лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Бюджетний менеджмент

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Розділ 4. Контроль за виконанням бюджету

9.3.1. РАХУНКОВА ПАЛАТА

Рахункова палата є постійно діючим органом контролю, який утворюється Верховною Радою України, підпорядкований і підзвітний їй. Рахункова палата здійснює свою діяльність самостійно, незалежно від будь-яких інших органів держави. Рішення про створення Рахункової палати було прийнято в 1996 році згідно з Конституцією України і Законом України “Про Рахункову палату”.
Необхідність створення ще одного органу державного контролю була спричинена відсутністю у Верховної Ради України механізму контролю за фінансово-економічною діяльністю органів виконавчої влади, оскільки всі державні конотролюючі органи до створення Рахункової палати були підзвітними органам виконавчої влади. Перш за все, створення Рахукової палати має посилити контроль за фінансово-економічною діяльністю насамперед таких державних органів, як  Міністерства фінансів України, Національного банку України, державних цільових фондів, апаратів Кабінету Міністрів України,  Президента України та Верховної Ради України, тощо. Таким чином, Рахункова палата має особливе місце в системі контролюючих органів держави, оскільки її діяльність не залежить від виконавчих органів влади і їм  не підпорядкована. Саме з цієї причини з самого початку створення Рахункової палати ставлення до неї було неоднозначним. Так, Верховній Раді України довелось тричі долати вето Президента України на Закон України “Про Рахункову палату”, після  цього Закон розглядався в Конституційному  суді України, на підставі рішення якого були значно обмежені повноваження Рахункової палати, її завдання та функції. Так, наприклад, з кола питань, які контролює Рахункова палата, були вилучені такі напрямки, як контроль за  виконанням доходної частини Державного бюджету України, контроль за використанням об”єктів  права державної власності, грошової емісії, використання золотого запасу, тощо. Тому зараз ведеться робота щодо внесення відповідних змін спочатку в Конституцію України, а потім і у відповідний закон щодо розширення повноважень Рахункової палати.
Завданнями Рахункової палати є:
організація і здійснення контролю за своєчасним виконанням видаткової частини Державного бюджету України, витрачанням бюджетних коштів, у тому числі коштів загальнодержавних цільових фондів, за обсягами, структурою та їх цільовим призначенням;
здійснення контролю за утворенням і погашенням внутрішнього і зовнішнього боргу України, визначення ефективності та доцільності видатків державних коштів, валютних та кредитно-фінансових ресурсів;
контроль за фінансуванням загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і національно-культурного розвитку, охорони довкілля;
контроль за дотриманням законності щодо надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам, міжнародним організаціям, передбачених у Державному бюджеті України;
контроль за законністю та своєчасністю руху коштів Державного бюджету України та коштів позабюджетних фондів в установах Національного банку України та уповноважених банках;
аналіз встановлених відхилень від показників Державного бюджету України та підготовка пропозицій про їх усунення, а також про удосконалення бюджетного процесу в цілому;
регулярне інформування Верховної Ради України, її комітетів про хід виконання Державного бюджету України та стан погашення внутрішнього і зовнішнього боргу України, про результати здійснення інших контрольних функцій;
виконання інших завдань, передбачених для Рахункової палати чинним законодавством України.    
Як видно з перелічених вище завдань, Рахункова палата здійснює не тільки контрольно-ревізійні, але й аналітичні функції щодо визначеного кола питань, і крім того, готує пропозиції щодо удосконалення відповідного законодавства.
Розглянемо більш детально функції, які виконує Рахункова палата:
1) здійснює контроль за виконанням законів України та прийнятих Верховною Радою України постанов, виконанням Державного бюджету України, фінансуванням загальнодержавних програм в частині, що стосується використання коштів Державного бюджету України;
2) здійснює за дорученням Верховної Ради України контроль за виконанням Державного бюджету України за поквартальним розподілом доходів і видатків відповідно до показників цього бюджету, в тому числі видатків по обслуговуванню внутрішнього і зовнішнього боргу України, витрачанням коштів цільових фондів;
3) перевіряє за дорученням комітетів Верховної Ради України використання за призначенням органами виконавчої влади коштів загальнодержавних цільових фондів та коштів позабюджетних фондів і подає за наслідками перевірки Верховній Раді України висновки щодо можливостей скорочення видатків по кожному фонду окремо та доцільності спрямування вилучених коштів на фінансування інших видатків Державного бюджету України;
4) контролює ефективність управління коштами Державного бюджету України Державним казначейством України, законність і своєчасність руху коштів Державного бюджету України, в тому числі коштів загальнодержавних цільових фондів у Національному банку України, уповноважених банках та кредитних установах України;
5) надає консультації органам і посадовим особам, які обираються, затверджуються або призначаються Верховною Радою України, з питань витрачання коштів Державного бюджету України. В ході проведення перевірок і аналізу стану економіки розробляє заходи щодо вишукування можливостей і нових джерел залучення додаткових надходжень до Державного бюджету України і вносить відповідні пропозиції Міністерству фінансів України;
6) здійснює за дорученням Верховної Ради України, комітетів Верховної Ради України контрольні функції щодо фінансування загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і національно-культурного розвитку, охорони довкілля та інших програм, що затверджуються Верховною Радою України;
7) контролює інвестиційну діяльність органів виконавчої влади, перевіряє законність та ефективність використання фінансових ресурсів, що виділяються з Державного бюджету України на виконання загальнодержавних програм;
8) проводить попередній аналіз до розгляду на засіданнях комітетів та Верховної Ради України звітів Антимонопольного комітету України щодо здійснення ним державного контролю за дотриманням антимонопольного законодавства, а також звітів Фонду державного майна України та посадових осіб, які обираються, призначаються або затверджуються Верховною Радою України, щодо ефективного управління майном, що є основним національним багатством, власністю українського народу;
9) здійснює контроль за виконанням рішень Верховної Ради України про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам, міжнародним організаціям, передбачених у Державному бюджеті України, за касовим виконанням Державного бюджету України Національним банком України та уповноваженими банками;
10) перевіряє за дорученням Верховної Ради України відповідно до  свого статусу кошторис витрат, пов'язаних з діяльністю Верховної Ради України та її апарату, допоміжних органів і служб Президента України та апарату Кабінету Міністрів України, а також витрачання коштів державними установами та організаціями, що діють за кордоном і фінансуються за рахунок Державного бюджету України;
11) готує і дає висновки та відповіді на звернення органів виконавчої влади, органів прокуратури і суду з питань, що належать до її відання;
12) здійснює зв'язки з контрольними органами іноземних держав та  відповідними міжнародними організаціями, укладає з ними угоди про співробітництво.
Рахункова палата для виконання поставленних перед нею завдань  має такі повноваження:
1) здійснювати експертно-аналітичні, інформаційні та інші види діяльності, що забезпечують контроль за використанням коштів загальнодержавних цільових фондів, коштів позабюджетних фондів, за цільовим використанням фінансово-кредитних і валютних ресурсів під час здійснення загальнодержавних програм;
2) проводити фінансові перевірки, ревізії в апараті Верховної Ради України, органах виконавчої влади, Національному банку України, Фонді державного майна України, інших підзвітних Верховній Раді України органах, а також на підприємствах,  в установах і  організаціях незалежно від форм власності у тій частині їх діяльності, яка стосується використання коштів Державного бюджету України;
3) перевіряти в органах і на об'єктах, зазначених вище  у пункті 2 грошові документи, бухгалтерські книги, звіти, плани, кошториси витрат та іншу документацію щодо фінансово-господарської діяльності, а також здійснювати перевірку касових операцій з готівкою та цінними паперами, матеріальних цінностей, їх обліку, зберігання і витрачання;
4) отримувати від керівників установ та організацій, що перевіряються, всю необхідну документацію та іншу інформацію про фінансово-господарську діяльність;
5) отримувати від Національного банку України, уповноважених банків та інших кредитних установ необхідні відомості про здійснювані ними операції та стан рахунків установ та організацій, що  перевіряються, від інших підприємств і організацій - довідки, копії документів по операціях і рахунках цих підприємств та організацій;
6) організовувати і проводити оперативний контроль за використанням коштів Державного бюджету України за звітний період;
7) проводити комплексні ревізії і тематичні перевірки по окремих розділах і статтях Державного бюджету України, у тому числі бюджетів загальнодержавних цільових фондів;
8) проводити експертизу проектів Державного бюджету України, а також проектів законів та інших нормативних актів, міжнародних договорів України, загальнодержавних програм та інших документів, що стосуються питань державного бюджету і фінансів України;
9) здійснювати аналіз і дослідження порушень і відхилень бюджетного процесу, підготовку і внесення до Верховної Ради України пропозицій щодо їх усунення, а також удосконалення бюджетного законодавства в цілому;
10) готувати і подавати висновки до Верховної Ради України та її комітетів щодо виконання Державного бюджету України, у тому числі доходів і видатків загальнодержавних цільових фондів, фінансування загальнодержавних програм за звітний рік;
11) направляти матеріали перевірок, ревізій та обслідувань Кабінету Міністрів України, відповідним центральним органам виконавчої влади, Національному банку України, Фонду державного майна України, підприємствам, установам і організаціям для розгляду і вжиття необхідних заходів;
12) порушувати перед Верховною Радою України, Президентом України, а також органами виконавчої влади клопотання про притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у порушенні вимог чинного законодавства України, внаслідок чого завдано матеріальної шкоди державі;
13) залучати до проведення перевірок, ревізій та обслідувань на   договірних засадах кваліфікованих спеціалістів і фахівців-експертів з інших установ і організацій, а також працівників інших державних контрольних, податкових і правоохоронних органів з оплатою їх праці в необхідних випадках за рахунок власних коштів;
14) у разі виявлення під час перевірок, ревізій та обслідувань фактів привласнення грошей і матеріальних цінностей, інших зловживань передавати матеріали перевірок, ревізій та обслідувань до правоохоронних органів з інформуванням про це Верховної Ради України.
Вимоги керівників Рахункової палати та посадових осіб її апарату, пов'язані з виконанням ними своїх службових обов'язків, є обов'язковими для всіх державних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкованості.
Далі розглянемо склад і структуру Рахункової палати. До складу Рахункової палати входять Голова Рахункової палати, та члени Рахункової палати: Перший заступник і заступник Голови, головні контролери та Секретар Рахункової палати, які утворюють Колегію рахункової палати. Колегія Рахункової палати розглядає питання планування і організації роботи Рахункової палати, методології контрольно-ревізійної діяльності, приймає колегіальні рішення і готує висновкі з матеріалів перевірок, ревізій, обслідувань та експертиз, а також звіти та інформаційні повідомлення.
Для здійснення своєї діяльності Рахункова палата має апарат, який здійснює організаційну, інформаційно-довідкову та іншу роботу під керівництвом Секретаря Рахункової палати. Структуру і штатний розпис апарату Рахункової палати затверджує Колегія Рахункової палати за поданням Голови Рахункової палати в межах бюджетних коштів, передбачених на її утримання.
Голова Рахункової палати призначається на посаду Верховною Радою України за поданням Голови Верховної Ради України терміном на 7 років з правом призначення на другий термін. Призначення Голови Рахункової палати проводиться таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів. Кандидат на посаду Голови Рахункової палати вважається призначеним, якщо за результатами таємного голосування він отримав більшість голосів від конституційного складу Верховної Ради України.
Перший заступник і заступник Голови, головні контролери та Секретар Рахункової палати також  призначаються на посаду Верховною Радою України за поданням Голови Рахункової палати шляхом таємного голосування за списком терміном на 7 років у порядку, встановленому для призначення Голови Рахункової палати. Такий порядок  обрання Голови та членів Рахункової палати надає можливість цьому контрольному органу бути достатньо незалежним і рівновіддаленим від усіх гілок влади, забезпечує   професійну захищеність його робітників. Професійну незалежність Голові та членам Рахункової палати гарантує і чітко визначений  порядок їх дострокового звільнення. Так, вони можуть бути достроково звільнені з посади за поданням Голови Верховної Ради України у разі:
1) порушень ними законодавства України або допущення зловживань по службі - за рішенням Верховної Ради України;
2) особистої заяви про відставку;
3) тривалої хвороби, підтвердженої медичною установою, що перешкоджає їх діяльності на займаній посаді;
4) досягнення ними 65-річного віку.
Рішення Верховної Ради України про звільнення з посади названих осіб приймається більшістю голосів від конституційного складу Верховної Ради України.
Головні контролери - керівники департаментів Рахункової палати є посадовими особами, які здійснюють керівництво певними напрямами діяльності Рахункової палати. Так, відповідно до напрямів діяльності, Колегією Рахункової палати були створені слідуючі департаменти:
1) департамент контролю видатків на державне управління та національну безпеку;
2) департамент контролю використання коштів державних цільових та позабюджетних фондів;
3) департамент контролю видатків на економічну діяльність держави;
4) департамент контролю видатків соціального спрямування;
5) департамент контролю та аналізу бюджетного процесу;
6) департамент контролю і аналізу  видатків бюджетів;
7) департамент контролю банківських та міждержавних фінансово-економічних операцій;
8) департамент правового забезпечення діяльності Рахункової палати.
В залежності від функцій, які виконують вищевказані департаменти, їх можна сгрупувати у три блоки: ревізійний, контрольно-аналітичний і забезпечуючий.
В перший блок  входять перші чотири вищеназваних департаменти, які здійснюють контрольно-ревізійну діяльність щодо витратної частини Державного бюджету України та позабюджетних фондів.
В другий блок - контрольно-аналітичний  входять п”ятий, шостий та сьомий з вищеназваних департаментів. Розглянемо більш детально функції, які виконує кожний з цих департаментів.
Департамент контролю та аналізу бюджетного процесу відслідковує процес підготовки проекту бюджету, вносить свої пропозиції щодо цього процесу, робить експертизу проекту бюджету на наступний рік та законодавчих актів, що стосуються виконання поточного бюджету, тощо.
Структура департаменту контролю і аналізу  видатків бюджетів відповідає напрямам чотирьох вищеназваних  ревізійних департаментів і кожний його відділ співпрацює з певним департаментом ревізійного спрямування. Таким чином, департамент контролю і аналізу видатків бюджету, відслідковуючи видатки бюджету в цілому, дає напрями для ревізійної роботи іншим департаментам, ставить перед ними певні проблеми, а потім, після контрольних перевірок, використовує отриману інформацію  для  узагальненого аналізу виконання бюджету.
Завданням департаменту контролю банківських та міждержавних фінансово-економічних операцій є аналіз стану  внутрішнього та зовнішнього  державного боргу, контроль за його утворенням і погашенням; аналіз грошово-кредитної політики, контроль касового виконання держбюджету та кошторису витрат Національного банку України; контроль видатків державного бюджету на міжнародну діяльність.
Останній, третій блок Рахункової палати, запезпечує її діяльність. В нього входять: департамент правового забезпечення діяльності Рахункової палати, управління інформаційного та комп”ютерного забезпечення, відділ зв”язків з громадскістю та пресою, та інші служби. Департамент правового забезпечення діяльності Рахункової палати готує та аналізує законодавчі пропозиції щодо вдосконалення роботи як Рахункової палати, так і інших державних  органів, дає правову оцінку рішень Колегії Рахункової палати, взаємодіє з правоохоронними органами щодо подання їм відповідної інформації по проведеним перевіркам та контролю за вжиттям цими органами відповідних заходів, працює над удосконаленням організаційної структури Рахункової палати та методологічного забезпечення її роботи.
Робота Рахункової палати проводиться на основі річних і поточних планів, які формуються з урахуванням всіх видів і напрямів діяльності Рахункової палати та конкретних доручень Верховної Ради України, її Комітетів. До плану роботи Рахунковою палати обов'язково включається виконання звернень не менш як однієї третини конттитуційного складу Верховної Ради України, поданих у порядку, встановленому Регламентом Верховної Ради України. При формуванні планів роботи Рахункової палати враховується обов'язковий розгляд звернень та пропозицій Президента України, Кабінету Міністрів України.
Позапланові контрольні заходи проводяться за рішеннями Колегії Рахункової палати на підставі постанов або протокольних доручень Верховної Ради України, звернень Комітетів Верховної Ради України та запитів народних депутатів України, по яких Верховна Рада приймає рішення.
Всі контрольні органи, створені відповідно до законів України в системі Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Національного банку України, Антимонопольного комітету України, Фонду державного майна України, та інші державні контрольні органи, а також органи внутрівідомчого контролю та аудиту зобов'язані сприяти діяльності Рахункової палати, надавати за її запитами інформацію про результати перевірок та ревізій, які ними проведено.
Рахункова палата в межах своєї компетенції може залучати до участі у здійсненні контрольно-ревізійної діяльності державні контрольні органи та їх представників, а також має право на договірній основі залучати до ревізій і перевірок недержавні аудиторські служби та окремих висококваліфікованих спеціалістів.
Рахункова палата за результатами проведених контрольних заходів направляє органам виконавчої влади, керівникам підприємств, установ і організацій, банків і кредитних установ, які перевірялись, постанови та висновки, затверджені Колегією Рахункової палати, для відповідного реагування і вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень, відшкодування збитків, завданих державі, поновлення правового режиму загальнодержавної власності та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у порушенні законодавства України, безгосподарності та марнотратстві. Постанови та висновки Колегії Рахункової палати повинні бути розглянуті у встановлений нею термін, але не пізніше ніж протягом 15 календарних днів з дня їх отримання. Про заходи реагування на отримані постанови і висновки Колегії Рахункової палати вона повідомляється негайно.
У разі виявлення в процесі перевірок і ревізій привласнення грошових або матеріальних ресурсів, а також виявлення фактів корупції та інших зловживань Рахункова палата зобов'язана негайно за рішенням її Колегії передати матеріали перевірок або ревізій до правоохоронних органів та повідомити про це Верховну Раду України.
Верховна Рада України періодично, але не менш як два рази на рік, доручає відповідному Комітету Верховної Ради України здійснювати аналіз підсумків проведених контрольних заходів та виконання доручень, які були дані протягом року Рахунковій палаті, та заслуховує у разі необхідності інформацію про проведену роботу, перевірки, ревізії та обслідування, що нею проводяться, і дає оцінку стану її контрольної діяльності.
Рахункова палата щорічно не пізніше 1 грудня подає Верховній Раді України загальний письмовий звіт про результати виконання доручень Верховної Ради України, проведених перевірок, ревізій та обслідувань, а також про витрати на цю діяльність. Звіт Рахункової палати, затверджений Верховною Радою України, публікується у виданнях Верховної Ради України.

           9.3.2. ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ,
ЇЇ  ФУНКЦІЇ, ПРАВА ТА СТРУКТУРА.

       Надійність та ефективність податкової системи залежить від двох факторів:  раціональності побудови податкової системи і рівня організації податкової служби держави.
Податкова служба - це сукупність державних органів, які організують і контролюють надходження податків, податкових і окремих видів неподаткових платежів.
Формування податкової служби України розпочалось в 1991 році, що було спричинене переходом від системи платежів у бюджет до системи оподаткування. За умов податкового методу формування доходів бюджету вкрай необхідна самостійна, чітко організована і міцна державна служба, яка здійснює контроль у сфері оподаткування.  До цього окремих  податкових органів не існувало. У складі Міністерства фінансів та його підрозділів в областях, районах, містах виділялись відповідно управління, відділи та інспекції держдоходів.  Вони несли відповідальність за дотриманням діючого порядку справляння бюджетних доходів і за виконання плану надходжень платежів до бюджету.
В 1991 році при Міністерстві фінансів була створена Державна податкова інспекція України, а з 1996 року на базі Державної податкової інспекції України та підрозділів Міністерства внутрішніх справ України по боротьбі з кримінальним приховуванням прибутків від оподаткування була створена Державна податкова адміністрація України, якій було  надано статус центрального органу виконавчої влади.
До системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах.      У складі органів державної податкової служби знаходяться відповідні спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими правопорушеннями (далі - податкова міліція).
Державна податкова адміністрація України залежно від кількості платників податків та інших місцевих умов може утворювати міжрайонні (на два і більше районів), об'єднані (на місто і район) державні податкові інспекції та у їх складі відповідні підрозділи податкової міліції.
У Державній податковій адміністрації України та державних податкових адміністраціях в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі утворюються колегії, які  є дорадчими органами і розглядають найважливіші напрями діяльності відповідних державних податкових адміністрацій.
Державну податкову службу України очолює Голова Державної податкової адміністрації України, якого призначає на посаду та звільняє з посади Президент України за поданням Прем'єр-міністра України.
Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі очолюють голови, які призначаються на посаду і звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Голови Державної податкової адміністрації України.
Державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції очолюють начальники, які призначаються на посаду і звільняються з посади Головою Державної податкової адміністрації України за поданням голів відповідних державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Начальники управлінь податкової міліції призначаються Головою Державної податкової адміністрації України.
Таким чином, податкова служба України включає три рівні:
- Державну податкову адміністрацію України - вища ланка;
- державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі - середня ланка;
- державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції - базова ланка.
Головними завданнями державної податкової служби України є:
здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі);
внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства;
прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування;
формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб;
роз'яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків;
запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.
На вищу ланку покладається завдання організації та інструктивного і методичного забезпечення податкової роботи в країні, а також контроль за діяльністю податкових органів. Відповідно до чинного законодавства Державна податкова адміністрація України виконує такі функції:
1) виконує безпосередньо, а також організовує роботу державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов'язану із:
здійсненням контролю за додержанням законодавства про податки, інші платежі, валютні операції, порядку розрахунків із споживачами з використанням електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем і товарно-касових книг, лімітів готівки в касах та її використанням для розрахунків за товари, роботи, послуги, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій, патентів, інших спеціальних дозволів на здійснення окремих видів підприємницької діяльності;
обліком платників податків, інших платежів;
виявленням і веденням обліку надходжень податків, інших платежів;
2) видає у випадках, передбачених законом, нормативно-правові акти і методичні рекомендації з питань оподаткування;
3) затверджує форми податкових розрахунків, звітів, декларацій та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків;
4) роз'яснює через засоби масової інформації порядок застосування законодавчих та інших нормативно-правових актів про податки, інші платежі;
5) здійснює заходи щодо добору, розстановки, професійної підготовки та перепідготовки кадрів для органів державної податкової служби;
6) подає  органам  державної  податкової  служби  методичну  і практичну допомогу в організації роботи, проводить обстеження та перевірки її стану;
7) організовує  роботу  по  створенню  інформаційної   системи автоматизованих робочих місць та інших засобів автоматизації та комп'ютеризації робіт органів державної податкової служби;
8) розробляє   основні  напрями,  форми  і  методи  проведення перевірок додержання податкового та валютного законодавства;
9) при виявленні фактів, що свідчать про організовану злочинну діяльність, або дій, що створюють умови для такої діяльності, направляє матеріали з цих питань відповідним спеціальним органам по боротьбі з організованою злочинністю;
10) передає  відповідним  правоохоронним  органам матеріали за фактами правопорушень, за які передбачено кримінальну відповідальність, якщо їх розслідування не належить до компетенції податкової міліції;
11) подає   Міністерству   фінансів   України   та   Головному управлінню Державного казначейства України звіт про надходження податків, інших платежів;
12) вносить  пропозиції  та  розробляє   проекти   міжнародних договорів стосовно оподаткування, виконує в межах, визначених законодавством, міжнародні договори з питань оподаткування;
13) надає  фізичним  особам  -  платникам  податків  та  інших обов'язкових платежів ідентифікаційні номери і направляє до державної податкової інспекції за місцем проживання фізичної особи або за місцем отримання нею доходів чи за місцезнаходженням об'єкта оподаткування картку з ідентифікаційним номером та веде Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб;
14) прогнозує, аналізує надходження податків, інших платежів, джерела податкових надходжень, вивчає вплив макроекономічних показників і податкового законодавства на надходження податків, інших платежів, розробляє пропозиції щодо їх збільшення та зменшення втрат бюджету;
15) забезпечує виготовлення марок акцизного збору, їх зберігання, продаж та організовує роботу, пов'язану із здійсненням контролю за наявністю цих марок на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації;
16) вносить в установленому порядку пропозиції щодо вдосконалення податкового законодавства;
17) організовує у межах своїх повноважень роботу щодо забезпечення охорони державної таємниці в органах державної податкової служби.
Відповідно до вказаних функцій структура вищої ланки  державної податкової служби побудована за функціональними напрямами діяльності - блоками, в яких концентрується виконання певної функції. Виділено сім таких блоків, кожний з яких очолює Голова та  заступники Голови Державної податкової адміністрації України. Розлянемо їх склад та напрями діяльності.
На функціональний блок методологічної та  законотворчої роботи щодо справляння податків  покладається  розробка інструктивних матеріалів з усіх видів податків і податкових платежів,  проектів законодавчих актів з питань оподаткування,  вивчення світового досвіду організації податкової системи і податкової справи, здійснення міжнародних зв”язків із податковими службами країн світу. Вказана діяльність є виключною прерогативою вищої ланки. Це серцевина податкової служби держави, оскільки саме тут формуються напрями податкової політики.
До складу блоку входять: головне управління прямих податків, головне управління непрямих податків, головне управління оподаткування фізичних осіб, управління міжнародних зв”язків, зведене управління податкового законодавства.
Функціональний блок організації контрольної роботи податкових адміністрацій здійснює безпосереднє керівництво роботою місцевих податкових органів щодо здійснення документальних перевірок  щодо правильності нарахування  і справляння податків, податкових і неподаткових платежів за єдиною методологічною основою, а також  щодо контролю за валютними операціями.
Даний блок складається з головного управління організації документальних перевірок, головного управління валютного контролю, головного управління по роботі з платниками податків, управління місцевих податків і зборів та неподаткових платежів.
Функціональний блок економічного аналізу та внутрівідомчого контролю займається  питаннями методології економічного аналізу в галузях народного господарства, аналізує виконання доходної частини бюджетів, перевіряє стан виконавської дисципліни  та стан по справлянню податків  у державних податкових адміністраціях.
Підрозділи функціонального блоку програмного забезпечення та оперативної звітності проводять роботу щодо розробки програмного та інформаційного  забезпечення податкових адміністрацій всіх рівнів.
У самостійний функціональний блок виділено податкову i?ліцію. Тут вирішуються питання збору, аналізу й оцінки інформації про суб”єктів підприємницької діяльності, які ухиляються від сплати податків, організується та проводиться оперативно-слідча робота. Розробляються і ралізуються заходи щодо виявлення і припинення порушень податкового законодавства, які містять ознаки злочину.  Забезпечуються безпека діяльності податкових адміністрацій і інспекцій  і координація взаємодії з правоохоронними органами. Даний блок складається з головного управління  податкової міліції та  управління по  боротьбі з корупцією.
Крім зазначених функціональних блоків, до складу Державної податкової адміністрації України входить блок, що об”єднує забезпечуючі служби: управління справами та матеріально-технічного забезпечення.
На середню ланку покладається організація податкової роботи в Автономній Республіці Крим, області чи містах Києві та Севастополі. Це головна ланка консультаційної роботи, яка потребує висококваліфікованих фахівців, добре обізнаних із податковим законодавством. В окремих випадках податкові адміністрації цього рівня можуть безпосередньо вести податкову роботу щодо незначного кола платників, які перебувають на обліку в цих адміністраціях.  Стосовно до даних платників державні податкові  адміністрації областей і міст з районним поділом виконують ті ж самі функції, що й інспекції низової ланки.
Структура податкових адміністрацій середньої ланки в цілому ідентична структурі Державної податкової адміністрації України, за винятком законодавчої й методичної роботи.
На низову ланку покладається безпосереднє ведення податкової роботи. Державні податкові інспекції в районах, містах, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують такі функції:
1) здійснюють контроль за додержанням законодавства про податки, інші платежі;
2) забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;
3) контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів;
4) здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням установленого порядку розрахунків із споживачами з використанням електронних контрольно-касових апаратів, товарно-касових книг, лімітів готівки в касах та її використанням для розрахунків за товари, роботи і послуги, а також за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій, патентів, інших спеціальних дозволів на здійснення деяких видів підприємницької діяльності;
5) ведуть облік векселів, що видаються суб'єктами підприємницької діяльності при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах та щомісяця подають інформацію про це місцевим органам державної статистики; здійснюють контроль за погашенням векселів; видають суб'єктам підприємницької діяльності дозволи на відстрочення оплати (погашення) векселів із зазначених операцій;
6) забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами;
7) аналізують причини і оцінюють дані про факти порушень податкового законодавства;
8) проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків, інших платежів;
9) за дорученням спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю проводять перевірки своєчасності подання та  достовірності документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів;
10) передають відповідним правоохоронним органам матеріали за фактами правопорушень, за які передбачено кримінальну відповідальність, якщо їх розслідування не належить до компетенції податкової міліції;
11) подають до судів і арбітражних судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна;
12) проводять роботу, пов'язану з виявленням, обліком, оцінкою та реалізацією у встановленому законом порядку безхазяйного майна, майна, що перейшло за правом успадкування до держави, скарбів і конфіскованого майна;
13) контролюють дотримання виконавчими комітетами сільських і селищних рад порядку прийняття і обліку податків, інших платежів від  платників податків, своєчасність і повноту перерахування цих сум до бюджету;
14) розглядають звернення громадян, підприємств, установ і організацій з питань оподаткування та, в межах своїх повноважень, з питань валютного контролю, а також скарги на дії посадових осіб державних податкових інспекцій;
15) подають відповідним фінансовим органам та органам Державного казначейства України звіт про надходження податків, інших платежів;
16) здійснюють контроль за наявністю марок акцизного збору на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації;
17) роз'яснюють через засоби масової інформації порядок застосування законодавчих та інших нормативно-правових актів про податки, інші платежі;
18) виконують функції, пов'язані із здійсненням відповідними підрозділами податкової міліції її повноважень.
Cтруктурна побудова податкових інспекцій базового рівня відображає їх основну функцію - ведення податкової роботи. В залежності від обсягу податкової роботи, структура податкової інспекції базового рівня може мати розширений варіант та звужений. Розширений варіант передбачає наявність як функціональних, так і забезпечуючих підрозділів, звужений - тільки функціональних .
Один з варіантів розширеного варіанту структури державної податкової інспекції базового рівня  передбачає такі підрозділи:
управління справляння податків з юридичних осіб;
управління  місцевих податків і зборів та неподаткових платежів;
управління по контролю за валютними операціями;       
управління документальних перевірок юридичних осіб;           управління справляння податків з фізичних осіб;
відділ по роботі з платниками податків;         
відділ примусового стягнення платежів;
відділ інформації, обліку та звітності;
відділ комп”ютерізації;
відділ державного реєстру;
бухгалтерія;
юридичний відділ;
відділ кадрів;
адміністративно-господарський відділ;
управління податкової міліції.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2019 BPK Group.