначку 
у відомості про прийняті до оплати розрахункові чеки.
Утримувач чека здає в банк чеки разом із трьома примірниками реєстру розрахункових чеків — якщо рахунки чекодавця й утримувача чека відкриті в одному банку, і в чотирьох примірниках — якщо рахунки чекодавця й утримувача чека відкриті в різних банках.
Реєстри розрахункових чеків складаються в розрізі банків-емітентів.
Банк утримувача чека зобов’язаний перевірити заповнення рек­візитів реєстру чеків та своєчасність пред’явлення їх до оплати.
3. Якщо чекодавець і утримувач чека обслуговуються в одному банку, то після перевірки правильності заповнення реквізитів чеківі реєстру чеків банк на підставі першого примірника реєстру чеківсписує кошти з відповідного рахунка чекодавця та зараховує їх нарахунок утримувача чека, що супроводжується бухгал­терським проведенням:

Дебет рахунка 2602 П «Кошти в розрахунках суб’єктів господарювання», аналітичний рахунок «Розрахунки чеками»;
Кредит рахунка 2600 АП «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання».

Під час розрахунків чеками клієнтами різних банків банк утримувача чека приймає чеки з реєстром чеків і разом з другим та третім примірниками цього реєстру інкасує їх до банку-емітента. У цьому разі кошти на рахунок утримувача чека зараховуються банком, що його обслуговує, тільки після отримання їх від банку-емітента. Прийняті на інкасо чеки обліковуються за відповідним позабалансовим рахунком групи 983 «Документи та цінності, прийняті та відправлені на інкасо».
Умови інкасування чеків мають зазначатися в договорі про розрахунково-касове обслуговування клієнта.
Останній примірник реєстру чеків повертається утримувачу чека з позначкою про оплату, якщо клієнти обслуговуються в одному банку, або з позначкою про дату прийняття його на інкасо, якщо клієнти обслуговуються в різних банках. За інкасового варіанта розрахунків чеками банк утримувача чека для контролю за оплатою чеків оприбутковує їх на позабалансовому рахунку 9831 «Документи і цінності, відправлені на інкасо», що чекають акцеп­ту до сплати.

4. У разі надходження розрахункових чеків від іногородніх утримувачів чеків у банк-емітент до моменту здійснення їх перевірки вони обліковуються на позабалансових рахунках:
Дебет рахунка 9830 А «Документи і цінності, прийняті на інкасо»;
Кредит рахунка групи 991 «Коррахунки до рахунків розділів 95—98».

5. Банк-емітент на підставі першого примірника реєстру чеків списує кошти з рахунка чекодавця та перераховує їх на рахунок утримувача чека. Сплачений чек разом з примірником реєстру че­ків залишається в банку-емітенті. На чеку ставиться штамп банку «Проведено». Після прийняття банком-емітентом рішення про здійснення оплати розрахункових чеків буде зроблено такі бухгал­терські записи:

Дебет рахунка групи 991 «Коррахунки до рахунків розділів 95—98»;
Кредит рахунка 9830 А «Документи і цінності, прийняті на інкасо»
та одночасно:
Дебет рахунка 2602 П «Кошти в розрахунках суб’єктів господарювання», аналітичний рахунок «Розрахунки чеками»;
Кредит рахунка 1200 А «Кореспондентський рахунок банку в Національному банку України».
6. У разі повідомлення банком-емітентом про брак коштів на спеціальному рахунку 2602 П «Кошти в розрахунках суб’єктів господарювання» або за наявності порушень в оформленні чека (виправлення, факсиміле підпису, сума чека перевищує задепоновану) банк утримувача чека списує суму з зазначеного позабалансового рахунка 9831 А «Документи і цінності, відправлені на інкасо» і повертає чек утримувачу чека із зазначенням причин його несплати.
7. Якщо клієнт припиняє дальші розрахунки чеками, за наяв­ності невикористаного ліміту до закінчення строку дії чекової книжки, за його дорученням (фізична особа — за заявою) залишок ліміту зараховується на той рахунок, з якого депонувалися кошти:
Дебет рахунка 2602 П «Кошти в розрахунках суб’єктів господарювання», аналітичний рахунок «Розрахунки чеками»;
Кредит рахунка 2600 АП «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання».

Невикористані чеки після закінчення строку дії чекової книжки або використання ліміту підлягають поверненню до банку-емітента, який їх погашає. За бажанням клієнта банк може подовжити строк дії чекової книжки або клієнт може поповнити її ліміт у разі його використання.
Якщо після повного використання чеків із чекової книжки її ліміт буде невикористаним, то чекодавцеві може надаватися нова чекова книжка на суму невикористаного ліміту. Строк дії нової чекової книжки встановлюється з дня її видачі.
Чекодавець подає до банку-емітента заяву про отримання нової чекової книжки разом з використаною чековою книжкою та корінцями використаних чеків.

Облік операцій за розрахунків акредитивами

Акредитив — це форма безготівкових розрахунків, за якої клієнт-заявник акредитива доручає банку, що його обслуговує:

виконати платіж бенефіціару (постачальнику) за товари, виконані роботи чи надані послуги;
  • надати повноваження іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.

За розрахунків акредитивами в економічні відносини всту­пають такі суб’єкти:

  • платник — заявник акредитива (аплікант), юридична особа, яка звертається до банку, що її обслуговує, для відкриття акреди­тива;
  • банк-емітент — банк платника, що відкриває акредитив своєму клієнтові;
  • бенефіціар — юридична особа, на користь якої виставлений акредитив. Це продавець, виконавець робіт або послуг;
  • авізуючий банк — банк, який за дорученням банку-емітента повідомлює бенефіціара про відкриття акредитива без будь-якої відповідальності за його оплату;
  • виконуючий банк — банк бенефіціара або інший банк, що за дорученням банку-емітента проводить оплату документів, зазна­чених в акредитиві. Виконуючий банк може бути одночасно й авізуючим банком.

Акредитиви можуть бути депоновані в банку платника і в банку постачальника.

Умови та порядок проведення розрахунків за акредитивами передбачаються в договорі між бенефіціаром і заявником акредитива і не повинні суперечити законодавству України, у тому числі нормативно-правовим актам Національного банку.
За операціями за акредитивами всі зацікавлені сторони мають справу тільки з документами, а не з товарами, послугами або іншими видами виконання зобов’язань, з якими можуть бути пов’я­зані ці документи.
Банк-емітент може відкривати такі види акредитивів:
покритий — акредитив, для здійснення платежів за яким заздалегідь бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банку-емітенті або у виконуючому банку. Кошти заявника акредитива бронюються на аналітичному рахунку «Розрахунки за акредитивами» відповідних балансових рахунків (далі — аналітичний рахунок «Розрахунки за акредитивами»);
непокритий — акредитив, оплата за яким (якщо тимчасово коштів на рахунку платника немає) гарантується банком-емітен­том за рахунок банківського кредиту.
Акредитив може бути відкличним або безвідкличним. Це зазначається на кожному акредитиві. Якщо немає такої позначки, то акредитив вважається безвідкличним.
Відкличний акредитив може бути змінений або анульований банком-емітентом у будь-який час без попереднього повідомлення бенефіціара (наприклад, за недодержання умов, передбачених договором, дострокової відмови банком-емітентом від гарантування платежів за акредитивом). Відкликання акредитива не створює зобов’язань банку-емітента перед бенефіціаром.
Усі розпорядження про зміни умов відкличного акредитива або його анулювання заявник може надати бенефіціару тільки через банк-емітент, який повідомляє виконуючий банк, а останній — бенефіціара.
Документи за акредитивом, що відповідають умовам акредитива та подані бенефіціаром і прийняті виконуючим банком до отримання ним повідомлення про зміну умов або анулювання акредитива, підлягають оплаті.
Безвідкличний акредитив — це акредитив, який може бути анульований або умови якого можуть бути змінені тільки за згодою на це бенефіціара, на користь якого він був відкритий.
Безвідкличний акредитив, підтверджений виконуючим банком, не може бути змінений або анульований без згоди виконуючого банку.
Безвідкличний акредитив — це зобов’язання банку-емітента сплатити кошти в порядку та в строки, визначені умовами акредитива, якщо документи, передбачені ним, подано до банку, зазначеному в акредитиві, або до банку-емітента, та якщо дотримано строки й умови акредитива.
Акредитив може бути авізований бенефіціарові через інший (авізуючий) банк. Авізуючий банк, якщо він не визначений вико­нуючим банком, не несе зобов’язань щодо сплати за акредитивом.
Для відкриття акредитива клієнт подає до банку-емітента заяву про відкриття акредитива (далі — заява) за встановленою фор­мою, щонайменше у трьох примірниках, та в разі відкриття покритого акредитива — відповідні платіжні доручення.
Акредитив має містити тільки ті умови, додержання яких банк може перевірити документально.
Банк-емітент, прийнявши заяву, визначає спосіб виконання акредитива, авізуючий та виконуючий банки і здійснює відповідні бухгалтерські записи. Розглянемо особливості обліку покритого акредитива. Відкриваючи покритий акредитив, заявник крім заяви подає до банку-емітента платіжне доручення на бронювання коштів на аналітичному рахунку «Розрахунки за акредитивами» таких балансових рахунків: 

2602 П «Кошти в розрахунках суб’єктів господарської діяль­ності»;
2622 П «Кошти в розрахунках фізичних осіб»;
2526 П «Кошти в розрахунках клієнтів, які утримуються за рахунок Державного бюджету України»;
2552 П «Кошти в розрахунках клієнтів, які утримуються з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів»;
2554 П «Кошти в розрахунках клієнтів, які утримуються з районних, міських, селищних та сільських бюджетів».

У разі відкриття покритого акредитива, депонованого в банку-емітенті, заявник подає заяву та платіжне доручення наперерахування коштів зі свого рахунка (наприклад, для підприємств 2600) на аналітичний рахунок (для підприємств — 2602 «Кошти в розрахунках суб’єктів господарювання») «Розрахунки за акредитивами» у банку-емітенті. Ідеться про бронювання коштів для розрахунків акредитивом:

Дебет рахунка 2600 АП «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання» — перерахування коштів з заявника — підприємства;
Кредит рахунка 2602 П «Кошти в розрахунках суб’єктів гос­подарювання» / «Розрахунки за акредитивами» — зара­хування коштів на рахунок депонування акредитивів
у банку-емітенті;
Кредит рахунка 6110 П «Комісійні доходи від розрахунково-касового обслуговування клієнтів» — на суму, визначену за послугу.

Акредитив уважається відкритим після того, як здійснено відповідні бухгалтерські записи за рахунками та надіслано повідомлення бенефіціарові про відкриття та умови акредитива (далі — повідомлення).
Дата виконання платіжних доручень, наданих разом із заявою, і дата повідомлення бенефіціара мають збігатися.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2020 BPK Group.