лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ АПК

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

5.3. Аналіз виконання виробничої
програми господарства

Аналіз сільськогосподарського виробництва за галузями і видами продукції охоплює оцінювання виконання плану і досягнутого рівня з планових зборів продукції культур і виходу продукції тваринництва, вивчення впливу найважливіших факторів і причин їх зміни, виявлення можливостей щодо збільшення виробництва як по господарству в цілому, так і по окремих підрозділах.
Обсяг валової продукції окремих сільськогосподарських галузей як у рослинництві, так і в тваринництві, розглядається при аналізі як результат впливу насамперед двох факторів:

  1. розміру галузі;
  2. рівня продуктивності одиниці розміру галузі.

Розмір галузі характеризується в рослинництві посівними площами культур і продуктивними угіддями в гектарах (при вирощуванні овочів закритого ґрунту — у квадратних метрах тощо), у тваринництві — середнім поголів’ям продуктивних тварин за період, що аналізується.
Рівень продуктивності галузі у рослинництві відображують показниками урожайності культур з 1 га, у тваринництві — виходу продукції на одну голову тварин. Показники продуктивності галузей деталізують за виходом основної продукції, супутньої, побічної та умовної з урахуванням перерахунку побічної продукції в основну. По зазначених трьох показниках залежно від завдань аналізу визначають вартісну продуктивність одиниці розміру галузі у порівняльних або реалізаційних цінах на продукцію.
При аналізі впливу змін зазначених вище факторів на обсяг валової продукції найчастіше використовують спосіб послідовних (ланцюгових) підстановок. При цьому визначають показник виходу продукції за фактичного (аналізованого) розміру галузі і планового (базисного) рівня продуктивності галузі. Відхилення умовного показника від планового (базисного) обсягу валової продукції вказує на розмір вплив на нього зміни розміру галузі, від фактичного (аналізованого) — розмір впливу на обсяг валової продукції зміни продуктивності галузі (табл. 5.3).

Таблиця 5.3

Виконання плану виробництва зерна озимої пшениці

Показники

За планом

Фактично

Відхилення (+, –)

Посівна площа, га

1000

800

– 200

Урожайність, ц/га

40

43

+ 3

Валовий збір, ц

40 000

34 400

– 5600

Валовий збір з фактичної площі при плановій урожайності, ц (800 ? 40)

32 000

?

?

Використовуючи дані табл. 5.3 можна розрахувати вплив на валовий збір зерна пшениці таких факторів (більше (+), менше
(–)), ц:
загальне відхилення по валовому збору — 34 400 – 40 000 =
= – 5600;
у тому числі за рахунок зміни:
посівної площі — 32 000 – 40 000 = – 8000;
урожайності — 34 400 – 32 000 = + 2400.
Аналогічні результати можна отримати за допомогою способу абсолютних різниць. Відхилення по валовому збору за рахунок зміни розміру галузі визначають як добуток різниці в розмірах галузі і планового (базисного) показника продуктивності галузі, а вплив на валовий збір зміни продуктивності галузі — як добуток різниці в рівні продуктивності і фактичного (який аналізується) розміру галузі.
Крім визначення абсолютних відхилень валової продукції за факторами при аналізі важливо дати відносну оцінку їх зміни за допомогою коефіцієнтів оцінки зміни обсягу виробництва; розміру галузей; рівня продуктивності галузі.
Абсолютна і відносна оцінка зміни окремих факторів проводиться при аналізі виробництва продукції не лише за окремими галузями, а й за сукупністю різних галузей рослинництва і тваринництва. Для цього натуральні показники валової продукції та відхилення їх по факторах визначають у вартісному вираженні.
Оскільки основним завданням управлінського персоналу і всього колективу господарства або його підрозділу є виконання виробничої програми, то аналіз цієї програми посідає провідне місце в аналітичній роботі.
Виробнича програма являє собою прийнятий у господарстві план виробництва сільськогосподарської продукції за відповідних розмірів і співвідношення галузей рослинництва і тваринництва, рівнів продуктивності галузей і комплекса агротехнічних, зоотехнічних та інших технологічних операцій.
Аналіз виконання виробничої програми з деталізацією показників за окремими галузями розпочинають з підготовки вихідних даних щодо розмірів галузей (посівні площі культур, поголів’я тварин), натурального обсягу валової продукції окремих галузей, порівняльних цін за одиницю кожного виду продукції. Усі ці дані групують в окрему аналітичну таблицю.
Згідно з даними табл. 5.4 перевиконання виробничої програми в цілому по господарству пояснюється насамперед позитивними змінами в розмірах галузей. За рахунок цього додатково отримано (порівняно з планом) продукції на 176 тис. грн, у тому числі при збільшенні продукції в тваринництві — на 276,5 тис. грн і зменшенні продукції в рослинництві — на 100,5 тис. грн.
Таблиця 5.4.
Загальна оцінка виконання виробничої
програми господарства


Показники

Галузі

Разом

рослинництва

тваринництва

1. Фактичні розміри галузей:

 

 

 

озима пшениця, га

325

?

325

картопля, га

250

?

250

молочне стадо корів, голів

?

1092

1092

молодняк великої рогатої худоби, голів

?

2600

2600

2. Планова (базисна) продуктивність одиниці розміру галузі, грн:

 

 

 

озима пшениця

1170,18

?

1170,18

картопля

9500

?

9500

молочне стадо корів

?

2229,38

2229,38

молодняк великої рогатої худоби

?

531,87

531,87

3. Вартість валової продукції при фактичних розмірах галузей і плановій (базисній) їх продуктивності, тис. грн (сума р. 1 ? р. 2) + + інші галузі за таким же розрахунком

5199,5

4776,5

9976,0

4. Планова (базисна) вартість продукції, тис. грн

5300,0

4500

9800,0

5. Фактична вартість продукції, тис. грн

5410,0

4690,0

10 100,0

6. Відхилення фактичної вартості продукції від планової (базисної), тис. грн (р. 4 – р. 5)

+ 110,0

+ 190,0

+ 300,0

розмірів галузей (р. 3 – р. 4)

– 100,5

+ 276,5

+ 176,0

продуктивності галузей (р. 5 – р. 3)

+ 210,5

– 86,5

+ 124,0

За рахунок зміни продуктивності галузей валова продукція господарства збільшилась на 124 тис. грн. Пояснюється це помітним зниженням продуктивності тваринництва — на 86,5 тис. грн. За рахунок підвищення урожайності культур обсяг продукції рослинництва збільшився на 210,5 тис. грн.
У цілому по господарству виробничу програму виконано на 103,06 % (10100 : 9800) · 100, у тому числі по рослинництву — на 102,1 %, по тваринництву — на 104,2 %.
Загальну оцінку зміни розмірів галузей господарства порівняно з планом відображує коефіцієнт 1,031 ((+ 300) : 9800 + 1). Цей коефіцієнт вищий за одиницю, що свідчить про зміни розмірів і співвідношення галузей на краще, що забезпечило збільшення продукції. Однак підвищення коефіцієнта галузевої структури по господарству у цілому досягнуто за рахунок галузі тваринництва, по якій коефіцієнт зміни розмірів і співвідношення галузей становив 1,061 ((+276,5) : 4500 + 1).
По рослинництву коефіцієнт зміни розмірів галузей був менше одиниці і дорівнював 0,981 (5199,5 : 5300), оскільки зміни структури посівних площ зумовили зменшення обсягу валової продукції. Це пояснюється тим, що в структурі посівних площ зменшилась частка культур з високою вартісною продуктивністю 1 га і збільшилась — менш продуктивних.
Відносна оцінка рівня продуктивності господарства характеризується такими коефіцієнтами зміни продуктивності галузей: у цілому по господарству — 1,012 (10100 : 9976); по рослинництву — 1040 (5410 : 5199,5), по тваринництву — 0,982 (4690 : 4776,5). Отже, лише по рослинництву цей коефіцієнт був вище одиниці, що свідчить про перевиконання плану урожайності культур. Продуктивність тваринництва була істотно нижче планової (коефіцієнт нижче одиниці на 0,018), однак у цілому по господарству коефіцієнт продуктивності був вищий за одиницю, що вважається позитивним явищем.
Отримана при аналізі інформація дає уявлення про виконання виробничої програми лише у загальних рисах. Тому виникає необхідність у проведенні детальнішого аналізу виконання виробничої програми рослинництва і тваринництва, плану посівних площ та урожайності культур, поголів’я і продуктивності тварин.
Розглянута методика аналізу може бути узагальнена у вигляді моделі формалізованого алгоритму, який є основою для розробки програми для комп’ютерного розв’язання задач такого типу як по господарству в цілому, так і і по галузях рослинництва і тваринництва.

5.4. Модель алгоритму розв’язання задач аналізу
виробництва продукції

Аналіз виконання виробничої програми по господарству в цілому і по його внутрішньогосподарських підрозділах, у тому числі орендних, міжгосподарський аналіз рівня виробництва продукції на 100 га сільськогосподарських угідь, а також аналіз варіантів виробничих програм при обґрунтуванні в плані господарства або договірних умовах орендних підрозділів є великим комплексом аналітичних задач, які ефективно розв’язуються в автоматизованому режимі на ЕОМ.
Усі зазначені задачі можна і доцільно розв’язувати за однією комп’ютерною програмою за умови відповідної постановки завдання, алгоритмізації і програмування.
Для правильного застосування методики і дотримання необхідної послідовності аналітичних розрахунків при аналізі загального обсягу валової продукції господарства або його підрозділів доцільно виходити із такого взаємозв’язку факторів:

де у — вартість продукції (загальна сума або на 100 га сільгоспугідь); х1 — розмір галузі (посівна площа культур — у гектарах, поголів’я тварин — у головах); х2натуральна продуктивність одиниці галузі; х3натуральний обсяг валової продукції галузі; х4порівняльна (реалізаційна або розрахункова) ціна за одиницю продукції; х5вартісна продуктивність одиниці галузі; х6вартість валової продукції окремої галузі; ? — позначка суми галузей; і = 1, 2, ..., n — код галузі.
Додатково позначимо: базисні (наприклад, планові) показники — нулем; показники, що аналізуються (наприклад, фактичні) — штрихом; відхилення показників — літерою ?; зміни валової продукції за рахунок окремих факторів (наприклад, першого) — ?у (х1); ;   умовні показники обсягу продукції при аналізованих фактичних розмірах галузей і базисному (плановому) рівні їх продуктивності; Кі — коефіцієнт інтенсивності або зміни рівня виробництва продукції; Кг — коефіцієнт галузевої структури виробництва; Кп — коефіцієнт продуктивності галузей.
Алгоритм аналітичних розрахунків можна відобразити у вигляді такої послідовності операцій.

  1. Вихідні дані для аналізу:

; і = 1, 2, ...., n

  1. Умова: і = 1.
  2. Визначення показників і відхилень по них:

;


.

  1. Розрахунки впливу факторів на відхилення по обсягу валової продукції:

;
;
;
;

5. Умови: і : = і + 1. При і ? n слід повторити розрахунки, наведені у пп. 3, 4; при і = n необхідно перейти до п. 6.
6. Підсумовування та визначення загальних показників:

(х1) = у? – у0, ?у(х5) = у? – у1.
Кі = у? : у0, або =:у0+ 1;
Кг = у1 : у0, або =(х1) :у0 + 1;
Кп = у? : у1,або =(х5) :у1+ 1.
Алгоритм аналізу передбачає певну послідовність виконання розрахунків вручну, а також є основою для розробки програм автоматизованого розв’язання задач за допомогою ЕОМ, у тому числі ПЕОМ.
Для розробки машинних програм з урахуванням відповідного групування результатів розрахунків за допомогою комп’ютера у вигляді вихідної машинограми доцільно складати для програмістів табличний алгоритм за формою наведеної нижче машинограми (табл. 5.6).

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2022 BPK Group.