лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ АПК

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

При аналізі валової продукції тваринництва одним із важливих показників її обсягу є середнє поголів’я продуктивних тварин, яке визначають як співвідношення кількості кормоднів до календарної кількості днів у періоді (рік — 365 днів). Цей показник залежить від кількості вихідного поголів’я й обороту стада тварин. Під вихідним поголів’ям розуміють наявну кількість тварин на початок або на кінець відповідного періоду; під оборотом стада — рух (надходження і вибуття) тварин упродовж відповідного періоду. Виконання плану з обороту стада дає можливість виконати план із середньої кількості тварин і вихідного поголів’я на кінець року (табл. 7.2).
При аналізі валової продукції великої рогатої худоби виділяють такі групи тварин: молочне стадо корів (основна продукція — молоко і приплід телят), молодняк тварин і ті, які поставлені на відгодівлю (приріст живої ваги).
Кількість середньорічного поголів’я тварин по групах залежить від виконання плану обороту стада по періодах року. Так, одна тварина, яка надійшла в господарство або у відповідну групу в першому кварталі, в перерахунку на середньорічне поголів’я становитиме 0,75 голови. Якщо ж одна голова тварини пребувала у відповідній групі лише впродовж одного, наприклад, четвертого кварталу, то це дорівнюватиме лише 0,25 середньорічної голови. Тому для виконання плану з поголів’я тварин за відповідний період важливо забезпечити своєчасне надходження тварин у ту чи іншу виробничу групу і передбачити раціональні строки вибуття тварин з господарства.

 

 

Таблиця 7.2
Виконання плану обороту ВРХ


Показники

За
планом

Фактично

Відхилення (+; –)

Процент

Наявність на початок року поголів’я — усього, голів

3530

3530

100,0

у тому числі:

 

 

 

 

корів

1000

1000

?

нетелів

100

80

– 20

80,0

Надійшло — усього, голів

1108

1130

+ 22

102,0

у тому числі:

 

 

 

 

корів

100

90

– 10

90,0

телят від приплоду

1008

1030

+ 22

102,0

Вибуття — усього, голів

1588

1591

+ 3

100,2

у тому числі

 

 

 

 

корів

100

70

– 30

70,0

реалізація державі, голів

701

656

– 45

93,6

живою вагою — усього, ц

2400

2534

+ 134

105,6

однієї голови, кг

342

386

+ 44

112,9

Падіж — усього, голів

69

– 69

у тому числі телят

56

– 56

Наявність на кінець року, голів

3050

3000

– 50

98,4

% кількості на початку року

86,4

85,0

– 1,4

?

у тому числі корів, голів

950

1020

+ 70

106,3

% кількості на початку року

95,0

102

7,0

?

Відсоток поновлення молочного стада. Як відношення кількості надходження корів до стада визначають до вихідного поголів’я на кінець року За планом цей показник становив 10,5 % ((100 : 950) · 100), фактично він досяг 8,8 % ((90 : 1020) · 100).
При аналізі обороту стада великої рогатої худоби потрібно визначити показники виходу приплоду телят на 100 корів, а також відсоток яловості корів. Згідно з даними табл. 7.2 ці показники були такими: приплід телят на 100 корів і нетелів: за планом — (1008 : (1000 + 100) · 100 = 91,6 голови, фактично —
1130 : (1000 + 80) · 100 = 104,6 голови, у тому числі фактичний діловий приплід — (1130 – 56) : (1000 + 80) · 100 = 99,4 голови; відсоток яловості корів: за планом — 1000 – (1008 – 100) : 1000 ? ? 100 = 9,2 %, фактично — 1000 – (1000 – 80) : 1000 · 100 = 8 %.
Отже, показники приплоду телят були не виконані, що не лише негативно впливає на збільшення поголів’я, а й знижує продуктивність молочного стада корів. Яловість корів дещо знизилась.
Одним з важливих факторів збільшення поголів’я продуктивних тварин є наявність виробничих приміщень і повне їх використання. До них належать корівники, свинарники, тваринницькі комплекси та інші приміщення, що безпосередньо використовуються у виробництві.
Аналіз використання звичайних тваринницьких приміщень не складний і проводиться шляхом порівняння показників виходу продукції на одиницю виробничої площі, яка вимірюється у квадратних метрах, і наявністю ското-місць. Однак вихід продукції у розрахунку на одиницю виробничої площі приміщень залежить не лише від повноти їх використання, а й від рівня продуктивності тварин. Тому більш точно відображує рівень використання тваринницьких приміщень коефіцієнт заповнення ското-місць, який визначається як відношення фактичного поголів’я тварин, що утримувалось у конкретному приміщенні, до кількості в ньому ското-місць.
З урахуванням коефіцієнта заповнення ското-місць вихід продукції на 1м2 виробничої площі приміщень аналізують за формулою:
П2 = (См Кз П) : М,
де П2 — вихід продукції на 1 м2; См — кількість ското-місць у приміщенні; Кз — коефіцієнт заповнення ското-місць; П — продуктивність 1 голови тварин; М — загальна виробнича площа приміщення, м2.
Розглянемо приклад аналізу використання виробничих приміщень. Проектна виробнича площа корівника — 5000 м2, розрахована на 500 ското-місць. Фактично у приміщенні утримувалось 400 голів корів. Річна продуктивність 1 голови: за планом — 30 ц, фактично — 32 ц. Коефіцієнт заповнення ското-місць дорівнює 400 : 500 = 0,8. Вихід продукції на 1 м2 виробничої площі становив: за планом — (300 · 1,0 · 30) : 5000 = 3 ц/м2, фактично — (500 · 0,8 · 32) : 5000 = 2,56 ц/м2.
Загальне відхилення по виходу продукції на 1 м2 (+; –), ц: — 0,44,
у тому числі за рахунок зміни:

  1. Коефіцієнта заповнення приміщень — 500(– 0,2) · 30 :
    : 5000 = -0,6
  2. Продуктивності тварин — 500 · 0,8(+ 0,2) : 5000 = + 0,16.

Дещо складнішим є аналіз використання приміщень і споруд виробничих тваринницьких комплексів. На відміну від звичайних ферм процес виробництва на комплексах відзначається більшими його розмірами, поглибленням спеціалізації, складністю технологічних процесів.
Аналіз використання виробничих потужностей тваринницьких комплексів доцільно проводити шляхом порівняння фактичних даних не лише з плановими, а й з можливими нормативами. Можливе заповнення виробничих площ тваринами враховується при аналізі, виходячи з проектної потужності споруджень і комплексів, передового досвіду утримання тварин.
В Україні одним з найбільших тваринницьких комплексів з відгодівлі свиней є «Калитянський». Особливістю цього свиновідгодівельного комплексу є не лише великі розміри виробництва, а й принципово нова раціональна організація галузі, що відповідає сучасному рівню розвитку продуктивних сил сільського господарства. В її основі лежить більш досконала технологія виробництва, поглиблений розподіл праці, застосування комплексної механізації та автоматизації трудомістких процесів, поточна організація виробництва продукції за мінімальних витрат праці і матеріальних ресурсів.
Виробнича зона комплексу охоплює 19 корпусів, площа основного призначення дорівнює 71,8 тис. м2, 9 корпусів призначені для відтворення стада тварин, а 10 — для відгодівлі свиней (табл. 7.3). Ступінь використання виробничої площі комплексу в цілому й окремих його цехів можна схарактеризувати за допомогою коефіцієнтів, які визначаються як відношення нормативної потреби виробничої площі в квадратних метрах на поголів’я, що утримувалося, до проектної площі основного призначення, м2. Визначають проектний, планові і фактичні коефіцієнти.
У наведеному прикладі середній проектний коефіцієнт використання виробничої прощі становив 0,869, плановий — 0,890, фактичний — 0,798. Зниження загального рівня використання виробничих потужностей комплексу відбулося насамперед у цеху відтворення стада, що не дало змоги забезпечити достатню кількість відповідних поголів’я свиней для повного використання відгодівельних корпусів комплексу.
Підвищення коефіцієнтів заповнення тваринами кожного приміщення (корпусу) і зростання продуктивності тварин у кожному технологічному цеху є основною умовою ефективного використання виробничих потужностей свиновідгодівельного комплексу в цілому.
Аналіз використання виробничих приміщень і споруд в інших галузях тваринництва проводиться з урахуванням особливостей виробництва продукції кожного виду і групи продуктивних тварин.
При аналізі обороту стада свиней та інших видів тварин ураховують особливості кожної окремої галузі. Так, у свинарстві валова продукція вимірюється: приплодом поросят віком до 2 місяців по групах основних, перевірюваних і разових свиноматок; приростом тварин по решті груп свиней — поросята віком від 2 до 4 місяців, ремонтний молодняк, свині на відгодівлі.


Таблиця 7.3
Показники використання потужностей
свиновідгодівельного комплексу «Калитянський»


Номер корпусу

Група тварин

Площа
основного призначення, м2

Площа
за нормою на 1 голову, м2

Кількість тварин у корпусі

Коефіцієнти використання площі основного призначення

проектна

за планом

фактична

проектна

за планом

фактична

 

Код графи

1

2

3

4

5

6(2 · 3 : 1)

7(2 · 4 : 1)

8(2 · 5 : 1)

1

Кнурі

3974

4

190

147

80

0,564

0,419

0,371

 

Свиноматки

 

1,45

880

606

700

 

 

 

 

Ремонтні кнурі

 

2

100

100

70

 

 

 

2

Свиноматки І періоду супоросності

3974

1,45

1408

2112

1500

0,512

0,770

0,547

3—4

Свиноматки ІІ періоду супоросності

3300

1,82

1386

2190

2020

0,625

1,611

1,545

 

Ремонтні свині

 

1,18

440

1130

1086

 

 

 

5—6

Підсосні свиноматки з поросятами-сосунками

3796

6,65

480

500

450

0,805

0,840

0,756

7—9

Поросята відлучені

3796

0,39

900

9115

7545

0,925

0,937

0,776

10—19

Відгодівельні свині

3796

0,94

3600

3650

3482

0,898

0,933

0,826

1—19

Усього:

 

 

 

 

 

 

 

 

за проектом

71 804

0,78

80 006

?

?

0,869

?

?

 

за планом

71 804

0,76

?

81 981

?

?

0,890

?

 

Відхилення (+; –)

– 0,02

?

+ 1975

?

?

+ 0,021

?

 

Фактично

71 804

0,85

?

?

72 592

?

?

0,788

 

Відхилення (+; –) від плану

+ 0,07

?

?

– 9389

?

?

– 0,102

7.2. Виконання плану поголів’я тварин
7.3. Аналіз продуктивності тваринництва

Продуктивність тварин відображується показниками виходу продукції у розрахунку на одну голову. До них належать: надій молока на одну корову, приріст одної голови тварин, яйценосність одної несучки, настриг вовни з однієї вівці тощо.
Аналіз виконання плану продуктивності тварин полягає насамперед в оцінювання її рівня по господарству в цілому та його підрозділах, фермах, цехах, групах тварин, закріплених за окремими працівниками, тощо (табл. 7.4).

Таблиця 7.4

Виконання плану з продуктивності тварин

Показники

За планом

Фактичні

Відхилення (+; –)

абсолютна

%

Надій молока на одну корову, кг

3400

3600

+ 200

5,6

Отримано приплоду телят від корів (на 100 корів) голів

90

95

+ 5

5,5

Середньодобовий приріст ВРХ, г

370

318

– 52

– 14,0

Отримано приплоду поросят від основної свиноматки, голів

14

12

– 2

14,3

Середньодобовий приріст свиней, г

303

344

+ 41

13,5

Отримано яєць на одну несучку, шт.

150

175

+ 25

16,7

Для оцінки досягнутого рівня продуктивності показники порівнюють з даними за минулі періоди, середніми за кілька років, по об’єднанню, групі однотипних і передових господарств.
На середньодобовий приріст тварин можуть впливати зміни структури поголів’я тварин з різними рівнями продуктивності на одну голову. Наприклад, середньодобові прирости молодняка великої рогатої худоби зазвичай удвічі нижчі порівняно з привісом тварин на відгодівлі. При аналізі визначають відхилення у показниках середньодобового приросту за рахунок зміни структури стада (табл. 7.5).

 

 

 

 

Таблиця 7.5

Показники продуктивності молодняка
і відгодівлі великої рогатої худоби


Групи тварин

Кормо-дні

Середньодобовий приріст, г

Плановий приріст на фактичне поголів’я

за планом

фактично

за планом

фактично

всього, ц

на 1 кормодень, г

1. Молодняк ВРХ

365 000

438 000

500

510

2190

500

2. ВРХ на відгодівлі

36 500

7300

800

700

58

800

Разом

401 500

445 300

527

513

2248

505

Згідно з даними табл. 7.5 загальне відхилення по середньодобовому приросту становило, г: 513 – 527 = – 14,
у тому числі за рахунок зміни:

  1. Структури стада — 505 – 527 = – 22;
  2. Приросту по групах тварин — 513 – 505 = + 8.

Рівень продуктивності тварин залежить від багатьох факторів. Одним із найважливіших є забезпеченість кормами та їх використання.
До складу кормової бази входять різні види кормів, які об’єднують у групи: концентровані, грубі, соковиті, зелені, корми тваринного походження, мінеральні.
Ефективність використання кормів аналізують за видами і групами тварин. При цьому визначають основні показники кормового раціону в розрахунку на одну голову тварин, витрати кормів на 1 ц продукції, структуру та якість раціону, з’ясовують вплив цих факторів на продуктивність тварин (табл. 7.6).

 

 

 

 

 

Таблиця 7.5
Використання кормів на виробництво молока


Показники

У середньому по господарствах об’єднання

Краще
господарство

Аналізоване господарство

За планом

Фактично

Витрати кормів на одну корову:

 

 

 

 

концентрованих:

 

 

 

 

фізична вага, ц

11,5

15,8

10,0

12,0

кормоодиниць

11,5

15,8

10,0

12,0

%

22,4

24,5

22,2

21,4

соковитих:

 

 

 

 

фізична вага, ц

233

316

168,0

314

кормоодиниць

32,0

38,7

27,7

32,8

%

62,4

59,9

61,5

58,6

грубих:

 

 

 

 

фізична вага, ц

27,5

33,6

20

28

кормоодиниць

7,8

10,1

7,2

11,2

%

15,2

18,8

16,0

20,0

Разом кормоодиниць на одну корову, ц

51,3

64,6

54,4

63,4

Вміст протеїну в кормоодиниці, г

90

100

100

80

Надій молока від корови, ц

28,92

34,52

34,0

36,0

Витрати кормоодиниць на 1 ц молока

1,77

1,87

1,60

1,76

Згідно з даними табл. 7.6 в аналізованому господарстві план з продуктивності корів перевиконано, однак при цьому допущено перевитрати кормів. Більш ефективним є кормовий раціон зі збільшеною часткою концентрованих і грубих кормів.
Важливим показником для оцінювання рівня використання кормів є витрати кормоодиниць на 1 ц продукції тваринництва. При аналізі він розглядається як результат впливу зміни двох факторів:

  1. продуктивності тварин;
  2. витрат кормів на одну голову.

Для аналізу впливу цих факторів визначають умовний показник витрат кормоодиниць на 1 ц продукції при планових витратах кормів на 1 голову тварин і фактичній їх продуктивності. У нашому прикладі він дорівнює 1,51 (54,4 : 36). Вплив окремих факторів на витрати кормоодиниць на 1 ц молока був таким:
загальне відхилення по витратах кормоодиниць на 1 ц молока (економія (+), перевитрати (–)), ц: 1,60 – 1,76 = – 0,16;
у тому числі за рахунок зміни:

  1. продуктивності тварин — 1,60 – 1,51 = + 0,09
  2. витрати кормоодиниць — 1,51 – 1,76 = – 0,25

Рівень трансформації кормів у тваринницьку продукцію залежить від їх якості за вмістом у кормі перетравного протеїну. При нормі вмісту протеїну в одній кормоодиниці 100 г, фактично він дорівнював 80 г.
Крім міцної кормової бази і раціональної годівлі тварин на рівень продуктивності впливають також спеціалізація та інтенсифікація виробництва, породність тварин, впровадження передових методів утримання, зоотехнічні і ветеринарні заходи. Усі ці фактори перебувають у складному кореляційному взаємозв’язку з продуктивністю тварин.
Для ілюстрації кореляційного аналізу візьмемо такі показники, як рівень годівлі корів (х1), ц кормоодиниць на одну голову; вміст перетравного протеїну в кормоодиниці (х2), г; яловість корів (х3), %. Взаємозв’язок зазначених факторів з надоєм молока від корови (у) можна відобразити рівнянням у = а0 + а1х1+
а2х2 +а3х3.
Для розв’язання рівняння, опрацьовують такі вихідні дані по 20 господарствах (табл. 7.7).
Таблиця 7.7
Дані для кореляційного аналізу
продуктивності корів молочного стада


Господарства

у

х1

х2

х3

1

33,4

42,3

77,0

17,0

2

43,2

51,1

100,0

14,0

3

29,1

38,0

80,0

24,0

20

30,8

91,0

91,0

19,0

Ця задача ефективно розв’язується за спеціальною програмою за допомогою ЕОМ.
у = 32,88 + 0,054х1 + 0,004х2 + 0,19х3.
Отримане значення коефіцієнта регресії показує, що додаткове збільшення витрат кормоодиниць на 1 ц у розрахунку на одну голову підвищує продуктивність на 0,054 ц (5,4 кг) молока. Збільшення вмісту перетравного протеїну на 1 г в одній кормоодиниці підвищує надій молока на 0,4 кг, а зниження яловості корів на 1 % збільшує продуктивність на 0,19 ц молока в розрахунку на одну корову.
Отже, усі три зазначені фактори мають важливе значення для підвищення продуктивного молочного стада корів.


Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2022 BPK Group.