лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
загрузка...
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

ГОСПОДАРСЬКЕ ПРАВО

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Поняття та особливості господарського договору, його правова природа. Функції та значення господарського договору. Класифікація господарських договорів. Ха-
рактеристика основних видів господарських договорів. Форма господарського договору. Зміст господарського договору. Характеристика істотних і додаткових умов господарського договору. Стадії укладання господарського договору. Порядок виконання господарського договору. Порядок зміни та розірвання господарського договору. Підстави визнання господарського договору не-
дійсним. Процедура визнання господарського договору недійсним. Наслідки визнання недійсним господарського договору. Тлумачення господарського договору.

Господарський договір можна визначити як майновий правочин суб’єкта господарювання з контрагентом, який встановлює, змінює та припиняє права та обов’язки сторін у сфері виробництва та реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, заняття торговельною діяльністю.
Господарський договір має ряд особливостей. Так, він укладається для обслуговування виробництва й обігу суб’єкта господарювання. Сторонами господарського договору можуть бути юридичні особи (суб’єкти господарювання та негосподарюючі суб’єк-
ти) та фізичні особи — підприємці. Порядок укладення, виконання та розірвання господарського договору має певні специфічні ознаки.
Договір може бути одностороннім чи двостороннім.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
Договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Тлумачення умов договору здійснюється відповідно до правил тлумачення правочинів, передбачених у ст. 213 Цивільного ко-
дексу України.
Під функціями господарського договору розуміють передбачені або санкціоновані законом регулятивні властивості договору як юридичного акта, що регулює господарські відносини.
Усі функції господарського договору можна поділити на дві великі групи — загальні та специфічні.
До першої групи належать: ініціативна; програмно-координа-
ційна; інформаційна; гарантійна; правозахисна функції.
Другу групу становлять такі функції, як функція правового забезпечення економічних потреб окремих споживачів; функція правового засобу реалізації державних замовлень; функція правового засобу децентралізованого планування господарської діяльності.
Господарські договори можна класифікувати за кількома критеріями.
I. За суб’єктним складом розрізняють двосторонні та багатосторонні господарські договори.
II. За способом виникнення виділяють формальні, реальні та консенсуальні господарські договори.
III. За способом оферти та визначення змісту господарського договору розрізняють:
III.1. договори приєднання;
III.2. договори, зміст яких визначається сторонами під час їх укладення.
IV. За змістом істотних умов господарські договори поділяють на прості й складні. Прості господарські договори містять елемен-
ти лише одного виду договору, у той час як складні поєднують елементи двох або більше договорів.
V. За регулятивними функціями виділяють:
V.1. попередні та основні господарські договори;
V.2. генеральні та поточні господарські договори.
VI. Інші види господарських договорів.
Згідно із загальним правилом, господарський договір укладається в письмовій формі та підписується вповноваженими представниками сторін договору. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Сторони господарського договору за власним бажанням можуть обрати одну з форм.
1. Повну письмову форму.
2. Скорочену письмову форму.
3. Усну форму, у випадках, коли укладається угода, яка виконується під час її укладення.
4. У передбачених законом випадках договір може бути укладений шляхом прийняття до виконання замовлення.
Слід звернути увагу на те, що згідно зі ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, встановленої законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, установлених законом.
Зміст господарського договору, як і будь-якого іншого договору, можна визначити як сукупність умов, на яких укладена угода сторін.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).
Відповідно до ст. 638 ЦК договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Під час вивчення цієї теми необхідно з’ясувати природу істотних умов та їх склад.
Укладання суб’єктами господарської діяльності договору передбачає досягнення ними згоди щодо істотних умов договору. Погодження сторонами умов договору проходить зазвичай дві стадії.
I. Оферта — пропозиція однієї сторони укласти договір, адресована одній чи кільком особам, містить вказівку на істотні умови договору й виражає намір оферента вважати себе зобов’яза-
ним договором у разі прийняття пропозиції;
II. Прийняття пропозиції іншою стороною — акцепт. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прий-
няття (акцепт) повинна бути повною й безумовною. Якщо акцептант у своїй відповіді на оферту пропонує інші умови, таку відповідь необхідно розглядати як контроферту.
У теорії розрізняють такі види оферти:

  • усна оферта;
  • письмова;
  • строкова, тобто в такій оферті встановлено строк, упродовж якого акцептант може прийняти пропозицію;
  • безстрокова.
  • відзивна;
  • безвідзивна.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Якщо відповідно до чинного законодавства для укладання договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, який підлягає нотаріальному по-
свідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності й нотаріального посвідчення, й державної реєстрації — з моменту державної реєстрації.
Під час укладання господарського договору можна виділити також ще одну стадію —переддоговірного спору, коли сторони складають протокол розбіжностей і погоджують істотні умови договору. У разі недосягнення ними згоди, переддоговірний спір може бути передано на вирішення у господарський суд.
Специфічні стадії виділяють під час укладення біржових угод, угод за конкурсом і на аукціоні.
У разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов гос-
подарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).
Чинне законодавство передбачає, що в силу зобов’язання одна особа (боржник) зобов’язана вчинити на користь іншої (кредитора) певну дію, а саме: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має пра-
во вимагати від боржника виконання його обов’язку. Переважна більшість зобов’язань виникає з договору.
Цивільний кодекс України передбачає загальні умови виконання зобов’язань, засоби забезпечення виконання зобов’язань, відповідальність за порушення зобов’язань, положення про строк і місце виконання зобов’язань тощо.
Особливість виконання господарських договорів полягає в тому, що виконання зобов’язань, які витікають з них, деталізується законодавством про окремі види договорів.
Виконання господарського зобов’язання ґрунтується на зазначених нижче принципах.
I. Належного виконання.
II. Реального виконання.
На практиці часто виникає необхідність змінити або доповнити укладений договір. Чинне законодавство України забороняє зміну умов господарського договору в односторонньому порядку. Сторони повинні досягти згоди з нових умов договору.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.

 

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.