лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
загрузка...
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

ГОСПОДАРСЬКЕ ПРАВО

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


Поняття та види зовнішньоекономічної діяльності. Ознаки зовнішньоекономічної діяльності. Принципи зовнішньоекономічної діяльності. Характеристика суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Права та обов’язки суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Характеристика правових режимів: національного режиму, режиму найбільшого сприяння та спеціального режиму. Характеристика державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Специфіка митно-тарифного регулювання. Мито та його види. Порядок встановлення та зміни ставок мита. Митна вартість товару. Нетарифне регулювання: поняття та основні засоби. Поняття та характеристика іноземних інвестицій. Форми іноземного інвестування. Правовий статус іноземних інвесторів. Гарантії захисту іноземних інвестицій. Поняття та характеристика вільних економічних зон. Види вільних економічних зон. Порядок створення вільних економічних зон в Україні.

Зовнішньоекономічна діяльність суб’єктів господарювання — це господарська діяльність, яка в процесі її здійснення потребує перетинання митного кордону України майном та/або робочою силою. Загальні засади здійснення зовнішньоекономічної діяльності визначають Господарський кодекс України, Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та інші нормативно-пра-
вові акти.
Зовнішньоекономічна діяльність здійснюється на засадах свободи її суб’єктів добровільно вступати у зовнішньоекономічні відносини, провадити їх у будь-яких формах, не заборонених законом, і рівності перед законом усіх її суб’єктів.
Розглядаючи принципи зовнішньоекономічної діяльності, слід враховувати те, що вона є різновидом господарської діяльності, у зв’язку з чим при її здійсненні необхідно керуватися й принципами господарської діяльності.
До видів зовнішньоекономічної діяльності належать: експорт та імпорт товарів, капіталів і робочої сили; надання послуг; виконання робіт; валютно-фінансова діяльність; діяльність, пов’язана з передачею технологій, прав інтелектуальної власності; організація комерційних операцій на міжнародних біржах, торгах, аукціонів; орендні операції тощо.
Суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності є господарюючі суб’єкти — безпосередні учасники зовнішньоекономічних операції.
Перелік суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності наведено у ст. 378 ГК України. Їх можна класифікувати таким чином:
Суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності господарський кодекс визнає:

  • господарські організації — юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
  • громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які здійснюють господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці;
  • підрозділи (структурні одиниці) іноземних суб’єктів господарювання, що не є юридичними особами за законодавством України (філії, відділення тощо), але мають постійне місцезна-
    ходження на території України й зареєстровані в порядку, встановленому законом.

Цей перелік є вичерпним.
Усі суб’єкти ЗЕД, незалежно від форми власності та інших ознак мають рівне право здійснювати будь-які види такої діяльності.
Серед основних прав суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності виділяють такі:

  • право володіти, користуватися та розпоряджатися результатами, отриманими в процесі здійснення зовнішньоекономічної діяльності на свій розсуд. Вилучення результатів зовнішньоекономічної діяльності у власника без його згоди (з оплатою чи без такої) забороняється, за винятком випадків, передбачених законодавством України. До зазначених випадків належать, зокрема, запровадження режиму обов’язкового продажу валютної виручки;
  • право відкривати свої представництва на території інших держав. Це право мають як суб’єкти господарювання України, так й іноземні суб’єкти, які можуть в установленому законом порядку відкривати на території України свої представництва;
  • право на участь у міжнародних неурядових економічних ор-
    ганізаціях.

Під час вивчення цієї теми важливо з’ясувати умови здійснення зовнішньоекономічної діяльності фізичними, юридичними осо-
бами та підрозділами іноземних суб’єктів господарювання.
Певні види зовнішньоекономічної діяльності віднесено чинним законодавством України до видів діяльності, здійснення яких потребує спеціального дозволу (ліцензії). Для заняття ліцензованими видами зовнішньоекономічної діяльності суб’єкт господарювання має отримати ліцензію.
Особливу увагу слід приділити іноземним суб’єктам господарської діяльності. Для таких суб’єктів на території України запроваджуються три правові режими:

  • національний режим;
  • режим найбільшого сприяння;
  • спеціальний режим.

Іноземні суб’єкти господарювання мають право у встановленому законом порядку відкривати на території України свої пред-
ставництва.
Основними засобами регулюючого впливу держави на зовніш-
ньоекономічну діяльність є засоби тарифного та нетарифного регулювання.
Специфіка засобів тарифного регулювання полягає в тому, що вони належать до заходів опосередкованого (непрямого) регулювання, оскільки передбачають вплив на економічний стан суб’єк-
тів зовнішньоекономічної діяльності. До них належать регулювання цін і тарифів, встановлення різних видів мит, зборів та інших загальнообов’язкових платежів, надання інвестиційних, податкових та інших пільг, дотацій, компенсацій, цільових інно-
вацій та субсидій, встановлення штрафних санкцій за порушення правил здійснення зовнішньоекономічної діяльності тощо.
Основні напрями митного регулювання визначає Закон України «Про єдиний митний тариф», а ставки мита, якими обкладаються товари, що ввозяться на митну територію України, визначаються Законом України «Про митний тариф України» від 5 квіт-
ня 2001 року. Необхідно охарактеризувати види мита (адвалерне, специфічне, комбіноване, сезонне та особливі види мита) й ставки мита.
Нарахування мита на товари та інші предмети, що підлягають митному обкладенню, здійснюється на основі їх митної вартості, тобто ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за них на момент перетину митного кордону України.
Засоби нетарифного регулювання — група засобів, яка передбачає безпосередній (прямий) вплив на відповідні суспільні відносини. Нетарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності є складовою частиною заходів щодо захисту національного ринку, національного виробника, виконання окремих міжнародних зобов’язань. Воно охоплює комплекс таких заходів, як заборона окремих видів експорту або імпорту, ліцензування, квотування, патентування, сертифікацію, стандартизацію, застосуван­ня нормативів і лімітів, установлення індикативних цін, еколо-
гічний, фітосанітарний, ветеринарний, валютний та інші види контролю.
Основними методами нетарифного регулювання ЗЕД є:

  • заборона окремих видів експорту та імпорту;
  • експорт та імпорт товарів, що здійснюються з порушенням прав інтелектуальної власності;
  • ліцензування та квотування;
  • індикативні ціни;
  • спеціальні імпортні процедури;
  • реєстрація та облік окремих видів зовнішньоекономічних контрактів;
  • технічні, фармакологічні, фітосанітарні, ветеринарні та еко-
    логічні стандарти та вимоги;
  • валютний контроль.

Особливу увагу необхідно приділити такій сфері зовнішньоекономічної діяльності, як іноземне інвестування.
Зауважимо, що іноземне інвестування в Україні здійснюється на підставі Закону України «Про режим іноземного інвестування» від 19 березня 1996 року, Закону України «Про захист іноземних інвестицій на Україні» від 10 вересня 1991 року, Конвенції про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами, ратифікованої Верховною Радою України 16 березня 2000 року та інших нормативно-правових актів.
Іноземні інвестиції — це цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об’єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.
Іноземні інвестиції можуть здійснюватися у формах:

  • часткової участі у підприємствах, що створюються спільно з українськими юридичними й фізичними особами, або придбання частки діючих підприємств;
  • створення підприємств, що повністю належать іноземним інвесторам, філій та інших відокремлених підрозділів іноземних юридичних осіб або придбання у власність діючих підприємств повністю;
  • придбання не забороненого законами України нерухомого чи рухомого майна, зокрема й будинків, квартир, приміщень, обладнання, транспортних засобів та інших об’єктів власності, шля-
    хом прямого одержання майна та майнових комплексів або у вигляді акцій, облігацій та інших цінних паперів;
  • придбання самостійно чи за участю українських юридичних або фізичних осіб прав на користування землею та використання природних ресурсів на території України;
  • придбання інших майнових прав; господарської (підприємницької) діяльності на основі угод про розподіл продукції;
  • в інших формах, які не заборонені законами України, зокрема й без створення юридичної особи на підставі договорів із суб’єктами господарської діяльності України.

Іноземні інвестиції можуть вкладатися в будь-які об’єкти, інвестування в які не заборонено законами України.
Ще одним питанням, яке розглядається в межах цієї теми, є статус вільних економічних зон. Вільна економічна зона — це частина території України, на якій встановлюються й діють спеціальний правовий режим економічної діяльності та порядок застосування та дії законодавства України. На території вільної економічної зони запроваджуються пільгові митні, валютно-фі-
нансові, податкові та інші умови економічної діяльності націо-
нальних та іноземних юридичних і фізичних осіб.
Вільні економічні зони створюються та функціонують на підставі Закону України «Про загальні засади створення та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» від 13 жовт-
ня 1992 року та спеціальних законів, якими створені певні вільні економічні зони, зокрема Закону України «Про спеціальну економічну зону «Яворів» від 15 січня 1999 року, Закону України «Про спеціальну економічну зону «Закарпаття» від 22 берез-
ня 2001 року тощо.
Метою створення вільних економічних зон є залучення іноземних інвестицій та сприяння їм, активізація спільно з іноземними інвесторами підприємницької діяльності для нарощування експорту товарів і послуг, поставок на внутрішній ринок високоякісної продукції та послуг, залучення й впровадження нових технологій, ринкових методів господарювання, розвитку інфраструктури рин-
ку, поліпшення використання природних і трудових ресурсів, при-
скорення соціально-економічного розвитку України.
На території України можуть створюватися вільні економічні зони різних функціональних типів: вільні митні зони й порти, експортні, транзитні зони, митні склади, технологічні парки, технополіси, комплексні виробничі зони, туристсько-рекреаційні, стра-
хові, банківські тощо.
Вільні економічні зони створюються Верховною Радою Украї-
ни за ініціативою Президента України, Кабінету Міністрів Ук-
раїни або місцевих Рад народних депутатів України та місцевої державної адміністрації.

 

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.